Захистити бійця невидимого фронту: як медики опинилися без грошей під час пандемії і при чому тут політика

 

Відколи Україна, слідом за рештою світу, зіштовхнулася з небезпекою поширення нового коронавірусу SARS-CoV-2, у соцмережах та ЗМІ дедалі частіше почало з’являтися порівняння медиків із військовими.

Українські воїни вже шостий рік з початку російської агресії захищають нас від ворога на сході. Тепер на «передовій» війни за життя і здоров’я українців опинилися й українські медики, які першими приймають на себе удар коронавірусного противника – невидимого, але від цього не менш страшного.

І, на жаль, також гинуть у часом нерівній боротьбі. Станом на 5 травня на COVID-19 в Україні захворіли загалом 12 697 людей. Із них 2479 – працівники медичної галузі. І щонайменше 18 медиків з підтвердженим коронавірусом – померли.

Здавалося б, у цій ситуації держава повинна якнайшвидше забезпечити медиків усім необхідним і гарантувати їм не лише фізичний, а й соціальний захист. Проте захисними костюмами та дезінфекторами, як і бійців на початку війни, медпрацівників першими почали забезпечувати волонтери.

Що ж до фінансових гарантій, то від держави лікарі та молодший медперсонал отримали запевнення в підтримці. Зокрема, 30 березня Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський майже одразу підписав закон про збереження соціальних та економічних гарантій під час карантину, що передбачає залученим до боротьби з коронавірусом медикам надбавки в розмірі до 300% заробітної плати.

Проте на практиці більшість із них обіцяної надбавки не побачила, а дехто взагалі отримав навіть менші виплати, ніж у «докоронавірусні» часи.

Чому так сталося і чи є у медиків шанс не на словах, а на ділі відчути підтримку держави в цей непростий час – «Новинарня» спробувала розібратися.

«За те, що не втекли з передової, нам доплатили 86 копійок?!»

Про кричущий брак засобів індивідуального захисту, неадекватне ситуації забезпечення медпрепаратами та інші проблеми працівники медичної сфери говорили від початку «коронавірусної» епідемії. Щоправда, переважно між собою, в закритих чатах і ледве не пошепки.

«Не під запис» лікарі та молодший медперсонал, особливо в провінційних лікарнях, зізнаються, що «у нас про таке не прийнято говорити вголос». «Не прийнято» – через традиційне тремтіння перед начальством, острах втратити навіть таку, небезпечну й малооплачувану, роботу та інші причини, про які далекі від подібних «незручностей» люди, зокрема й на високих щаблях влади, воліють «не знати».

Тож коли медики почали не лише відкрито заявляти про свої проблеми, а й виходити на протести в різних регіонах України, це означало, що впала справді остання крапля. І крапля ця була фінансовою.

Причому в однаково скрутному становищі опинилися як «непрофільні» медзаклади, які втратили пацієнтів через карантин під час переходу на другий етап медичної реформи, так і ті лікарні, які визначені приймати хворих із SARS-CoV-2.

«Ми не втекли з цієї “передової”! Не сховалися у відпуски чи на лікарняні! Покинули своїх дітей, чоловіків та батьків і живемо заради порятунку пацієнтів фактично у лікарні. А нам за квітень кинули на картки по 86 копійок доплати до звичайної ставки. А лікарям по 1,68 гривень! Це як?!» – обурювалися працівники Вінницької районної лікарні, яка приймає пацієнтів із підозрою на коронавірус з усієї області.

Саме невиплата обіцяних владою доплат за роботу з хворими на COVID-19 спонукала весь колектив цього медзакладу 4 травня вийти на протест. Місцеве керівництво пообіцяло найближчим часом залагодити ситуацію, проте медики попередили: якщо цього не станеться – протестуватимуть знову.

З тієї ж причини раніше виходили на акції протесту лікарі підстанції швидкої допомоги в Тернополі.

А медики однієї з найбільших у столиці Київської клінічної лікарні №8 страйкували (недовго, бо ж хворих усе одно треба лікувати) не лише через не виплачену надбавку, а й через те, що навіть звичайну зарплатню їм виплатили в урізаному вигляді.

Акція протесту медиків Київської міської клінічної лікарні №8. Фото: ФБ Громадський штаб подолання COVID-19 в Україні

І це при тому, що, як стверджують працівники, з середини березня лікарня прийняла близько 150 інфікованих коронавірусом, хоча й не входить до переліку закладів, які працюють із хворими на COVID-19. На акцію протесту вони вийшли після того, як «корону» підхопило двоє їхніх колег, які могли заразити ще щонайменше 42 медиків.

«Ви знаєте, скільки у нас народу за останні два місяці звільнилося?! Ну так, я залишилася, не тікаю. І толку? Виходить, ми щодня життям ризикуємо, щоб отримувати ці копійки?!» – каже одна з медсестер.

Люди стверджують, що зарплату за квітень їм урізали на 30–40%. Медсестри отримали по 4–5 тисяч гривень, санітарки – по 3–4 тисячі, лікарі – від 6 до 9 тисяч.

Зарплата санітарки 8-ї лікарні Києва за квітень. Фото: ФБ Життя Мінського масиву – Оболонський район

Аналогічна проблема турбує працівників Київської міської дитячої інфекційної лікарні. Вони скаржаться, що за «коронавірусний» квітень 2020-го отримали «найменшу зарплату».

«2000 авансу і 2063 – зарплати» – показує свій розрахунковий лист лікар-анестезіолог Юлія Багдасарова.

У розмові з «Новинарнею» до обурення колег приєднується 52-річна Вікторія, молодша медсестра іншої клініки столиці, яка попросила не називати навіть місця її роботи. «У нас більше 50 людей за ці два місяці (з початку епідемії COVID-19 – “Н”) звільнилося. Не через небезпеку, бо “коронавірусних” ми не приймаємо. Але людям треба за щось дітей годувати! А ми от за квітень ще менше грошей отримали, ніж у попередні місяці. Пацієнтів стало менше, доплат ніяких немає… Як по-вашому, можна прожити у Києві на 3700 гривень?! У лютому, наприклад, я мала майже 6 000. Добре, що в мене дочка вже доросла, живе окремо. А як тим, у кого діти маленькі, школярі, житло зйомне?».

Читайте також:
“Схеми часів Богатирьової”: у МОЗ закупляють костюми для захисту лікарів на 40% дорожче

«Особливо ефективна» «неефективна» медреформа

Додатково проблема загострилася через те, що на й без того скрутну ситуацію в неготовій до пандемічного виклику медичній галузі наклався другий етап медреформи, який розпочався з 1 квітня (перший, нагадаємо, полягав у запровадженні інституту сімейних лікарів, яким держава сплачує фіксовану суму за кожного пацієнта).

Ідея «гроші ходять за пацієнтом» у даному випадку спрацювала в негатив. Адже через карантинні заходи лікування всіх інших неургентних хворих відклалося, і пацієнтів за цей місяць у більшості лікувальних закладів було значно менше, ніж зазвичай. Відповідно, й гроші за ними не прийшли…

Саме тому компліментів на адресу медреформи від медиків «другої хвилі» ви зараз, м’яко кажучи, почуєте мало. Хоча насправді в цьому випадку багато залежить від місцевої влади, а головне – від керівництва лікарень. Передусім – від його вміння вчасно зорієнтуватися, організувати роботу різних відділень, наперед прорахувати плюси та мінуси конкретного закладу та його перспективи.

За статистикою Національної служби здоров’я, яка здійснює фінансування медичних закладів за новою схемою, навіть попри коронавірусну кризу майже тисяча лікарень після реформи отримала більше коштів, ніж за попередній рік, тоді як близько п’ятисот – менше.

Зрештою, ще в березні НСЗУ стверджувала, що нова система фінансування системи охорони здоров’я буде

«особливо ефективною в умовах, коли країна змушена боротися з пандемією коронавірусу».

«Прямий договір та механізм отримання коштів безпосередньо лікарнею дозволить швидко та ефективно розподіляти кошти саме туди, де вони будуть найбільше потрібні – залежно від рівнів поширеності вірусу в різних регіонах України. А це дуже актуально в ситуації пандемії, яка постійно змінюється і вимагає все нових і нових ресурсів», – запевняли в Нацслужбі.

Втім, як уже стало звично останнім часом, і на цей раз «щось пішло не так». І ось уже міністр охорони здоров’я Максим Степанов виходить на пресконференцію з групою підтримки зі «слуг народу» в масках і заявляє про «не згортання, але суттєву зміну й виправлення негативних моментів» медичної реформи.

Брифінг міністра охорони здоров’я Максима Степанова щодо внесення змін у другий етап медреформи. Скріншот з відео

Очільник МОЗ наводить інші цифри: за його словами, дефіцит фінансування спостерігається у 984 лікарнях із 1747, які уклали договір з НСЗУ, і загалом “більша частина лікарень у 2020 році отримає фінансування менше, ніж у 2019 році“.

«Для того, щоб підвищити заробітні плати 435 тисячам медиків, необхідно додатково виділити 11 мільярдів гривень. Ми будемо звертатися до уряду і потім до Верховної Ради щодо змін до державного бюджету. Ми вважаємо, що наші медичні працівники вже у цьому році повинні отримати суттєве збільшення заробітної плати, не менше ніж до 50%», – сказав Степанов.

Звісно, добре, що влада помітила оце чергове «щось не так». Погано, що після всіх попередніх кроків, у її здатність виправити помилки без шкоди для результату віриться все менше.

Читайте також:
Рабство для медиків, страждання для пацієнтів, – Супрун про перегляд медреформи

«Поклали обов’язок виплачувати надбавку на регіони, а потім скоротили їм медичні субвенції»

Втім, тонкощі медичної реформи і її втілення в українських реаліях – це тема окремого матеріалу, тож повернімося до конкретної ситуації. В якій, нагадаємо, наявні: проголошена ВООЗ пандемія коронавірусної хвороби, малозахищені українські медики, серед яких щодня все більше інфікованих коронавірусом, і обіцяні владою надбавки до 300% від зарплати тим із них, хто працює з хворими на COVID-19.

Втім, замість цього за квітень багато медпрацівників отримали в кращому разі чисті оклади, без «бонусів» за нічні чергування, підвищену кваліфікацію тощо.

Медпрацівники в інфекційній лікарні. Фото: ФБ Чернівецька ОДА

Куди ж поділися обіцяні кошти? На брифінгу 2 травня очільник МОЗ Степанов заявив, що уряд перерахував відповідні кошти в регіони. «Зараз ми отримуємо сигнали, що ці виплати не були здійснені в повному обсязі з вини або органів місцевої влади, або головних лікарів лікарень. Почали маніпулювати щодо виплати… прораховувати якісь там погодинно або ще якось. Це недопустимі речі. Наголошую, що всі без виключення виплати повинні здійснюватися в повному обсязі», – наголосив міністр.

У регіонах на цю ситуацію мають дещо інакший погляд. Представники місцевих органів влади запевняють, що бачачи жалюгідне становище медиків, самі вишукують кошти на доплати за їх нелегку працю.

«Отримали перші гроші з державного бюджету на підняття зарплат медичним працівникам…. Як і по всій Україні, це дуже невеликі гроші – від кількох сотень до тисячі гривень доплати лікарям. Тому ми з міського бюджету будемо доплачувати, поки триває епідемія», – наголошує міський голова Чернівців Олексій Каспрук.

«Немає нічого дивного в тому, що всі ці рішення парламенту про 300% надбавки медпрацівникам, які працюють з інфікованими, на практиці не реалізуються. Адже “слуги народу” ініціювали секвестр бюджету, яким забрали медичні субвенції з регіонів. Але саме на регіони поклали відповідальність виплачувати медпрацівникам ці доплати!» – коментує ситуацію народна депутатка з опозиційної фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко.

«Ми на прямому контакті з багатьма регіонами. І місцева влада справді часто бере на себе такі речі, як нарахування премій. Але місцеві бюджети сьогодні часто більш злиденні, ніж центральний бюджет. І це несправедливо», – наголошує вона.

Нардепи «Євросолідарності» ще з середини квітня намагаються просунути свою пропозицію щодо захисту медиків, які борються з коронавірусом: страхування за тим самим принципом, що й військовослужбовців на передовій. Втім, партія влади цю ідею всіляко ігнорувала. І на позачергові сесії, які відбувалися в цей час, покликані підтримати медиків законодавчі ініціативи опозиції не виносила.

Упродовж останнього тижня фракції «ЄС» та «Голос» намагалися зібрати підписи за скликання позачергової сесії для розгляду «пролікарських» законів, якого в такому разі парламентській більшості вже не уникнути.

«Серед хворих на коронавірусну інфекцію в Україні більше 20% – медики. Це найбільший показник у світі! – наголошує Ірина Геращенко. – Ситуація критична:

кількість хворих збільшується, а кількість медиків, які їх мають лікувати, – зменшується, бо вони йдуть на ізоляцію.

А якщо врахувати тих, хто звільняється через мізерні зарплати й недостатній захист… За цих обставин украй важливо підтримати медпрацівників та їхні родини! Тим самим продемонструвавши їм, що держава не просто на словах дякує медикам за їхню важку роботу, а що вона їх підтримує і захищає. Що в них захищений тил».

Дивіться також:
Два щити України – воїни і медики. ВІДЕО

Підписи розбрату

Законопроєкт №3376, внесений депутатами з «Євросолідарності» ще 22 квітня, передбачає страхові виплати медикам, які інфікувалися коронавірусом, у 100-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тобто якщо тест на COVID-19 є позитивним, упродовж місяця медпрацівник має отримати від держави 202 тисячі 700 гривень.

Якщо ж короновірусна хвороба призвела до смерті медика, його родичам належить виплата в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму – 1 мільйон 520 тисяч 250 гривень.

Законопроєкт №3380 від 23 квітня, також запропонований до винесення на позачергову сесію, серед іншого передбачає забезпечення масового тестування на коронавірусну інфекцію, в тому числі лікарів та пацієнтів медзакладів. Його авторами виступили нардепи «Голосу», зокрема колишня заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина, а також представники деяких інших фракцій: Вікторія Сюмар від «ЄС», Валерій Дубіль від «Батьківщини», Ярослав Дубневич із групи «За майбутнє» та троє представників «Слуги народу»: Артем Дубнов, Максим Перебийніс і голова профільного Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

Прикметно, що цей закон навіть пройшов схвалення комітету – ще 24 квітня, тобто до проведення останньої позачергової сесії ВР, яка відбулася 30 квітня.

Та навіть попри наявність «своїх людей» серед авторів, ні проєкт 3380, ні тим паче 3376 ініціатори тієї сесії з провладної більшості в порядок денний вносити й не подумали.

Передбачаючи такий розвиток подій, опозиція одразу після реєстрації законопроєктів вирішила сама скликати для їх ухвалення нове позачергове засідання. Проте спершу довго не могла отримати від Голови ВР Дмитра Разумкова підписні листи.

А коли 30 квітня нарешті отримала й почала збирати підписи (для скликання позачергової сесії їх має бути не менше 150), то зіштовхнулася з тим, що свої прізвища в них записують представники усіх фракцій… окрім «Слуги народу».

Читайте також:
Слуги народу не підписуються під ініціативою на захист медиків
через патологічні ревнощі до опозиції, – Юрчишин

Як писала «Новинарня», від «СН» тоді підписалося тільки троє нардепів: Юлія Яцик, Гео Лерос та Сергій Нагорняк.

Позаяк на збір підписів дається лише три робочих дні, а їх кількість уперто не перевищувала 120, здавалося, що нічого з цієї ініціативи не вийде. Ігноруючи надривні заклики опозиції «забути про політику й захистити лікарів», «слуги народу» натомість заговорили про чергове скликання «власної» позачергової сесії і, відповідно, власний же збір підписів з цією метою.

Спершу йшлося про 10 травня, втім потім спікер Разумков заявив, що парламент, швидше за все, відбудеться не раніше 12 травня. Бо «деякі регламентні норми не дозволяють розглянути ряд питань, які ми вважаємо необхідними».

Але сюрприз: пізно увечері 4 травня очільник «Євросолідарності» Петро Порошенко заявив, що необхідні для «опозиційної» сесії 150 із гаком підписів зібрано.

Тож 5 травня Дмитро Разумков підписав розпорядження, згідно з яким «у зв’язку з вимогою 156 народних депутатів» перше позачергове пленарне засідання Верховної Ради, яке відбудеться не з ініціативи президента Володимира Зеленського чи «його» фракції, відбудеться 7 травня о 14-й годині.

Як видно із заповнених підписних листів, які оприлюднила у своєму фейсбуці Ірина Геращенко, останнім, 157-м (імовірно, вже після виходу розпорядження спікера) у підписних листах поставив своє прізвище четвертий представник «Слуги народу»: Дмитро Гурін.

підписні-листи-1 підписні-листи-2 підписні-листи-6 підписні-листи-3 підписні-листи-4 підписні-листи-ост
<
>

«Не хочете проєкт опозиції – перепишіть від свого імені. Але працюйте!»

З проханням прокоментувати, чому вони не підтримували можливо дещо популістську, але доречну в період пандемії ініціативу про соціальний захист медиків, «Новинарня» звернулася до цілої низки депутатів з фракції «Слуга народу». Проте відповіді ми так і не отримали.

За нашими даними, керівництво просто не давало парламентаріям з пропрезидентської більшості вказівок на цей випадок: загальна установка не підтримувати ініціативи опозиції існує, а от як пояснювати таку поведінку журналістам у конкретному випадку – «слуг» не проінструктували.

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Фото: РБК-Україна

Вже коли з’ясувалося, що сесія таки відбудеться, нардеп від «СН» Віталій Безгін в ефірі «Прямого каналу» пообіцяв підтримку рішень, які мають захистити медиків. «Якщо ініціатива державницька, треба її підтримувати, і неважливо, чиє там прізвище стоїть», – зауважив Безгін.

Щоправда, висловлював він передусім свою власну позицію, тож чи голосуватиме хоч за якусь з ініціатив опозиції президентська фракція – буде видно в четвер.

Скажімо, представник «Голосу» Ярослав Юрчишин переконаний: якщо законопроєкти буде «винесено в залу», провладна фракція буде просто вимушена їх підтримати.

«Бо виборцям можна пояснити, що вони з якихось причин не змогли підписати листи. Але коли на голосування буде винесено законопроєкт про захист лікарів, “СН” просто не зможе його не підтримати. Цього вони виборцям уже не пояснять», – зауважив Юрчишин у коментарі «Новинарні».

А от Ірина Геращенко, передбачаючи, що законопроєкт «Євросолідарності» «Зе-команда» не підтримає в будь-якому разі, спрогнозувала інший варіант: щоб і перед медиками не осоромитися, й водночас «не опускатися» до голосування за документ авторства ненависних «папєрєдніків», провладна фракція може просто переписати проєкт від свого імені.

Зрештою, в привласненні соціальних та інших позитивних ініціатив опозиції й подальшій подачі їх уже від свого імені опоненти звинувачували «слуг народу» вже не раз.  Наприклад, так було із законопроєктом щодо визнання добровольців учасниками бойових дій, який провладна фракція фактично скопіювала з аналогічної ініціативи опозиції.

«То хай і на цей раз так зроблять – візьмуть наш за основу наш проєкт, зберуть комітет Радуцького і напишуть «свій». Окей, хай так, але ж давайте працюйте! Думайте, як захистите медиків!» – закликала нардепів більшості Геращенко в розмові з «Новинарнею».

Читайте також:
“Слуги” вкрали законопроєкти минулої ВР, щоб видати ці перемоги за свої, – Геращенко

«Обженемо Петю й заберемо політичні дивіденди»

А вже за кілька годин, ближче до вечора 5 травня, видання Цензор.НЕТ опублікувало нібито скріни повідомлення з внутрішнього інформаційного каналу «Слуги народу», в якому голова фракції Давид Арахамія бідкається, що

«вперше в історії Петя без нас зміг зібрати позачергову сесію із законом про коронавірус».

«Там популізм», – пише буцімто Арахамія, бо, за його словами, лікар за «Петіним» законопроєктом у разі коронавірусної хвороби «отримує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів [громадян], навіть якщо одужав».

«Щоб не віддавати Петі в руки ініціативу, ми зареєстрували альтернативний законопроєкт, у якому:

  1. Якщо лікар помер від коронавірусу, ми прирівнюємо його до смерті військовослужбовця на передовій з усіма виплатами.
  2. Якщо лікар захворів і впродовж календарного року отримав будь-який ступінь інвалідності – то держава виплачує йому 300 нмд.

У середу проведемо на комітеті і потрібно всім бути, щоб не допустити ухвалення їхнього закону, ухвалимо наш і заберемо собі політичні дивіденди», – підкреслюється в повідомленні.

Завершується воно таким постскриптумом: «Сподіваюся, наші колеги, які підписали цю х*рню, будуть наступного разу обачнішими і не будуть від Петі підписувати НІЧОГО».

Ці складні мінімуми

Зауважмо, що в оприлюдненому «Цензором» дописі йдеться про неоподатковувані мінімуми доходів. Тоді як у законопроєкті «Євросолідарності» – про виплату у 100-кратному розмірі прожиткового мінімуму.

Різниця між цими поняттями величезна, адже нмд станом на 2020 рік залишається в розмірі 17 гривень (тобто 300 нмд становлять усього лише 5100 гривень). Тоді як прожитковий мінімум, відповідно до закону про Держбюджет, впродовж року зростає від 2027 гривень у січні до 2189 у грудні.

Втім, швидше за все, автор повідомлення просто поплутав мінімуми.

Залишається сподіватися, що якщо скріни правдиві й автором тексту на них справді є Давид Арахамія – а спростування цього ні від нього, ні від кого зі «слуг народу» на момент публікації даної статті не надходило, – то принаймні в тексті законопроєкту йдеться все-таки про прожитковий мінімум і, відповідно, виплату в розмірі близько 630 000, а не 5100 гривень.

Бо хоч захист лише в разі набуття інвалідності чи смерті – це навряд чи те, чого чекають від влади медики, все ж така допомога – краще, ніж ніякої.

Станом на ранок 5 травня відповідного законопроєкту від «СН» серед зареєстрованих на сайті Верховної Ради не значилося.

Читайте також:
“Захистити захисника”:
українські дипломати віддали із зарплат понад 1,7 млн грн військовим медикам

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна