У Міністерстві закордонних справ Грузії заявили, що в Тбілісі не планують переглядати стратегічне партнерство з Україною.
Про це в понеділок, 25 травня, повідомляє пресслужба МЗС Грузії за результатами першої робочої зустрічі з послом Грузії в Україні Теймуразом Шарашенідзе.
Його відкликали з Києва для консультацій після того, як експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі призначили на посаду голови виконавчого комітету реформ – консультативно-дорадчого органу при президентові України, інформує сайт “Новини-Грузія”.
“На сьогоднішній зустрічі ми заслухали інформацію посла й обговорили питання і перспективи двосторонніх відносин між Грузією і Україною з урахуванням ситуації, що склалася. Ми хотіли б ще раз уточнити, що виклик посла до столиці для консультацій є кроком, прийнятим у дипломатичній практиці. Грузинська сторона прийняла це рішення у зв’язку з призначенням особи, засудженої в Грузії, українською владою на державну посаду, що, на думку грузинської сторони, не відповідає духу співробітництва між двома країнами”, – йдеться у заяві зовнішньополітичного відомства Грузії.
При цьому МЗС країни наголошує, що в Тбілісі не планують переглядати стратегічне партнерство між двома країнами.
“Грузія продовжує працювати з Україною з ряду стратегічних питань – це окупація територій, процес європейської та євроатлантичної інтеграції, у звичайному порядку. Звісно, ми будемо спостерігати за розвитком процесів в Україні, які кроки зробить український уряд в плані нормалізації відносин з Грузією, і відповідно до цього буде прийнято рішення про дату повернення посла в Україну”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, терміни повернення до Києва надзвичайного і повноважного посла Грузії в Україні залежать від тих кроків, які зробить уряд країни в плані нормалізації відносин з Грузією.
Як заявив сам Шарашенідзе до початку консультацій, його відкликання було обране як форма протесту.
“Я передав українській владі ноту протесту. Формою протесту було обране відкликання посла для консультацій. Я приїхав, і сьогодні ми починаємо консультації. Наш протест Україна прийняла як стратегічний партнер і не здивувалася такому рішенню”, – сказав посол.
Читайте також:
Президентка Грузії виступила зі спецзаявою через можливе призначення Саакашвілі в уряд
Прем’єр Грузії пригрозив відкликати посла з України в разі призначення Саакашвілі в уряд
Нагадаємо, 7 травня Саакашвілі було призначено головою Виконавчого комітету реформ, який входить до складу Національної ради реформ при президенті України. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.
У відповідь на це 8 травня Грузія відкликала свого посла в Києві для консультацій.
Президент Зеленський назвав помилкою відкликання посла Грузії через призначення Саакашвілі.
Колишній президент Грузії Михеїл Саакашвілі, переслідуваний на батьківщині, після Революції гідності отримав українське громадянство. Він був радником президента Порошенка, очолював Одеську ОДА, однак 7 листопада 2016 року подав у відставку й перейшов в опозицію до влади, очоливши партію “Рух нових сил”.
У липні 2017 року президент Петро Порошенко позбавив Михеїла Саакашвілі українського громадянства.
Підставою назвали те, що у 2015 році політик нібито вказав недостовірну інформацію в заяві на отримання громадянства й не вказав інформацію про кримінальне переслідування.
10 вересня 2017 року Саакашвілі прорвався в Україну з території Польщі, не пройшовши прикордонний контроль з українського боку.
Восени-взимку 2017-2018 років Саакашвілі був одним із лідерів вуличної протестної акції “Руху нових сил” та “Руху “Визволення”, проводив “марші за імпічмент”, брав участь у спробі штурму Жовтневого палацу тощо.
Акція протесту почалася зі “Всеукраїнського збору” 17 жовтня з вимогами “великої політичної реформи”, підтоді під Верховною Радою кілька місяців залишався наметовий табір.
Михайла Саакашвілі вперше затримували в його квартирі на вулиці Костьольній 5 грудня 2017 року – тоді лідера “Руху нових сил” відбив у правоохоронців натовп прихильників.
Того ж дня генпрокурор Юрій Луценко оприлюднив дані прослушки Саакашвілі та його соратників: вони нібито засвідчували співпрацю лідера “РНС” з олігархом-втікачем Сергієм Курченком та фінансування Курченком протестних акцій Саакашвілі. Однак надалі це кримінальне провадження результату не мало.
Пізніше Саакашвілі жив у наметі біля Верховної Ради, був ще раз затриманий – 8 грудня – у квартирі соратника на вул. Відрадній і поміщений в СІЗО СБУ.
26 січня 2018 року суд змінив йому запобіжний захід на нічний домашній арешт.
5 лютого 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд визнав законною відмову Державної міграційної служби надати Саакашвілі статус біженця або особи, що потребує додаткового захист.
12 лютого 2018 року опозиційного лідера затримали в Києві та депортували на територію Польщі. Надалі він жив і працював у Нідерландах, де мешкає його родина.
На президентських виборах 2019 року Михеїл Саакашвілі закликав усі демократичні сили підтримати кандидатуру Володимира Зеленського “без всяких умов”.
На виборах до парламенту “Рух нових сил Михайла Саакашвілі” ішов окремо, але також із закликами Саакашвілі на підтримку Зеленського. “РНС” набрав лише 0,46% голосів.
28 травня 2019 року тоді новообраний президент Володимир Зеленський вніс зміни до указу свого попередника Петра Порошенка та повернув Михеїлу Саакашвілі громадянство.
29 травня Саакашвілі повернувся в Україну через аеропорт “Бориспіль”.
21 червня Печерський райсуд Києва визнав факт безперервного проживання Саакашвілі в Україні протягом 5 років, що дало йому змогу балотуватися у народні депутати на дострокових парламентських виборах.
У жовтні 2019 року прокуратура відкрила провадження щодо видворення Саакашвілі з України в 2018-му.
Читайте також:
Саакашвілі розповів, як працюватиме в одному уряді з Аваковим
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
950 солдатів, 7 танків, 15 ББМ і 31 артсистема: Генштаб озвучив ворожі втрати за добу
793-тя доба повномасштабної війни: 114 боєзіткнень, під Авдіївкою відбито 30 атак російських військ
Генштаб у вечірньому зведенні описав ситуацію на напрямках. Всього – 93 боєзіткнення
Під час ворожого удару на Донеччині загинули троє залізничників
РФ завдала ракетного удару по Удачному на Донеччині: троє загиблих, четверо поранених
