СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
772760 +14496
Летальні випадки:
12960 +243
Одужали:
384426 +15372
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 4654206 (+47172). Оновлено: 08:15 03.12.2020

Медреформа працює: як та за які гроші зараз лікують і виявляють COVID-19

 

автор: Олена Шарговська

Із 1 квітня медична реформа, яка готувалася в часи Уляни Супрун, вступила в черговий етап. І вона продовжує рухатись, попри погрози президента Зеленського, членів його команди та міністра охорони здоров’я Степанова.

Один із доказів дієвості медреформи – фінансування медичних закладів.

Відколи Україна зіткнулася з першими хворими на COVID-19, влада обіцяла медикам, які стакаються з коронавірусом, 300% надбавки. Ця тема була предметом обговорення досить довго, і наприкінці березня лікарі почали обурюватись, що ніяких доплат вони не отримали. Президент вимагав негайної проплати спершу від МОЗ, потім – від місцевої влади, поки зрештою визнав: бюрократичні процедури не дозволяють лікарням одразу виплатити ці кошти, принаймні за березень.

Із квітнем ситуація краща. Поліпшилася вона після того, як було прийнято постанову Кабміну №331, що дозволила оплачувати лікування COVID-19 через Національну службу здоров’я України. Для цього лікарня має підписати договір із НСЗУ – саме так відбувається зараз розподіл бюджетних коштів на медичні заклади.

Саме у квітні почався новий етап медреформи, який зачіпає вторинну ланку медичної системи. І саме НСЗУ активно реалізує напрацювання реформи, зокрема й на “полі битви з коронавірусом”. Як саме – у цьому лонгріді “Новинарні“.

Як працює фінансування медицини

Два роки тому до реформи увійшли заклади первинної медичної допомоги – тобто ті, де приймають сімейні лікарі, терапевти і педіатри.

Тут схема оплати була порівняно нескладна. Медичний заклад укладає договір на обслуговування населення, в якому обіцяє надавати певний визначений перелік медичних послуг. Паралельно з цим люди обирають собі лікаря – сімейного, терапевта, а для дітей педіатра – і підписують з ним декларацію. Від цього часу лікар зобов’язаний надавати визначені медичні послуги своєму пацієнту безоплатно, стільки, скільки той потребуватиме.

Далі медичний заклад через електронну систему щомісяця звітує до Національної служби здоров’я про кількість пацієнтів, які підписали декларацію з його лікарями. На основі цих даних розраховується сума, яку заклад заробив: за кожного пацієнта, залежно від його віку, платиться так звана капітаційна ставка, тобто сума за одну людину, незалежно, приходила вона до лікаря в цьому місяці чи ні.

Фото: НСЗУ

“Фішка” НСЗУ в тому, що всі дані вивантажуються в мережу – в них на сайті чимало дашбордів, де можна подивитися, хто скільки отримав, у кого скільки пацієнтів тощо.

У цьому році, за планом, в реформу мала увійти решта медзакладів – амбулаторії, стаціонари та екстренна допомога. І вони увійшли, тобто теж уклали договори з Національною службою здоров’я. Але в них система контрактування і подальшої оплати дещо складніша.

Усі медичні послуги поділені на так звані пакети – амбулаторна допомога, стаціонарна без хірургічного втручання, стаціонарна з хірургічним втручанням, лікування туберкульозу, пологи і так далі, всього 27 пакетів.

Для кожного пакету передбачені умови й об’єм послуги, які лікарня має надавати. Там прописане все: можливість робити конкретні аналізи і обстеження, наявність відповідної техніки та фахівців тощо.

Деякі пакети описують пріоритетні послуги – до них, зокрема, входять лікування інсультів та інфарктів, пологи, неонатальна допомога, для яких тариф і вимоги досить високі.

Спеціальною постановою Кабміну визначаються тарифи на кожний пакет. І на виконання послуг із кожного пакету медзаклад укладає договір із НСЗУ – залежно від своїх потужностей, наявності відповідної медтехніки і лікарів.

Для деяких пакетів необхідно звітувати через електронну систему за кожну послугу або пролікований випадок – як-от за кількість вилікуваних інсультів або прийнятих пологів, зроблених мамографій чи бронхоскопій тощо. Для деяких –  сума вираховується на рік уперед на основі кількості пацієнтів та статистики за попередній рік.

Отже, чим більше медичних послуг ти надав, пацієнтів пролікував або обстежив – тим більше грошей “впаде” на рахунок лікарні.

Але ці послуги мають відповідати вимогам. Лише того, скільки ліжок стоїть у приміщенні і яка на ньому вивіска, недостатньо. Треба ще медичний персонал відповідної кваліфікації, робоча апаратура, закуплені ліки замість списку родичам пацієнта.

Це і є на сьогодні законна модель для отримання грошей із державного бюджету медичним закладом: гроші напряму на свій рахунок від НСЗУ.

(Місцеві програми фінансування теж можливі, але кошти на медицину із місцевих бюджетів, традиційно, виділяють неохоче).

Тож 5 травня 2020 року нарешті почала діяти постанова №331, яка передбачає відповідні пакети по лікуванню COVID-19. 

В.о. голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан вважає, що саме така система виправдала себе в умовах пандемії.

“Ситуація з епідемією і те, наскільки швидко НСЗУ відреагувала на необхідність підвищити захист пацієнтів та медиків в цих екстремальних умовах, найкраще демонструє переваги нової системи фінансування охорони здоров’я”, – каже Мовчан.

Керівник НСЗУ Оксана Мовчан

За її словами, “нова модель фінансування системи охорони здоров’я,завдяки прогнозованості, ефективному та прозорому розподілу коштів, добре підходить для швидкого реагування в ситуації з поширенням коронавірусу. Договір з єдиним закупівельником медичних послуг дозволяє легше мобілізувати ресурси та адаптувати правила і практики”.

“Медичні заклади отримують гроші напряму від НСЗУ відповідно до контрактів, а не через механізм субвенції, отже, гроші можна провести значно швидше і прозоріше. НСЗУ, як єдиний закупівельник, здатна реагувати миттєво в критичних ситуаціях і в максимально короткі терміни спрямовувати кошти саме туди, де вони потрібні”, – стверджує пані Оксана.

“Зауважте, фінансування за лікування пацієнтів з COVID-19 за березень, яке йшло через бюджетну субвенцію, багато лікарень не отримали й досі.

Натомість НСЗУ знадобилося лише 4 робочих дні, щоб перші виплати пішли в лікарні.

І медики отримали доплати за роботу в умовах підвищеного ризику”, – розповіла Мовчан.

Голова Нацсліжби здоров’я також зазначила, що ще в березні був сформований перелік лікарень, де мали лікувати пацієнтів із COVID-19. Це найкраще оснащені заклади, чиє розташування дозволяє раціонально довозити пацієнтів з усіх населених пунктів.

“Але цих рекомендацій дотримувались не в усіх регіонах. Як результат, люди потрапляли в заклади, де їм не могли надати належне лікування. А інші пацієнти та медичний персонал наражалися на значно вищий ризик бути інфікованими – адже в цих лікарнях не була налагоджена система запобігання поширенню інфекції”, – каже Оксана Мовчан.

За квітень НСЗУ укладала договори й проводила оплати всім медичним закладам, де були пацієнти із COVID-19.

“Але надалі ми будемо контрактувати тільки ті лікарні, які мають достатню кількість лікарів, відповідне обладнання, щоб потрапляння до них пацієнта було безпечним. Так ми захистимо право пацієнтів на якісну медичну допомогу”, – підкреслила керівниця НСЗУ.

Читайте також:
“Заплатила життям, щоб чиновники МОЗ побачили реальну картину”:
на Київщині померла онкохвора з COVID-19

До того деякі лікарні брали гроші на “ковідні надбавки” з власних фондів.

“Ми знайшли можливість виплатити премію працівникам, які працювали із COVID-19. 300% отримали працівники інфекційного відділення і ті, хто приймали інфекційних хворих. Кошти вивільнились за рахунок того, що частина працівників пішли у відпустку за власний рахунок”, – розповідає в.о. директора Лікарні святого Мартина в Мукачеві (раніше – Мукачівська центральна районна лікарня) Євген Мешко:

“Ми всіх не потрібних на даному етапі працівників відправили у відпустку – щорічну, додаткову або за свій рахунок. Тому що кожна додаткова людина на робочому місці – це ризик для всієї лікарні. У нас із 550 ліжок були задіяні до 160, а часом і 80 – через те, що всі планові госпіталізації припинили. Величезна частина лікарні зупинилася. Коли я прийшов (Мешко став в.о. директора з початку квітня – “Н”), частина медперсоналу сиділа по відділеннях  без роботи, вони чаювали, спілкувалися, і це був ризик занести вірус не менший, ніж будь-яка людина, що зайде у відділення з вулиці”, – пояснив керівник.

Як рахували тарифи на лікування

Щойно це стало можливо, Національна служба здоров’я оголосила, що чекає від медичних закладів заяв на укладання договорів за пакетами по COVID-19. На це виділено понад 15 млрд грн.

Система та сама – в оголошенні прописані умови надання допомоги, і ті, хто їм відповідає, можуть отримувати гроші за договором. Тарифи затверджені  тою-таки 331-ю постановою. Звітувати про всі випадки COVID-19 необхідно через електронну систему.

“Вимоги для підписання договору розроблені на основі розпорядження головного державного санітарного лікаря про те, що має бути в закладі, який надає медичну допомогу пацієнтам з COVID -19. Протягом квітня ми обговорювали це питання з лікарями, радилися з експертами з міжнародних організацій, таких як ВООЗ. Ці вимоги максимально враховують потреби для лікування пацієнтів. З іншого боку, ми підходили реалістично, і вимоги не є неможливими для виконання”, – розповідає начальниця управління фінансових гарантій медичного обслуговування НСЗУ Анна Фенчак.

Апарат штучної вентиляції легень. Ілюстративне фото

Так, у лікарні обов’язково мають працювати апарати ШВЛ. Це абсолютно необхідна умова, адже при коронавірусній хворобі пацієнти у критичному стані потребують штучної вентиляції легень.

Також при моніторингу стану пацієнтів з COVID-19 важливо використовувати аналізатори газів крові. Однак зараз вони є лише в 90 із 247 лікарень, які входять у перелік визначених для госпіталізації корона-пацієнтів. Тому в НСЗУ прописали вимогу: використовувати газоаналізатори там, де вони є. І проводять консультації з іншими заклади щодо важливості їх закупівлі.

Окрім зарплати лікарям із надбавкою 300%, при розрахунку тарифів врахували і вартість ліків. У тариф для стаціонару входять усі ліки, передбачені протоколом для COVID-19, і препарати для лікування ускладнень та зняття симптомів хвороби, наприклад, жарознижувальні. 

“А от придбання засобів індивідуального захисту не враховане, бо передбачалося, що їх закуповуватиме МОЗ за централізованими програмами, що наразі й відбувається. Хоча, звісно, заклади можуть використати отримані кошти в тому числі й на закупівлю засобів індивідуального захисту –  якщо забезпечать те, що передбачено специфікаціями”, – пояснює Анна Фенчак.

А якщо в квітні лікували без договору? Один із пакетів передбачає договір за лікування пацієнтів у квітні. Його можуть підписати всі лікарні, де були пацієнти з коронавірусом, окрім визначених спеціальним списком (для них – інший контракт, про нього далі).

Важлива умова, прописана у договорі – лікарні мають виплатити 300% надбавку своєму медперсоналу, який мав справу з COVID-19.

Така умова є і в решті пакетів. Їх ще три: екстрена допомога при COVID-19, стаціонарна допомога пацієнтам із коронавірусом та мобільні бригади, які збирають зразки для проведення тестування на COVID-19.

Екстрена допомога:
оплата оперативна чи недолуга?

Представники “екстренки” вже свої гроші отримали.

“25 центрів ЕМД отримали 123 971 819 грн за квітень в межах пакету медичних послуг «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на COVID-19». Національна служба здоров’я в рекордні терміни, за сім робочих днів, уклала договори з усіма центрами екстреної медичної допомоги (ЕМД) та здійснила оплати”, – звітує НСЗУ.

Екстрена меддопомога

Служба наводить коментар директора Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Володимира Єленєва: “Ситуація по оплатах у нас чудова. Медики дуже задоволені. 13 травня ми отримали від НСЗУ кошти, зранку 15 травня медики мали ці гроші на картках”.

За словами Єленєва, із більш як 19 млн грн отриманих коштів 14 034 771 грн пішли на доплати медикам.

“Доплату отримали всі працівники центру. Лікарі у середньому мають 14-15 тисяч тисячі гривень, максимальна виплата медикам зі значним стажем – 22 тисячі. Фельдшери – 10 тисяч, молодший медичний персонал – 6,5-7 тисяч”, – коментує керівник чернівецького центру.

Втім, працівник однієї з київських підстанцій “швидкої”, який прокоментував ситуацію анонімно, вважає, що “розподілення ковідних грошей – вкрай недолуге”. Річ у тім, що гроші виділяють тільки на бригади, спеціально призначені для викликів до пацієнтів із підозрою на COVID-19. І платять лише за той час, коли члени бригади перебувають біля пацієнта, якого госпіталізують.

“Багато “ковідних” викликів не звучать як “ковідні”, і бригади на виїзді не готові себе захистити. Виділені для “ковіду” бригади рідше бачать таких хворих, ніж звичайні”, – каже співробітник київської “швидкої” .

Опорні лікарні:
“Доктор Хаус” відпочиває

Укласти договір на надання стаціонарної допомоги пацієнтам можуть і так звані опорні лікарні – ті, до яких, згідно з переліком, визначеним НСЗУ і МОЗ, повинні везти пацієнтів із підозрою на COVID-19.

Вимоги до них досить суворі. Наприклад, до лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою у закладі мають бути залучені щонайменше чотири медичні команди. У складі однієї команди має бути 12 медичних працівників: троє лікарів (обов’язково анестезіолог) та дев’ять осіб середнього або молодшого медичного персоналу.

У лікарні обов’язково повинні бути палати інтенсивної терапії, оснащені щонайменше чотирма апаратами ШВЛ. Але це далеко не все: потрібні також апарати для забезпечення оксигенотерапії та джерело кисню, монітор пацієнта і дозатор ліків біля кожного ліжка, по відсмоктувачу на кожен апарат ШВЛ, джерело мережі аварійного електроживлення тощо.

Є цілий ряд умов і по аналізах, щоправда, дослідження можна виконувати “на стороні” – за договором підряду.

Читайте також:
Апарати ШВЛ в Україні під час епідемії: вистачає, ще й залишається. ВЕЛИКА ІНФОГРАФІКА

Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня

Як це відбувається на практиці?

Опорною по COVID-19 у Полтаві й прилеглих семи районах визначена Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня. Сюди везуть важких хворих із підозрою на коронавірусну хворобу. “Легкі”, які не потребують кисневої підтримки та не мають супутніх захворювань, лікуються вдома під наглядом сімейного лікаря.

Від першого хворого 3 квітня через лікарню пройшло понад 100 людей із підозрою на коронавірус, у 19 з них хвороба підтвердилася. Середній вік пацієнтів за цей період – 70 років, була 90-річна хвора та пацієнт віком 92 роки. Всі вони одужали або продовжують боротися з хворобою.

Лікарня, яка працює “на передньому краї боротьби з коронавірусом”, була перепрофільована. Але заклад був готовий до цього, розповідає заступниця головного лікаря з медичної частини Людмила Волошина.

Людмила Волошина. Фото: kolo.news

“Першого пацієнта  перевели до нас у реанімаційне відділення із Миргородської ЦРЛ через погіршення стану, наростання дихальної недостатності. Це було 3 квітня, і на той час ми вже місяць готувалися до прийому хворих на COVID-19, перепрофілювали відділення – ми вже були готові на 100%. У нас уже була налагоджена система подачі кисню, встановлені додаткові апарати ШВЛ. Пацієнт одужав і поїхав додому.

Перепрофілювання лікарні для нас – не щось нове. Ми і до цього щороку проводили навчання з готовності роботи лікарні в умовах карантинних інфекцій, зокрема це був SARS. План перепрофілювання лікарні у нас щорічно складається і коригується, відбуваються різні навчання”, – зазначає Волошина.

“Що стосується саме “ковіду”, то спочатку були складнощі із забезпеченням киснем. Ми потребували підключення кисню в деякі боксовані палати на території нашої лікарні. Ми поставили це питання перед нашим департаментом, і воно було вирішене протягом 7-10 днів. Додатково провели кисень в чотирьох боксах з додатковими точками, тобто кожен бокс мав по дві-три точки. Також установили кріоциліндри, які забезпечують максимальну подачу кисню до 20 пацієнтам. 

Кріоген-циліндри

На той час, як поступив перший хворий, у нас уже було два власних і вісім додаткових апаратів ШВЛ. Також – два портативних ШВЛ, закупили 25 моніторів пацієнта, в реанімацію портативні рентгенологічний та УЗД-апарати. Дефіциту в обладнанні ми зараз не відчуваємо. Все це – завдяки гуманітарній допомозі: це і «Нова пошта», «Лікарняна каса Полтавщини», футбольний клуб «Ворскла» дуже допоміг. Багато було крупних благодійників. Кілька апаратів ШВЛ нам поставили з резервного фонду ПОКЛ ім. Скліфософського”, – розповідає представниця інфекційної лікарні. 

У лікарні застосовується так звана “типова інфекційна боксована будова”. Але типова будова – це лише 46 ліжок. Саме тому, каже Людмила Волошина, так важливо було утримувати кількість госпіталізованих пацієнтів у межах цієї кількості.

Адже бокси якнайкраще обладнанні для того, щоб унеможливити поширення інфекції – кожен із них має власний вхід і вихід, та й саме їх обладнали подачею киснем та іншою необхідною апаратурою для допомоги хворим із коронавірусною хворобою.

Апарат ШВЛ у Полтавській обласній інфекційній лікарні

Те, як із використанням цієї системи облаштовано прийом пацієнта, нагадує популярні сучасні медичні серіали. Але в Полтаві діють саме так.

“Про те, що до нас направляють пацієнта, лікар екстреної допомоги або сімейний лікар повідомляють нас наперед. Доки пацієнта транспортують, персонал одягає засоби захисту і виходить безпосередньо в той бокс, до якого під’їжджає “швидка”. Тобто людину привозять не на приймальне відділення, а безпосередньо до боксу. Пацієнта зустрічають лікар, медсестра і санітарка. Там, у боксі, проводять всі маніпуляції з пацієнтом. Потім персонал виходить звідти і в спеціально виділеному шлюзовому боксі перевдягається та виходить у інші двері», – розповідає лікарка.

Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня та її медики, які протистоять COVID-19

Засобами індивідуального захисту в Полтавській обласній інфекційній лікарні забезпечені так, як Волошина, “не бачила за 40 років роботи”: мають захист на три місяці наперед боротьби з COVID-19, навіть на випадок масової госпіталізації хворих.

Частину – 206 костюмів біозахисту – придбали за рахунок місцевого бюджету. Але переважно засоби індивідуального захисту передані лікарні як гуманітарна допомога. 

“Зараз у нас на першому поверсі лікарні лежать тільки хворі із коронавірусом, і лікарня працює в режимі госпіталя з карантинною інфекцією. Із підозрою на COVID-19 до нас потрапляють іноді до 20 людей на день.

Сортування пацієнтів проходить залежно від тяжкості стану, від того, скільки людина хворіє. Якщо хворий у тяжкому стані – він іде в ті бокси, де налагоджена подача кисню. Якщо не потребує кисневої підтримки – він іде в палату, де нема кисню.

Також орієнтуємось на епідеміологічну ситуацію. Якщо, приміром, потрапляє жінка зі Львова, яка вказує, що мала контакт із хворим на коронавірус братом – ми її кладемо окремо, в спеціальний бокс”, – пояснює алгоритми їхньої лікарні Людмила Волошина.

Власної  ПЛР-лабораторії лікарня не має, тести проводять у лабораторному центрі. 

“Ми проводимо забір зразків, у нас налагоджене транспортування – на період карантину виділено додатковий транспорт і додатково виходять на роботу водії. Практично в будь-який час ми одразу відвозимо матеріал на аналіз і протягом 48 годин отримуємо результат. Спочатку були з цим трохи складнощі і затримки, доки не налагодили систему надходження зразків, але тепер усе працює”, – запевняє інфекціоніст.

За березень цій лікарні з місцевого бюджету перерахували 825 тис. грн, з яких усьому медичному персоналу виплатили премії.

Щодо квітня і далі – полтавці уклали договір з НСЗУ на пакет “Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2”. 

“Звичайна” лікарня:
вхід через сортувальний намет

Перед звичайною лікарнею, не визначеною для лікування COVID-19 у першу чергу, також постає чимало викликів, пов’язаних із пандемією. Євген Мешко, який до початку квітня працював головним лікарем на “первинці”, перейшов до мукачівської Лікарні святого Мартина спеціально, щоб боротись із коронавірусом. Адже, як показали дослідження, дуже багато пацієнтів у Закарпатській області заражаються саме в лікарнях.

Євген Мешко

“Перший випадок ковід в області був зафіксований 23 березня. Я бачив розгубленість, нерозуміння, як треба поводитись із засобами захисту. Я пропонував «швидкій» та лікарні на волонтерських засадах допомогти розібратися з цим. «Швидка» відмовилася, а лікарня погодилась, і ми почали разом із персоналом над цим працювати.

Коли я 9 квітня пішов працювати до лікарні, там не було ні сортування, ні логістики, засоби індивідуального захисту використовували нераціонально. 

І одразу ми разом із персоналом лікарні почали рятувальну операцію, адже на той час у відділеннях стаціонару було виявлено кілька випадків COVID-19. Це були великі ризики, як ми потім побачили на рівні області. У більшості стаціонарів області були занесені випадки захворювання, які поширювались серед працівників і пацієнтів. В області були періоди, коли 25% захворілих були медики. У нашій лікарні була хвора одна медсестра, але це був побутовий контакт і далі інфекція лікарнею не поширилась”, – розповідає лікар Мешко.

Лікарня святого Мартина в Мукачеві колишня ЦРЛ)

Для початку вони в Лікарні святого Мартина влаштували ревізію засобів захисту у відділеннях. Виявилося, що заклад закупив їх багато, але розподілив нераціонально. Тож захисні костюми, щитки, респіратори переділили залежно від специфіки й потреб відділень.

Далі влаштували навчання, як одягатися-роздягатися із захисними засобами, а також облаштували логістику всередині закладу.

“Ми створили буферні відділення – відділення першої хвилі. Розділили потоки інфекційних і неінфекційних пацієнтів. Основне приймальне відділення перестало займатися інфекційними хворими – для таких відкрили друге приймальне. У дворі розбили сортувальний намет, до нього потрапляли за самозверненням. Сімейні лікарі і «швидка» вже знали про сортування, отже, потоки були розділені. Пацієнти з інфекційного потоку потрапляли в ізолятор, де перебували, доки їм не зробили ПЛР. Після отримання результатів тесту пацієнтів без коронавірусу направляли в “чисте” інфекційне відділення, а тих, у кого виявили COVID-19 – у заклади, які в області були визначені для лікування таких хворих. Пацієнтів з неінфекційного приймального направляли у «провізорне» відділення, де їм робили ПЛР-тести: абсолютно всім, і з інсультами, і хірургічним хворим, і травматологічним. І тільки при негативному тесті пацієнтів переводили у профільне відділення”, – описує Євген запроваджений алгоритм.

Сортувальний намет у мукачівській лікарні

Коли Мешко прийшов – лабораторія робила 12 ПЛР-обстежень за день, зараз – близько 90.

“Іноді в нас є невелика затримка – день-два через технічні перешкоди, пов’язані із частою зміною тест-систем: МОЗ закупає постійно різні – китайські, корейські, українські, і ми мусимо то заново калібрувати апарат, то опановувати нову методику, нові середовища тощо”, – зазначає мукачівський медик.

Читайте також:
Нота про тести: чому Україна досі не може налагодити виробництво своїх ПЛР-систем

Євген Мешко вважає, що медична реформа позитивно вплинула на первинні заклади, вони виявились більш підготованими. А от спеціалізовані, яких реформа заторкнула вже після початку пандемії, “посипались як карткові будинки”.

“Майже кожен стаціонар має своє внутрішнє вогнище, хворіють і працівники, і пацієнти.

У нас значна частина захворілих на коронавірус – це люди, виписані з обласних закладів після стаціонарного лікування.

Ми перші виявили цю закономірність, бо ми робимо тести і бачимо: ця людина виписана з хірургії, ця – з онкології і так далі. І тоді почали говорити з епідеміологами, що є така проблема. Вони почали шукати ланцюжки, і дійсно, познаходили, коли почали хворіти пацієнти певних відділень або лікарень”, – розповідає Мешко.

Хоч Лікарня святого Мартина і не була визначена лікарнею першочергового лікування COVID-19, її головлікар визнає: пацієнтів із коронавірусною хворобою їм лікувати доводиться. Адже пацієнтів із перебігом хвороби середньої важкості недоцільно ані везти в обласні заклади, ані лікувати вдома. Тож заявку на підписання договору з НСЗУ на “ковідний пакет” Євген Мешко подав. 

Рівень первинної допомоги:
консультації телефоном і мобільні бригади

Пацієнти з коронавірусом потрапляють у лікарні не завжди “по швидкій”. Коли перші симптоми неважкі – звертаються до свого сімейного лікаря.

Зазвичай, після підписання декларації, лікар дає свій робочий телефон. Тож пацієнту не завжди обов’язково іти до лікарні, щоб отримати консультацію. Втім, багато хто все-таки приходить, і це ставить перед “первинкою” низку задач: як правильно визначити підозру на COVID-19, як розділити потоки ймовірно інфікованих пацієнтів, щоб вони не заразили решту.

Один із тих закладів, що постали перед такими викликами, – амбулаторія у Великогаївській ОТГ (об’єднаній територіальній громаді) на Тернопільщині, що обслуговує дев’ять сіл Тернопільського району.

Сімейний лікар Оксана Луцька

“У нас  вже була досить серйозна ситуація з “ковідом” по області, коли в інших регіонах ще був спокій. Тому я всерйоз думала над тим, як діяти, щоб захистити працівників і пацієнтів”, – розповідає директорка амбулаторії Оксана Луцька. – Я ще в лютому передбачала події  і закупила респіратори та захисні окуляри. Бо коли почався ажіотаж, купити хоч щось із засобів індивідуального захисту стало проблематично. Втім, наша комунальна  аптека №78 та інші партнери допомогли з закупівлями.  Нашим основним спонсором є Великогаївська громада, яка підтримала в цей непростий час, а також небайдужі благодійники і меценати”.

Переобладнати сільську амбулаторію під роботу з COVID-19 допоміг досвід запуску “з нуля” – амбулаторію відкрили тільки два роки тому, тож почали працювати вже за сучасними стандартами.

Оксана Луцька з колегами налаштовували роботу рецепції, попередній запис на прийом, організацію робочого часу  – все це робилось у медичній інформаційній системі, де є “електронна реєстратура”. У співпраці з комунікаційним оператором налагодили роботу кол-центру.

В амбулаторії с. Великі Гаї

“До епідемії ми підійшли частково підготовленими. На даний час в нашому закладі чітко виконуються правила інфекційного контролю, є розподіл на червону і зелену зони, працівники використовують засоби індивідуального захисту в залежності від специфіки їхньої роботи. Наші працівники перевдягаються в робочий одяг, який переться в закладі. На виклики їздимо на службовому автомобілі. Частину роботи виконуємо дистанційно. Доїзд наших працівників на роботу, враховуючи відсутність міжміського сполучення, ми повністю взяли на себе”, – розповідає сімейна лікарка Луцька.

Можливо, завдяки цьому медики ОТГ на коронавірус не хворіли, і загалом ситуація у громаді – лише один випадок інфікування (ще один пацієнт із безсимптомним протіканням захворювання перебував на самоізоляції в Тернополі, проте залишався на дистанційному супроводі сімейного лікаря та обстежувався мобільною бригадою амбулаторії).

В амбулаторії Великогаївської громади активно проводять телефонне консультування. При зверненні застосовують так званий тріаж – розподіл пацієнтів за станом і потенційною ймовірністю інфікування. При цьому медики “первинки” перебувають у контакті з епідеміологами лабораторного центру та лікарями вторинної та третинної ланок.

Пацієнтів, які потребують тестування, обстежує  мобільна група зі складу працівників амбулаторії. 

Медзаклад, що надає первинну допомогу, може укласти договір з НСЗУ за пакетом “Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що утворені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2″. Великогаївська амбулаторія подала заявку на контрактування за ним.

Втім, не тільки первинка може формувати такі бригади. “Мобільні бригади проводять забір аналізів вдома у пацієнтів та працюють на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги, міських, районних лікарень або інших закладів охорони здоров’я», – зазначено в умовах надання цієї медичної послуги.

Анатолій Горбач, директор ЦПМСД №1 Дарницького району Києва, з цього приводу розповів: “Мобільна бригада нашого центру – дві медсестри та водій. Саме вони задіяні в тестуванні. Мають усі необхідні засоби індивідуального захисту та обладнання. У квітні здійснили 52 виїзди та зробили 92 мазки. Маю вже підписаний договір з НСЗУ, але доплату медсестрам запровадили ще в квітні, з тих коштів, які отримуємо за надання первинної медичної допомоги“.

“Добре, що створено окремий пакет послуг тестування пацієнтів з підозрою на COVID-19, хоча ми і сподівалися на вищий тариф”, – додає керівник дарницького Центру первинної медико-санітарної допомоги.

Тут умови надання послуги не такі суворі – крім автомобіля, потрібні сумка-холодильник для транспортування зразків, дистанційний термометр, пульсоксиметр, решта – розхідники для забирання матеріалу. І у умовах цього пакету теж передбачено 300% надбавки медикам бригади.

За збирання 150 зразків для тестування заклад отримує 50942,05 грн. Якщо менше – до тарифу застосовуються коригувальні коефіцієнти.

* * *

Отже, за законодавством, із фінансуванням медицини після квітневого етапу реформи все чітко визначено, правила прописані і прозорі. Хіба що закупівля частини ліків та засобів особистого захисту покладена на МОЗ. А там із цим не все гладко.

А ще – людський фактор на місцях. Адже ніхто з центру не може прокерувати, щоб гроші були спрямовані за призначенням, всіх правил та запобіжних заходів дотримано.

Читайте також:
І знову волонтери замість держави. Як фонд “Пацієнти України” забезпечує захист для медиків

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

974
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: