Томос, війна, зубожіння і щастя: соціологи виміряли настрої українців-2018

Головною політичною подією 2018 року в Україні, беззаперечно, люди називають об’єднання православних церков та надання томосу на автокефалію.
Такий варіант обрали 24% громадян, опитаних наприкінці грудня Фондом “Демократичні ініціативи” та соціологічною службою Центру Разумкова.

Далі йдуть: введення воєнного стану (17%), інцидент у Керченській протоці (9%), продовження війни на Сході (7%).
Таким чином, три основні події року для українців відбулися в листопаді-грудні.

Жодної події не змогли назвати 12% (минулого року – 25%), інформує прес-служба “Демініціатив”.

Головною політичною подією 2018 року у світі визнано протести у Франції (7%). Далі йдуть: посилення санкцій проти Росії (4%), події у Вірменії (3%), індицент у Керченській протоці (3%).

Політиком 2018 року 16% населення, як і торік, назвали Петра Порошенка (у 2017-му – 10%).
Далі йдуть: Юлія Тимошенко з 12% (торік – 6%), Олег Ляшко – 6% (5%), Володимир Зеленський – 5% (торік не був названий), Юрій Бойко – 4% (1,5%).
25% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2017 році – 43%).

Вважають, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, 70% населення (для порівняння: 58% – у 2014 р., 68% – у 2015 р., 67% – у 2016 р., 74% – у 2017 р.).

У правильному напрямку розвитку подій впевнені 18% (22% – у 2014 р., 15% – у 2015 р., 16% – у 2016 р., 14% – у 2017 р.).

З цього приводу 12% своєї думки не визначили (20% – у 2014 р., 17% – у 2015 р., 17% – у 2016 р., 12% – у 2017).

Для тих, хто вважає, що Україна йде в неправильному напрямку, основними аргументами щодо хибності шляху є такі: і досі триває війна на Сході (70%); зростають ціни, а зарплати не ростуть (50%); різко зросли комунальні тарифи (39%): у людей немає впевненості у своєму майбутньому (39%); залишається високий рівень корупції (32%); країною й досі правлять олігархи (22%); реформи практично не здійснюються (20%); дуже погана медицина (19%).

Порівняно з минулим роком серед індикаторів хибного шляху відчутно піднялася вага зростання комунальних тарифів (на 14%) та невпевненості у власному майбутньому (на 8%).
Натомість відчутно втратила у вазі корупція (у 2017 році високий рівень корупції одним із головних аргументів неправильного шляху країни називали 47%, у 2018-му – 32%).

Лише 20% населення (21,5% – у 2017 році) впевнені, що Україна здатна подолати наявні проблеми і труднощі у найближчі кілька років. 46% вважають, що це відбудеться, але у більш віддаленій перспективі. 15% переконані у неспроможності країни. 28% мали труднощі з відповіддю.

Як і рік тому, більшість громадян вважає, що в більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік істотно погіршилося.

Найбільш негативні зміни, на думку опитаних, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 85% населення, в економічному становищі України (68%), у рівні стабільності (67%), ставленні громадян до влади (65%), упевненості громадян у завтрашньому дні (65%), соціальному захисті (60,5%), рівні добробуту родини (59%), оплаті праці (58%), пенсійному забезпеченні (56%), ситуації зі злочинністю (52%), охороною здоров’я (57%), у ставленні влади до громадян (59%).

Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене в дотриманні законності державними службовцями (44%), освіті (39%), пенсійному забезпеченні (39%).

Відповідно до опитування, переважно нічого не змінилося у таких сферах, як становище україномовного населення (62%), становище російськомовного населення (60%), становище релігійних та етнічних меншин (57,5%), рівень свободи слова (43%), рівень демократії (40%), міжнаціональні стосунки (40%).

Розділилися думки щодо стану прав людини. 41,5% вважають, що ситуація не змінилася, а 39% – що змінилася на гірше.

Щодо міжнародного іміджу України – 32% вважають, що він змінився на краще, 28% – на гірше, а 21% впевнені, що нічого не змінилося.

Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 41% населення (на гірше – 24,5%).

У цілому ситуація в країні, на думку 67% населення, змінилася на гірше (у 2017 році – 69%, у 2016-му – 73%).

Якщо порівняти з минулим роком, то найбільші зміни на гірше відмічені у сфері соціального захисту (у 2017 р. зміни на гірше відзначали 49%, у 2018 р. – 60%), пенсійному забезпеченні (у 2017 р. – 39%, у 2018 р. – 56%), в оплаті праці (у 2017 р. – 49%, у 2018 р. – 58%).

Водночас у деяких сферах відзначалося істотне поліпшення – насамперед щодо міжнародного іміджу України, де цього року 32% відмітили зміни на краще (у 2017 р. – 24%).

Дещо зменшилися показники негативних змін щодо таких сфер, як ситуація із злочинністю (у 2017 р. зміни на гірше позначали 61%, у 2018 р. – 52%), економічному становищі країни (відповідно, 72% і 68%), рівні добробуту родини (63% і 59%), рівні стабільності (72% і 67%), охороні здоров’я (61% і 57%), освіті (42% і 39%).

Зовнішньополітична орієнтація

Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій – стабільна, констатують соціологи.

У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз (РФ), у грудні 2015 року – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%, у грудні 2018 року – 59% за Євросоюз і 12,5% за зближення з Росією.

Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування в грудні 2018 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (88% проти 1%), Центральний регіон теж має проєвропейську орієнтацію (70% проти 6%), переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (41% проти 12%). А от у Східному регіоні підтримка вступу до ЄС становить усього 27%, натомість Митному союзу з Росією та Білоруссю віддають перевагу 33%. Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 47% і 40%).

Запровадження безвізового режиму вважають важливим для себе 52,5% українців – дещо більше, ніж торік (48%).

Найбільшу вагу “безвіз” має для жителів Західного регіону (його важливість зазначили 76% мешканців) та Центрального (67%).
В інших регіонах значущість безвізового режиму менша: 36% у Південному регіону, 27% – у Східному.

Ставлення до НАТО

Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 46% (у 2017 р. – 38,5%) і ще 3% сподіваються на військовий союз із США.
Позаблоковий статус обстоюють 24% (29% у 2017 р.). Підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить лише 7%.(5% у 2017 р.).

Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (73%) та Центральному (57%) регіонах, а от у Південному (39%), Східному (38%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України.

“Більше того, у Східному регіоні 20% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД”, – зазначено в прес-релізі.

Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли би участь 69% населення, серед учасників референдуму 70% проголосували б “за” (66% – у 2017 р.), 28% – проти (26% у 2017 р.), а 4% не визначилися (6% у 2017 р.).

Водночас у різних регіонах результати могли би бути різні: за даними опитування, якби референдум щодо членства України в НАТО відбувався у грудні 2018 року, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, майже одностайно “за” проголосували б у Західному регіоні (92%), більшість “за” проголосувала б у Центральному регіоні (82%) та у Південному (відповідно, 60% “за” і 30% “проти”). А от у Східному регіоні результати були б протилежними: “за” готові проголосувати 25%, “проти” – 70%.

Новорічні свята й бажання

Абсолютна більшість українців (85%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 10% і не люблять ці свята лише 5%.

Абсолютна більшість українців, як і минулого року, мають намір святкувати Різдво 7 січня року – 68,5% (у 2017 р. – 76%), ще 17% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня. І лише 4% (1% у 2017 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня.
Не святкуватимуть Різдво взагалі 8% (5% торік).

У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 23% впевнені, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 55% на це сподіваються, 10% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнені, що наступний рік буде ще гірший.

Новорічну ніч більшість українців (64,5%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 17,5% – в гостях у друзів чи родичів, 4% – в громадському закладі чи на публічному святкуванні, 1% – в інтернеті, 1% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 0,5% – за кордоном, а 4,5% не святкуватимуть, а просто підуть спати.

Середня сума, яку українці готові витратили на новорічний стіл, становить 1752 гривні.
Водночас 23% опитаних відповіли, що в них на новорічний стіл немає грошей.

У заочному “змаганні”, кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (27% – минулого року). Удвічі менше “проголосували” за Святого Миколая – 12% (у 2017 р. – 14%) і ще менше – за Санта Клауса – 3,5% (у 2017 р. – 2%).
Водночас 33% (у 2017 р. – 22%) відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки.

Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (53%), мир у країні (44%), лад у сім’ї, розуміння близьких (37%), гроші (25%), успіхи дітей (18,5%), хорошу роботу (15%).

Настрої і відчуття щастя

Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (52%), тривога (33%) та оптимізм (28%).
Ці почуття переважають в усіх регіонах України, в тому числі й на Сході (35% – надія, 29% – тривога).

Загалом 60% українців у 2018 році були дуже або переважно щасливі. Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні – 69%, але й в усіх інших – “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні – 62%, Південному – 50%, Східному – 50%.

Самоусвідомлення українців

Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (67,5%).
Регіональна ідентифікація переважає у 18%, причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: У Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 76%, регіональна – 15%; у Західному – відповідно, 72% і 17%; Південному – 63% і 26%; Східному – 52% і 20%.

У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація зі своїм етносом (7%) та відчуття себе громадянином колишнього Радянського Союзу (5%).

Прихильність до кандидатів у президенти

Президентські рейтинги “Демініціатив” і Разумкова фактично повторюють заміри “Соцису”.

Серед кандидатів  на президентську посаду лідером є Юлія Тимошенко: серед тих, хто має намір брати участь у виборах, за неї проголосують  16,1%. Далі йде Петро Порошенко – 13,8%.

Менше 10% набирають Володимир Зеленський – 8,8%, Юрій Бойко – 8,4%, Анатолій Гриценко – 6,8%, Олег Ляшко – 6,9%, Євген Мураєв – 3,1%, Олександр Шевченко – 2,9%, Святослав Вакарчук – 2,6%, Андрій Садовий – 2,4%.

Не визначилися з кандидатом серед тих, хто готовий брати участь у виборах, 13,1%. Ще 3,3% закреслили б усіх кандидатів у бюлетені.

“Існують певні відмінності у підтримці кандидатів у різних регіонах. Юлія Тимошенко має підтримку в усіх регіонах України, Петро Порошенко – майже в усіх, за винятком Сходу. Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука підтримують переважно на Заході і в Центрі, Юрія Бойка – на Півдні та Сході,  Олександра Вілкула та Євгена Мураєва – на Сході, а Андрія Садового та Олександра Шевченка на Заході.  Володимир Зеленський та Олег Ляшко мають кращі результати у Центрі,  на Півдні та Сході”, – зазначають соціологи.

Питання з анкети:
Якби наступної неділі відбувалися вибори президента України,
то за кого би ви проголосували? (одна відповідь)

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Читайте також:
Головна подія 2017 року – безвіз, війна відстала
навіть від справи Саакашвілі. СОЦІОЛОГІЯ