“Вивчатимуть дії Росії, а не України”: в МЗС прокоментували заяви з РФ про “розслідування проти Києва” у справі MH17

 

Додаткове вивчення фактів навколо збиття лайнера “Малайзійських авіаліній” над Донбасом у 2014 році проводитиме неурядова організація Flight Safety Foundation, яка спеціалізується на питаннях авіаційної безпеки.

Подробиці з приводу цього “нового розслідування”, яке російська пропаганда намагається використати в своїх інтересах, пояснив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, пише “Радіо Свобода“.

17 липня російське державне агентство “РІА-Новості” заявило, що нібито отримало з МЗС Нідерландів інформацію про початок “розслідування проти Києва через незакриття неба в зоні катастрофи рейсу MH17”.

Як наголосив Єнін, розслідувати будуть якраз дії Росії напередодні катастрофи.

“Росія як тоді, так і зараз не може пояснити, чому вона закрила свій повітряний простір поблизу українсько-російського кордону в районі Донбасу саме з 00.00 17 липня 2014 року. Саме після того, як російський «Бук» перетнув кордон, і за декілька годин до збиття цим «Буком» малайзійського «Боїнга»”, – підкреслив Єнін.

У згаданому повідомленні російського агентства при цьому йшлося про те, що розслідування розгляне питання “про закриття повітряного простору над сходом України і регіонами, що межують із зоною конфлікту, включаючи територію Російської Федерації”, і що розслідування, яке вже почалося, веде “третя сторона – «Фонд безпеки польотів»”.

Агентство також писало, що минулого місяця нідерландський адвокат Баудевейн ван Ейк, який представляє інтереси обвинуваченого в причетності до збиття “Боїнга” росіянина Олега Пулатова, заявляв, що в Нідерландах “готові з’ясувати причини”, з яких Київ, мовляв, не закрив небо для польотів цивільної авіації.

При цьому, додано в повідомленні, прессекретар прокуратури Нідерландів Брехтьє ван де Мосдейк пояснила російському агентству, що це розслідування ведеться окремо від кримінального процесу у справі збиття літака з російського зенітно-ракетного комплексу “Бук”.

Згаданий “Фонд безпеки польотів” (Flight Safety Foundation) є неурядовою організацією. Вона базується у США і не має офіційного статусу органу розслідування авіаційних інцидентів, хоча й співпрацює з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО).

Росія, а також прихильні до неї сили в інших країнах, зокрема і в Нідерландах, уже не раз домагалися розслідування того, чому на час збиття літака рейсу MH17, коли на сході України вже точилися бойові дії, Україна не закрила повністю свій повітряний простір у регіоні. Іще в жовтні 2019 року парламент Нідерландів проголосував за необхідність розслідувати такі дії України.

Але, як уточнював тоді голова МЗС Нідерландів Стеф Блок, існує питання і про те, чому повітряний простір над Донбасом і навколо нього не закрила не тільки Україна, а й Росія.

Це питання порушували й раніше. Ще 2015 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповідав на такі звинувачення на адресу України: “На той момент ми не усвідомлювали такої загрози, і що Росія може відправити на Донбас такі високотехнологічні системи, які можуть збивати літаки. Ми очікували, що там буде звичайна зброя, яка потрапила з Росії на Донбас, але не така складна, як «Бук»”.

Наприкінці червня – на початку липня 2014 року авіаційні органи України видали кілька документів, відомих як NOTAM (Notice to Airmen – повідомлення для авіаторів), які є вказівкою національних органів організації повітряного руху про особливі умови польотів у певний час на певній території. Останні з цих документів, чинні з 14 липня 2014 року і на момент збиття, закривали повітряний простір над Донбасом до ешелону FL320, тобто до висоти 9750 метрів.

Це значно вище, ніж 4500 метрів досяжності найпотужнішої з відомих наданих на той час Росією її гібридним силам на Донбасі протиповітряної системи “Верба”.

Натомість Росія видала своє чинне з 00:00 годин 17 липня 2014 року попередження щодо прилеглих до кордону з Україною частин свого повітряного простору, яке містило відразу два різні рівні висоти закриття цього простору: в одному місці документа приписувалося закриття до ешелону FL320, як і поруч в Україні, але в іншому місці цього ж документа вказана заборона польотів до ешелону FL530 – це висота 16150 метрів, на якій цивільні літаки вже не літають.

Цей момент викликав запитання до Росії під час першого технічного розслідування причин катастрофи, яке здійснила в 2014–2015 роках Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів.

Тоді як єдині претензії до України з цієї точки зору полягали в тому, що вона, всупереч рекомендаціям ІКАО, обмежуючи мінімальну висоту польотів зі свого боку кордону, не вказала в документі причини цього.

Росія натомість назвала причину, сформулювавши її таким чином: “Через бойові дії на території України біля державного кордону з Російською Федерацією і факти обстрілів із території України в бік території Російської Федерації, для забезпечення безпеки міжнародних польотів”.

На той час, нагадаємо, фіксувалися численні випадки обстрілів української території безпосередньо з території Росії.

Читайте також:
Шості роковини MH17: брехня Росії, “альтернативні версії” й беззаперечні докази в суді

Водночас у Міністерстві закордонних справ України нагадують, що за результатами голосування в нижній палаті парламенту Нідерландів 1 жовтня 2019 року було ухвалено рішення “не про «розслідування», а про додаткове вивчення фактів” навколо збиття літака рейсу МН17”.

Про це йдеться у відповіді МЗС на інформаційний запит УНН.

“Таке дослідження проводитиметься неурядовою організацією Flight Safety Foundation, що має досвід у сфері авіаційної безпеки, і зосередиться виключно на вивченні наступних конкретних питань:

  • вивчення практики держав протягом 20-30 років у період до 2014 року щодо використання повітряного простору над зонами конфліктів суднами цивільної авіації;
  • вивчення фактів щодо закриття повітряного простору над східною Україною 1 березня 2014 року, в т.ч. момент повного закриття цього повітряного простору після збиття МН17 17 липня 2014 року;
  • вивчення фактів щодо закриття повітряного простору над територією РФ, що межує зі східною Україною, 1 березня 2014 року, в т.ч. момент повного закриття цього повітряного простору після збиття МН17 17 липня 2014 року”, – йдеться в офіційній відповіді МЗС.

“Ми відкриті до співпраці у рамках додаткового вивчення фактів та готові надати усю необхідну інформацію. Сподіваємося, що додаткове вивчення фактів дозволить вичерпати дану тематику і зосередитися у подальшому на судовому процесі у справі МН17 та притягненні винних до відповідальності”, — наголосили в українському зовнішньополітичному відомстві.

Як відомо, Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, рейс MH17 Амстердам-Куала-Лумпур, був збитий на Донбасі неподалік від Сніжного Донецької області 17 липня 2014 року. На його борту перебували 298 пасажирів та членів екіпажу, всі вони загинули.

Міжнародне розслідування під егідою Нідерландів доводить, що літак збито з контрольованої сепаратистами території ракетним комплексом “Бук”, який прибув із Росії.

19 червня 2019 року  Об’єднана слідча група назвала імена перших чотирьох підозрюваних в причетності до збиття літака. Це – росіяни Сергій Дубинський (“Хмурий”), Ігор Гіркін (“Стрелок”), Олег Пулатов (“Гюрза”) та громадянин України Леонід Харченко (“Кріт”). Також підозрюваним визнали колишнього бойовика “ДНР” Володимира Цемаха, затриманого СБУ в ОРДЛО і відданого в Росію в рамках обміну полоненими.

Судовий процес у цій справі почався 9 березня 2020 року в судовому комплексі “Схіпхол” біля Амстердама.
На початку першого засідання в судовій залі була присутня частина родичів загиблих, преса, сторона обвинувачення, а також адвокати одного з підозрюваних – підполковника ГРУ РФ Олега Пулатова. Підозрювані на суд не прибули.

Через коронавірусний карантин судові засідання відбулися лише 9, 10 і 23 березня.

Адвокатам Пулатова дали час ознайомитися з матеріалами справи, відтак чергове засідання призначили на 8 червня.

Піт Плюг, глава Фонду катастрофи MH17, яка об’єднує родини жертв трагедії, вважає, що судові слухання можуть розтягнутися на 4-5 років, а з урахуванням розгляду апеляцій – на 7 років.

У травні стало відомо, що бойовики “ДНР” “арештували” обвинуваченого у справі МН17 Леоніда Харченка “Крота” в іншій кримінальній справі. Його колеги вважають, що колишнього розвідника хочуть “ізолювати”, щоби запобігти викраденню Харченка спецслужбами України.

8 червня судовий процес у “Схіпхолі” відновився.

Чотирьом підозрюваним 10 червня відмовили в наданні імунітету бійців однієї з воюючих сторін – комбатантів.

Читайте також:
Кільце навколо Росії у справі MH17 стискається, – заступник глави МЗС

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна