СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
322879 +7053
Летальні випадки:
6043 +116
Одужали:
134898 +2679
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2914006 (+33901). Оновлено: 09:00 22.10.2020

Злочинна традиція робити ремонт на папері призвела до трагедії Ан-26, – ЗМІ

 

Двигуни літака Ан-26Ш, який зазнав аварії під Харковом, були вкрай зношені. Каітальний ремонт двигуна, що відмовив під час польоту 25 вересня, останній раз проводився у 1990 році, проте в червні ц.р. йому продовжили ресурс.

Про це у своєму фейсбуці розповів журналіст Юрій Бутусов.

За його словами, обставини загибелі 26 льотчиків на борту університетського Ан-26 в Чугуєві розкрили серйозні проблеми в порядку експлуатації та забезпеченні безпеки літака.

Так, 25 вересня Ан-26 здійснив успішно п’ять вильотів, катастрофа сталася в шостому. Згідно з доповіддю командира корабля Богдана Кишені, майже відразу після зльоту, за 7 хвилин до катастрофи, вийшов з ладу датчик ВКМ – вимірювач крутного моменту лівого двигуна, що і призвело до аварії при спробі аварійної посадки.

Журналіст посилається на офіційний висновок щодо стану двигунів літака від джерел в ДП “Антонов”, яке з 10-го до 20 серпня 2020-го року виконувало роботи з продовження ресурсу літака, і підготувало Акт дослідження.

“Двигун АІ-24Вт № Н474ВТ128 був виготовлений 30.12.1977 року. Капітальний ремонт двигун проходив в 1990 році, і термін служби двигуна після цього капремонту був встановлений у 13 років і 1750 льотних годин. Таким чином, у 2003-му році двигун підлягав ремонту або заміні згідно з регламентом. Однак на червень 2020-го двигун напрацював після капремонту 2339 льотних годин – на 589 годин більше, ніж допустимий після капремонту максимум! Простіше кажучи, двигун був зношений, а його експлуатація була ризикованою справою”, – стверджує Бутусов.

За його словами, в червні був проведений плановий огляд двигуна з метою чергового продовження ресурсу.

“Ресурс двигуна Ан-26 з бортовим номером 76 був продовжений фахівцями заводу “Мотор Січ” до 5 червня 2021-го року і 2550 льотних годин. Тобто на 800 годин більше, ніж було покладено за  документами по експлуатації в СРСР! Чому замість капремонту двигуну продовжили ресурс?” – запитує журналіст.

Як зазначає Бутусов, багато років Міноборони економило та укладало контракт на продовження ресурсу двигунів.

“Тобто приїжджали фахівці заводу “Мотор Січ”, перевіряли стан двигуна, і виносили рішення – “придатний”. Такий типове “російське “либонь”. Техніка ж надійна, ну що з нею станеться, ну літає ж поки, так? Головне, що знаходяться такі директори та інженери на авіазаводах “Антонова” і “Мотор Січ”, які своїми підписами і папірцями прикривають військове начальство на випадок катастрофи. Та тільки ніщо не вічне, і метал втомлюється, і саме тому створені норми і правила експлуатації двигунів, проводяться капітальні ремонти, щоб виключити випадковості і забезпечити безпеку”, – вказує Бутусов.

Журналіст констатує, що злочинна традиція робити ремонт на папері призвела до трагедії. Проблеми могли виникнути і з другим двигуном літака, який знаходився в такому ж зношеному стані.

“26 українських льотчиків загинули значною мірою в результаті байдужості, непрофесійної організації, пофігізму, нестачі фінансування навіть для виконання базових вимог безпеки. І за це треба відповідати високим керівникам”, – зазначає він.

“Совкове” ставлення до людей в армії зберігається, а ціна показухи – низки трун молодих людей, які пішли в небо з благородними цілями захищати свою країну, пішли назавжди…” – підсумовує Бутусов.

Читайте також:
Катастрофа Ан-26 під Чугуєвом: оприлюднено імена загиблих курсантів й офіцерів

Як інформувала “Новинарня“, ввечері 25 вересня 2020 року, близько 20:45, при виконанні планового навчального польоту  біля міста Чугуїв під час заходу на посадку сталася катастрофа літака Ан-26Ш зі складу навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету Повітряних сил ім. Кожедуба. На борту перебували сім членів екіпажу, включно з офіцерами, та 20 курсантів ХНУПС.

Літак розбився поруч з автодорогою та загорівся, 26 людей загинули.

При цьому двоє курсантів встигли вибратися з палаючого літака. Одного з них – В’ячеслава Золочевського – у стані середньої тяжкості доправили у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (Харків). Загрози його життю немає.

Другого курсанта, який отримав опіки близько 90% поверхні тіла, намагалися врятувати медики опікового центру Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги. Проте вранці 26 вересня він помер.

Державну комісію з розслідування причин катастрофи очолив віцепрем’єр-міністр Олег Уруський, заступник голови – міністр оборони Андрій Таран.

За фактом падіння літака ДБР розпочало кримінальне провадження про порушення правил польотів і підготовки до них, що спричинило катастрофу й тяжкі наслідки (ст. 416 КК України).

Читайте також:
ДБР перевіряє чотири версії причин катастрофи Ан-26 на Харківщині

МОУ спростувало фейк, що курсанти ХНУПС після катастрофи Ан-26 забирають документи

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

198
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: