Венеційська комісія винесла рішення щодо мови освіти в Україні. МОН погоджується “видовжити перехід”

 

Венеційська комісія ухвалила рішення щодо “мовної” статті закону України “Про освіту”.

“Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону “Про освіту” звужує права представників національних меншин”, – передає прес-служба МОН.

Заяву поширила “Українська правда. Життя”, водночас на сайті міністерства надане посилання не працює – допис був, але наразі зник.

Як передає “Новинарня“, на фейсбук-сторінці МОН міститься текст:

“Позиція МОН щодо фінального засідання Венеційської комісії: висновок Комісії стосовно мовної статті Закону «Про освіту» є збалансованим та конструктивним.
Міністерство освіти і науки України вважає висновок Венеційської комісії стосовно мовної статті Закону «Про освіту» збалансованим та конструктивним, готове сприяти деталізації ст. 7 у Законі «Про загальну середню освіту», а також погоджується з рекомендацією про видовження перехідного терміну для імплементації. Відповідна позиція сформульована за результатами фінального засідання Венеційської комісії сьогодні, 8 грудня 2017 року”.

Як відомо, наразі закон “Про освіту” вказує, що мовна стаття має повноцінно вступити в дію у 2020 році. Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.

“Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити”, – йдеться у заяві міністерства, яку цитує “УП”.

Відповідна до заяви МОН, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі “Про загальну середню освіту”.

“Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами”, – кажуть у Міністерстві освіти.

ОНОВЛЕНО. Тоді як Міносвіти найбільше переймалося колізією щодо угорської нацменшини, “Венеційка” у своєму рішенні розкритикувала норми закону про освіту щодо російської мови.
Про це пише у своєму блозі експерт-міжнародник, директорка Центру “Нова Європа” Альона Гетьманчук, яка ознайомилася з повним текстом документа.

“Якщо ніяких змін в останню хвилину не відбулось, то ми отримаємо більш ніж жорстку рекомендацію, виписану у пункті 124 висновку венеціанки. А саме (перепрошую за непрофесійний переклад): “…параграф 4 статті 7 [закону “Про освіту”] не забезпечує рішення для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської мови як найбільш часто вживаної мови, окрім державної. Менш сприятливе ставлення до цих мов складно виправдати і таким чином є дискримінаційним. Беручи це до уваги, належним рішенням буде внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим і більш чітко прописаним…”

“Така рекомендація Венеціанської комісії, очевидно, буде цінним подарунком для укріплення російського наративу про переслідування російськомовних в Україні”, – пише Гетьманчук.

За її словами, “освітній закон продовжує бити по Україні вже з іншого боку”.

“Росія може стати випадковим переможцем угорсько-українського протистояння. Є випадкові жертви, а в цьому випадку маємо випадкового переможця. Якщо дійсно “випадкового”. Від політиків та дипломатів інших країн регіону доводилось чути на початку епопеї з міжнародним засудженням закону про те, що вони особливо активно не реагують і не будуть реагувати на закон, тому що угорці роблять за них всю чорну роботу. Виглядає, що це якраз той випадок, коли найкраще угорці виконали чорну роботу за росіян. Для нас – це черговий урок, як боляче можуть бити до кінця непродумані та непрокомуніковані рішення зокрема і непередбачуваність нас як партнера загалом”, – зазначає міжнародниця.

Читайте також:
Закон про мову освіти: глава МЗС Угорщини “відпрацював” Закарпаття,
відмовившись від переговорів із Клімкіним

Набув чинності закон про освіту:
так – реформі, ні – російській мові, із сусідами порозуміємося

Парламент Угорщини ухвалив резолюцію проти українського закону про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин. Із критикою закону виступали також низка інших європейських країн та Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

Закон спрямували на експертизу у Венеціанську комісію та Раду Європи.

Читайте також:
У Києві визнали, що Угорщина блокує розвиток відносин України й НАТО

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: