Замість АТО. Порошенко підписав закон про деокупацію і наказав міняти формат

Президент Петро Порошенко підписав закон “Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях”.

Як передає “Новинарня“, церемонія підписання закону відбулася під час засідання Воєнного комітету, яке транслювалося в прямому ефірі.

На засіданні кабінету, зокрема, були присутні голова Верховної Ради Андрій Парубій, міністр оборони Степан Полторак, начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов, голова СБУ Василь Грицак, міністр закордонних справ Павло Клімкін та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, командувач Нацгвардії Юрій Аллеров, міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, голова АП Ігор Райнін та ін.

Порошенко наголосив, що обрав для підписання закону символічний день – 20 лютого – день трагедії на Майдані та початку військової агресії РФ проти України.

На засіданні Воєнного кабінету 20 лютого Петро Порошенко віддав наказ начальнику Генштабу Віктору Муженку визначити кандидатуру командувача об’єднаних сил, передбаченого законом, та провести інші дії щодо формування Об’єднаного оперативного штабу (ООШ) ЗСУ.

“…Доручення: в найкоротші терміни я очікую пропозицій зміни формату на виконання цього закону. Прошу підготувати мені кандидатуру командувача об’єднаних сил, представити пропозиції положення про об’єднаний оперативний штаб”, – сказав президент.

“Пане головнокомандувач – начальник Генерального штабу, мені представити стратегічний замисел застосування ЗСУ, інших складових частин оборони (…) у підпорядкуванні командувача об’єднаних сил”, – зазначив Порошенко, звертаючись до генерала армії Муженка.

Також він дав силовикам розпорядження до 1 квітня підготувати відповідні нормативні акти на виконання закону, які забезпечать “необхідне пряме підпорядкування командувачу об’єднаних сил визначених сил і засобів від інших складових сил безпеки і оборони (…) і уточнення механізму прийняття рішень”.

“Закон жодною буквою не порушує міжнародних зобов’язань України, включаючи Мінські домовленості.
Україна залишається відданою мирному врегулюванню ситуації на окупованому Донбасі, як це і передбачено нашими міжнародним зобов’язанням”, – наголосив президент.

“Боротьба за розгортання класичної миротворчої місії відповідно до рішення Ради безпеки ООН, яка б дозволила забезпечити безпековий компонент відновлення суверенітету над окупованим територіями України”, – зазначив він  та наголосив, що це рішення підтримується понад 75% українців.

Як повідомляла “Новинарня“, 18 січня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (так званий “закон про деокупацію” чи “реінтеграцію”).
Голова ВР зміг підписати його після відхилення парламентом 6 лютого “опоблоківського” проекту про скасування закону.

Цим актом Росія визнається країною-агресором, що здійснює тимчасову окупацію частини території України.
У документі визначається дата початку окупації частини України, зокрема Криму та Севастополя, – 20 лютого 2014 року.
Законом про деокупацію Донбасу визначаються особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

“Також Закон посилює правову базу для застосування ЗСУ для відбиття російської агресії, визначає основні параметри захисту прав і свобод цивільного населення, що потерпає від російської окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях та визначає механізм повернення цих територій”, – повідомляє прес-служба президента.

Відповідного до нового закону, замість антитерористичної операції (АТО) визначаються заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії в Донецькій і Луганських областях.

Повноваження з керування військовими і правоохоронними підрозділами на Донбасі переходять від СБУ до Генерального штабу ЗСУ.

Також з’явилися поняття “райони бойових дій” і “зони безпеки”.
“Зони безпеки” будуть розташовані на контрольованих урядом територіях поруч із лінією розмежування.
Кордони “зон безпеки” визначатиме начальник Генерального штабу за поданням командувача об’єднаних сил.

Це нова посада, вона вводиться для керування всіма військовими і правоохоронними підрозділами, залученими для проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в Донецькій і Луганських областях.
Усі рішення в зоні проведення заходів нацбезпеки на Донбасі ухвалює саме командувач Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ.

КОС призначається президентом за поданням начальника Генштабу. Його повноваження також мають бути окремо визначені відповідним рішенням президента.

У його підпорядкуванні буде Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил, положення про який будуть також визначені рішенням президента.

Серед прав, які отримав командувач об’єднаних сил, буде також право обмеження в’їзду-виїзду з територій проведення заходів нацбезпеки.
Сам порядок в’їзду-виїзду, а також процедуру переміщення товарів з таких територій визначатиме уряд.

На території проведення заходів нацбезпеки діятиме особливий порядок, що наділятиме військовослужбовців розширеними правами.

Читайте також:
Замість АТО – ЗіЗНБіОСіВРЗАвДЛО.
Яку роль визначає Збройним силам закон про деокупацію Донбасу