Росія обирає тип “Шахедів” залежно від погоди: Ігнат розповів про нову тактику атак ворога

Російські війська під час повітряних атак на Україну враховують погодні умови та залежно від них можуть обирати, які безпілотники застосовувати – звичайні “шахеди” з двигунами внутрішнього згоряння чи реактивні.

Про це начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів в ефірі телемарафону, передає УНІАН.

За словами Ігната, одним із перших чинників, які росіяни беруть до уваги під час планування атаки, є метеорологічна ситуація на маршруті польоту дронів та в районі цілі.

“Перше, на що дивитиметься противник, – це метеоумови в районі прольоту маршруту та в районі цілі, яку він хоче уразити. Якщо буде туман, хмарність, це ускладнюватиме роботу української протиповітряної оборони. І, відповідно, противник застосовуватиме той чи інший засіб – реактивний або звичайний “шахед”. У цьому питанні вони дуже добре орієнтуються”, – зауважив Ігнат.

За його словами, Росія намагається ускладнити роботу української ППО не лише збільшенням кількості засобів повітряного нападу, а й постійним удосконаленням тактики їх застосування.

У вересні росіяни вже здійснили кілька масованих атак класичними “шахедами”, зокрема в напрямку західних областей України. Водночас раніше РФ застосовувала накопичені реактивні безпілотники.

Як повідомив Ігнат, загалом по Україні було запущено близько 7700 реактивних БПЛА, а за неповний вересень — близько 1900.

Для порівняння, за весь липень їх було близько 2800.

Водночас Ігнат заявив, що показник збиття реактивних дронів становить близько 60%, що є досить високим результатом з огляду на нинішні можливості Сил оборони.

Читайте також:
У серпні Росія запустила по Україні на 1000 реактивних “шахедів” більше, ніж у липні, — Флеш

Окремо представник Повітряних сил прокоментував застосування Росією ракет “Циркон”.

За його словами, хоча “Циркон” створювався як протикорабельна ракета, російські війська вже неодноразово запускали такі ракети по наземних цілях в Україні.

“Якщо ми говоримо про швидкісні ракети, як “Кинджал” чи “Циркон”, які запускаються з наземних та повітряних платформ, то тут питання у тому, наскільки швидше чи повільніше, взагалі не має стояти”, – зауважив Юрій Ігнат.

За його словами, швидкість таких ракет може сягати близько 10 тисяч км/год, тому часу на реагування після їх запуску вкрай мало: йдеться про лічені хвилини, а подекуди й секунди для відповідного реагування незалежно від того, здійснюється запуск із території окупованого Криму чи з північного напрямку.

Саме тому важливе значення має оперативне отримання Україною інформації про пуски ракет.

“Розраховуємо на наших західних партнерів, які з центрів НАТО можуть ділитися цією інформацією про виходи балістики, аеробалістики чи протикорабельних ракет та сповіщати нас, а ми вже інформуємо населення”, – сказав Ігнат.

Читайте також:
Росія розширює завод у Татарстані: виробництво реактивних дронів може зрости на 78%, – Politico