автор: Павло Подобєд
Центр дослідження безпекового середовища “Прометей”
спеціально для “Новинарні“
З початком російсько-української війни Москва значно посилила тиск на власні суб’єкти федерації, насамперед на національні республіки, обмежуючи їхній суверенітет та викорінюючи залишки інакодумства. Відтак у сучасній Росії перед активістами національних рухів відкривається три шляхи: до в’язниці, в еміграцію або в мовчазне забуття.
Наступ на корінні народи триває по всіх напрямках: політичному, економічному, національно-культурному та релігійному.
Починаючи з 2017 року, державні мови національних республік РФ стали необов’язковими для вивчення у школах – наприклад, башкирська в Башкортостані.
Надалі розгорнулися судові переслідування окремих активістів та цілих організацій і рухів. Як результат – всі помітні громадські організації та національні товариства або взяті під цілковитий контроль спецслужб РФ, або заборонені.
Так, у 2020 році верховний суд Республіки Башкортостан визнав “екстремістською” громадську організацію “Башкорт”, яка захищає башкирську мову й ідентичність, та заборонив її діяльність.
Один із колишніх лідерів “Башкорту” Руслан Габбасов, остерігаючись арешту, емігрував до Литви, де попросив політичного притулку.
У перших числах січня 2022 року Габбасов поширив публічне звернення аксакалів та лідерів башкирського національного руху із закликом не брати участі у війні проти України, зокрема “не йти найманцями”, а тих, хто вже опинився в збройних силах РФ – “максимально ухилятися від цієї війни”.
“Новинарня” поспілкувалася з Русланом Габбасовим, щоб зрозуміти сучасний стан башкирського національного руху, мотиви його еміграції з РФ та погляди на російсько-українську війну.
– Руслане, ви перебуваєте у Литві. Розкажіть, за яких обставин ви тут опинилися і чому вирішили виїхати з РФ?
– Останніми роками в Росії репресії лише посилювалися, а 2021 року стався повний розгром опозиційних сил. Після визнання “Фонду боротьби з корупцією” та штабів Навального “екстремістськими” людей почали саджати за будь-який зв’язок із ними.
Руслан Габбасов. Фото: D. Umbraso/LRT nuotr.
У Башкортостані, крім російського опозиційного порядку денного, є й національний. Башкирський національний рух багато століть виборює свободу свого народу. Ця боротьба триває й зараз.
З приходом Хабірова (Радій Хабіров – глава Республіки Башкортостан з 2018 року, керівник регіональної організації партії “Єдина Росія” – “Н”), який позиціонує себе як башкир, репресії проти національного руху посилилися. Я вважаю, що таким чином він намагається позбутися конкурентів на башкирському національному полі. Тому що і Айрат Дільмухаметов (відомий у Башкортостані політик і публіцист, автор концепції “Четвертої республіки”, яка передбачає можливість заново перезаснувати Російську Федерацію та підписати новий федеративний договір безпосередньо між суб’єктами федерації – “Н”), якого посадили на 9 років, і “Башкорт” користувалися авторитетом у башкирського народу. А цього Хабірову не потрібно. Він вдало скористався загальноросійськими репресіями, щоб знищити і башкирську політичну конкуренцію.
Оскільки я після заборони організації “Башкорт” (у перекладі – “Башкир” – “Н”) не припинив своєї діяльності, мене почали переслідувати.
Мені багато разів погрожували, розвішували оголошення неподалік від мого місця проживання – з моєю фотографією і текстом, що “тут живе екстреміст”, розбивали машину. Знайомі, які мають зв’язки в органах влади, говорили, що, за їхніми відомостями, мене незабаром посадять.
У вересні 2021 року мене викликали на допит в якості свідка у справі, яка жодного стосунку не має ні до мене, ні до “Башкорт”, але більшість питань були пов’язані саме з нашою організацією.
Після того, як заарештували Лілію Чанишеву – за те, що вона раніше була керівником штабу Навального в Уфі, я зрозумів, що рано чи пізно прийдуть і за мною. Хоча, за конституцією, закон зворотної сили не має, але, мабуть, не в цій державі.
Я з сім’єю спершу вилетів до Туреччини, а вже звідти – до Литви на “Форум вільної Росії“, де попросив політичного притулку.
Читайте також:
Захисників башкирської мови в РФ визнали екстремістами
– Якою є процедура розгляду клопотання про одержання політичного притулку в Литві? Скільки, зазвичай, триває розгляд заявки?
– У мене прийняли клопотання про надання політичного притулку. Я також передав клопотання від різних правозахисних організацій, зокрема й від української організації “Прометей” (Центр дослідження безпекового середовища “Прометей”, який, серед іншого, спеціалізується на вивченні внутрішньої та національної політики РФ – “Н”). Зі мною провели першу співбесіду. Має бути ще одна. Як мені повідомили, приблизно протягом пів року має бути ухвалено рішення.
– Українці погано обізнані з життям корінних народів РФ, хіба що асоціюють це з народними промислами, танцями й піснями. Якщо говорити про політичний контекст, боротьбу за свободу – згадують насамперед чеченців. Про башкирів не знають майже нічого. А в Литві вам доводилося пояснювати, хто такі башкири і що собою являє Башкортостан?
– Наразі мене в Литві ніби особливо не питали про мій народ і мою республіку.
Колаж: “Новинарня“
Башкирський народ досить відомий у Російській Федерації своїм вибуховим характером. Звичайно, про чеченців знають більше, оскільки вони все-таки недавно вели дві війни з Росією. Однак башкири також гарячий народ.
З усіх народів РФ лише два народи, які найбільше вели війни з Російською імперією та піднімали повстання – це чеченці близько 180 років та башкири 230 років.
І сьогодні башкирський національний рух живий, бореться і боротиметься до перемоги.
– Якими політичними та національними правами ви користуєтесь? Чи існують башкирські політичні партії, громадські організації?
– Політичні права Республіка Башкортостан мала у 1990-ті роки, проте з приходом Путіна всі наші права поступово вилучалися. Сьогодні республіка зведена до рівня рядової області. А я нагадаю, що згідно з конституцією Башкортостану, наша республіка є державою. Але республіканські національні партії були заборонені ще 2002 року, залишилися тільки організації та рухи. Практично всі незалежні організації заборонені й розгромлені, як “Башкорт”. Але деякі ще продовжують діяти – як “Патріоти Башкортостану”.
Звичайно, є проурядові башкирські національні організації, як “Всесвітній курултай башкирів”. Вони допомагають проводити політику республіканської влади, яка, у свою чергу, залежить від Кремля.
– Чи викладають башкирською мовою у вишах, школах?
– Після того, як Путін у 2017 році сказав, що не можна змушувати дітей вивчати нерідну для них мову, по державних мовах національних республік було завдано потужного удару. Тепер їх вивчають у добровільному порядку. Хоча вивчення російської мови, нерідної для державотворчих народів, є обов’язковим. Також обов’язково вивчають й іноземну мову.
А ось щоб вивчати у школі свою рідну мову – треба писати заяву, і якщо в класі не набереться потрібної кількості учнів, то вивчення мови скасовується.
Панорама Уфи з пам’ятником Салавату Юлаєву (національний герой башкирів, один із керівників Селянської війни 1773-1775 рр. під проводом Омеляна Пугачова). Фото: Вікіпедія
Так, ще залишилося трохи башкирських шкіл, де навчання відбувається башкирською мовою. Але тільки до 9-го класу, тобто неповна середня освіта. У 10-11-му класах вже переходять на російську мову навчання, оскільки ЄГЕ (єдиний держіспит ) можна складати лише російською.
Громадськість національних республік давно вимагає, щоб ЄГЕ можна було складати рідними мовами, однак Кремль завзято ігнорує вимогу. Це й зрозуміло – зручний для Центру інструмент асиміляційної політики.
Національних вищих навчальних закладів немає, хоча про це теж давно говорить башкирська громадськість.
– Чи існує башкирський кінематограф, телеканали, журнали, новинні сайти башкирською мовою?
– Новиннєві сайти та журнали башкирською мовою є, але вони винятково державні та пишуть із провладних позицій.
Останнім часом почав розвиватися башкирський кінематограф, вийшло два повнометражні художні фільми, третій на підході. Працює державний республіканський канал, де ефірний час башкирською мовою становить не більше 30%, решта – російською. Є пісні й танці.
Активісти організації “Башкорт”. Уфа, 2017
Однак це суворо цензурується. Неугодні митці – ті, які мають бунтарські погляди – просто не допускаються. З телевізора показують тільки гарні картинки, мовляв, усе в нас добре, башкирська культура й мова розвиваються.
Хоча, згідно з переписами населення, за період між 2002-м і 2010 роками 1/3 башкирів не вказали башкирську мову своєю рідною мовою. Величезна втрата для нації.
Читайте також:
Верховного комісара ОБСЄ у справах нацменшин просять захистити башкирський рух
– У якому стані сучасна башкирська література?
– Можна сказати, на ладан дихає. Сучасна башкирська література мало кому цікава. Молодих письменників мало. Напевно, крім Айгіза Баймухаметова, мало хто відомий. Майже немає дитячої літератури.
Взагалі, дуже проблематично з дитячим башкирським контентом. Зовсім мало мультфільмів башкирською, але ж основна проблема в тому, що діти дивляться мультфільми російською мовою і починають говорити російською. Немає перекладів.
– Мовне питання надзвичайно чутливе для українців. Тому нам було б цікаво дізнатися більше про мовну ситуацію в Башкортостані. Як часто можна почути башкирську в Уфі, інших містах республіки?
– Останнім часом у містах, зокрема й в Уфі, дедалі частіше лунає башкирська мова. Все тому, що башкири в пошуках роботи їдуть до міст. У селі роботи нема. Або їдуть на Північ працювати вахтовим методом.
– Чи присутня башкирська у сфері обслуговування, в адмініструванні, управлінні, поліції?
– У містах, у сфері обслуговування, соціальній сфері – лише російська мова. Усі держслужбовці розмовляють із населенням суто російською. Башкирська – лише в моноетнічних башкирських районах.
– Як гадаєте, чому за кордоном так мало знають про башкирів, удмуртів або чувашів, натомість так багато говорять про Навального, Ходорковського, інших російських опозиціонерів? Адже Кремль переслідує не лише російських лібералів, а й активістів, журналістів, інтелектуалів із тюркських, фіно-угорських народів РФ. Про них нечасто почуєш. Чому так?
– Мабуть, тому що Навальний, Ходорковський – політики федерального масштабу. Погляди опозиції по всій Росії прикуті саме до них. У них і фінансування суттєвіше, й інформаційні ресурси сильніші.
Національні рухи не такі помітні на їхньому фоні. Лише великі події чи акції протесту привертають увагу преси.
– Наприклад?
– Такими найгучнішими подіями в Башкортостані за останні роки стали акції протесту на захист башкирської мови у 2017 році та захист шихану Куштау у 2020-му.
Мітинг на захист башкирської мови. Уфа, 16.09.2017
– Якщо порівнювати башкирів із найближчими сусідами, здається, що башкири й татари краще зберегли національну ідентичність, ніж інші народи. Башкирський і татарський національні рухи мають яскраво виражену політичну складову, чого не скажеш про тих же удмуртів. Як ви це поясните?
– Гадаю, річ тут у менталітеті народу. Все ж фінно-угорські народи спокійніші, а тюркські – більш войовничі.
До того ж значним фактором є релігія. У башкирів і татар це іслам, що дозволяє тримати більшу дистанцію в асиміляційних процесах із російським населенням. В удмуртів, марійців, чувашів та мордви (йдеться про два окремі народи, ерзя та мокша – “Н”) віра християнська, що є сильним асиміляційним чинником.
– Яка ситуація з утисками в інших республіках?
– Репресії проти національних рухів відбуваються скрізь. У Татарстані зараз триває процес із заборони найстарішої національної організації ВТОЦ (Всетатарський громадський центр – “Н”), в Інгушетії нещодавно засудили на тривалі терміни лідерів інгушського народу за їхній активний захист своєї території. Там, де більш-менш активні національні рухи, скрізь є пресинг.
– Ви згадали про грудневий “Форум вільної Росії” у Вільнюсі. Поділіться враженнями про сам форум і про регіоналістську панель, у якій ви брали участь як доповідач та учасник дискусії.
– Якщо щиро, форум справив на мене найкраще враження. Все дуже грамотно організовано, багато відомих спікерів та просто розумних людей. Цього разу форум був найбільш представницьким за всю його історію.
Наша регіональна панель мені також сподобалася. Насамперед тим, що тут зібралися не лише представники національних рухів, а й російські націоналісти та федералісти. Дякуємо за це модератору панелі Вадиму Сидорову.
Ставили один одному гострі запитання щодо майбутнього облаштування країни, щодо ставлення росіян до нацменів і нацменів – до росіян.
Я виступив зі своєю програмною промовою, де виклав своє бачення майбутньої перебудови держави.
Основні ідеї мого виступу належать ідеологу башкирського національного руху Айрату Дільмухаметову, який нині відбуває тюремний термін.
Я запропонував, щоб у майбутньому, після “години Х”, усі суб’єкти уклали договори один з одним, оминаючи таку прокладку, як Центр. Така собі горизонтальна договірна федерація. Також запропонував, щоб замість нинішніх областей із російським населенням з’явилися Російські республіки. Тобто пропозиція не знижувати статус національних республік до статусу областей і цим знеособлювати федерацію, а навпаки, підняти статуси областей до республік.
– Ви відзначаєте значення “Форуму вільної Росії” як важливого дискусійного майданчика. Чи існують якісь формати дискусій та координації дій між національними рухами в РФ? І чи реально сьогодні зібратися за одним столом, нехай віртуально чи в еміграції, представникам усіх національних рухів Поволжя, Північного Кавказу, Сибіру без модерації росіян, російської опозиції?
– Я думаю, що сьогодні опозиція настільки розгромлена і придушена, що необхідно об’єднуватися всім: і лібералам, і націоналістам, і анархістам тощо. І якщо Форум надає такий майданчик, треба його використати.
ІІ З’їзд башкирського народу. Уфа, 2017
У жодному разі сьогодні в Росії не дадуть зібратися представникам національних рухів, щоб обговорити свої наболілі питання. А поговорити про майбутню перебудову країни – це одразу загрожує тюремним терміном.
Без росіян в РФ неможливо побудувати якесь стабільне суспільство. Вони, як-ніяк, становлять переважну більшість у країні, а в багатьох національних республіках становлять більш як половину населення.
До того ж, це сьогодні єдиний народ у Російській Федерації, який не має власної республіки. Треба росіянам її дати.
Делегація башкирської націоналістичної організації “Кук буре” під час відзначення “Хәтер көне” (тат. “День пам’яті” – День пам’яті захисників Казані, які впали у боях з військами Івана Грозного у 1552 р. (до 2014 року на марш “Хәтер көне” приїздили націоналісти з усіх республік Ідель-Уралу). Другий ліворуч – Руслан Габбасов. Татарстан, Казань, 2012
– Чи є росіяни в башкирському русі? Чи були серед них ті, хто брав активну участь, наприклад, в організаціях “Кук буре” чи “Башкорт”?
– В усьому башкирському національному русі, можливо, і є, бо він досить великий. Пам’ятаю, в “Кук буре” (“Небесний вовк” – башкирська молодіжна націоналістична організація – “Н”) був у нас хлопець із російським ім’ям та прізвищем. У нього батько був росіянин, а мати, яка виростила його, – башкирка. Він добре розмовляв башкирською мовою і вважав себе башкиром.
– Що знають пересічні башкири про Україну та російську агресію проти нашої держави? Їхня думка хоч якось відрізняється від позиції решти росіян?
– Звичайно, башкири і всі башкортостанці уважно стежили і стежать за подіями в Україні, і особливо на сході України.
Усі розсудливі люди засуджують агресію проти України та анексію Криму. Зокрема й башкири. Ми всі дивилися, як розгортаються події на Майдані, та бажали повалення проросійської влади.
Звичайно, і серед башкирів є “ватники”, у яких мізки промиті російським телебаченням. Були навіть ті, хто їздив воювати на Донбас, але це мізерний відсоток. Переважна більшість башкирів є націоналістами, і всі вони розуміють, що чим менший вплив імперська Росія матиме на пострадянські держави, тим швидше в ній самій впаде режим.
Читайте також:
Український консул відвідав політв’язня Зейтуллаєва у башкирській колонії: хоче в Україну
Наш глава республіки Хабіров любить їздити в гості на Донбас, тим самим демонструючи, що він підтримує ці самопроголошені республіки. Однак треба розуміти, що позиція нелегітимного голови Башкортостану та позиція народу – це зовсім різні речі.
Башкирські активісти чинять спротив намірам влади розпочати розробку шихану (пагорба) Куштау. 16.08.2020
– Чому Хабіров нелегітимний?
– Насамперед тому, що його до нас призначили з Москви, і до виборів він майже рік був із приставкою “т.в.о”. За цей час він розставив на всі ключові посади своїх людей і позбувся найголовніших конкурентів, таких, як Айрат Дільмухаметов.
До того ж, як довів електоральний соціолог Сергій Шпількін, на виборах голови Башкортостану на користь Хабірова було вкинуто 640 тисяч голосів. Яка тут може бути легітимність?
Ну, й насамкінець треба нагадати, що на початку 2020 року, коли ще організацію “Башкорт” не визнали екстремістською, вона на загальних зборах усіх філій ухвалила рішення про висловлення вотуму недовіри Хабірову. Тож він для нас нелегітимний.
– Нещодавно башкирський рух оприлюднив відозву до башкирів із закликом не брати участі у війні проти України. Що спонукало ухвалити цю заяву і чому вона з’явилася саме зараз, а не в 2014-2015 роках?
– Ухвалити таке звернення спонукала можлива агресія Росії проти України. Башкири чудово розуміють, що жодних інтересів їхнього народу немає в тому, щоб нападати на Україну. Нам це не треба, це бажання та “хотілки” Кремля. Ми самі страждаємо від політики Кремля. І ще брати участь у війні за бажанням Путіна не хочемо. Я згоден зі зверненням, і теж вважаю, що башкири якщо десь і повинні воювати, то тільки захищаючи свою землю, свою сім’ю, свій народ.
Чому не зробили таке звернення у 2014 році? Не знаю, не можу відповісти.
Руслан Габбасов. Фото: D. Umbraso/LRT nuotr.
– Напевно, башкирські націоналісти стежили за протестами в Казахстані та подальшою інтервенцією Москви. Чому ця історія вчить башкирів?
– Події в Казахстані, звичайно, вразили всіх нас. Казахський народ башкирам дуже близький, ми його вважаємо одним із найрідніших. Всі ми, безумовно, переживали за своїх братів-казахів і бажали їм перемоги в цій, на мою думку, революції.
На жаль, знести режим Назарбаєва-Токаєва не вийшло. Але частково, ціною багатьох життів, вони досягли деяких змін. Ціни на газ зменшили. Назарбаєв, як я зрозумів, усунутий з усіх посад, президент Токаєв оголосив про розпуск уряду, призначення виборів до парламенту на осінь. Наскільки вони вплинуть на майбутнє Казахстану – час покаже.
Однак те, що вже почалися репресії, звичайно, непокоїть. Багато людей може потрапити під коток репресій.
Особливо обурило те, що до незалежного Казахстану увійшли війська ОДКБ. Я вважаю це слабкістю Токаєва і звичайнісінькою інтервенцією.
Один із башкирських їїнів (традиційне башкирське віче). 2018
Башкирські лідери та аксакали зробили таке ж звернення до своїх башкирів, хто служить у збройних силах РФ, із закликом не брати участі в цій кампанії проти казахського народу і всіляко ухилятися від цієї операції.
Читайте також:
МО Росії заявило, що 20 літаків із “миротворцями” вже повернулися з Казахстану
Щодо висновків для нас… Насамперед, стало зрозуміло, чому казахська революція захлинулася. Річ у тім, що серед казахського народу не виявилося сили, яка б взяла на себе роль провідника, висунула б вимоги та вела б переговори від імені протестувальників. Ці провідники мали б організувати загони самооборони, які навели б у містах порядок і нейтралізували мародерів.
На жаль, у Казахстані протестних лідерів не виявилося, що негативно позначилося на перебігу революції.
Однак зрозуміти їх теж можна – понад 30 років будь-яку опозицію просто знищували, садили та вичавлювали з країни. Просто так лідери не можуть з’явитись.
Звідси висновок: треба максимально зберігати свої кадри, постійно займатись політичною просвітою народу. Щоб навіть в умовах, коли не буде чинних лідерів чи організації, народ сам висунув би таких лідерів зі своїх лав.
Мітинг на захист башкирської мови. Уфа, 16.09.2017
– Які цілі та завдання ви бачите перед башкирським національним рухом в короткостроковій і довгостроковій перспективах?
– У короткостроковій перспективі всім башкирам треба навести лад у своїй голові, позбутися імперського дурману, яким уже багато років годує Москва. Зайнятися просвітою, почати цікавитись політикою, самоорганізовуватись, бути згуртованими, не піддаватися на провокації Москви, чекати на “годину Х”. І найголовніше – зрозуміти, що можна й потрібно жити самостійно, без диктату Москви.
У довгостроковій перспективі стати самодостатньою, суверенною державою, де управління економікою та політикою здійснюватиме башкирська політична нація із власним урядом.
– Позапарламентська російська опозиція досить активно використовує тему федералізму. Мовляв, федералізм – запобіжник від авторитаризму, важлива умова соціально-економічного розвитку регіонів РФ. Однак нечасто від будь-якої російської опозиції можна почути про політичні, економічні, національні права республік. Чи існують більш-менш відомі російські сили, що виступають за право національних республік самостійно визначати свою внутрішню і зовнішню політику, відкривати національні університети, гімназії та школи?
– Про федералізм говорять усі відомі опозиційні політики. Тому що всі розуміють, що це єдина життєздатна модель, яка влаштує всіх.
Руслан Габбасов. Фото: D. Umbraso/LRT nuotr.
Я також вважаю, що для уникнення кровопролиття та поділу територій потрібна або договірна федерація (як я вже сказав – всіх суб’єктів один з одним), або конфедерація.
Та зараз, що б не говорили ті чи інші політики, це лише слова. Як розвиватимуться події, ніхто не знає.
– Ви згадали про політика і публіциста Айрата Дільмухаметова, який утримується у в’язниці за свої політичні переконання. Він автор ідеї “Четвертої республіки”, перезаснування Російської Федерації, підписання нового, вже справедливого федеративного договору. Якщо щиро – ідея не дуже свіжа. Росія не раз зверталася по підтримку до своїх колоній у критичні моменти. І в 1918-1919-му, і в 1991-1994 роках. Фінал відомий – політика “коренізації” чи федералізму неодмінно закінчувалась репресіями й авторитарним централізмом. Як ви гадаєте, якщо Москва знову ослабне – історія повториться?
– Особисто я за те, щоб максимально безкровно переформатувати країну в нову федерацію чи конференцію, для цього слід домовлятися.
Конфедерація мені більше імпонує. Щось на кшталт Євросоюзу з єдиною валютою, безмитними кордонами, єдиною армією, що складається з національних гвардій республік.
Звичайно, потрібно враховувати всі помилки минулих років.
Флешмоб на захист шихану Куштау. Республіка Башкортостан, 2020
Башкири тричі підписували з цією державою в тому чи іншому вигляді договори. Перший раз башкири підписали з Іваном IV (Грозним), вдруге Закі Валіді підписав угоду з Леніним, і втретє президент Башкортостану Муртаза Рахімов – із Єльциним. І всі три рази ці договори було порушено з боку Москви в односторонньому порядку.
Більше ми не дамо такому повторитися.
Враховуючи, якими швидкими темпами йде асиміляція нашого народу, можливо, через 50 років ми пройдемо точку неповернення, коли башкирський народ уже не можна буде врятувати. Такого ми собі дозволити не можемо. Якщо хоч один пункт нового договору буде порушено – ми вийдемо зі складу такої федерації.
Найголовніше – не дати знову зосередити всі важелі влади в одній столиці, інакше це знову буде імперія.
Читайте також:
“Щоб не називали народ малим”. В Іжевську попрощалися з ученим Разіним, який спалив себе за удмуртську мову. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
