СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
343498 +6088
Летальні випадки:
6391 +102
Одужали:
141508 +1753
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 3025148 (+33255). Оновлено: 08:43 25.10.2020

“Вийти зі стану травми”: міськрада Дніпра створила Музей спротиву Голодомору

 

У місті Дніпро міська рада ухвалила створити окремий тематичний Музей спротиву Голодомору.

Як повідомляє “Новинарня“, за створення музею як комунального закладу депутати міськради проголосували на сесії в середу, 19 лютого.

Концепція майбутнього музею

За інформацією пресслужби Дніпровської міської ради, у музеї планується створити три експозиції:

  • перша – присвячена історичним подіям, які передували Голодомору;
  • друга – безпосередньо геноциду в Україні та у Дніпропетровській області;
  • третя – життю українців після того періоду.

Зі створенням експозицій Дніпру допомагатимуть столичні науковці.

На сесії 19 лютого також затвердили статут закладу, за яким музей має на меті:

  • вшанування й увічнення пам’яті жертв Голодомору;
  • здійснення наукових досліджень;
  • збирання предметів, пов’язаних із цією сторінкою української історії;
  • поширення правдивої інформації про Голодомор в Україні та світі тощо.

Джерелами фінансування визначені, зокрема, кошти міського бюджету та доброчинні внески громадян.

За попередньою інформацією, очолить новостворений музей громадська активістка та волонтерка з Дніпра Лілія Богачева. 

Лілія Богачева. Фото з ФБ

У коментарі “Новинарні” Лілія Богачева зазначає, що від ідеї створення окремого музею до голосування на сесії міськради пройшло приблизно два з половиною роки.  

“Це все тривало на діалоговому рівні. Бо задля конкретики та конструктиву ми мали спочатку вивчити думку людей. Дніпро – своєрідне місто, багато пережило, має цікаву історію та різні її трактування. Треба відзначити, що в нас досі не відпрацьована травма Голодомору”, – констатує натхненниця майбутнього музею.

Одна з цілей музею – “працювати з травмою”

Лілія Богачева зауважує, що український народ крізь призму Голодомору показується зазвичай лише в ролі жертви. Експозиції ж музею в Дніпрі покликані принести й інакший наратив у сприйняття 1932-1933 років у історії України.

“Дніпро – це місто-форпост, де навчилися виживати. Було 20 спротивів [Голодомору], які режим точково придушував“, – розповідає активістка та волонтерка.

Над експозиціями музею працюватимуть і професори-науковці, і люди, які готові ділитися спогадами та передавати інформацію.

Планують залучати до співпраці й психіатрів, які би дали фахові поради, як вийти зі стану національної травми.

Зібрати експозицію планують до 90-х роковин початку Голодомору (2022-2023 р.).

З приміщенням для музею поки не визначились.

Серед варіантів, які пропонувалися раніше, – будівлі на лівому та правому берегах міста, зокрема покинута будівля Палацу охорони здоров’я та недобудований Музей ракетно-космічної техніки.

Зараз же робочій групі мерія виділила для користування невеликий хаб на вулиці Старокозацькій, поблизу обласного краєзнавчого музею.

В обласному музеї, до слова, темі Голодомору присвячений, за словами Богачевої, “лише маленький окремий куточок”.

Опір Голодомору: що кажуть історики

У 1932 році більшість повстань проти Сталіна відбулися саме на території України. Повстання демонстрували, що Україна не була просто жертвою тоталітарного режиму.

За словами історика Володимира В’ятровича, Голодомору 1932-1933 років передували 5 тисяч селянських повстань по всій території України. У них брали участь близько мільйона людей.

В Українському інституті національної пам’яті порахували: 56% протестних виступів у СРСР в першому півріччі 1932 року припадали саме на УСРР.

“Опираючись на документи, можемо показати людям: насправді до Голодомору люди протистояли радянській владі. Це були як індивідуальні виступи селян, так і організовані, які охоплювали декілька сіл і тривали більше місяця. Щоб зупинити людей і був задуманий Голодомор, – зазначав директор Архіву СБУ Ігор Кулик на відкритті виставки “Спротив геноциду” кілька років тому.

Документи, які доводять протестні настрої українців напередодні Голодомору, їхню готовність протистояти режиму та, фактично, фізичному винищенню, зберігаються в архіві СБУ.

підготувала: Людмила Кліщук

Читайте також:
Це потрібно живим. Стартує сайт “Голодомор 1932-1933: родинні історії”

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

35
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: