На початку квітня в Донецьку заарештували Леоніда Харченка – ключового фігуранта у справі про катастрофу малайзійського “Боїнга” МН17, збитого в небі Донбасу 2014 року. Він є одним із чотирьох обвинувачених у справі про катастрофу рейсу МН17, яку наразі розглядає суд у Нідерландах.
Про це в четвер, 14 травня, інформує російська служба ВВС.
Зазначається, що 2014 року Харченко мав позивний “Крот” і був командиром одного з розвідпідрозділів так званої ГРУ самопроголошеної “Донецької народної республіки”.
У Нідерландах Леоніду Харченку висунули офіційні обвинувачення у причетності до катастрофи “Боїнга”, суд почався 9 березня цього року.
“11 березня Леоніда Харченка затримала біля власного будинку в Донецьку влада самопроголошеної “ДНР” і заарештувала, але у зовсім іншій кримінальній справі”, – йдеться у повідомленні ЗМІ.
Журналісти пишуть, що цю інформацію їм підтвердило джерело, що мало стосунок до військового командування “ДНР” у 2014-2015 роках, і військовий товариш Харченка, який досі мешкає у Донецьку.
8 травня арешт колишнього військового розвідника “ДНР” подовжили ще на два місяці. Зараз, за словами співрозмовників Російської служби Бі-бі-сі, його утримують у СІЗО Мін’юсту “ДНР” у Донецьку на вулиці Кобозєва, 4.
Військові товариші Харченка, які погодилися поговорити з медійниками, вважають, що колишнього розвідника хочуть “ізолювати”.
“Обвинувачення смішні – нібито участь у незаконному обшуку 2014 року і незаконне зберігання зброї. За першим пунктом у потерпілих до нього претензій немає. За другим – цей пістолет йому 2019 року видали у Міністерстві держбезпеки для забезпечення особистої безпеки у справі МН17”, – сказав співрозмовник, знайомий зі справою арештованого Харченка.
Військовий товариш Харченка, який погодився поговорити з журналістами, каже, що колишнього військового розвідника взяли під варту, щоб запобігти його викраденню спецслужбами України.
“Харченко до останнього жив спокійно у Донецьку і не підозрював, що з ним може таке статися. Можливо, його у такий жорсткий спосіб охороняють, але це дуже дивний метод убезпечити людину”, – каже колишній товариш Харченка.
Російська служба ВВС також надіслала запит до Міністерства держбезпеки самопроголошеної “ДНР” і чекає на відповідь.
Влада України оголосили Харченка в розшук у липні 2015 року.
Йому заочно висунули звинувачення у “створенні терористичної групи”, 2019 року проти Харченка порушили кримінальну справу за підозрою у причетності до збиття “Боїнга” МН17.
Леоніду Харченку 47 років.
Він народився і виріс у Донецькій області. Відомо, що він має технічну освіту. До початку бойових дій на сході України Харченко працював інженером у місті Костянтинівка. Даних про приналежність Харченка до військових структур Росії або України немає.
Харченко в 2015 році розповідав журналістам, що до початку конфлікту на Донбасі жодного військового досвіду не мав. До прихильників “ДНР” Леонід Харченко приєднався у квітні 2014 року – під час боїв за Слов’янськ.
Імовірно, влітку 2014 року Харченко став офіцером спецзагону військової розвідки “ДНР”, взяв позивний “Крот” і почав працювати під керівництвом Сергія Дубинського – офіцера у відставці Головного управління розвідки Росії.
За словами Харченка, він брав участь у більшості ключових боїв на сході України в 2014-2015 роках.
“Звільняємо міста, першими заходимо. Зачистка, захоплення. Займаємося знищенням блокпостів, а за нами вже заходять бойові частини”, – описував Харченко свою роботу в інтерв’ю донецьким журналістам.
Повідомлялося, що навесні 2015 року Леоніду Харченку мали вручити найвищу нагороду “ДНР” – “зірку Героя”.
Остання публічна поява Харченка була у квітні 2015 року – тоді він дав інтерв’ю журналістам, назвавшись командиром другого відділу ГРУ “ДНР”. Даних про те, що відбувалося з “Кротом” після 2015 року, довгий час не було.
У групах прихильників “ДНР” у соцмережах лунала версія про те, що його вбили. Як пояснили співрозмовники журналістів ВВС, насправді наприкінці 2015 року Леонід Харченко залишив територію “ДНР”, переїхав до Росії і оселився у Ростові-на-Дону.
Трохи більше ніж за рік він повернувся до лав збройних сил “ДНР”. 2018 року Харченко звільнився в запас у званні підполковника і залишився жити в Донецьку.
В опублікованих Службою безпеки України записах телефонних розмов прихильників “ДНР”, 17 липня 2014 року людина з позивним “Крот” підказує іншому бійцю дорогу до місця розташування “Бука”.
За версією голландської прокуратури, Леонід Харченко також міг координувати переміщення “Бука” до місця безпосереднього пуску ракети та подальшу евакуацію комплексу до Росії.
У лютому 2020 року прокуратура Нідерландів висунула офіційні обвинувачення у причетності до катастрофи рейса МН17 Харченку та ще трьом людям: безпосередньому начальнику Харченка у ГРУ “ДНР” Сергію Дубинському, ще одному офіцеру ГРУ “ДНР” Олегу Пулатову, а також колишньому міністру оборони “ДНР” Ігорю Стрєлкову (Гіркіну).
За версією слідства, усі вони різною мірою причетні до перевезення “Бука” територією Донбасу та надали екіпажу ЗРК дані про точку, звідки можна здійснювати пуск ракет по повітряних цілях.
Харченко – єдиний з обвинувачених, який є громадянином України. Гіркин, Дубинський і Пулатов – громадяни Росії, що раніше служили у спецпідрозділах ФСБ, ГРУ і ПДВ.
Усі обвинувачені перебувають у міжнародному розшуку. Гіркин та Дубинський звинувачення на свою адресу відкидають, Пулатов і Харченко жодних коментарів щодо цього не надавали.
Читайте також:
Справа МН17: головним фігурантом може бути заступник голови прикордонної служби ФСБ РФ, – ВВС
Як писала “Новинарня“, Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, рейс MH17 Амстердам – Куала-Лумпур, був збитий на Донбасі неподалік від Сніжного Донецької області 17 липня 2014 року. На його борту перебували 298 осіб, усі вони загинули.
Міжнародне розслідування під егідою Нідерландів доводить, що літак збито з контрольованої сепаратистами території ракетним комплексом “Бук”, який прибув із Росії.
19 червня 2019 року Об’єднана слідча група назвала імена перших чотирьох підозрюваних в причетності до збиття літака. Це – Сергій Дубинський (“Хмурий”), Ігор Гіркін (“Стрелок”), Олег Пулатов (“Гюрза”), Леонід Харченко (“Кріт”). Також підозрюваним визнали колишнього бойовика “ДНР” Володимира Цемаха, затриманого СБУ в ОРДЛО і відданого в Росію в рамках обміну полоненими.
Судовий процес у цій справі почався 9 березня 2020 року в Окружному суді Гааги в юридичному комплексі, розташованому неподалік аеропорту “Схіпхол”.
На початку першого засідання в судовій залі була присутня частина родичів загиблих, преса, сторона обвинувачення, а також адвокати одного з підозрюваних – підполковника ГРУ РФ Олега Пулатова. Підозрювані на суд не прибули.
Піт Плюг, глава Фонду катастрофи MH17, яка об’єднує родини жертв трагедії, вважає, що судові слухання можуть розтягнутися на 4-5 років, а з урахуванням розгляду апеляцій – на 7 років.
Читайте також:
ФСБшник, який вербував генерала СБУ Шайтанова, є фігурантом справи МН17, – Bellingcat
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!