Обрання запобіжного заходу Стерненку: суд заслуховує експертів, обходиться майже без сутичок

оновлюється

У Шевченківському районному суді Києва відбувається слухання щодо обрання запобіжного заходу для громадського активіста Сергія Стерненка, якому інкримінують “умисне вбивство” та “незаконне зберігання холодної зброї”. Це засідання перенесли з п’ятниці. Суд поновив, як і було заплановано: у понеділок, 15 червня, о 10:00.

Цього разу під судом не було великих сутичок, як у п’ятницю, коли до приміщення не пускали всіх охочих бути присутніми на засіданні та взяти Стерненка на поруки.

Надворі чергують кілька сотень активістів. Біля них на вулиці Дегтярівській – і “поліція діалогу”, і бійці Національної гвардії та поліцейські спецпідрозділів.

У залі суду – преса, народні депутати, інші поручителі й кілька вільних слухачів.

Нове судове засідання почалося заявою захисту про відвід прокурора Миколи Бозовуляка. Як і попереднього разу, суддя Володимир Бугіль відвід не задовольнив.

Надалі суд заслухав висновки залученого захистом медексперта Олександра Лінчевського, який раніше працював у Міністерстві охорони здоров’я. Виступив також Олександр Данилюк – хірург, керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ, ветеран АТО Олександр Данилюк. Вони говорили про види поранення, критичні крововтрати та можливості лишатися активним після поранень. Ідеться про ситуацію, в якій Стерненко під час замаху на нього завдав ножового поранення нападнику Олександру Кузнєцову, який помер від цієї рани.

– 750 грамів крові – це багато чи мало? – запитує прокурор експерта.

– 750 грам – це 750 грам! – відповідає Лінчевський, чим викликає вибух сміху в залі.

– Чи можливо пробігти 100 метрів із таким пораненням, не залишивши ніде крові? – запитує прокурор Данилюка.

– Звідки у вас відомості про те, що крові ніде не залишилося? – запитує захист.

– Я поставив питання спеціалісту. Відповідайте! – відказує прокурор.

Експерт пояснює, що кровотеча неминуча при будь-якому пораненні.

Емоційну реакцію присутніх викликало також питання захисту про термін дію гормонів, що виділяються під час стресу, і чи міг би Стерненко за 20 секунд повернутися у стан спокою (адже сторона обвинувачення вважає, що Сергій після нападу “повернувся у стан спокою” і в нього з’явився умисел вбити нападника).

Порушувалося питання і про можливість пораненого пробігти 99 метрів з отриманими травмами.

Слід зауважити, що, після попередньої “серії” суду, нині поліція судової охорони пропускає пресу безперешкодно та ввічливо – і в приміщення Шевченківського суду, і в залу судових засідань. На вході не забирали навіть воду, лише попросили відпити з пляшки, щоб переконатися, що там дійсно вода.

Незначна штовханина виникла біля воріт, коли у двір суду не хотіли пропускати машину “Автомайдану” з гучномовцем – постійну учасницю більшості акцій останнього часу. Ситуацію розв’язали присутні народні депутати.

Ще один конфлікт на вулиці стався вже “традиційно” навколо представників орієнтованого на Росію пропагандиста Шарія – їх “витравлювали” фальшфаєром.

Витравлюєм шарійську хуйню pic.twitter.com/5smQhCcqbD

— A_Khadzhi (@A_Khadzhi) June 15, 2020

У залу суду намагалися не пустити літню жінку – матір убитої юристки Ірини Ноздровської. Вона прийшла в чорному, тримаючи в руках портрет обох загиблих доньок. Жінка проривається силою, пручається в руках охоронців і кричить: “Не чіпайте мене!” Охороні пояснюють, хто ця жінка, і їй таки дозволяють зайти.

“Я прийшла підтримати Сергія Стерненка, – заявила жінка під час перерви. – Тому що якби він не захищався, він би зараз був на місці моєї доньки!” – Ноздровська підходить до Сергія і тисне йому руку зі сльозами на очах.

Також серед “групи підтримки” в залі суду – колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, колишній політв’язень РФ із Криму Володимир Балух, нардепи Яна Зінкевич, Софія Федина та багато інших.

Надалі був допитаний прокурор ГПУ Андрій Радіонов, злучений як свідок стороною захисту. Він був керівником групи прокурорів у справі Стерненка і відмовився погоджувати підозру Сергієві, оскільки, на його переконання, доказів його вини за ст. 115 (“умисне вбивство”) було недостатньо.

Радіонов заявив, що наявні очевидні ознаки втручання в діяльність слідчого й прокурора з боку генерального прокурора Ірини Венедіктової.

“Проєкт підозри подавався без прізвища прокурора, однак зазначалася нова посада. Це свідчило про те, що прокурор Бозовуляк уже наперед дав згоду погодити підозру, бо він після реформування [ГПУ] вже мав нову посаду. Таким чином, заздалегідь знаючи, що я старший групи прокурорів і не погоджу підозру, вже була домовленість [керівництва ОГП] з прокурором Бозовуляком. Це було очевидне втручання в мою діяльність”, – сказав Радіонов.

Прокурор також нагадав, що від Ірини Венедіктової заздалегідь лунали публічні заяви про те, що Стерненку вручать підозру, і це було втручанням у його процесуальну діяльність.

Радіонов повідомляв про це Раді прокурорів.

“Рада прокурорів – це ганьба. Вони захищають усіх, окрім прокурорів від втручання керівництва… Там сказали, що вказані мною обставини не знайшли підтвердження”, – повідомив свідок.

Прибічники й захисники Стерненка привітали його виступ оплесками.

Судове засідання триває.

автор: Олена Максименко

Читайте також:
Прокуратура хоче посадити Стерненка під цілодобовий домашній арешт

Як інформувала “Новинарня“, на колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.

Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.

Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

Громадський діяч Роман Сініцин 4 травня повідомляв, що, за його інформацією, СБУ спільно з офісом генпрокурора готуються оголосити Стерненкові підозру за статтею 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”), “дедлайн 15 травня”, і за цією підозрою “закриють в СІЗО”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”, яке фактично повторювало обвинувачення проросійських сил на адресу Сергія.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Читайте також:
“Проти мене – проросійські й аваковські”: велике інтерв’ю з Сергієм Стерненком