автор: Олена Максименко
фото і відео автора
Початок купального сезону на звільнених від російських окупантів територіях несе нові виклики. Адже після боїв, скажімо, на Київщині не залишилося практично жодної водойми, що не несла б загроз у вигляді мін і решток снарядів.
Фахівці ДСНС наголошують: цього літа варто взагалі утриматися від плавання на природі в тих регіонах, де велися бойові дії. Однак розуміють, що просити й застерігати марно – під час літньої спеки люди все одно потягнуться до води… Тому “від гріха подалі” ліпше взятися за дослідження й вилучення небезпечних шматків війни з озер та річок уже зараз.
Фото: Новинарня
Третій день тривають роботи з розмінування на озері Блакитне в селищі Горенка Бучанського району Київської області. Снаряди та інші вибухонебезпечні предмети шукає підводний дрон, яким на березі керує оператор. Піротехнік-водолаз прив’язує знахідки мотузкою, а рятувальники на човнах витягають їх на поверхню. Здалеку цей процес нагадує риболовлю. От тільки “улов” не дуже корисний для здоров’я.
Знахідки складають докупи, пізніше вантажать у кузов автівки та вивозять на спеціальний полігон. Там їх знешкоджують методом підриву.
Фото: Новинарня
Начальник відділу організації піротехнічних робіт ДСНС України Сергій Рева розповідає: в процесі пошуків демінери знаходять навіть снаряди з Другої світової війни (!).
Цілком вичерпний факт для розуміння масштабів та можливих термінів розмінування.
Читайте також:
США надали $4 млн на розмінування України
Фото: Новинарня
За словами головного піротехніка, на сьогодні по Україні загалом знешкоджено понад 122 тисячі вибухонебезпечних предметів, обстежено територію близько 23 тисячі гектарів.
У Київській області обстежено близько 14 тисяч гектарів і знешкоджено близько 36 тисяч вибухонебезпечних предметів.
Статистики щодо жертв, які сталися внаслідок підривів, ДСНС не має – це царина поліції. Однак найчастіше страждають аграрії, які виходять у поля обробляти землю.
Фахівець розповідає, що є випадки підриву на мінах та інших вибухонебезпечних предметах, які рашисти встановлювали зумисне з цією метою. Але крім таких смертельних “сюрпризів” від воєнних злочинців РФ, залишається й чимало “розкиданих” ними снарядів та бомб, які не розірвалися й становлять велику загрозу для населення.
Начальник відділу організації піротехнічних робіт ДСНС України Сергій Рева. Фото: Новинарня
“І небезпека ця залишається як на суші, так і у воді. Зараз іде теплий сезон. І люди, як би ми їх не просили, як би не попереджали, все одно підуть купатися. Тому наша основна задача – це максимально убезпечити їх від небезпек, які становлять боєприпаси”, – каже Сергій Рева.
Усі роботи проводяться у тісній взаємодії з підрозділами Національної гвардії, поліції та Збройних сил.
Читайте також:
У Бучанському районі тракторист підірвався на міні. ФОТО
Фото: Новинарня
Скільки часу піде на те, щоб зробити водойму безпечною, залежить від багатьох факторів: від інтенсивності боїв, які велися на даній ділянці, а також від чистоти й прозорості води, щоб дрон міг “побачити” ціль.
Такими підводними дронами надзвичайники оперують уже понад рік, каже начальник відділу безпілотних літальних апаратів ГУ ДСНС у Черкаській області Микола Клименко. Окрім камери, дрон оснащений підсвіткою, тож оператор може досить добре роздивитися виявлені предмети, зображення яких передається на планшет.
Фото: Новинарня
А вибухонебезпечними предметами деокуповані землі та води Київщини буквально “нашпиговані”. Як зауважує головний піротехнік ДСНС, Росія довго й ретельно готувалася до цієї війни, тож боєприпасів їй не бракує. В тому числі й нових, сучасних, з якими надзвичайники стикаються постійно.
“Вони розробляли новітні боєприпаси і системи. Ми їх виявляємо, знешкоджуємо, вчимося. Тобто все виконуємо для того, щоби якомога швидше розмінувати наші території й забезпечити безпеку для нашого населення”, – запевняє Рева.
Фото: Новинарня
Загалом, під час своєї роботи піротехніки ДСНС натрапляють фактично на всі можливі види вибухонебезпечних “подарунків” від агресора. Але найбільше – артилерійських боєприпасів, мінометних мін та снарядів від різних систем залпового вогню.
“Є дуже небезпечні касетні елементи, які заборонені міжнародними конвенціями. Це все ми зустрічаємо по всіх територіях України, які піддаються чи піддавалися обстрілам або були під окупацією”, – підкреслює начальник відділу організації піротехнічних робіт ДСНС
Читайте також:
Росіяни визнають застосування фосфорних і касетних боєприпасів, – СБУ
Фото: Новинарня
Пріоритетність робіт із розмінування визначає місцева військова адміністрація.
Полігон для знешкодження боєприпасів методом підриву розташований на віддалі від населених пунктів, у лісі. Дорога туди така, що автобус із медійниками не проїде, та й не всякому автомобілю вона під силу. Крім цього, велика кількість людей у зоні знешкодження боєприпасів небажана – це тягне за собою додаткові ризики. Отже, працівники ДСНС везуть туди лише декількох операторів.
Увесь “улов” із Блакитного кладуть на дно велетенської вирви.
Фото: Новинарня
Про те, як відбувається знешкодження, розповідає начальник частини спеціальних робіт мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк:
“Виявлені вибухонебезпечні предмети ми привозимо сюди й поміщаємо у воронку. Викопуємо під них приямок, закладаємо вибухову речовину, засипаємо землею, щоб зменшити виліт осколків – і після цього проводиться підрив”.
Фото: Новинарня
На цей раз піротехнікам належить знешкодити: снаряди калібру 152 мм, залишок некерованого боєприпасу типу НУРС, снаряд від “Граду” і три постріли від “Нони”. Діапазон розльоту осколків – до кілометра. Тому всім журналістам наказують сховатися в бліндаж метрів за сто від вирви, а камери можна залишати назовні на свій ризик.
“Не лякайтеся: ті, хто стоїть навпроти “віконця”, відчують ударну хвилю!” – попереджають ДСНСники.
Вибух здіймає хмару пилюки. По тому відновлюється тиша, притаманна мирному лісу… На дні вирви не залишається ані сліду від смертоносних боєприпасів.
Ми повертаємося до озера в Горенці, куди росіяни гатили мало не з усіх можливих видів зброї.
Неподалік місцеві мешканці лагодять пробиті дахи, розгрібають завали, їздять на роверах. На березі озера пасеться табун коней. Кумкають жаби, надриваються птахи. Телефони сповіщають відбій повітряної тривоги…
Відео:
Читайте також:
На повне розмінування України треба від 5 до 10 років, – ДСНС
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
