Сайти, пралки й кавоварки зобов’язані “українізуватися”: 16 липня набувають чинності нові норми Закону про державну мову

З 16 липня 2022 року набирають чинності чергові норми Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які стосуються використання мови в мережі інтернет та мови інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах.

Про це нагадує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

“Після століть  лінгвоциду, організованого Росією, який призвів до мовної окупації великої частини України, українська мова вчергове за останні три роки переходить у контрнаступ!” – наголошується в повідомленні.

Які норми набирають чинності з 16 липня 2022 року і що вони означають

 

1. Частина друга статті 27, якою встановлюється, що:

“комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості.”

Це означає, що будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – від автомобіля до пральної машини чи електрокавоварки, повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс – незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран, чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.

2. Частина шоста статті 27, якою встановлюється, що:

“інтернет-представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою.

Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія вебсайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія такого вебсайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 Закону (які видаються виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу)”.

Фактично це означає, що з 16 липня 2022 року усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються як інтернет-представництва суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.

Українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.

Нагадаємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів у мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою.

Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням.

Після 16 липня відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації чи власника як суб’єкта підприємницької діяльності.

“Це, своєю чергою, означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації”, – наголошує Уповноважений із захисту державної мови.

3. Підпункт 1 пункту 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, яким вносяться зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Зміни передбачають можливість для Уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.

На порушників складатимуться протоколи про адміністративні правопорушення та після розгляду справи Уповноваженим може бути ухвалено рішення про стягнення у вигляді попередження або штрафу від 3400 до 8500 гривень, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення накладатиметься штраф від 8500 до 11900 гривень.

Читайте також:
В Україні з 16 січня друковані ЗМІ мають видавати державною мовою

Передісторія

25 квітня 2019 року, після двомісячного розгляду, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “За” проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова ВР Андрій Парубій підписав закон 14 травня, президент Петро Порошенко – 15 травня. Закон набув чинності 16 липня 2019 року.

Закон про мову передбачає поступову українізацію всіх суспільних сфер життя. Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.

Наприкінці 2019 року нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс до Ради проєкт закону, яким хоче скасувати Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Також цей народний обранець, разом із колегою з “Опозиційної платформи – За життя” Олегом Волошиним подали до парламенту проєкт закону щодо змін до регламенту ВР для “захисту російської мови”.
Надалі Бужанський продовжив спроби торпедувати мовний закон.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також вважав, що закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” треба змінювати.

Але всупереч протисоянню, протягом трьох років від моменту ухвалення норми Закону про державну мову поетапно поширювалася на різні сфери публічного життя (станом на 16 липня 2022 року відбулося вже шість етапів):

  • 16 липня 2019 року, коли набрав чинності сам Закон, зміни торкнулися в основному державної та комунальної сфери, освіти, публічного простору та публічних комунікацій;
  • 16 січня 2020 року набрали чинності норми Закону, які стосуються реклами;
  • 16 липня 2020 року норми закону поширилися на сферу охорони здоров’я, науки, застосування мови в технічній та проєктній документації, листування та звітність юридичних осіб, виконання назв транспортної інфраструктури (аеропортів, портів, вокзалів, станцій, зупинок тощо);
  • 16 січня 2021 року українська мова стала обов’язковою при обслуговуванні громадян, наданні інформації про товари та послуги;
  • 16 липня 2021 року Закон поширився на сферу культури, туризму, книговидання і книгорозповсюдження. Іспит на володіння українською мовою став обов’язковим для посадовців та кандидатів на громадянство;
  • 16 січня 2022 року газети і журнали в Україні стали виходити українською.

“Кожний етап імплементації Закону, всупереч жорсткій протидії п’ятої колони, розпочинався у заплановані строки і призводив до реального розширення сфери функціонування державної мови. Українське суспільство завжди схвально сприймало нововведення, про що свідчать усі соціологічні опитування”, – наголошується в повідомленні Уповноваженого.

Читайте також:
“Непозбувна русофілія” в уряді: чому не підписується “книжковий закон” та як підтримати наше книговидавництво

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".