На кордоні Вірменії та Азербайджану – нові сутички, є загиблі

На кордоні Вірменії та Азербайджану в ніч на 28 липня сталися нові сутички, в яких сторони звинуватили одна одну. Внаслідок бойових дій загинули троє військових з вірменського боку, точної інформації про втрати Азербайджану немає.

Про це повідомляє у середу, 28 липня, “Радіо Азатутюн”

В Міноборони Вірменії заявили, що о 03:40 “підрозділи збройних сил Азербайджану здійснили напад на вірменські позиції, розташовані на північно-східному напрямку вірмено-азербайджанського кордону”, цитує відомство

Бої почалися у районі від Сотка до Верин Шоржа.

Близько 8 ранку Міноборони Вірменії повідомило про трьох загиблих військових і двох поранених та стверджує, що втрати є з обох сторін.

У відомстві звинуватили Баку в порушенні режиму тиші перед майбутніми перемовнами в Москві.

“Противник намагається покращити свої позиції, створюючи сприятливі умови для просування”, – заявило Міноборони Вірменії.

Речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що на 9:20 “азербайджанські підрозділи, що ініціювали атаку на вірменські позиції, зазнали втрат і були відкинуті на вихідні позиції”, перестрілки тривають. Вона додала, що на інших ділянках кордону ситуація залишаться стабільною.

Міноборони Азербайджану близько 10 ранку за місцевим часом опублікувало повідомлення про те, що “заходи у відповідь на провокацію, почату збройними силами Вірменії” тривають і ситуація “під контолем підрозділів Азербайджану”. Про втрати у повідомленні не згадують.

Міноборони Азербайджану заперечило, що від обстрілів постраждали цивільні об’єкти на території Вірменії, назвавши це дезінформацією.

“Закликаємо військово-політичне керівництво Вірменії утриматися від авантюристських дій, провокацій та свідомого загострення ситуації на державному кордоні двох країн і почати перемовини про делімітацію державного кордону… Відповідальність за ескалацію повністю лежить на військово-політичному керівництві Вірменії”, – додають у заяві.

В Міністерстві закордонних справ Вірменії у свою чергу поклали відповідальність за подальше загострення на Азербайджан та наголосили, що азербайджанські військові незаконно знаходяться на суверенній території країни.

“У відповідь на застосування сили Азербайджаном проти територіальної цілісності Вірменії, Республіка Вірменія задіє увесь військово-політичний інструментарій, передбачений міжнародним правом”, – додають у заяві.

Нагадаємо, 23 липня Єреван і Баку заявили про перестрілку на кордоні, внаслідок якої отримали поранення троє вірменських військових і загинув один військовий Азербайджану. Сторони звинуватили одне одного у провокації та заперечують, що першими відкрили вогонь. Перед цим останній виток загострення між Вірменією та Азербайджаном стався в другій половині травня.

Читайте також:
Туреччина й Азербайджан підписали в Нагірному Карабаху Шушинську декларацію про союзництво

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

12 грудня Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.
Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.
Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

Читайте також:
У Сухопутних військах проаналізували конфлікт в Карабасі та визначилися, чим треба оснащувати піхоту