Німеччина пропонує розширити СММ ОБСЄ на Азовське море

Глава МЗС Німеччини Гайко Маас запропонував розширити дію моніторингової місію ОБСЄ в Україні на Азовське море.

Про це він заявив на полях міністерської зустрічі ОБСЄ у Мілані, повідомляє “Європравда” з посиланням на німецьке видання Zeit.

Пропозицію мають обговорити наступного тижня під час зустрічі представників України і Росії за посередництва Франції і Німеччини.

“Це буде непросто, бо позиція сторін досі жорстка. Гадаю, для української сторони це буде добре, а от російська сторона налаштована дуже, дуже скептично” – сказав Маас.

Наразі спостерігачі ОБСЄ розміщені переважно на сході України, де здійснюють моніторинг виконання Мінських домовленостей, включно з ОРДЛО.
Раніше Росія відмовлялася поширити сферу впливу СММ ОБСЄ на територію окупованого Криму.

Після захоплення в полон українських моряків в районі Керченської протоки Україна закликала моніторингову місію ОБСЄ розпочати посилений моніторинг акваторії Азовського моря і прилеглих територій.

РУряд Німеччини відхилив заклик України надіслати німецькі військові кораблі до Чорного моря у зв’язку з агресивними діями Росії в Керченській протоці.

Читайте також:
Відключити SWIFT, закрити порти. Волкер заговорив про “ядерні”
санкції США проти РФ через Україну

Спостережний політ американців біля Криму
підтверджує зобов’язання США перед Україною, – посольство

Як повідомляла “Новинарня“, 23-25 листопада корабельна група Військово-Морських сил ЗС України у складі двох нових малих броньованих артилерійських катерів (МБАКів) “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксира “Яни Капу” здійснювала плановий перехід з Одеси до Азовського моря, де в Бердянську й Маріуполі створюється українська військово-морська база.

Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано російську сторону відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” – здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України”.

Приблизно о 8:30 ранку 25 листопада ПСКР “Дон” двічі таранив буксир “Яни Капу”, пошкодивши йому один із двох головних двигунів. Унаслідок навалу інший російський прикордонний корабель, “Ізумруд”, отримав пробоїну й почав боротися за живучість. Було пошкоджено також “Дон”.

Надалі вісім суден РФ тримали український ордер у Керченській протоці на підході до Кримського мосту. Росіяни перегородили фарватер під мостом старим суховантажем і попередили про застосування зброї та спецназу.

Близько 20-ї години, коли конвой уже повертався до Одеси, у нейтральних водах росіяни відкрили вогонь на ураження по українських суднах і захопили моряків у полон.

За інформацією ВМСУ, шість українських моряків отримали поранення, з них двоє – важкі. Допомогу їм надавали росіяни.

Росія визнала факт нападу на українські кораблі, які нібито “порушили державний кордон РФ” та “здійснювали небезпечні маневри”. Це перший факт офіційного визнання військової агресії Росії проти України з початку війни 2014 року.

Рада нацбезпеки прийняла рішення про запровадження воєнного стану. 26 листопада президент Петро Порошенко видав указ, а Верховна Рада затвердила воєнний стан у десяти прикордонних областях терміном на 30 днів.

Генштаб ЗСУ оприлюднив радіоперехоплення розмов офіцерів РФ під час атак на українські кораблі.

Також стало відомо, що російський депутат анонсував напад на катер ВМСУ ще за три дні до інциденту

Командувач ВМСУ Ігор Воронченко не підтвердив застосування українцями зброї проти агресорів у Чорному морі.

ЗМІ спершу опублікували список 23 полонених моряків. Згодом стало відомо, що їх 24, з них два співробітники СБУ.

27-28 листопада підконтрольні РФ суди в Сімферополі й Керчі заарештували їх усіх на два місяці за нібито “кримінальне правопорушення” (до 25 січня 2019 року).

Надалі військовополонених перевезли до Москви, в сізо “Лефортово” та – трьох поранених – у “Матроську тишу”. До них тривалий час не було доступу адвокатів і консулів.

6 грудня МЗС стало відомо що Росія пустила консулів до українських військовополонених.