Російське командування не полишає планів взяти в кліщі агломерацію Слов’янськ–Краматорськ. Новим форпостом української оборони на цьому напрямку стає місто Добропілля. Серед тих, хто його обороняє – бійці бригади Національної гвардії України “Кара-Даг”.
У диму від свіжих прильотів авіабомб нацгвардійці готують бронеавтомобіль до чергового рейсу, щоб доставити побратимам у палаюче Добропілля боєкомплект і провізію.
Шлях вкрай небезпечний, адже противник намагається контролювати всі дороги ударними дронами. Спаленої і підбитої техніки на маршруті вистачає. Перед останнім ривком колона змушена зупинитись у відстійнику – розвідка доповіла про активність ворожих БПЛА.
Цей вантаж у Добропіллі чекають. Від нього залежить боєздатність підрозділів, тому водій Олександр витискає максимум зі свого “Новатора”. Однак… до пункту призначення машина не дістанеться. Підрив!
Ми наїхали на протитанкову магнітну міну, яку скинув на дорогу російський дрон.
Потужний вибух зупинив автомобіль. Але броня та конструкція українського броньовика “Новатор” врятували екіпаж всередині. Всі контужені, проте живі і без важких поранень.
Поки безпорадний броньовик не почали добивати ворожі дрони, бійці поспіхом розвантажують машину. Далі – тільки пішки…
За останні місяці Добропілля перетворилося на суцільне пекло. Рік тому у місті працювали магазини й кав’ярні. А тепер тут – руїни, майже жодної вцілілої будівлі. Місто здається порожнім, хоча в Добропіллі залишаються близько тисячі цивільних.
90-річній Лідії Григорівні пощастило вижити. Нещодавно її разом із родичами засипало в підвалі після удару російського КАБу. Один із синів загинув. З-під завалів людей вручну витягали військові “Кара-Дагу”. Сьогодні, окрім українських захисників, допомагати мешканцям тут фактично нікому.
За класичними військовими мірками, Добропілля мало б вважатися тилом – до лінії фронту звідси майже десять кілометрів. Однак сучасна війна дронів стерла такі поняття. Через постійну небезпеку евакуацію звідси вже майже не проводять. Продукти і воду централізовано не завозять.
Пані Олена з чоловіком живуть у підвалі, харчуються гуманітарними запасами та користуються водою, якою діляться військові. Виїжджати з міста, де немає світла, тепла, зв’язку?.. “Подумаємо”…
Щодня по Добропіллю летять десятки керованих авіабомб. Кількість артилерійських обстрілів і дронових атак тут уже давно ніхто не рахує. Руїни міста буквально обплутані нитками оптоволокна.
Із травня на цей напрямок зайшов сумнозвісний російський підрозділ БПЛА “Рубікон”. Усі сигнали ворожих дронів, які перехоплює наш детектор, мають позивний “Судний день”. Поява “Рубікону” вочевидь свідчить про підготовку нових наступальних дій ворога.
Бої за Добропілля стають дедалі запеклішими. Щоб послабити українську оборону, росіяни намагаються насамперед перерізати логістику. Кожен в’їзд і виїзд із міста перетворюються на ризиковану операцію.
Та ліній пані Лідії пощастило ще раз. Під час чергової ротації військові змогли вивезти її подалі від фронту. За вдруге врятоване життя літня жінка була готова цілувати захисникам руки.
Нашій знімальній групі вдалося зафіксувати ці події та побачити, як сьогодні живе і воює Добропілля — місто, яке опинилося на шляху російського наступу.
Дивіться великий фронтовий репортаж у “Новинарні“:
Читайте і дивіться також:
“Рубіж” Білозерського: як руйнується наступне після Добропілля місто на Покровському напрямку. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
