Закон про мову освіти: глава МЗС Угорщини “відпрацював” Закарпаття, відмовившись від переговорів із Клімкіним

 

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відмовився від пропозиції українського колеги Павла Клімкіна зустрітися на Закарпатті для обговорення мовної статті українського закону “Про освіту”.

Про це повідомляє видання Magyar Nemzet, передає “Європейська правда“.

У понеділок, 9 жовтня, Сійярто відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців, очільниками церков та головою ОДА Геннадієм Москалем для узгодження точок зору.

Коментуючи повторну пропозицію Павла Клімкіна відвідати разом Закарпаття і обговорити закон про освіту, Петер Сійярто заявив, що глава МЗС України спізнився: закарпатських угорців слід було питати про їхню думку до схвалення закону.

Перебуваючи в Ужгороді, Сійярто заявив, нібито новий закон “Про освіту” суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Як передає “Радіо Свобода”, відтак угорський міністр планує ініціювати перегляд цієї угоди з Україною наступного понеділка на нараді глав МЗС країн-членів Євросоюзу в Люксембурзі.

Сійярто стверджує, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.

Після обговорення стану речей з очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою учням середніх та старших класів.

Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, стверджує Сійярто.

“Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам”, – наголосив угорський політик.

Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ.

Угорський міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, головою Закарпатської обласної державної адміністрації, який закликав президента ветувати закон.
Сійярто також позитивно оцінив звернення Закарпатської облради до президента Порошенка на захист мовно-освітніх прав нацменшин.

9 жовтня посол України в Угорщині Любов Непоп в інтерв’ю угорському виданню hvg.hu заперечила, що новий закон України “Про освіту” означає асиміляцію угорської меншини.

“Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що, відповідно до принципу поступовості, частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми”, – пояснила Непоп.

Крім того, продовжила вона, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами.
Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови, додала дипломатка.

“Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов’язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів, і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону”, – запевнила посол.

Вона повідомила, що 12 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня на міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога чекають у Києві.

“Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!” – заявила посол Непоп.

 

Читайте також:
Набув чинності закон про освіту:
так – реформі, ні – російській мові, із сусідами порозуміємося

Парламент Угорщини ухвалив резолюцію проти українського закону про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин. Із критикою закону виступали також низка інших європейських країн та Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

Закон спрямували на експертизу у Венеціанську комісію та Раду Європи.

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.