Початок розпаду Росії: з’їзд ерзян проголосив курс на незалежність та намалював нові кордони

 

автор: Леся Шовкун

В естонському місті Отепя 1 жовтня завершив роботу Ерзянський національний з’їзд, скликаний на еміграції через репресії, що посилюються в РФ. Делегатами, після бурхливих обговорень і суперечок, були прийняті резонансні постанови: про нові цілі та завдання національного руху, які включають боротьбу за незалежність та вихід ерзянських територій зі складу РФ, затвердження бажаних кордонів Ерзянь Мастор, а також ключові принципи побудови нового державного утворення.

Хто такі ерзя та що таке Кірдійюр

Ерзя – один із найчисельніших фінно-угорських народів РФ, що проживає в Поволжі, між річками Волга, Ока, Мокша та Сура (переважно це південна частина Нижньогородської області і схід Республіки Мордовія).

Територіальні кордони Ерзянь Мастор, затверджені з’їздом

Під час всеросійських переписів населення ерзян нерідко записують під екзонімом «мордва», поєднуючи в одну національну групу з мокшанами, що ускладнює підрахунок ерзян.

Загальна чисельність ерзян – близько 500 тисяч осіб.

Ерзянська мова – фінно-угорська мова фінноволзької групи, одна з трьох державних мов Республіки Мордовія, поряд із мокшанською та російською.

Ерзя сповідують християнство (православ’я та лютеранство), а також традиційну національну релігію інешкіпазію.

Вони є одним із небагатьох поневолених Москвою народів, які мають власну систему національних представницьких органів.

Представництво складається зі з’їзду делегатів від ерзянських політичних партій та громадських об’єднань — Промкса (ерз. Promks), ради старійшин — Атянь Езем (ерз. Atäń Äzem), головного старійшини — Інязора (ерз. Inäzor) та національного суду — Відекуро (ерз. Videkuro). Разом ці органи національного самоврядування називаються Кірдійюром (ерз. Kirdijur).

Прапори Естонії та Ерзянь Мастор в Отепяе

Ерзянський національний рух тричі офіційно засуджував розв’язання російською владою війни проти України: у 2014-му та двічі у 2022 році.

З ерзянським підпіллям пов’язують підпал військкомату в Рузаївці (Республіка Мордовія), а також поширення антивоєнних листівок у Саранську в липні 2022-го.

Також відомо про ерзянських добровольців, які воюють в Україні проти ЗС РФ; є підтверджені дані про втрати серед ерзянських вояків.

Спершу російська влада намагалася через залякування та переслідування активістів взяти під контроль ключові органи Кірдійюр, а зазнавши невдачі — створила паралельні представницькі органи, які очолили працівники бюджетної сфери, тобто люди, які залежать від влади.

“Саме посилення репресій на рідних землях, створення Москвою фейкових структур самоорганізації нашого народу, а також нові військово-політичні виклики підштовхнули нас до негайного скликання з’їзду на еміграції. Ми підготувалися в рекордні терміни – менш як за три місяці. Дискусій щодо місця проведення з’їзду не було. Естонія – це зоря фінно-угорського світу, наш заступник і наша надія. Естонський народ є нашим спорідненим народом, ми вийшли з однієї історико-культурної колиски. Тому як для азербайджанців Туреччина не є чужою державою, так і Естонія для нас не є далеким краєм”, – пояснює Віталій Ромашкін, голова організаційного комітету зі скликання з’їзду.

Боєць ЗСУ серед делегатів

Уранці 30 вересня до Отепяе прибуло керівництво волості, естонські політики та діячі культури, журналісти та науковці. Все місто було завішане естонськими та ерзянськими прапорами.

Прапори Естонії та Ерзянь Мастор в Отепяе

Культ національного прапора в Отепяе відчувається дуже виразно – саме в цьому місті в 1884 році у церкві був освячений перший естонський прапор.

Відкриття з’їзду ознаменувала церемонія підняття прапорів Естонії та ерзянського національного прапора, за використання якого цьогоріч ФСБ та поліція почала переслідувати ерзян на батьківщині, в Республіці Мордовія.

Засідання в конференц-залі розпочали з хвилини мовчання, вшанувавши пам’ять ерзянського воїна – солдата Збройних сил України Олексія Вещевайлова, який планував їхати на з’їзд делегатом, проте 26 вересня загинув у бою з росіянами на Бахмутському напрямку на Донеччині.

Робота з’їзду

Робота з’їзду

Окрім Олексія, їхати до Отепяе представляти ерзянське бойове братерство, мали й інші ерзянські воїни, що воюють на боці України. Одному з них вдалося отримати звільнення на чотири дні і дістатися до Естонії.

До конференц-зали заходить молодий ерзя в однострої солдата ЗС України, моментально перетягуючи на себе увагу преси та естонської публіки. Це Олександр Бутяйкін.

“Важливість цієї події для нашої нації важко переоцінити. Фактично наш народ опинився за залізною завісою. Понад третина делегатів не змогли потрапити на з’їзд. Тиск з боку російської влади чинився навіть на тих ерзян, які залишилися в РФ і включилися в роботу з підготовки та проведення з’їзду дистанційно. Були люди, які не змогли перетнути всіх кордонів і не потрапили до Естонії. Однак, незважаючи на всі перешкоди, ми змогли скликати з’їзд і залучити до нього не лише аксакалів, а й молодь”, – каже Олександр Бутяйкін, військовослужбовець ЗСУ.

Читайте також:
Через переслідування в РФ ерзяни скликають національний з’їзд в Естонії

Курс на самостійну федеративну республіку Ерзянь Мастор

На розгляд делегатів було винесено гострі політичні питання та знайдено рішення щодо них. Зокрема, було знайдено консенсус щодо найважчої теми – державного будівництва. Виживання ерзян як народу у складі РФ неможливе – такий вердикт делегатів.

Вихід – створення федеративної держави Ерзянь Мастор.

З’їзд визнав Республіку Мордовія, Пензенську, Ульянівську, Нижегородську, Рязанську та Самарську області РФ нелегітимними територіально-адміністративними утвореннями, а органи влади цих утворень – органами без представницьких функцій. Такими, що не можуть представляти багатонаціональне населення цих територій.

Після гарячих дискусій делегати заявили, що подальше перебування у складі Російської Федерації територій, де компактно проживає народ ерзя, означатиме остаточне зникнення ерзян як народу.

Голосування нового політичного курсу національного руху

“Жоден аспект політики Російської Федерації чи Республіки Мордовія не спрямовано на збереження ерзянського народу, його національної ідентичності, культури, мови, релігії. Більше того, політика, що проводиться Кремлем щодо ерзян, як і інших фінно-угорських народів, націлена на наше якнайшвидше розчинення в російському етносі. Російська Федерація реалізує щодо ерзян політику прихованого етноциду”, – зробив висновок з’їзд.

Ерзяни не тільки звинуватили російську владу в прихованому етноциді, а й прямо заявили про бажання створити окрему державу, детально окресливши її межі, політичний режим і державний устрій.

“Збереження ерзянського народу, його розвиток та реалізація національних, економічних, політичних та інших прав можливі лише у самостійній державі – Ерзянь Мастор. Створення Ерзянь Мастор є головним завданням ерзянського національного руху. З’їзд бачить державу ерзян як абсолютно самостійне демократичне правове державне утворення – федеративну республіку Ерзянь Мастор. У державі Ерзянь Мастор ерзянський народ реалізує своє право на самовизначення.

Держава бере курс на побудову політичної нації, де ерзянином буде кожен громадянин федерації, незважаючи на його етнічне походження. Реалізація громадянами Ерзянь Мастор права на збереження та розвиток своїх національних ідентичностей, мов та культур буде закріплено у Конституції”, – визначили на з’їзді.

Інязор Сиресь Боляєнь

Домовилися, що територія держави включатиме землі Республіки Мордовія, Пензенську, Ульянівську, частини Нижегородської, Рязанської та Самарської областей.

Адміністративний устрій: вісім кантонів (з яких два – татарські національні) та автономна Мокшанська республіка.

Столиця федерації – Саран Ош (Саранськ).

Окремо було ухвалено політичну програму національного руху, затверджено  національний герб та гімн.

Відомий активіст Арпад Валдаж, який подолав величезну відстань, щоб потрапити до Естонії, представив з’їзду власне бачення сучасного становища ерзянської мови та напрямних у реалізації гуманітарної політики незалежної держави ерзян.

Читайте також:
“Ми на межі цілковитого зникнення”: ерзянський лідер Сиресь Боляєнь виступив в ООН зі звинуваченнями на адресу Москви

“Піднесення теми ерзян із фольклорної в політичну”

З’їзд ухвалив, що до моменту проголошення незалежності Ерзянь Мастор боротьбу ерзянського народу за самовизначення очолює Кірдійюр (національні представницькі органи) та особисто Інязор (головний старійшина).

Мандати для голосування

Брати участь у формуванні органів Кірдійюр можуть лише ерзяни. Ерзянами з’їзд визнає людей, які відкрито і публічно заявляють про свою приналежність до ерзянської нації і здатні довести свою спорідненість з людиною ерзянського походження, без огляду на рівень сімейних зв’язків. Також ерзянином є людина, яка опанувала ерзянську мову на рівні, достатньому для вільного спілкування, і визнає себе частиною ерзянської нації, навіть не маючи краплі ерзянської крові.

Делегати підтвердили повноваження чинного Інязора Сиреся Боляєня (громадянин України Олександр Болькін) та чинного складу Атянь Езєм, зобов’язавши їх виконувати свої обов’язки до моменту скликання Промкса в «атмосфері вільного волевиявлення та відсутності репресій і переслідувань ерзянських активістів».

Ерзяни засудили вторгнення ЗС РФ в Україну, мобілізацію на землях корінних народів, висловили солідарність із протестувальниками в Дагестані, Якутії та в інших колоніальних республіках, підтримали Декларацію про деколонізацію Росії, прийняту в Празі 23 липня 2022 року на Форумі вільних народів Росії, та закликали народи Російської Федерації до боротьби за розвал імперії та створення на захоплених землях цих народів незалежних держав.

Участь у роботі З’їзду, в статусі гостей, взяли комі, карели, іжорці та марі.

У кулуарах були помічені естонські політики і навіть військові, які приїхали до Отепяе, щоб провести низку закритих зустрічей з Інязором.

У центрі – депутат Рійгікогу Естонської Республіки Райво E. Тамм

Віцеканцлер Міністерства закордонних справ Естонії Мярт Вольмер

Загалом естонське представництво на з’їзді було вельми офіційним і представницьким: голова волості Отепя Янус Баркала, керівник Центру “URALIC” Олівер Лооде, депутат Рійгікогу Райво Тамм, віцеканцлер міністерства закордонних справ Мярт Вольмер, класик естонської літератури Арво Валтон інші.

“Інтерес естонців до нас як до спорідненого народу помітно зріс. Головне – з’їзд різко підніс ерзянську тему із фольклорної площини в політичну. У повітрі відчувається наелектризованість: і ерзяни, і естонці розуміють, що

Росія зайшла в завершальну стадію свого існування, і в 2023 році визначаться кордони нових держав.

У цьому контексті з’їзд суттєво додав суб’єктності нашому народу”, – поділився враженнями член президії з’їзду Аріс-Антон Смирнов, політичний емігрант нової хвилі.

Текст підготовлено за матеріалами, наданими “Новинарні” оргкомітетом з’їзду

Читайте також:
Дев’ять тез про деколонізацію Росії

 


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.
[sendpulse-form id="91944"]