автор: Наталія Лебідь
для “Новинарні”
Ми дізналися слово “між’яр’я”, написавши останній диктант національної єдності. Уявіть – в умовному, метафоричному між’яр’ї уповноважені особи вирішують долю київських ярів.
На початку 2000-х вони дали дозвіл на забудову Кучминого Яру, і там виріс ЖК з промовистою назвою “Врємєна года”. Від Кучминого Яру рукою подати до Протасового Яру, його продали у 2004-му.
Романові Ратушному було тоді сім років, братові Василеві – вісім.
Їхній будинок на Солом’янці – зовсім поруч із Протасовим Яром, тож дитинство хлопців, вважай, проходило в цьому мальовничому урочищі.
Ставши дорослим, Роман вирішив захищати Протас від забудови. На якомусь етапі здавалося, що йому це вдалося. Але тепер усе відкочується назад.
Громадський активіст, захисник Протасового Яру Роман Ратушний загинув на російсько-українській війні 8 червня 2022 року. Його брат Василь – 27 лютого 2025-го. Тепер забудовник може вбити і їхній Протас.
“В тій судовій тяганині складно розібратися, – каже мама Романа і Василя, письменниця й журналістка Світлана Поваляєва. – Бо там ТОВ «Протасів Яр» судиться з ГО «Захистимо Протасів Яр». Виходить, що Яр проти Яру…”.
Але ми таки вирішили викласти цей сюжет максимально простою мовою. Допомагав у цьому “Новинарні” представник ГО, правник та адвокат Антон Дикань.
До 1980-х років Протасів Яр залишався у своєму неторканому вигляді. З одно- та двоповерховими дерев’яними або кам’яними будиночками та цегельним заводом, який притулився поруч. Всю цю “красу” знесли незадовго перед тим, як Україна здобула незалежність. Протас почали розбудовувати, і поруч з урочищем з’явилася швидкісна автомагістраль. Плюс “власний” тролейбусний маршрут – №40.
Тоді ж, на початку “нульових”, на схилі Протасового Яру побудували гірськолижну трасу з двома підйомниками. Занедбана донедавна місцина набула привабливості, й перед усім – в очах забудовників.
У 2004 році – це вже розповідає Антон Дикань – три земельні ділянки в Протасовому Яру купило товариство ТОВ “Протасів Яр”. Ні, вони назвалися так не для того, щоб потім їх плутали з активістами, які захищають урочище. Бо активістів тоді не було. Просто товариство мало саме там свою юридичну адресу.
Отже, ТОВ “Протасів Яр” за часів мера Олександра Омельченка придбало собі три земельні ділянки. Одна – невелика, гектар або півтора. Знаходиться на тому місці, де тепер проводять щорічний фестиваль імені Василя та Романа Ратушних. А от по інший бік урочища в товариства є ще дві ділянки сукупно на 14 з “хвостиком” гектарів. Разом виходить біля 16 га.
Урочище Протасів Яр у Солом’янському районі м. Києва
До ТОВ “Протасів Яр”, яке в цій історії виступає одним з головних дійових осіб, ми ще повернемося. А поки зауважимо таке: на територію Протасового Яру претендує також ТОВ “Холдингова компанія “Енсо Груп”. В інтернеті є сайт enso.ua, де вказано, що дана сторінка представляє девелоперів, які займаються “розробкою, будівництвом та управлінням проєктами в сфері житлової та комерційної нерухомості”. Слоган компанії – “Наповнюємо простір сенсом”. Втім, як каже Антон Дикань, та “Енсо Груп”, яка хоче отримати шматок Протасового Яру, переконує, що вона є зовсім іншою юридичною особою, а не тією, котра “наповнює простір сенсом”.
Вже стає трохи складно, чи не так? У подальшому викладі ми не будемо згадувати “Енсо Груп”, і ось чому. В Протасовому Яру “Енсо Груп” мала приблизно півтора гектара землі, які компанія орендувала. Договір оренди закінчився ще у 2013 році. За весь цей час компанія так і не виконала умови договору, за яким вона мала зводити на своїй ділянці нежитлову забудову. Ніхто нічого так і не побудував, хоча земельний податок “Енсо Груп” продовжувала сплачувати. Саме на цій підставі “Енсо Груп” вважає себе власником землі і обстоює цю позицію в суді. Але там її шанси незначні, бо договір оренди закінчився, а умови не були виконані.
На Протасів Яр був і третій претендент – ТОВ “Дайтона Груп” – компанія, яку пов’язують з дніпровським бізнесменом і політичном Геннадієм Корбаном (позбавлений громадянства України у 2022 році, відтоді перебуває за кордоном). Вона планувала забудувати 4 га пагорбів біля лікарні Амосова. Земля їм формально не належала, а перебувала “у користуванні”, що й стало формальним приводом відмовити “Дайтоні” в судах.
Читайте також:
Адвокати Романа Ратушного у Верховному Суді виграли апеляцію щодо позову Корбана
Коли ділянка перебуває у користуванні або оренді, повернути її власнику (в даному разі власник – це місто) значно простіше. Зовсім інша справа, якщо земля продана, а продана вона була ТОВ “Протасів Яр”. Це робить дану компанію найбільш проблемним позивачем.
Афіша фестивалю “Протасів Яр” 2025 року. Вже у 2026-му фестиваль може не відбутися
ТОВ “Протасів Яр”, так само, як і “Енсо Груп”, нічого не збудувало на своїй землі. Минуло двадцять років, а отримана в приватну власність ділянка простоювала порожньою. Це, можливо, виглядає трохи дивно, але земля – актив, який не застаріває, а навпаки – лише зростає в ціні.
Як каже правник Антон Дикань, представники забудовника порівняно недавно оцінили можливості території, і з їхньої реакції на ландшафт Протасового Яру стало зрозуміло, що уявляли вони це якось інакше.
Ось так має виглядати забудова Протасового Яру на думку ТОВ “Протасів яр”. Видно різні ділянки та навіть місток між ними. З відкритих джерел
“На одній із ділянок вони хотіли поставити з десяток багатоповерхівок, через дорогу – ще пару багатоповерхівок, а між ними, за їхніми словами, щось типу скляного містка, як у Кличка, щоб можна було з’єднати ці земельні ділянки. Але на своїх ділянках вони, здається, вперше побували у 2024-му. Погуляли, подивились і зрозуміли, що їхні плани не можуть бути реалізовані. Адже вони не знали, яка там геологія. Не знали, що там протікає річка. І те, що вони там собі запланували, не дуже стикується з реальністю”, – розповідає Дикань.
Але хто такі ці “вони”? ТОВ “Протасів Яр” створили ще у 2000 році Ганна Булатова та Юрій Гриценко. А у 2006 році інвесторами в компанію зайшли ТОВ “Західна нафтова група” й ТОВ “Спецпроєкт-ексклюзив”. Обидві фірми входять до складу “Групи Континіум”, а це об’єднання бізнес-структур волинських підприємців на чолі з загиблим у 2015 році Ігорем Єремеєвим та чинним народним депутатом Степаном Івахівим (фракція “За майбутнє”). Основний прибуток групі приносить мережа автозаправних комплексів під брендом WOG.
І навряд чи випадково під схилом Протасового Яру, що виходить до однойменної вулиці, вже віддавна розташововано автозаправку WOG.
“WOG однією рукою донатить на армію, допомагає ЗСУ, а іншою – намагається знищити Протасів Яр”, – каже Антон Дикань.
Бо хоча в Протасі й не встигли звести багатоповерхівки, але встигли вирубати частину дерев та розставити будівельні паркани.
Це почалося ще за життя Романа Ратушного, до повномасштабного вторгнення Росії. Тому він і став одним з драйверів захисту Протасового Яру.
Віталій Кличко на прощанні з Романом Ратушним у Михайлівському Золотоверхому монастирі. Фото з ФБ
Після його загибелі мер Києва Віталій Кличко казав, що він підтримує збереження у Протасовому Яру зеленої природоохоронної зони.
Читайте також:
Пам’яті Романа Ратушного.
Кличко пообіцяв, що Протасів яр залишиться зеленою зоною
“Роман пішов захищати Україну від початку широкомасштабного вторгнення російських варварів. І те, що з нами більше немає цього талановитого, принципового і відважного воїна – велика втрата для Києва і всієї країни. Бо саме такі, як Роман Ратушний – майбутнє сильної і демократичної України. Тож сьогоднішнім рішенням ми увіковічнили ім’я Романа та його справу захисту зелених зон Києва”, – писав Кличко в соцмережі у вересні 2022 року, презентуючи рішення про перейменування вулиці Волгоградської неподалік від Протасу на честь Романа Ратушного.
Трохи згодом, у 2023-му, Київрада присвоїла заказнику “Протасів Яр” ім’я Романа Ратушного.
Дмитро Лазуткін читає поезію на фестивалі “Протасів Яр” у Києві 19 серпня 2023 року. Фото: Олена Максименко / “Новинарня“
“Коли в 2022 році постало питання про створення заказника, ТОВ «Протасів Яр» почало швиденько рухатись. Там були дуже незадоволені тим, що на їхніх землях має з’явитися заказник. Але вони забувають один важливий момент, що власність не тільки дає право на забудову, а ще й зобов’язує до певних речей. Хоча б до елементарного – до підтримання порядку на придбаних земельних ділянках. Але ТОВ «Протасів Яр» цього не робило. Це громада систематично організовує толоку і прибираєть там весь цей час, замість ТОВ”, – говорить Антон Дикань.
Правник роз’яснює: так, закон про заповідний фонд не забороняє створення заказника на території як комунальної, так і приватної власності. А саме це рішення і оскаржує в суді ТОВ “Протасів Яр”.
Тамтешні юристи клопочуть у суді про те, щоб вилучити зі складу заказника майже всі свої гектари. Якщо їм це вдасться, від заказника залишаться ріжки на ніжки – на зелену зону припадатиме зовсім малий шматок території. А ту ділянку, де проходить щорічний фестиваль на честь братів Ратушних, поглинуть новобудови.
Світлана Поваляєва (друга ліворуч) на тлі зображення своїх синів – Василя та Романа Ратушних. Фестиваль “Протасів Яр” 2025 року
Першочерговий позов, з якого почалося життя цієї справи в суді, був поданий Київською міською радою, роз’яснює Антон Дикань. Київрада хотіла встановити сервітут на земельних ділянках ТОВ “Протасів Яр”, які були визнані частиною заказника. А сервітут – це право вільного проходу будь-яких людей по земельних ділянках для можливості функціонування заказника.
Саме тоді ТОВ “Протасів Яр” подав зустрічну позовну заяву про часткове оскарження рішення Київради щодо встановлення заказника місцевого значення “Протасів Яр” імені Романа Ратушного, з метою виключення даних земельних ділянок зі складу заказника.
Тобто зараз відповідачем по справі є київська влада, а ГО “Захистимо Протасів Яр” виступає третьою стороною процесу.
“Ми спочатку програли першу інстанцію, але потім виграли другу інстанцію – апеляційну. Потім справу розглядав Верховний Суд, який повернув це все в апеляційну інстанцію. І ми знову виграли апеляцію. Ми потім знову пішли в Верховний Суд. Верховний Суд знову повернув справу в апеляційну інстанцію – і це вже втретє. І от наразі ми вкотре перебуваємо в апеляції. На 24 лютого у нас призначені судові дебати, де сторони висловлюють свою остаточну позицію і своє бачення. А тоді суд піде ухвалювати рішення”, – пояснює юрист громадської організації.
Але ще один нюанс. Окрім головного позовного питання – вилучення земель, які належать ТОВ “Протасів Яр”, зі складу заказника – суд вивчає ще одне. Про те, в якій юрисдикції має бути розглянута ця справа. Оскільки позивач оскаржує рішення органу місцевого самоврядування, представники відповідача, тобто київської міської влади, вважають, що справа повинна розглядатися в адміністративній юрисдикції. Натомість їхні опоненти, сторона позивача – ТОВ “Протасів Яр” – дотримується іншої точки зору. Суперечка торкається землі, а тому її повинен розв’язати господарський суд, наполягають бізнесмени. Тобто справа в глухому куті ще й через вибір юрисдикції – адміністративної чи господарської.
Свого часу депутат Степан Івахів – котрий, до речі, працює першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування – дав інтерв’ю “Громадському”. У ньому він підтвердив, що тривалий час був співвласником земель у Протасовому Яру. Але згодом право власності відійшло його колишній дружині за угодою про розподіл майна, і нині він не має стосунку до цих земель.
Народний депутат Степан Івахів
“Я знаю, яка там ситуація. Деталі розповідати не буду, але знаю, що колишні мої бізнес-партнери зустрічаються з активістами, щоб знайти якийсь компромісний варіант. Земля – у власності, вона куплена за кошти. Коли я був серед співвласників землі, ми обговорювали різні варіанти, крім дарчої місту. Бізнесмен, який займається дарчими – не бізнесмен. Треба або благодійністю займатися, або бізнесом”, – заявляв Івахів.
І додавав таке: “Зараз моя етична позиція максимально проста: цю історію треба забути як страшний сон. Це ділянка, яка принесе багато клопоту, негативу та репутаційних ризиків. Треба шукати будь-який варіант, який буде влаштовувати насамперед громадських активістів, а потім – місто. Якщо порозуміння немає, краще там нічого не робити взагалі”.
Зимовий Протас чекає, що вирішають у судах. Фото: Олександр Ратушний / hromadske
Дарчу у ТОВ “Протасів Яр” місто не просить, хоча й не заперечує проти такого варіанту. Воно готово викупити продану у 2004 році землю назад. І це – план “А”, пояснює Дикань.
План “В” – обміняти цю землю на іншу. Так, мовляв, і Київрада (в особі мера Кличка) зможе дотримати дану Роману Ратушному посмертну обіцянку захистити Протасів Яр, і активісти будуть задоволені, і забудовник.
“Варіанти, які розглядає зараз Київська міська рада – це або викуп, або обмін. Останній варіант є найкращим варіантом з усіх можливих. Треба знайти земельні ділянки, які більш-менш підійдуть, і обміняти їх. Але поки що Київська міськрада, на жаль, не змогла знайти ані земельні ділянки на обмін, ані гроші для того, щоб їх оцінити”, – коментує Антон Дикань.
Зауважимо: в контексті грошей мова йде тільки про процедуру оцінювання, а не про викуп. Адже для викупу потрібна взагалі астрономічна сума. Бо попри те, що власники ділянки в Протасовому Яру вважають всю цю справу токсичною та шкідливою для репутації, йти на поступки місту вони не збираються.
Голова ГО “Захистимо Протасів Яр” Юлія Бартле каже, що власники вказали нереалістичну суму викупу – від 100 до 140 мільйонів доларів.
У міста таких грошей нема і не очікується, тому купівля-продаж може не відбутися взагалі. Та навіть якби й знайшлися подібні “зайві” кошти, або якби власники зменшили апетити, справа Протасового Яру все одно швидко не зрушила б із місця.
“Процедура викупу достатньо довга і непроста”, – пояснює Дикань.
Тому статус кво для всіх учасників цієї історії зберігається: ТОВ “Протасів Яр” клопоче про вилучення своїх земель зі складу заказника, а місто та активісти – намагаються цьому протидіяти.
Читайте також:
Легенда про Лицаря і Друїда. На фестивалі “Протасів Яр” презентували меморіальний проєкт про Романа і Василя Ратушних
…Нещодавно Світлана Поваляєва так відповіла на запитання, чи було б найкращим вшануванням її синів, якби Протасів Яр залишили у спокої: “Не просто лишили би в спокої, а щоб ми таки добилися остаточного рішення щодо створення там заказника. І щоб цей заказник процвітав, і щоб фестиваль «Протасів Яр» там відбувався, і щоб відбувалися культурні події, щоб там були зони відпочинку.
Тобто ще раз: не просто дали спокій, і – хай собі буде це урочище, а
щоб пам’ять про Протасів Яр втілилася у заказник та відпочинкову зону. Бо пам’ять – це дія”.
А дія поки що відбувається на судовій сцені.
Хоча наступне засідання суду – у символічний день 24 лютого – не поставить крапку у питанні, кому володіти Протасовим Яром. Але принаймні не дасть забути, що захист нашої землі відбувається не тільки на зовнішньому контурі, де наші кордони атакує ворог. Інколи смуга оборони наших цінностей розгортається всередині цілком собі тилового Києва.
Читайте також:
“Рома не хотів би, щоб ми плакали. Він хотів би, щоб ми перемогли”. Письменниця Світлана Поваляєва – про свого сина Романа Ратушного
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
