Через загрозу знищення Росією. Українська громада закликає здійснити перепоховання Петлюри та членів його родини після закінчення війни

Представники української громади у Франції виступають за те, щоб перепоховання Головного отамана військ Української Народної Республіки, очільника Директорії УНР Симона Петлюри та членів його родини відбулося лише після завершення війни Росії проти України.

Таку позицію вони аргументують безпековими міркуваннями. На їхню думку, місце перепоховання Петлюри може стати потенційною ціллю для російських ракетних ударів.

Про це йдеться у статті історика і журналіста, заступника директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України Ярослава Тинченка “Щоб перепоховати Симона Петлюру, треба виконати заповіт української еміграції”, опублікованій 5 червня.

Нинішні представники української громади у Франції наголошують, що Росія може надати знищенню могили Симона Петлюри символічного значення та не пошкодувати для цього ракет. Саме тому вважається, що питання перепоховання Головного отамана УНР та членів його родини має розглядатися лише після завершення бойових дій, пише історик.

“Ще одна головна вимога, яка на часі та висувається нинішніми представниками української громади, — перепоховання Симона Петлюри та членів його родини можливе лише по завершенні бойових дій. Адже три покоління українців плекали та оберігали могилу Симона Петлюри, й вочевидь не для того, аби в його тлінні останки на батьківщині прилетіла ворожа ракета. А в тому, що Росія завиграшки витратить кілька (або кілька десятків) “Цирконів” чи “Іскандерів” для знищення перепоховання Головного Отамана УНР, немає жодних сумнів. Для Росії це має без перебільшення сакральне значення“, – наголошується у статті.

Історик зазначає, що “у людей, які успадкували обов’язок піклуватися про могилу Симона, Ольги та Лесі Петлюр, немає відповіді на питання, де їх поховають у Києві. Вочевидь, це має бути або Національний пантеон, створення якого станом на зараз досить примарне, або Алея почесних поховань на Байковому кладовищі – поруч з іншими видатними українськими діячами”.

“Треба чітко розуміти, що Симон Петлюра — це не просто одна з топ-постатей українських діячів ХХ століття. Він є чинним президентом Української Народної Республіки, у 1920 році окупованої червоною, польською, румунською та чехословацькою арміями, визнаний мільйонами українців, що опинились під окупацією, та десятками тисяч військових і політичних емігрантів”, – зазначає Ярослав Тинченко, наголосивши, що Петлюра перебуває на одному рівні з Михайлом Грушевським, Павлом Скоропадським, Леонідом Кравчуком, а також живими президентами України.

Нагадаємо, 25 травня відбулося перепоховання останків лідера Організації українських націоналістів, полковника армії Української Народної Республіки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на Національному військовому меморіальному кладовищі, що на Київщині.

Довідково

Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 року Самуїлом Шварцбардом.

Головний отаман військ УНР похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі, одному з найпрестижніших некрополів Франції. Цвинтар, розташований у 14-му окрузі міста, є останнім притулком для багатьох видатних постатей, таких як Жан-Поль Сартр, Гі де Мопассан і Шарль Бодлер. Могила Петлюри розташована на ділянці №11, де встановлено надгробок із чорного мармуру, який доглядає українська діаспора.

Поховання відбулося 30 травня 1926 року після урочистої церемонії в Румунській православній церкві на вулиці Жан де Бово. Труна стояла на катафалку, прикрашеному державним гербом України — тризубом, викладеним із живих квітів. На церемонії були присутні представники української еміграції, а також делегації з Польщі, Грузії, Азербайджану та Франції, що підкреслювало міжнародне значення Петлюри як політичного діяча.

Читайте також:
Подвійна жертва. 100 років тому в Парижі застрелили Симона Петлюру: як це сталося та чому виправдали вбивцю