Мова освіти: Закарпатська облрада прийняла рішення щодо вето на закон завдяки БПП

Закарпатська обласна рада ухвалила звернення до президента Петра Порошенка з проханням ветувати новий закон “Про освіту”.

Як інформує “Новинарня“, за відповідне рішення 21 вересня проголосували 38 із 56 депутатів, що брали участь у голосуванні, йдеться на сайті ради.
Проти висловився лише один депутат (Неля Дан, “Єдиний центр”), утримались – чотири, не голосували 13 присутніх.

Голоси “за” дали фракції Блоку Порошенка “Солідарність”, зокрема голова ОДА Геннадій Москаль, “Відродження”, “КМКС – Партія угорців України”, “Опозиційний блок”, деякі депутати з “Єдиного центру”.
Не підтримали звернення більшість депутатів із найбільшої фракції “Єдиний центр” та депутати з ВО “Батьківщина”.

Прес-служба облради Закарпаття повідомляє, що звернення щодо закону “Про освіту” внесли на розгляд першим – позачергово, у зв’язку з клопотаннями понад третини депутатів.

Головуючий зазначив, що представники чотирьох фракцій облради вважають, що ухвалений Верховною Радою 5 вересня закон обмежує права всіх національних меншин на навчання рідною мовою, а сам закон суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, закону України “Про національні меншини в Україні” та міжнародним договорам.

Голова облради Михайло Рівіс (БПП) наголосив, що Закарпаття – багатонаціональна область, де положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської.

Він нагадав, що голова ОДА Геннадій Москаль уже закликав президента ветувати або повернути парламенту з поправками ухвалений закон “Про освіту”.

Рівіс додав, що ще 7 грудня 2016 року облрада запропонувала включити до законопроекту “Про освіту” №3491-д норму, яка б давала представникам національних меншин і корінних народів право на навчання рідною мовою одночасно з українською мовою у місцях компактного проживання таких осіб.

У проголосованому зверненні депутати Закарпаття зокрема зазначили: “Вкрай стурбовані можливими наслідками для населення краю у зв’язку із впровадженням норм цього Закону. Громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою. Представникам нацменшин гарантується право на здобуття освіти мовою відповідної національної меншини тільки в окремих класах комунальних навчальних закладів на рівні дошкільної і початкової освіти, і тільки поряд з державною мовою. Тобто у зв’язку із прийняттям Закону втрачається право осіб, приналежних до національних меншин, на здобуття освіти рідною мовою в державних і комунальних закладах на всіх рівнях, крім вищенаведених, і формах (зокрема: загальної, середньої, спеціальної, вищої тощо) освіти, а також право на функціонування навчальних закладів з мовою навчання національних меншин”.

“Нормативними положеннями статті 7 Закону [про освіту] порушується ряд прав і свобод, передбачених та гарантованих Конституцією України. Зокрема:

• частинами 3 і 5 статті 10 – щодо гарантування вільного розвитку, використання і захисту мов національних меншин та конституційної гарантії застосування мов;
• частинами 2 і 3 статті 22 – щодо гарантування і неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів;
• частиною 5 статті 53 – щодо гарантування громадянам, які належать до національних меншин права на навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови у державних та комунальних закладах.

Низка положень прийнятого Закону не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які Україна ратифікувала.

Деякі положення прийнятого Закону суперечать двостороннім договорам України з сусідніми країнами, зокрема Молдовою, Румунією, Угорщиною, які передбачають зобов’язання України щодо забезпечення мовних прав національних меншин. Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства України”, – наголосили депутати Закарпатської облради.

Під будівлею облради в Ужгороді в цей час зібралося кілька десятків активістів, які виступали на підтримку закону “Про освіту” і проти цього звернення.

Напередодні українські національно-патріотичні організації Закарпаття закликали облраду не голосувати за “антиукраїнський проект звернення до президента” щодо освіти.
Також 20 вересня в Ужгороді пікетували генконсульство Угорщини через критику угорської влади українського закону “Про освіту”.

Читайте також:
Парламент Румунії ухвалив заяву щодо українського закону про освіту

Парламент Угорщини ухвалив резолюцію проти українського закону про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин.

Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від “несправедливого освітнього закону”.

Глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа главі МЗС України, де висловили занепокоєння через новий закон про освіту та заявили, що звернуться через нього до Ради Європи та ОБСЄ.

Також Угорщина поскаржилася на Україну до ОБСЄ, ООН та Євросоюзу через новий закон про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права угорської меншини.
19 вересня парламент Угорщини ухвалив жорстку резолюцію проти українського закону про освіту.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. Також було повідомлено, що Україна направить закон на експертизу до Ради Європи.