“Допомагають ті самі люди, що й на АТО”: як волонтери підтримують медиків під час коронавірусу

автор: Оксана Снігур

Від того дня, коли Україна вперше зіштовхнулася з коронавірусом, минуло вже більше чотирьох місяців. За цей час постійно вдосконалюються (принаймні хочеться в це вірити) протоколи лікування хворих на COVID-19, науковці й медики все більше дізнаються про сам вірус і особливості спричиненого ним захворювання, а люди призвичаюються (або ні) жити в умовах постійного “адаптивного карантину”.

Але щонайменше одна річ залишається незмінною: як і на початку пандемії, держава досі не може забезпечити медпрацівників усім необхідним настільки, щоб волонтерська допомога стала непотрібною. Звісно, порівняно з березнем-квітнем, коли медики взагалі не мали необхідних захисних засобів, ситуація значно покращилася. Проте левова частка допомоги й досі лягає на плечі волонтерів.

Фото: ФБ Центр протидії коронавірусу. Закарпаття

Наприклад, Закарпатська обласна держадміністрація днями звернулася до волонтерів і меценатів з проханням допомогти закупити принаймні 40 кисневих концентраторів для лікарень другої та третьої хвилі. У відповідному дописі на сторінці ОДА у фейсбуці зазначається, що апарати для лікарень першої хвилі закупили за кошти обласного бюджету. У коментарях активісти уточнюють, що сім із них закупило об’єднання волонтерів “Центр протидії коронавірусу. Закарпаття”.

Ці ж волонтери продовжують закуповувати для медзакладів обладнання, захисні та дезінфікуючі засоби. 21 липня вони передали Тячівській районній лікарні кисневий концентратор, а Перечинській лікарні – 20 літрів “санітайзеру”.

Волонтерська допомога дезінфекторами для лікарні міста Перечин. Фото: ФБ Центр протидії коронавірусу. Закарпаття.

На початку “Центр протидії коронавірусу” безкоштовно роздавав багаторазові маски в містах і селах Закарпаття.

Відзвітували, що допомогли лікарням на суму понад 1,6 мільйона гривень. Керівниця організації Власта Рейпаші каже, що зараз у них є 56 активістів у 34 населених пунктах регіону.

Пластуни Києва з початком епідемії запустили ініціативу з виготовлення захисних пластикових екранів для лікарів You will see (“Ти побачиш”).

На сторінках “Пласту” в соцмережах розмістили оголошення для охочих долучитися. Відгукнулося загалом близько сотні волонтерів. Збиралися разом двічі на тиждень і складали екрани, яких зробили вже понад 7 тисяч.

“Спочатку передавали їх лише київським лікарям. Але поступово географія поширилась на всю Україну”, – розповідає керівник Пластового осередку в Києві Іван Брацюнь.

Фото: ФБ You will see

Усі частини захисного щитка, які передають медикам, продезінфіковані й складені в окремий пакет. На пакетах – наліпки з QR-кодом, що веде на відео з наочною інструкцією, як зібрати екран.

Волонтери розповідають, що впродовж трьох місяців роботи модель екрана кілька разів удосконалювали, так що тепер він “майже ідеальний”. Це підтверджують і медики, які користуються подарунками пластунів.

Медпрацівники Київської клінічної лікарні №1 у захисних екранах від пластунів. Фото: ФБ You will see

Кошти на проєкт збирали серед людей. Траплялися й “великі” пожертви від фірм.

“Загальну суму підрахувати важко, бо ми мали і прямі перекази, і для нас закуповували матеріал”, – каже Брацюнь.

У травні волонтерський проєкт пластунів виграв грант на 40 тисяч гривень від Міжнародного фонду “Відродження” — за програмою підтримки громадських ініціатив під час пандемії.

Нещодавно активісти закупили пластику для виготовлення ще 12 тисяч екранів. Почали збирати їх на цьому тижні, а передати планують у серпні.

А наразі, кажуть, знову є потреба і в допомозі, і в коштах.

Фото: ФБ Iryna Zagirska

Волонтерка Ірина Загірська до початку коронавірусної пандемії займалася допомогою військовим. Зараз координує і закупівлю засобів для медиків дитячої лікарні в Києві, і волонтерський проєкт у компанії Infopulse Ukraine.

“Через свою особисту картку роблю закупівлі для дитячої лікарні на Алішера Навої (Київська міська дитяча клінічна лікарня №2 – “Н”). Через компанію закуповували засоби індивідуального захисту: костюми біозахисту, халати, респіратори, маски, рукавички. Передавали обладнання — кисневі концентратори, маски, монітори, пульсоксиметри, кардіографи, термометри. Якщо була потреба, оплачували ремонти техніки”, – розповідає Ірина.

В компанії координує роботу з медиками. Через проєкт “Вантажівка здоров’я” допомогли шести медичним закладам. На це витратили більше 730 тисячі гривень.

“Найменші інфопульсери підтримують ініціативу “Вантажівка здоров’я” своїми малюнками”. Фото: Infopulse Ukraine

“З’ясовую потреби, розбираюся, що саме треба. Часто доводиться самій з’ясовувати, яка модель того чи іншого обладнання краща — у лікарів їх ще не було. Потім контролюю процес закупки, передачі, оформлення”, — ділиться волонтерка.

За словами Ірини, потреба в допомозі є завжди.

“Більшість матеріалів є «розхідними», тому треба докуповувати тест-системи, аналізатори крові, сечі, кисневе обладнання. Адже коронавірус дає ускладнення на різні системи організму“, — наголошує Загірська.

Каже, “завдяки” цій особливості коронавірусної хвороби стало очевидно, що в лікарнях бракує базових речей, які там просто повинні бути. “Або, буває, щось є — але не працює так, як має бути. Та поки не було коронавірусу, не було й розголосу”.

Волонтерка розповідає, що до “коронавірусної” допомоги долучаються переважно ті самі люди, які допомагають і “на АТО”.

“Дякувати Богу, в моєму оточенні багато небайдужих. Це дуже мотивує”, – додає Ірина.

Читайте також:
“Ми наче повернулися в 2014”. Як волонтери забезпечують армію та шпиталі під час епідемії

І знову волонтери замість держави. Як фонд “Пацієнти України” забезпечує захист для медиків