Будапешт відреагував на рішення “Венеційки” щодо закону України про освіту

 

Україна має імплементувати всі зауваження Венеціанської комісії до “мовної” статті свого закону про освіту.
Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, передає “Радіо Свобода”.

“Ті права, які вже мають національні меншини не можуть бути відібрані. Це принципове й фундаментальне питання, передбачене конвенціями ООН і Ради Європи, а також заключною заявою саміту «Східного партнерства». По-друге, ми можемо бути задоволені будь-чим, що пов’язане із законом про освіту, але тільки у випадку, якщо цим задоволена й угорська нацменшина. Я сказав прем’єр-міністрові Гройсману, що, якщо ви робите такі фундаментальні зміни в законі, які можуть мати вплив на меншини, то ви попередньо мали б провести всі необхідні серйозні консультації, чого зроблено не було”, – сказав Сійярто після зустрічі з представниками України на засіданні Ради асоціації у Брюсселі.

“І по-третє, Україна має повністю імплементувати всі зауваження і думки Венеційської комісії, що, як я зрозумів, Україна має намір зробити», – долав він.

Нагадаємо, раніше прес-служба Міністерства освіти і науки України з посиланням на висновки Венеціанської комісії повідомила, що комісія рекомендує Україні продовжити перехідний період для застосування “мовної” статті закону “Про освіту”. При цьому є жорстка рекомендація щодо російської мови в освіті.

Читайте також:
Закон про мову освіти: глава МЗС Угорщини “відпрацював” Закарпаття,
відмовившись від переговорів із Клімкіним

Набув чинності закон про освіту:
так – реформі, ні – російській мові, із сусідами порозуміємося

Парламент Угорщини ухвалив резолюцію проти українського закону про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин. Із критикою закону виступали також низка інших європейських країн та Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

Закон спрямували на експертизу у Венеціанську комісію та Раду Європи.

Читайте також:
У Києві визнали, що Угорщина блокує розвиток відносин України й НАТО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна