У Єревані демонстранти захопили парламент. Голову госпіталізували після побиття

Учасники акцій протесту проти підписання мирної угоди щодо Нагірного Карабаху захопили будівлю парламенту Вірменії та побили його голову.

Про це у вівторок, 10 листопада, повідомляє російське агентство “Інтерфакс”.

“Кількасот людей зайняли місця президії та депутатів, вимагаючи, щоб до них прийшов прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян”, – йдеться в повідомленні.

За даними агентства, в ніч на 10 листопада кілька тисяч осіб зараз зібралися в різних районах Єревана, в тому числі біля будівлі уряду та поряд із резиденцією Пашиняна; до його будинку увірвалися й пограбували.

Голова парламенту Вірменії Арарат Мірзоян перебуває в лікарні на операції після побиття учасниками протесту, небезпеки для життя немає, інформує “Радіо Азатутюн” (“Радіо Свобода”).

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в ході прямого ефіру у фейсбуці заявив, що життю Мірзояна на даний момент небезпека не загрожує, але його зараз оперують.

“Ми повинні готуватися до помсти стосовно корумпованих, олігархічних негідників, грабіжників цієї країни, які крадуть хліб та зброю у солдатів. Ми поводилися неправильно, я прошу вибачення за це і закликаю всіх громадян, які розуміють, що відбувається, готуватися до помсти”, – також зазначив прем’єр.

Повідомляється, що спікера Національних зборів Мірзояна побили, вимагаючи від нього назвати місцеперебування Пашиняна, чия заява про підписання угоди з Росією та Азербайджаном щодо припинення бойових дій у Нагірному Карабаху викликала протести.

На відео можна побачити, що Мірзояна витягнули з його службової машини, побили, після чого він закривавлений лежав на асфальті.

Зі слів прем’єра Пашиняна, частину людей, які били Мірзояна, затримали.

Під час нічного погрому в резиденції Пашиняна були вкрадені комп’ютер, годинник, парфуми, водійські права та інші речі, передає “Радіо Азатутюн”.

Нікол Пашинян заявив, що перебуває у Вірменії та продовжує виконувати свою роботу на посаді прем’єр-міністра країни.

Як повідомляла “Новинарня“, президенти Азербайджану, Вірменії та Росії ввечері 9 листопада підписали спільну заяву про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, передачу Азербайджану частини окупованих територій та введення в регіон російських миротворців. Військові 15-ї мотострілецької бригади ЗС РФ уже прибули до регіону.
Вірменські війська при цьому мають вийти з Арцаху, окупованого ними ще на початку 90-х років. Вірменія і Азербайджан повинні обмінятися військовополоненими й тілами загиблих та зупинитися на зайнятих ними позиціях. У Нагірний Карабах мають повернутися азербайджанські біженці.
Повне припинення вогню в Нагірному Карабасі почалося 10 листопада о 00:00 за московським часом (01:00 за Баку).
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян підписав заяву без узгодження з президентом країни. Після цього в Єревані спалахнули протести опозиції, яка прагне усунути Пашиняна.

Читайте також:
Міноборони Азербайджану показало кадри зі звільненого міста Шуша в Нагірному Карабаху. ВІДЕО

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.

Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” з самого початку оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та лише часткову мобілізацію.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

Азербайджан уже в перші дні заявляв про звільнення щонайменше семи ненаселених сіл у “буферній зоні” на території Нагірного Карабаху, знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот.
У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці. Згодом вірмени визнали втрату територій в горах Карабаху. Азербайджан заявляв про нові й нові зайняті села.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надає дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія розглядала можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху та зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута перша домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак ці, а також наступні домовленості про гуманітарний “режим тиші” не були реалізовані.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.

Читайте також:
Бої за Карабах: Азербайджан звітує про знищену вогневу точку ЗС Вірменії та втечу противника з позицій. ВІДЕО