Шість домовленостей “нормандської четвірки” в Берліні, крім головної. ПІДСУМКИ

Після паузи, що тривала понад 16 місяців, у Берліні знову відбулися переговори міністрів закордонних справ у “нормандському форматі” (Україна – Павло Клімкін, Німеччина – Хайко Маас, Франція – Жан-Ів Ле Дріан, Росія – Сергій Лавров), присвячені врегулюванню конфлікту на сході України.

Зустріч, що почалася ввечері 11 червня, затягнулася до пізнього вечора. Як передає “Новинарня“, учасники назвали її корисною, але за підсумками перемовин не було досягнуто головного – спільного бачення щодо розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, яка зупинила б російську агресію.

Довга розмова на “Віллі Борзіг”

Головною темою перемовин була ідея розмістити на сході України миротворчу місію ООН.

З точки зору Берліна, “блакитні шоломи” здатні оживити мінський процес, створити для нього “нові рамкові умови”, як заявив перед зустріччю глава МЗС Німеччини Хайко Маас. За його словами, ідею миротворців у принципі підтримують і Москва, і Київ, “але уявлення з цього приводу сильно розходяться”.

Переговори, як бувало й раніше, проходили в гостьовому особняку МЗС ФРН “Вілла Борзіг” на березі Тегельського озера на околиці Берліна. Почалися вони, як і було заплановано, о пів на сьому вечора за німецьким часом. О пів на десяту до журналістів обіцяли вийти міністри закордонних справ Німеччини та Франції, які виступають у ролі посередників у врегулюванні російсько-українського конфлікту на Донбасі, передає DW. Але зустріч затягнулася – підсумки підбивали вже після 11-ї години, тобто після півночі за Києвом.

Хайко Маас назвав переговори, що відбулися, “дуже докладним і відкритим, але й конструктивним діалогом”.
Підсумком, за його словами, стала ціла низка домовленостей. Це, зокрема, обіцянка всіх сторін суворо дотримуватися режиму припинення вогню, готовність відвести від лінії зіткнення важке озброєння та почати розмінування території. 

Французький міністр Жан-Ів Ле Дріан заявив, що “нормандській четвірці” вдалося домовитися за шістьма ключовими пунктами, та відзначив інтенсивність і позитивну динаміку дискусії.

“Всі сторони зобов’язалися дотримуватися стійкого перемир’я, мова йде про відведення важкого озброєння, відведення військ у трьох пілотних зонах та розмінування регіону. Також йшлося про доступ без втручання спостерігачів ОБСЄ”, – уточнив Ле Дріан.

Міністр висловив готовність працювати над параметрами можливої місії ООН на сході України.

І французька, і німецька сторона запропонували додаткові кошти та напрацювання для розмінування.

“Німецька хвиля” зауважує, що й на попередніх зустрічах міністрів закордонних справ “нормандського формату” досягалися домовленості про стійке перемир’я, відвід важких озброєнь, розмінування території. Але домовленості ці найчастіше порушувалися одразу після того, як міністри роз’їжджалися з Берліна.

“Блакитні шоломи” відкладаються

Утім, що стосується головної теми зустрічі – параметрів місії миротворців ООН для Донбасу, то, за словами Хайко Мааса, “нормандські” міністри домовилися лише про те, щоб продовжити переговори на цю тему на рівні політичних директорів МЗС.

Мова йтиметься не про те, чи взагалі спрямовувати на Донбас “блакитні шоломи”, заявив Мас, а як саме повинна виглядати ООНівська місія. 

“В принципі обидві сторони згодні з місією ООН, – заявив Маас. – Однак уявлення [Росії та України] про те, якою вона буде, яким повинен бути її мандат і зона відповідальності, поки вельми далекі один від одного”. 

Павло Клімкін. Фото: Новинарня

цьому міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловився з цього приводу значно різкіше. Він вказав, що між уявленнями Москви й Києва про формат миротворчої місії “лежать світи”.

На брифінгу після зустрічі в Берліні Клімкін водночас зазначив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров визнав потребу проведення подальших узгоджень щодо питання розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

“Сьогоднішня зустріч після тривалої паузи дійсно була корисною. Вона показала, що ми разом з Німеччиною і Францією стоїмо на ногах – у нас є чітка спільна позиція по всіх питаннях. Ми скоординовано можемо тиснути на російську позицію. Сьогодні, зокрема, на пана Лаврова. І в деяких випадках він вимушений був визнати, що російська позиція по окремих пунктах має бути і надалі дискутована, що нам потрібні подальші дискусії”, – заявив Клімкін.

“Саме його визнання щодо необхідності подальших дискусій і щодо майбутньої миротворчої місії, і щодо звільнення політичних в’язнів та заручників, і щодо безпеки – вже є результатом, дуже маленьким результатом”, – наголосив глава МЗС України, якого цитує УНІАН.

Павло Клімкін від імені Києва наполягає, що “блакитні шоломи” Об’єднаних Націй мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на всій території окупованого Донбасу.

“Первинна позиція Росії насправді ще гірша, і вона полягає не в географії. Росія каже, що майбутні миротворці можуть супроводжувати – я підкреслюю – лише супроводжувати спостережну місію ОБСЄ і вздовж лінії розмежування, і на окупованій території, але вони не здатні робити нічого іншого”, – підкреслив Клімкін.

“Наша позиція полягає в тому, що миротворці мають прийти одразу на всю окуповану територію. Звичайно, вони не можуть одразу розміститися у всіх місцях з самого початку. Це буде поетапний підхід. Але вони повинні отримати реальний мандат, мандат впливу, мандат щодо роззброєння, мандат щодо контролю спільного з ОБСЄ над відведенням важкої зброї, над пошуком важкої зброї, яка прихована”, – наголосив глава МЗС.

“Я сьогодні запитав пана Лаврова: а чому ви не хочете відкривати пункт пропуску біля Золотого? Ми знаємо чому, оскільки там перебувають російські війська з іншого боку і прихована військова техніка”, – розповів глава МЗС України.

Клімкін знову звернувся до міністра закордонних справ РФ: “А якщо будуть миротворці – вони зможуть разом зі Спеціальною моніторинговою місією [ОБСЄ] потрапити туди? У нього не було відповіді. Тому це має бути реальна місія, з реальним мандатом, яка впливає на ситуацію”.

“Просто ходити разом з СММ вздовж тих шляхів, які вже доступні для СММ, немає жодного сенсу”, – констатував Клімкін.

“Домовлятися про умови звільнення
утримуваних осіб”

За підсумками зустрічі на “Віллі Борзіг” міністр закордонних справ України заявив про необхідність подальшого тиску на Російську Федерацію для звільнення всіх українських заручників і політв’язнів на території окупованих Криму, Донбасу і на території РФ.

Він розповів журналістам, що на зустрічі глав МЗС назвав імена українських політв’язнів, які голодують в РФ з вимогою звільнення незаконно утримуваних Росією українців.

“Ми маємо постійно тримати тиск по всіх політичних в’язнях, по всіх заручниках. Так само як я сьогодні сказав, що у нас є наші хлопці [які ув’язнені бойовиками] на Донбасі. Ми знаємо, що їх там тримають більше трьох років. Ми маємо їх звільнити, але це не означає, що ми не маємо працювати над обміном абсолютно всіх наших заручників, які зараз знаходяться на окупованих територіях”, – підкреслив глава МЗС.

“Це саме стосується окупованого Криму, і всіх арештованих там. Тобто ніякого поділу, кого потрібно звільнити прямо зараз, кого потрібно звільнити завтра, після завтра і т.д. Це дійсно дуже принципове питання”, – додав Клімкін.

Водночас у повідомленнях з Берліна не йдеться про якісь домовленості “нормандської четвірки” з приводу звільнення українців.

Сергій Лавров, звертаючись до журналістів після переговорів, заявив лише, що міністри, “підтвердили пріоритетність вирішення гуманітарних проблем, приділення уваги питанню про те, щоб домовлятися про умови звільнення утримуваних осіб”.

Глава МЗС Росії нагадав, що цю тему днями обговорювали телефоном президенти Путін і Порошенко, і за підсумками їхніх перемовин омбудсмани двох країн “перебувають у контакті і намагаються скласти «дорожню карту» вирішення питань щодо звільнення утримуваних осіб”.

Водночас Лавров укотре дав зрозуміти, що Олега Сенцова та інших ув’язнених патріотів України Москва випускати не поспішає. Він заявив: “Безумовно, тут треба розрізняти тими, хто був заарештований виключно за свою професію, як ваш колега Кирило Вишинський (керівник пропагандистського медіа “РИА Новости Украина” – “Н”), який обвинувачений в Україні у державній зраді, і тими, хто реально підозрюється і звинувачується в протиправних діях”.

Позиція агресора

Сергій Лавров. Фото: REUTERS/Yuri Gripas

У спеціальному повідомленні російського МЗС за підсумками зустрічі в Берліні вже на початку демонстративно підкреслено, що “міністри проаналізували стан справ з виконанням сторонами внутрішньоукраїнського конфлікту – Києвом, Донецьком і Луганськом – їх зобов’язань по Мінським угодами”. Хоча, як видно із заяв інших трьох країн, вони безумовно вважають Росію стороною конфлікту.

“Російська Федерація звернула увагу на активізацію військових приготувань української сторони поблизу лінії зіткнення і закликала не допустити подальшої ескалації насильства”, – ідеться в заяві МЗС РФ із традиційним закликом до виконання мінських угод, вступу в силу закону про особливий статус Донбасу, задіяння “формули Штайнмайєра” та проведення виборів на окупованих територіях (ОРДЛО).

Також Москва закликала Київ “здійснювати прямий діалог з Донецьком і Луганськом” та завершити домовлений раніше процес розведення сил у Станиці Луганській. “У Петровському і Золотому такі дії були зроблені, однак з тих пір українські збройні сили повернулися в ці так звані «сірі зони»”, – сказав міністр Лавров.

Домовилися домовлятися – черговий підсумок “нормандської” зустрічі. За словами Павла Клімкіна, глави МЗС України, Німеччини, Франції та Росії розглянули перспективи проведення саміту на рівні керівників чотирьох держав.
Але “ми маємо визначити, чи є зміст для зустрічі на найвищому рівні”, зауважив український міністр.

“Ми сьогодні говорили про важливість такої зустрічі найближчим часом. Ми не визначали конкретних дат, а домовились працювати далі для того, щоб визначити загальні рамки і залишити два-три питання, які мають виключно політичне значення на рішення глав держав”, – сказав дипломат.

“Коли ми будемо мати таку логіку, звичайно ми можемо наблизитися до саміту. Плани провести такий саміт найближчим часом є, але саміт має бути належним чином підготовлений”, – зазначив він.

Минулого разу після перемовин глав МЗС “нормандської четвірки” заявляли про швидку наступну зустріч у такому форматі. Однак саміту не те що чотирьох лідерів держав, а міністрів разом із Лавровим довелося чекати понад рік.

підготував: Дмитро Лиховій

Читайте також:
“Сьогодні там немає України”.
Клімкін окреслив коло тем перед “нормандською” зустріччю