Велика прес-конференція щодо вбивства Шеремета: версія – політзамовлення з Росії

Павло Шеремет і власниця “УП” Олена Притула

Слідство не виключає, що вбивство журналіста Павла Шеремета було політичним замовленням, яке могли організувати з Росії.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 8 лютого на великій прес-конференції, присвяченій цій справі.

Про зустріч керівництва МВС та Нацполіції з пресою звітує “Українська правда”, одним із керівників якої був Шеремет.

“Слідство не виключає версію замовленого політичного вбивства, замовлення на яке надійшло саме з Російської Федерації”, – сказав Аваков.

Він оголосив кілька фактів, пов’язаних з убивством Шеремета 20 липня 2016 року.

“На місці злочину в момент його вчинення була присутня знімальна група “17-го каналу”, яка вела пряму трансляцію подій. Рівно така ж ситуація була в нас 16 квітня 2015 року під час ситуації навколо вбивства Олеся Бузини. Журналісти стверджували, що в обох випадках опинилися на місцях убивств випадково”, – зазначив глава МВС.

Він також повідомив, що при моніторингу телефонних з’єднань у районі місця злочину в проміжку, близькому до часу його вчинення, зафіксували 1193 з’єднання з російськими абонентами.

“Активізація частини з цих абонентів збігається за часом і сигналами попередньо з інформаційною активністю, яка в нас була під час Хресного ходу УПЦ МП у липні 2016 року. І в той же період під приводом участі в якомусь зльоті прихильників однієї з нетрадиційних церков у Києві (…) організовано в’їхала велика група громадян Російської Федерації. З’єднання мобільних телефонів представників цієї групи зафіксовано поблизу місця проживання й роботи Павла Шеремета за кілька днів до злочину і вранці 20 липня в районі вибуху. Після чого дивним чином були локалізовані й зійшли нанівець”, – додав Аваков.

У розслідуванні даних обставин слідство направило доручення в низку країн для вивчення цих людей і їхньої активності в ті кілька днів у Києві.

“Слідство має обґрунтовані припущення про можливу причетність цих людей до скоєння злочину”, – заявив Аваков.

Міністр навів іще один факт: “Павло Шеремет у липні 2016 року зустрічався в Москві з екс-міністром доходів і зборів України Олександром Клименком. На думку свідків, зустріч виявилася співбесідою на посаду головного редактора радіо “Вєсти” – однієї зі складових медіахолдингу “Вести України”, створеного для проведення контрпропагандистської й проросійської роботи на території України”.

“За словами свідків, Павло повернувся незадоволеним результатами зустрічі й охарактеризував стан Клименка як “православ’я головного мозку”, – сказав Аваков.

Він також зазначив, що Шеремет у своїх публікаціях порушував тему вербування російською ФСБ українських громадян для ведення “диверсійно-дестабілізаційної роботи” в Україні.

“Уже після його смерті МВС і СБУ разом із ГРУ Міноборони встановили групу осіб, підозрюваних у співучасті в убивстві колишнього військовослужбовця Івана Мамчура в Рівному у вересні 2016 року, як і в інших протиправних діях”, – сказав Арсен Аваков.

“Ми маємо ще кілька епізодів – частина з яких розслідується й не підлягає розголосу, – коли працювала подібна схема”, – додав він.

“Аналогічні мотиви й методи” вбачаються у випадку з замахом на нардепа Антона Геращенка, сказав Аваков.

Міністр також нагадав, що Павло Шеремет був другом російського опозиціонера  Бориса Нємцова, допомагав йому в написанні книги “Сповідь бунтаря”: “Книга була надрукована в друкарні Ярославля РФ на замовлення видавництва “Партизан”, власником якого був Шеремет”, – сказав він.

“Після вбивства Нємцова його соратники збирали гроші на видання книги “Путін. Війна”, присвяченої подіям на Донбасі. У Росії книгу заборонено. Є інформація про те, що видання планується здійснити у видавництві “Партизан”, – додав голова МВС.

“За три дні до вбивства Шеремета, 17.07, до Києва приїжджав соратник Нємцова по об’єднаному демократичному руху “Солідарність” Володимир Кара-Мурза-молодший, який зустрічався з журналістами”, – сказав він.

“За словами свідків, Кара-Мурза звернувся до Шеремета по допомогу у створенні фільму, присвяченого річниці вбивства Бориса Нємцова – і журналіст планував передати матеріали для фільму й брати участь у його створенні”, – додав міністр.

Аваков звернув увагу на те, що “кілька днів тому, після презентації цього фільму, російського опозиціонера й федерального координатора “Відкритої Росії” Володимира Кара-Мурзу було терміново госпіталізовано, він у критичному стані”. “За інформацією медиків, у нього діагностували гостре отруєння невстановленою речовиною“, – сказав глава МВС.

“Таким чином, результати досудового розслідування умисного вбивства Павла Шеремета на даному етапі дозволяють припустити, що даний злочин – ретельне підготовлене групою осіб замовлене вбивство”, – підсумував Аваков.

Як заявив заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко, слідство визначило пріоритетну версію вбивства журналіста Павла Шеремета.

“Слідство розглядає пріоритетною версію, пов’язану з професійною діяльністю Шеремета як на території України так, і за її межами”, – сказав він.

“Заслуговують на увагу, ті журналістські розслідування, які не були завершені. Також розглядається версія професійна діяльність журналіста за межами України. Публікації  журналіста та випуски його програм мали критичний характер до чинної влади як в Республіці Білорусь так і в Російській Федерації”, – сказав Вакуленко.

“Критичні виступи та озвучення позиції щодо експансії Російської Федерації в Чечні, Грузії та Україні також розглядаються як версія професійної діяльності журналіста за межами України”, – додав він.

Також, за словами заступника глави Нацполіції, розглядається версія “дестабілізація ситуації в державі, що зумовлено зухвалістю і демонстративністю способу вбивства журналіста”.

“Неодноразово озвучувались версії “помилка в об’єкті” та “конфліктні ситуації в особистому житті”. За час розслідування вони опрацьовані і не є пріоритетними”, – зазначив Вакуленко.

Слідство дозволило обнародувати інформацію про деяких осіб, які можливо причетні або є свідками убивства Павла Шеремета.

Новий голова Нацполіції Сергій Князєв (екс-начальник карного розшуку) представив відео, на якому зафіксовані підозрювані особи.

Він розповів, що відео з камер спостереження зафіксувало в різні дні на одних і тих самих місцях одних і тих самих людей біля місця проживання Шеремета, які можуть бути причетними до його вбивства.

“Своєю поведінкою ці люди зацікавили слідство. Зазначені особи могли стежити за потерпілим, його транспортом, або планувати маршрут відходу чи підходу під час закладання вибухового пристрою і здійснення його детонації”, – сказав Князєв.

Ці люди “уважно стежать за наявністю камер спостереження на прибудинковій території”.

За його словами, на відеоматеріалах за годину до вбивства зафіксовано жінку замасковану перукою та окулярами, що могла бути причетна до злочину. Також було встановлено місце, звідки імовірно ця жінка могла провести детонацію вибухівки.

“Через декілька хвилин та сама жінка йде у зворотному напрямку по вулиці Липинського, обходить місце вчинення злочину, далі в метро”, – сказав він.

Як відомо, невдовзі після вбивства Шеремета в мережі було оприлюднено відео, на якому вибухівку під “Субару” Олени Притули, в якій підірвали Павла Шеремета, закладала саме жінка.

Водночас у слідства наразі немає жодної людини в статусі “підозрюваний” у справі про вбивство Шеремета, визнав заступник голови Національної поліції Олександр Вакуленко.

“Особи, які обгрунтовано підозрюються і можуть бути причетними… У нас є розуміння замовників і виконавців, поплічників, але це не є предметом, який можна сьогодні озвучувати”, – лише заявив Вакуленко.

При цьому глава МВС пояснив, чому поліція не оприлюднює фотороботи підозрюваних.

“Коли ми опублікуємо фотороботи вбивць, це буде означати, що ми в глухому куті. На цьому брифінгу ми не показуємо фотороботи. І більш того, закриваємо обличчя однієї з підозрюваних. Маючи на це міркування слідства”, – сказав Арсен Аваков.

За словами міністра внутрішніх справ, нинішній брифінг – не підсумковий, а “брифінг в середині дороги”.

 

 

 

Для вбивства Павла Шеремета використали елементи протипіхотної міни МОН-50, заявив Олександр Вакуленко.

“В автомобілі Subaru стався вибух саморобного вибухового пристрою осколково-фугасної дії з електричним способом приведення в дію”, – сказав він.

За словами Вакуленка, цей пристрій було виготовлено кустарним способом з використанням елементів протипіхотної міни направленої дії МОН-50 та електродетонатору типу ЕДП. Міна була закріплена мінімум двома магнітами на днищі авто зовні під водійським сидінням.

Експерти Федерального бюро розслідувань США допомогли українському слідству з аналізом вибухівки, якою вбили Шеремета, зазначив начальник Головного слідчого управління Вакуленко.

Інші країни, зазначив він, Україна до експертизи не залучала, але направила до 14 з них запити про міжнародно-правову допомогу.
“Тепер ми очікуємо інформацію, яка може бути корисна для слідства”, – додав Вакуленко.

У поліції також відзвітувати прообсяги проведених слідчих дій.

За словами Вакуленка, було допитано 1800 осіб, з яких понад 300 – безпосередні очевидці вибуху, мешканці будинків у районі вибуху.
“Встановлено та допитано 224 таксисти та їх пасажирів, які проїздили біля місця вибуху в зазначений час. Встановлено 48 власників автомобілів, припаркованих поблизу місця злочину. 60 осіб допитано з кола особистих та професійних зв’язків потерпілого, журналістів та колег”, –  повідомив Вакуленко.

“Слідчі провели аналітичний огляд близько 280 публікацій, тем, ефірів та коментарів до них. Опрацьовано рукописні журналістські напрацювання Шеремета, починаючи з 2007 року”, – повідомив він.

У процесі розслідування були призначені 16 експертиз, 9 з них – завершені.

Вакуленко також нагадав, що слідство вилучило близько 150 терабайт інформації з камер спостереження. Слідство продовжує їх вивчення.

 

 

 

Читайте також:
Поліція розслідує п’ять версій вбивства Шеремета

 

Як повідомляла “Новинарня“, 23 січня на прес-конференції в МВС нардеп Геращенко (член колегії міністерства) заявив, що знає подробиці слідства у справі Шеремета. За його інформацією, слідчі вважають, що вбивство журналіста було реалізовано з диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації.
“На сьогодні, судячи з почерку й підготовки терористичного акту щодо моєї ліквідації, слідчі вважають, що на 99,9% терористичний акт – убивство відомого журналіста Павла Шеремета в липні 2016 року – було спрямовано, націлено й реалізовано з цього ж диверсійно-терористичного центру на території Російської Федерації”, – заявив тоді депутат, порівнюючи вбивство Шеремета із ліквідованим СБУ замахом на себе.

8 лютого учасники прес-конференції в МВС заявили, що Геращенкові не надавали інформацію про хід слідства і ці заяви – лише його особисті припущення.

Одного з керівників “Української правди”, громадянина РФ Павла Шеремета убили в центрі Києва 20 липня 2016 року, підклавши вибухівку під автомобіль власниці “УП” Олени Притули. Поліція назвала це терактом.

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *