Рада прийняла “антиколомойський закон”: як голосували

Зважаючи на те, що парламент розглядав його за спецпроцедурою, у фінальній таблиці поправок була всього 241 поправка з понад 16 тисяч поданих до другого читання.

Перед голосуванням до Верховної Ради приїхав президент Володимир Зеленський, який закликав депутатів ухвалити законопроєкт.

Проти ухвалення виступали фракція “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко і так звана “група Коломойського” із різних фракцій (Дубінський, Василевська-Смаглюк, Поляков, Батенко, Бондар та інші).

Зрештою, фракція “Слуга народу” дала 200 голосів (із 248 членів), “Європейська солідарність” – 23 (із 27),  “Голос” – 18 (із 20), “Довіра” – 16 (із 17), “За майбутнє” – 3 (із 22), позафракційні – 10 (із 22).
Жодного голосу не дали “Батьківщина” й “ОПЗЖ”.

Про що закон

Закон направлений на підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Нацбанку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень НБУ, ФГВФО, уряду, Мінфіну шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.

Колишні і нинішні власники банків, права яких були порушені через незаконний акт НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку або рішення Кабміну, можуть отримати відшкодування збитку тільки в грошовій формі.

Якщо суд визнає незаконним рішення НБУ про віднесення якогось банку до категорії неплатоспроможних, це не відновлює “того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення”.

Якщо ексвласники банку отримали відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок протиправного віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання в банку банківської ліцензії та ліквідації банку, це не звільняє їх “від цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності за свої дії”.

Щоб отримати компенсацію, ексвласники ліквідованого банку мають довести, що зазнали шкоди.

Упущена вигода відшкодовується “в розмірі доходів, які учасник банку міг би реально одержати”, якби Нацбанком не було прийнято рішення про ліквідацію фінустанови. Упущена вигода відшкодовується лише в разі, якщо така вигода не була врахована при оцінці реальних збитків (вартості акцій).

“Реальні збитки визначаються у розмірі вартості акцій банку на день прийняття рішення Нацбанку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (день врегулювання). Вартість акцій визначається у розмірі суми, яку б покупець, який володіє усією необхідною інформацією та даними, сплатив би на день врегулювання за акції банку із врахуванням майбутніх перспектив банку, враховуючи реальний фінансовий стан банку (у тому числі його регулятивний капітал, ліквідність та якість активів), бізнес-модель банку та його структуру, а також ринкові умови (у тому числі доступність ліквідності і вартість фінансування) та макроекономічну ситуацію. Вартість акцій визначається у звіті про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям, визначеним Національним банком України. Така оцінка фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій призначається судом, який розглядає справу про відшкодування завданої шкоди”, – йдеться в законопроєкті.

Суд не може відхилити звіт аудитора про стан банку. Якщо в звіті аудитора буде вказано, що на день врегулювання розмір зобов’язань банку перевищував розмір активів, «вважається що банк не міг діяти безперервно (не мав перспектив продовжити діяльність) і матеріальна шкода не була заподіяна». Якщо за результатами аудиту встановлено, що розмір активів банку перевищував розмір зобов’язань, це не є достатнім доказом того, що матеріальні збитки завдано.

Оскарження рішення, акта або дії Національного банку не зупиняє їх виконання. Суди не можуть зупиняти дії рішень НБУ в рамках забезпечення позову.

Вважається, що такі положення передусім не дозволять повернути націоналізований “Приватбанк” колишньому власнику, олігарху Ігорю Коломойському, який довів фінустанову до банкрутства. Таким чином, не буде допущено нового удару по фінансовій системі України.

Як інформувала “Новинарня“,, Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 березня ухвалила в першому читанні законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності” (№2571-д) – так званий “антиколомойський закон” – і скоротила терміни підготовки його до другого читання.
Прийняття цього законопроєкту (про неможливість повернення націоналізованого банку колишньому власнику) є умовою МВФ для кредитування України під час кризи.
Ставленики олігарха подали рекордні 16 тисяч поправок, заблокувавши прийняття “банківського” законопроєкту в цілому. При розгляді цих поправок у звичайному режимі розгляд закону зайняв би кілька місяців.
Тому 16 квітня нардепи взялися ухвалювати зміни до регламенту, що передбачають особливу процедуру розгляду “заспамлених” законопроєктів.
30 квітня Верховна Рада ухвалила рішення, яке дозволяло застосувати особливу процедуру для прийняття в другому читанні так званого “антиколомойського закону”.

Читайте також:
В уряді планують підписати угоду з МВФ до кінця травня