Рада ухвалила реформу освіти: що там із мовою, 12-річкою, зарплатою вчителів

 

Верховна Рада запровадила 12-річне навчання в школі з 2027 року та схвалила підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до чотирьох прожиткових мінімумів поетапно до 2023 року.
Як передає “Новинарня“, ці та інші новації передбачає закон “Про освіту” (№3491-д), ухвалений парламентом ввечері 5 вересня в цілому 255 голосами “за”.

Від фракції “Блок Петра Порошенка” за закон в цілому проголосували 110 народних депутатів, від фракції “Народний фронт” – 70, від фракції “Самопоміч” – 25, Радикальної партії – 14, ВО “Батьківщина” – 13, групи “Воля народу” – 11, а також 12 позафракційних.
Голосів не дали “Опозиційний блок” та група “Відродження”.

“Ми максимально врахували поправки при доопрацюванні. 1098 з них”, – запевнив в.о. голови Комітету з питань освіти Олександр Співаковський, під час розгляду проекту в сесійному залі.

Серед інших, залом не були підтримані поправки щодо фінансування профтехосвіти з держбюджету, безоплатного забезпечення школярів посібниками, про релігійні школи, безоплатне харчування учнів, виділення коштів на підвищення кваліфікації вчителів, звільнення педагогів за сепаратизм тощо.

Мова освіти

Результативне фінальне голосування стало можливим завдяки тому, що народний депутат із БПП Костянтин Усов зачитав узгоджений депутатськими фракціями текст статті 7 “Мова освіти” і Перехідні положення, які викликали найбільше суперечок.
Компромісний варіант робоча група розробляла просто під час марних голосувань за численні поправки, не зняті депутатами.

Ідея “мовного” компромісу полягала в тому, щоб з одного боку не позбавити представників нацменшин права вивчати рідну мову, а з іншого – зобов’язати їх вивчити державну українську.

Зрештою, на зміну попередньому затвердили варіант, який дозволяє тим, хто зараз навчається у школі, до 2020 року навчатися за правилами, що діяли до ухвалення цього закону – проте з поступовим збільшенням кількості предметів, котрі викладаються українською мовою.

Всім представникам нацменшин і корінних народів України, які навчатимуться у середній школі з наступного року, пропонують створювати окремі класи і групи.

Проголосований варіант:

“Стаття 7. Мова освіти

1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття дошкільної, початкової освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через окремі класи (групи) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд з державною мовою, що створюються відповідно до законодавства, і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушеннями слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2. Закладами освіти забезпечується обов’язкове вивчення державної мови, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

5. За бажанням здобувачів професійної та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини як дисципліни.

6. Держава сприяє створенню та функціонуванню закладів освіти за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова.

7. Особливості використання мов в окремих видах та рівнях освіти визначаються спеціальними законами”.

Перехідні положення:
“Встановити, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.”

Міністр освіти Лілія Гриневич під час розгляду проекту заявляла, що українську мову в школах починатимуть вводити дітям меншин поступово.

“У п’ятому класі й потім розширюватиметься кількість предметів державною мовою. У 11-му дитина вчитиме всі предмети українською і лише кілька ­– мову, літературу – мовою меншин”, – пояснила вона.

Екс-міністр Сергій Квіт у свою чергу написав у “Фейсбуці“: “Цей закон гарантує право вивчення рідної мови національним меншинам і корінним народам на рівні дошкільних закладів і шкіл, але викладання не замість державної. Також на рівні вищої освіти допускається викладання не державною мовою за певних обставин. Тобто зроблені обмеження, яких дотепер не було, у т.ч. для угорської мови.
Там була проблема, що все навчання, від дошкільної до вищої освіти намагалися будувати в обхід державної мови. Російська мова, якій фактично єдиній надавалися преференції замість усіх мов національних меншин, зараз таких преференції не має. Тобто стаття непогана, тим більше, вона фактично виписувалися трьома людьми нашвидкоруч”.

Читайте також:
Працівників Міносвіти зобов’язали спілкуватися українською мовою. НАКАЗ

12-річка поетапно

Законом вводиться 12-річне навчання для школярів:

  • для початкової освіти – з 1 вересня 2018 року;
  • для базової середньої освіти – з 1 вересня 2022 року;
  • для профільної середньої освіти – з 1 вересня 2027 року.

Тобто тільки з 1 вересня 2027 року строк здобуття профільної середньої освіти усіма здобувачами становить три роки.

“До цього теж можна, але за певних умов – наприклад, якщо є відповідний стандарт профільної середньої освіти та відповідної типової освітньої програми”, – зазначає “112-й канал”.

Міністр Лілія Гриневич пояснила: “У концепції “Нова українська школа” та в проекті закону закладено ключові компетентності й наскрізні вміння, якими має володіти учень після закінчення школи.
Серед ключових компетентностей – вільне володіння державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо.
А також наскрізні вміння – критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми”.

“Як у зв’язку із цим зміниться школа?
Відбудеться перехід від школи, де дають лише інформацію, до школи, де дитина отримує знання, а також уміння їх застосовувати та цінності для оцінки навколишнього світу і дійсності.
Дуже важливо навчити дітей спілкуватись між собою, створити безпечне середовище для їхнього розвитку”, – зазначає Гриневич.

За її словами, таке навчання передбачає впровадження нових методик викладання, зміну формату спілкування учнів, учителів та батьків, упровадження проектної роботи та навчання через діяльність.

“Усе це неможливо “впихнути” у 2-річну профільну старшу школу, де діти мають поглибити вивчення профільних предметів та підготуватися до складання зовнішнього оцінювання без шкоди для свого здоров’я.
Саме тому нам необхідно збільшити тривалість навчання на рік та запустити повноцінну старшу профільну школу, де діти отримуватимуть достатні знання для вступу до ВНЗ”, – пояснила міністр.

Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.
В академічному ліцеї учень може поглибити знання та вступити до ВНЗ.
У професійному – поряд із загальною середньою освітою, – школярі отримуватимуть першу професію.

“Хочу наголосити, що загальна тривалість навчання – разом із отриманням вищої освіти – при цьому не зміниться. Нова українська школа дозволить перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей”, – зазначила Лілія Гриневич, яку цитує “УП. Життя”.

Нагадаємо, уряд затвердив концепцію переходу на 12-річне навчання в школах ще в грудні 2016-го.

Онлайн-підручники і звіти

Законопроект зобов’язує заклади освіти інформувати про свою діяльність – зокрема, на своїх сайтах чи сайтах засновників. Потрібно буде публікувати документи, що свідчать про дозвіл на освітню діяльність та інші особливості – мова викладання, правила прийому, чи пристосований заклад до дітей з особливими потребами, перелік додаткових (платних) послуг і ціни на них.

Документ передбачає створення сайту з підручниками для школярів. Про це має подбати Міносвіти.
Електронні книжки чи книжки в електронному вигляді мають у повній версії перебувати у вільному доступі.

Окрім того, книжки і підручники, створені за державні кошти, розробник має публікувати на своєму сайті.

Проміжна атестація

Після молодших класів, середньої та старшої школи запроваджується державна підсумкова атестація. Її можуть провести і в формі Зовнішнього незалежного оцінювання, однак наприкінці початкової школи – лише для того, щоб відстежити рівень успішності учнів.

Особливі потреби

Законопроект приділяє багато уваги дітям з особливими потребами. Так, обов’язково створюють інклюзивні та спеціальні групи і класи за зверненнями осіб з особливими потребами або їх батьків.

Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабміну. А освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для таких дітей.

Читайте також:
Парламент прийняв закон про інклюзивну освіту

Зарплати педагогів

Зарплати вчителів прив’язали до мінімальної зарплатні. Так, оклад педагога найнижчої кваліфікаційної категорії має скласти щонайменше 9600 грн.

Кожна наступна кваліфікаційна категорія має “подарувати” педагогу щонайменше 10% зазначеної суми до окладу.

При цьому оклади науково-педагогічних працівників на чверть вищі, ніж у педагогів. Кожен наступний рівень категорії так само додає 10%.

Схеми посадових окладів затвердить Кабмін.

Прописані надбавки за вислугу років як педагогам, так і науково-педагогічним працівникам:
понад три роки – 10 відсотків;
понад 10 років – 20 відсотків;
понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу.

Окрім того, плюс 20% посадового окладу дає сертифікат, поки він діє.

Виплати пропонують вводити не одночасно, а поступово.

Ціна реформи

Міністерство освіти і науки просить у Мінфіну виділити 1,85 млрд. грн. для реалізації реформи освіти в 2018 році. Про це розповіла міністр Лілія Гриневич в інтерв’ю DT.UA.

“Зараз формуються пропозиції до бюджету на 2018 рік. Як відомо, саме з наступного року діти по всій Україні підуть у перший клас нової української школи, і під це потрібні ресурси. Попередньо ми можемо говорити, що на заходи, необхідні для реалізації реформи, в 2018 рорці буде закладено орієнтовно 1,85 млрд. грн. Це ті суми, які ми подаємо Мінфіну на розгляд”, – зазначила Гриневич.

Планується, що підручники обійдуться в 373 млн., на оснащення класів та навчальні матеріали піде 600 млн., на перенавчання вчителів – 520 млн., на створення Національної електронної платформи нової української школи – 54,6 млн., на розширення мережі інклюзивних класів − 300 млн грн.

Читайте також:
Освітній фронт Донбасу: показуємо важливість боротьби за голови

Учні війни. Як школярі Донеччини живуть “на нулі”

«Трусимося й читаємо «Отче наш».
Як ведеться в Авдіївці Марині Марченко, героїні знакового муралу

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *