Рада прийняла новий закон про Військове кладовище замість того, який не підписав президент: де буде НВМК

Верховна Рада ухвалила закон щодо забезпечення створення та експлуатації Національного військового меморіального кладовища. Цей новий акт на заміну прийнятому навесні (і досі не підписаному президентом) дозволяє Кабміну самому визначати місце розташування НВМК.

Законопроєкт №10289, ініційований великою кількістю нардепів від “Слуги народу”, було підтримано 303 голосами на засіданні 8 грудня як “невідкладний”. Про це йдеться у його картці на сайті парламенту.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у телеграмі заявив, що цей закон дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи, зокрема будуть вирішені питання щодо земельної ділянки для Меморіального кладовища, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля.

“Тепер перед відповідальними відомствами стоїть завдання відкрити першу чергу Національного військового меморіального кладовища вже в першій половині 2024 року”, – підкреслив глава уряду.

Ухваленим законопроєктом, серед іншого, передбачена можливість перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі Героїв України, яких, починаючи з 2014 року нагороджено орденом “Золота Зірка” та перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті за рішенням та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У проголосованому законопроєкті не вказано місце розташування НВМК. 

Як пояснив депутат від “ЄС” Володимир В’ятрович, він “повторює раніше ухвалений [парламентом закон про НВМК], крім однієї норми – у новому місце розташування кладовища визначає Кабмін (який вже видав розпорядження про село Гатне), а в попередньому безпосередньо в законі була згадано розташування у Биківні”.

Також В’ятрович зазначив: “Ми бачимо чергову спробу протягнути законопроєкт про меморіальне кладовище поверх давно ухваленого нами закону. Бо ухвалений закон з травня не підписує президент.

Питання навіть не в тому, у Биківні має бути це кладовище чи у Фастівському районі. Хоча це важливо. Питання, чому відбувається знущання з родичів загиблих героїв, яких ви не хочете чути, і топтання Конституції.

Чому і МКІП, і Мінветеранів, й інші відомства, які активно агітували за Биківню, тепер так само активно виступають проти? Коли вони казали правду? Як ціна їхніх заяв?

Навіть якщо справді треба змінити Биківню на інше місце, це треба робити у правовий спосіб.
Відповідно до 94 статті Конституції, ухвалений нами (Верховною Радою) у травні документ уже є законом, який (цитую) «вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений». І потім у цей закон можна внести зміни, що давно можна було б зробити, якби ви не догоджали сваволі Банкової. Бо ця сваволя множиться”.

Володимир В’ятрович нагадав, що так само президент зволікає з підписанням ухваленого ВР закону про спрощення списання військового майна, а загалом “понад 30 законів місяцями й роками не підписує президент”.

Читайте також:
“На тумбочці стояв прах з моєю дитиною. А я спала поруч”. Рідні загиблих воїнів вимагають створити військове кладовище

НВМК: контекст

У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”.

Пізніше департаменту містобудування та архітектури Київської міської адміністрації було доручено розробити детальний план території для розміщення Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора”.

Втім, таке місце розташування майбутнього “українського Арлінгтону” спричинило протести екологів, і в листопаді 2022 року природоохоронна організація “Київський еколого-культурний центр” запропонувала п’ять вільних ділянок землі для розміщення такого цвинтаря замість урочища “Лиса гора”.

У березні 2023 року Мінветеранів і Мінкультури запропонували створити Національне військове меморіальне кладовище біля заповідника “Биківнянські могили” в Києві. Цю пропозицію адвокатував тодішній глава МКІП Олександр Ткаченко.

Читайте також:
“Український Арлінгтон”:
Національне військове меморіальне кладовище на 50 тисяч поховань створять у Биківні

31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища.

20 квітня 2023 Київрада виділила під створення військового кладовища земельну ділянку в Биківні – місцевості на території Деснянського району столиці між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою.

2 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві – саме в Биківні.

Однак відтоді його так і не підписав президент, не наклав також вето.

Натомість у серпні 2023 року Кабінет Міністрів схвалив реалізацію до 30 липня 2025 року проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

18 серпня в заповіднику “Биківнянські могили” заявили, що Національний військовий меморіальний цвинтар неможливо збудувати в Биківнянському лісі в стислі терміни. А в Українському інституті національної пам’яті заявили, що розміщення Національного військового меморіального кладовища поруч із Південним кладовищем Києва має прискорити його будівництво.

8 листопада Верховна Рада відхилила урядовий проєкт закону 9676 створення Національного військового кладовища території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

Поки триває ця бюрократична й політична тяганина, тисячі загиблих захисників України, зокрема з київського регіону, не мають гідного місця останнього вшанування. Багато тіл (ідентифікованих за ДНК останків) лишаються досі не похованими.

Читайте також:
Цинічні ігри влади навколо Національного військового кладовища: його місце знову хочуть змінити