Турчинов у суді розповів, чому АТО – “не війна”, а Україна досі на папері “дружить” з Росією

 

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов дав свідчення за засіданні Оболонського райсуду Києва з розгляду справи про державну справу екс-президента Віктора Януковича.

Серед іншого, Турчинов, який після втечі Януковича з 23 лютого по 7 червня 2014 року виконував обов’язки президента України, пояснив, чому після анексії Криму не було запроваджено воєнний стан, повідомляє УНІАН.

Навіщо Янукович написав Путіну листа

На початку допиту секретар РНБО як свідок сторони обвинувачення розповів, що хотів переконати Януковича написати заяву про відставку з посади президента.  За словами Турчинова, аби не допустити вивезення з країни документів і втечі високопосадовців, він розпорядився не випускати гелікоптер Януковича з України.

Щоб переконати Януковича написати заяву про відставку, Верховна Рада відрядила тодішнього голову СБУ Валентина Наливайченка та на той час в.о. міністра внутрішніх справ Арсена Авакова до Криму, де на той час іще нібито перебував Янукович, але вони його там не знайшли.

Турчинов зазначив, що у планах Москви було спровокувати збройний конфлікт у Криму, а потім, користуючись безвладдям в Україні та сепаратистькими рухами, взяти під контроль південь та схід країни, а також Київ, повернути Януковича на посаду президента й відновити контроль над Україною.

За словами Турчинова, саме для виконання такого плану Янукович написав листа до президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести війська в Україну.

“Ми очікували наступу 200 тисяч російського війська”

Секретар РНБО повідомив, що на початку російської агресії очікувався масований наступ 200 тисяч військовослужбовців РФ з півночі та сходу України.

За його словами, тому 5 тисяч боєздатного війська Збройних сил України перекинули на захист рубежів з півночі та сходу, і в Криму не залишилося кому протистояти російській агресії.

Як сказав Турчинов, тодішній міністр оборони Ігор Тенюх доповів на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року, що реально можна було зібрати не більше 5 тисяч боєздатних військових. Оскільки на той час найбільшою загрозою було вторгнення росіян на материкову частину України, учасники засідання РНБО ухвалили рішення перекинути боєздатні підрозділи на схід та північ для захисту від нападу Росії з цих напрямків.

При цьому Турчинов визнав, що аби не сіяти паніку, вводив суспільство в оману про боєготовність армії й на початку збройної агресії Росії запевняв “армія вас захистить”, хоча у війську було мало боєздатних частин.

“Я підготував указ про введення воєнного стану, але мене не підтримали”

Секретар РНБО також повідомив, що як в.о. президента наприкінці лютого 2014 року підготував указ про введення воєнного стану на всій території України, але цю ініціативу не підтримали лідери політичних сил на засіданні РНБО 28 лютого.

“Оголошення воєнного стану – це дійсно жорсткі обмеження конституційних прав наших громадян: обмеження права на зібрання і масові заходи, можливість проводити конфіскацію власності. Про введення воєнного стану Україна повинна поінформувати навіть ООН”, – нагадав Турчинов.

Він зауважив, що коли у кількох регіонах України почався “сепаратистський шабаш”, то введення воєнного стану, “безумовно, дуже б допомогло”.

“27 (лютого) ввечері я дав наказ керівнику юридичного управління адміністрації (президента) підготувати відповідний указ про введення воєнного стану, але що було важливо – введення воєнного стану не дає права на застосування зброї, право на активне застосування зброї дає лише оголошення війни. У Криму в нас не було заходів реалізувати воєнний стан, але по всій країні, дійсно, це була б серйозна допомога”, – зазначив Турчинов.

За словами свідка, він сподівався, що політики підтримають рішення про запровадження воєнного стану.

“28 лютого на засіданні Ради національної безпеки я планував отримати підтримку цього рішення. Але указ не може працювати, якщо його не схвалить Верховна Рада. Саме тому, щоб отримати підтримку Верховної Ради, я запросив лідерів політичних сил і фракцій, які тоді складали більшість у парламенті, аби отримати їх політичну підтримку, інакше шансів провести рішення через парламент не було”, – пояснив Турчинов.

За його словами, тодішні політичні лідери також розуміли, що російська агресія може затягнутися на довгий час. “Й у них, мабуть, були підстави вважати, що введення воєнного стану призупиняє проведення будь-яких виборів. І це призведе до того, що у мене буде необмежена влада на необмежений час. Тому за це рішення проголосував тільки я один під час голосування на засіданні РНБО“, – припустив Турчинов.

“З іншого боку, можу зрозуміти колег, чому вони не підтримали. Тому що вважали, що проведення чесних виборів і отримання легітимного президента – можливо, дехто з них хотів стати таким президентом – значно посилить позиції України”, – додав секретар РНБО.

Чому в Криму не оголосили АТО

Він також пояснив, що в Криму у лютому-березні 2014 року не проводилась антитерористична операція, бо 90% працівників регіонального управління СБУ зрадили Україну.

“АТО в окремому регіоні, зокрема в Криму, ініціює регіональне відділення Антитерористичного центру СБУ, письмово затверджується головою СБУ, про що інформується президент або у відповідному випадку виконуючий обов’язки президента. Але Головне управління СБУ в Автономній республіці Крим не виходило з ініціативою щодо проведення АТО. Тому що на той час 90% працівників СБУ (я даю офіційні дані, які є у військовій прокуратурі) зрадили Україну”, – сказав Турчинов.

Водночас він заявив, що видав наказ про повну бойову готовність Збройних сил України, проте в Криму його не виконали. Турчинов зазначив, що це сталося “з декількох причин”, але передусім – через зраду військовослужбовців, які жили і служили на півострові.

Також він наголосив, що підступна тактика російських спецпризначенців, які під час захоплення військових об’єктів поперед себе виставляли цивільних, фактично унеможливила відкриття вогню по агресорах. Крім того, Турчинов заявив, що на початку 2014 року військові ще не могли подолати психологічний бар’єр і стріляти по окупантах.

Чому не денонсований договір про дружбу з Росією

На запитання адвоката Януковича Віталія Сердюка, чому Турчинов називає Росію агресором, але договір про дружбу з нею до нині не денонсовано, секретар РНБО пояснив: договір про дружбу між Україною та Росією від 1997 року не денонсований для того, щоб мати сильну позицію в міжнародних судах.

Турчинов зауважив, що ця угода є одним з основних аргументів щодо захоплення Росією українських територій, які сформувалися після Другої світової війни. І під цим документом стоять підписи російського керівництва. А отже, він буде доказом проти РФ у суді, пояснив секретар Радбезу.

Чому Україна не оголосила війну Росії і при чому тут “фейковий” Будапештський меморандум

На запитання, чому Україна не оголосила Росії війну після початку воєнної агресії, тодішній в.о. президента наголосив, що наша держава не здатна протистояти ядерній.

“Дійсно, оголошення війни робиться під час воєнної агресії. Проблема полягає в тому, що після тотального ядерного роззброєння України, яке відбулося з підписанням Будапештського меморандуму, в України, на сьогодні, на жаль, немає зброї, яка здатна протистояти ядерній державі, якою є Росія. У нас немає військових засобів для протидії ядерній державі у випадку застосування ними всього арсеналу своєї зброї. І саме тому і в лютому-березні 2014 року, і, на жаль, зараз, коли ми маємо боєздатну армію, маємо оборонно-промисловий комплекс, маємо зброю, достатню для захисту країни, ми не можемо оголосити війну агресору”, – додав Турчинов.

За його словами, після консультацій з партнерами, які були гарантами безпеки України після відмови від ядерної зброї, виявилося, що “вони можуть нас підтримати не у військовому плані, а тільки на дипломатичному рівні”.

Як підкреслив Турчинов, Будапештський меморандум виявився “фактично фейком”.

“Саме тому ми не могли оголосити війну ядерній державі, тому що ядерна держава була готова до цієї війни, і її збройні сили вже були готові до вторгнення, а Україна захистити себе у випадку повномасштабної війни на той час не могла”, – наголосив секретар РНБО.

Допит Турчинова тривав майже 5 годин. Наступне засідання у справі про державну зраду Януковича має початися 21 лютого о 10:00. На черзі – допит двох останніх свідків обвинувачення, зокрема президента України Петра Порошенка.

Читайте також:
Екс-очільник Міноборони розповів, як Росія використала Олімпіаду в Сочі для анексії Криму

Річниця Будапештського меморандуму: МЗС нагадало про зобов’язання

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: