З Ульяновська в Карабах вже вилетіли шість Іл-76 з російськими миротворцями

З аеродрому “Ульяновськ-Східний” в Карабах вилетіли вже шість літаків Іл-76 з російськими миротворцями, автомобілями і бронетранспортерами.

Про це у вівторок, 10 листопада, повідомило міноборони Росії, передає російське агентство “Интерфакс”.

Зазначається, що всього в регіон перекинуть 1960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки.

У Степанакерті буде розгорнуто командування цим контингентом. В основі миротворчих сил буду тподразделенія 15-ї окремої мотострілецької бригади Центрального військового округу ЗС РФ.

Раніше російське військове відомство оголосило, що розгортання миротворців в Карабасі почнеться з 6 ранку одночасно з виведенням звідти вірменських військ.

Президент Володимир Путін в телезверненні повідомив, що миротворці стануть вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з’єднує Карабах з Вірменією. Він додав, що сторони домовилися розблокувати всі економічні та транспортні зв’язки в регіоні, а російська прикордонна служба ФСБ буде там контролювати транспортне сполучення.

Нагадаємо, що президенти Азербайджану, Вірменії та Росії підписали спільну заяву про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, передачу Азербайджану частини окупованих територій та введення в регіон російських миротворців.
Повне припинення вогню в Нагірному Карабасі почалося 10 листопада о 00:00 за московським часом (01:00 за Баку), заявив сам президент Росії Володимир Путін. Заяву про це було підписано 9 листопада.

Вірменія і Азербайджан, за словами Путіна, повинні обмінятися військовополоненими й тілами загиблих. Президент РФ підкреслив, що Азербайджан і Вірменія зупиняються в Нагірному Карабасі на зайнятих ними позиціях, і досягнуті домовленості “створять необхідні умови для довгострокового і повноформатного врегулювання кризи навколо Нагірного Карабаху в інтересах азербайджанського й вірменського народів”.

Термін перебування миротворчого контингенту Російської Федерації – 5 років з автоматичним продовженням на чергові 5-річні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить за 6 місяців до закінчення терміну про свій намір припинити застосування даного положення.

Читайте також:
Міноборони Азербайджану показало кадри зі звільненого міста Шуша в Нагірному Карабаху. ВІДЕО

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Особливо багато техніки і зброї втрачала вірменська сторона – її масово знищують з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

Азербайджан уже в перші дні заявляв про звільнення щонайменше семи ненаселених сіл у “буферній зоні” на території Нагірного Карабаху, знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот.
У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці. Згодом вірмени визнали втрату територій в горах Карабаху. Азербайджан заявляв про нові й нові зайняті села. За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” з самого початку оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та лише часткову мобілізацію.

Туреччина заявила про підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією. В Анкарі вважають Вірменію відповідальною за загострення обстановки в Нагірному Карабаху та надають підтримку Азербайджану.

Вірменія розглядала можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху та зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

Також у Єревані відкидали пропозиції щодо введення міжнародних миротворців до Карабаху.

9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута перша домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак ці, а також наступні домовленості про гуманітарний “режим тиші” не були реалізовані.

Передісторія конфлікту

Як відомо, військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.

Читайте також:
Бої за Карабах: Азербайджан звітує про знищену вогневу точку ЗС Вірменії та втечу противника з позицій. ВІДЕО