Томос, війна, зубожіння і щастя: соціологи виміряли настрої українців-2018

 

Головною політичною подією 2018 року в Україні, беззаперечно, люди називають об’єднання православних церков та надання томосу на автокефалію.
Такий варіант обрали 24% громадян, опитаних наприкінці грудня Фондом “Демократичні ініціативи” та соціологічною службою Центру Разумкова.

Далі йдуть: введення воєнного стану (17%), інцидент у Керченській протоці (9%), продовження війни на Сході (7%).
Таким чином, три основні події року для українців відбулися в листопаді-грудні.

Жодної події не змогли назвати 12% (минулого року – 25%), інформує прес-служба “Демініціатив”.

Головною політичною подією 2018 року у світі визнано протести у Франції (7%). Далі йдуть: посилення санкцій проти Росії (4%), події у Вірменії (3%), індицент у Керченській протоці (3%).

Політиком 2018 року 16% населення, як і торік, назвали Петра Порошенка (у 2017-му – 10%).
Далі йдуть: Юлія Тимошенко з 12% (торік – 6%), Олег Ляшко – 6% (5%), Володимир Зеленський – 5% (торік не був названий), Юрій Бойко – 4% (1,5%).
25% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2017 році – 43%).

Вважають, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, 70% населення (для порівняння: 58% – у 2014 р., 68% – у 2015 р., 67% – у 2016 р., 74% – у 2017 р.).

У правильному напрямку розвитку подій впевнені 18% (22% – у 2014 р., 15% – у 2015 р., 16% – у 2016 р., 14% – у 2017 р.).

З цього приводу 12% своєї думки не визначили (20% – у 2014 р., 17% – у 2015 р., 17% – у 2016 р., 12% – у 2017).

Для тих, хто вважає, що Україна йде в неправильному напрямку, основними аргументами щодо хибності шляху є такі: і досі триває війна на Сході (70%); зростають ціни, а зарплати не ростуть (50%); різко зросли комунальні тарифи (39%): у людей немає впевненості у своєму майбутньому (39%); залишається високий рівень корупції (32%); країною й досі правлять олігархи (22%); реформи практично не здійснюються (20%); дуже погана медицина (19%).

Порівняно з минулим роком серед індикаторів хибного шляху відчутно піднялася вага зростання комунальних тарифів (на 14%) та невпевненості у власному майбутньому (на 8%).
Натомість відчутно втратила у вазі корупція (у 2017 році високий рівень корупції одним із головних аргументів неправильного шляху країни називали 47%, у 2018-му – 32%).

Лише 20% населення (21,5% – у 2017 році) впевнені, що Україна здатна подолати наявні проблеми і труднощі у найближчі кілька років. 46% вважають, що це відбудеться, але у більш віддаленій перспективі. 15% переконані у неспроможності країни. 28% мали труднощі з відповіддю.

Як і рік тому, більшість громадян вважає, що в більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік істотно погіршилося.

Найбільш негативні зміни, на думку опитаних, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 85% населення, в економічному становищі України (68%), у рівні стабільності (67%), ставленні громадян до влади (65%), упевненості громадян у завтрашньому дні (65%), соціальному захисті (60,5%), рівні добробуту родини (59%), оплаті праці (58%), пенсійному забезпеченні (56%), ситуації зі злочинністю (52%), охороною здоров’я (57%), у ставленні влади до громадян (59%).

Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене в дотриманні законності державними службовцями (44%), освіті (39%), пенсійному забезпеченні (39%).

Відповідно до опитування, переважно нічого не змінилося у таких сферах, як становище україномовного населення (62%), становище російськомовного населення (60%), становище релігійних та етнічних меншин (57,5%), рівень свободи слова (43%), рівень демократії (40%), міжнаціональні стосунки (40%).

Розділилися думки щодо стану прав людини. 41,5% вважають, що ситуація не змінилася, а 39% – що змінилася на гірше.

Щодо міжнародного іміджу України – 32% вважають, що він змінився на краще, 28% – на гірше, а 21% впевнені, що нічого не змінилося.

Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 41% населення (на гірше – 24,5%).

У цілому ситуація в країні, на думку 67% населення, змінилася на гірше (у 2017 році – 69%, у 2016-му – 73%).

Якщо порівняти з минулим роком, то найбільші зміни на гірше відмічені у сфері соціального захисту (у 2017 р. зміни на гірше відзначали 49%, у 2018 р. – 60%), пенсійному забезпеченні (у 2017 р. – 39%, у 2018 р. – 56%), в оплаті праці (у 2017 р. – 49%, у 2018 р. – 58%).

Водночас у деяких сферах відзначалося істотне поліпшення – насамперед щодо міжнародного іміджу України, де цього року 32% відмітили зміни на краще (у 2017 р. – 24%).

Дещо зменшилися показники негативних змін щодо таких сфер, як ситуація із злочинністю (у 2017 р. зміни на гірше позначали 61%, у 2018 р. – 52%), економічному становищі країни (відповідно, 72% і 68%), рівні добробуту родини (63% і 59%), рівні стабільності (72% і 67%), охороні здоров’я (61% і 57%), освіті (42% і 39%).

Зовнішньополітична орієнтація

Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій – стабільна, констатують соціологи.

У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз (РФ), у грудні 2015 року – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%, у грудні 2018 року – 59% за Євросоюз і 12,5% за зближення з Росією.

Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування в грудні 2018 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (88% проти 1%), Центральний регіон теж має проєвропейську орієнтацію (70% проти 6%), переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (41% проти 12%). А от у Східному регіоні підтримка вступу до ЄС становить усього 27%, натомість Митному союзу з Росією та Білоруссю віддають перевагу 33%. Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 47% і 40%).

Запровадження безвізового режиму вважають важливим для себе 52,5% українців – дещо більше, ніж торік (48%).

Найбільшу вагу “безвіз” має для жителів Західного регіону (його важливість зазначили 76% мешканців) та Центрального (67%).
В інших регіонах значущість безвізового режиму менша: 36% у Південному регіону, 27% – у Східному.

Ставлення до НАТО

Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 46% (у 2017 р. – 38,5%) і ще 3% сподіваються на військовий союз із США.
Позаблоковий статус обстоюють 24% (29% у 2017 р.). Підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить лише 7%.(5% у 2017 р.).

Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (73%) та Центральному (57%) регіонах, а от у Південному (39%), Східному (38%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України.

“Більше того, у Східному регіоні 20% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД”, – зазначено в прес-релізі.

Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли би участь 69% населення, серед учасників референдуму 70% проголосували б “за” (66% – у 2017 р.), 28% – проти (26% у 2017 р.), а 4% не визначилися (6% у 2017 р.).

Водночас у різних регіонах результати могли би бути різні: за даними опитування, якби референдум щодо членства України в НАТО відбувався у грудні 2018 року, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, майже одностайно “за” проголосували б у Західному регіоні (92%), більшість “за” проголосувала б у Центральному регіоні (82%) та у Південному (відповідно, 60% “за” і 30% “проти”). А от у Східному регіоні результати були б протилежними: “за” готові проголосувати 25%, “проти” – 70%.

Новорічні свята й бажання

Абсолютна більшість українців (85%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 10% і не люблять ці свята лише 5%.

Абсолютна більшість українців, як і минулого року, мають намір святкувати Різдво 7 січня року – 68,5% (у 2017 р. – 76%), ще 17% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня. І лише 4% (1% у 2017 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня.
Не святкуватимуть Різдво взагалі 8% (5% торік).

У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 23% впевнені, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 55% на це сподіваються, 10% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнені, що наступний рік буде ще гірший.

Новорічну ніч більшість українців (64,5%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 17,5% – в гостях у друзів чи родичів, 4% – в громадському закладі чи на публічному святкуванні, 1% – в інтернеті, 1% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 0,5% – за кордоном, а 4,5% не святкуватимуть, а просто підуть спати.

Середня сума, яку українці готові витратили на новорічний стіл, становить 1752 гривні.
Водночас 23% опитаних відповіли, що в них на новорічний стіл немає грошей.

У заочному “змаганні”, кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (27% – минулого року). Удвічі менше “проголосували” за Святого Миколая – 12% (у 2017 р. – 14%) і ще менше – за Санта Клауса – 3,5% (у 2017 р. – 2%).
Водночас 33% (у 2017 р. – 22%) відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки.

Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (53%), мир у країні (44%), лад у сім’ї, розуміння близьких (37%), гроші (25%), успіхи дітей (18,5%), хорошу роботу (15%).

Настрої і відчуття щастя

Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (52%), тривога (33%) та оптимізм (28%).
Ці почуття переважають в усіх регіонах України, в тому числі й на Сході (35% – надія, 29% – тривога).

Загалом 60% українців у 2018 році були дуже або переважно щасливі. Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні – 69%, але й в усіх інших – “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні – 62%, Південному – 50%, Східному – 50%.

Самоусвідомлення українців

Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (67,5%).
Регіональна ідентифікація переважає у 18%, причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: У Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 76%, регіональна – 15%; у Західному – відповідно, 72% і 17%; Південному – 63% і 26%; Східному – 52% і 20%.

У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація зі своїм етносом (7%) та відчуття себе громадянином колишнього Радянського Союзу (5%).

Прихильність до кандидатів у президенти

Президентські рейтинги “Демініціатив” і Разумкова фактично повторюють заміри “Соцису”.

Серед кандидатів  на президентську посаду лідером є Юлія Тимошенко: серед тих, хто має намір брати участь у виборах, за неї проголосують  16,1%. Далі йде Петро Порошенко – 13,8%.

Менше 10% набирають Володимир Зеленський – 8,8%, Юрій Бойко – 8,4%, Анатолій Гриценко – 6,8%, Олег Ляшко – 6,9%, Євген Мураєв – 3,1%, Олександр Шевченко – 2,9%, Святослав Вакарчук – 2,6%, Андрій Садовий – 2,4%.

Не визначилися з кандидатом серед тих, хто готовий брати участь у виборах, 13,1%. Ще 3,3% закреслили б усіх кандидатів у бюлетені.

“Існують певні відмінності у підтримці кандидатів у різних регіонах. Юлія Тимошенко має підтримку в усіх регіонах України, Петро Порошенко – майже в усіх, за винятком Сходу. Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука підтримують переважно на Заході і в Центрі, Юрія Бойка – на Півдні та Сході,  Олександра Вілкула та Євгена Мураєва – на Сході, а Андрія Садового та Олександра Шевченка на Заході.  Володимир Зеленський та Олег Ляшко мають кращі результати у Центрі,  на Півдні та Сході”, – зазначають соціологи.

Питання з анкети:
Якби наступної неділі відбувалися вибори президента України,
то за кого би ви проголосували?
(одна відповідь)

% усіх

% тих, хто збирається голосувати на виборах

  1. Безсмертний Роман

0,6

0,6

  1. Білецький Андрій

0,7

0,8

  1. Богомолець Ольга

0,6

0,7

  1. Богословська Інна

0,2

0,1

  1. Бойко Юрій

6,9

8,4

  1. Бондар Віктор

0,3

0,4

  1. Вакарчук Святослав

2,4

2,6

  1. Вілкул Олександр

1,6

2,0

  1. Гнап Дмитро

0,0

0,0

  1. Гриценко Анатолій

5,6

6,8

  1. Дерев’янко Юрій

0,0

0,0

  1. Добкін Михайло

0,1

0,1

  1. Добродомов Дмитро

0,2

0,2

  1. Зеленський Володимир

8,1

8,8

  1. Каплін Сергій

0,2

0,2

  1. Кива Ілля

0,2

0,1

  1. Кошулинський Руслан

0,6

0,7

  1. Купрій Віталій

0,2

0,2

  1. Ляшко Олег

5,5

6,9

  1. Мураєв Євгеній

2,7

3,1

  1. Мороз Олександр

0,1

0,1

  1. Наливайченко Валентин

0,7

0,9

  1. Насіров Роман

0,0

0,0

  1. Ніцой Лариса

0,1

0,1

  1. Онищенко Олександр

0,1

0,1

  1. Порошенко Петро

10,9

13,8

  1. Савченко Надія

0,5

0,5

  1. Садовий Андрій

2,1

2,4

  1. Симоненко Петро

0,6

0,7

  1. Скоцик Віталій

0,0

0,0

  1. Тарута Сергій

0,8

1,0

  1. Тимошенко Юлія

13,4

16,1

  1. Шевченко Олександр

2,6

2,9

  1. Інший кандидат

2,0

2,5

  1. Закреслив би всіх кандидатів у бюлетені

4,1

3,3

  1. Не піду на вибори

11,1

  1. Важко сказати

14,4

13,1

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Читайте також:
Головна подія 2017 року – безвіз, війна відстала
навіть від справи Саакашвілі. СОЦІОЛОГІЯ

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна