Юрій Беляков, військовий комісар Одеського обласного військкомату
автор: Ольга Гордійчук
На початку 2017 року в Збройних силах була ініційована реформа військкоматів. Планується, що вони стануть “територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки”.
Піонером у спробі реалізувати цю реформу виступив Чернігівський ОВК.
Коли “Новинарня” написала про плани реформування системи військових комісаріатів, свої коментарі до поширеної у “Фейсбуці” статті залишив воєнком Одещини Юрій Бєляков. Було видно, що він має досить неординарні думки з цього приводу та не боїться публічно їх висловлювати.
І ми подумали – чому б не взяти інтерв’ю в керівника військкомату однієї з найбільших областей?
Тим більше, приводів для розмови – одразу кілька. Нещодавно Верховна Рада таки ухвалила закон про Єдиний реєстр військовозобов’язаних, і він уже повинен формуватися.
Зменшується число охочих іти на контракт у Збройні сили, дірки в “штатках” потрібно кимсь заповнювати, і про це питають передусім із військкоматів.
Щойно закінчився призов офіцерів запасу – як справи в них?
Про все це говоримо з комісаром Одеського обласного військового комісаріату ОК “Південь” полковником Юрієм Беляковим. Який, до того ж, сам по собі вартий уваги – вчорашній “регіонал” зі статусом УБД.
– Що стосується формування реєстру, на даний момент реалізації немає.
Наразі перша половина операторів реєстру пройшли навчання. Їх вчили, як правильно користуватися реєстром, як проводити реєстрацію, як формувати списки військовозобов’язаних; вони отримують ключі доступу.
– Облік – це контроль. Контроль як за працівниками військкомату, так і за військовозобов’язаними.
– Це не швидка справа. В кінці осені база почне працювати в режимі наповнення. Щоб забити одну людину в реєстр, треба 5-7 хвилин. Візьмемо, для прикладу, що орієнтовно [в регіоні] стоїть на обліку 100 тисяч людей. То для внесення їх у базу потрібно буде близько трьох років.
Поки немає термінів, коли реєстр має бути заповнений, але, думаю, встановлять. Треба враховувати, що є 8-годинний робочий день, і працює над цим одна людина.
Якщо в якійсь області менше військовозобов’язаних, там реєстр запрацює швидше. Будуть опрацьовуватися паперові та електронні документи. Якщо нам дадуть базу реєстру виборців, буде набагато легше.
Юрій Беляков вітає учасників зборів тероборони. Фото: сайт МОУ
Читайте також:
Військкомати починають тестувати електронний реєстр військовозобов’язаних
– Призовники обліковуються по даті народження. Якщо згрупувати дані, то буде видно, коли людина потрапила в реєстр і чи вона викликалася [до військкомату]. Це можна перевірити в журналі проходження медкомісій, а також у відмітках на облікових картках. Якщо не викликалася, то будуть претензії до представників військкомату. Якщо викликалася, але не з’являлась, то буде спеціальна позначка, тоді має втрутитися поліція.
– Теоретично, так.
– Давайте тоді не робити і всіх інших реєстрів! Це абсурд. Більшість із них (депутатів) бояться, що їхні діти будуть у реєстрі на рівні з іншими. Насправді база захищена. Це військова вертикаль, сервери в Генеральному штабі.
– Служити, як вони вважають, непрестижно. Тим паче, за указом президента, здійснювати призов [на строкову службу тепер] можна від 20 до 27 років, тоді як раніше можна було від 18 до 27 років. Із 18 років – краще, бо 18-річна молода людина випустилася зі школи, не кожен вступив до університету. У нього ще немає власної сім’ї, немає бізнесу. Він спокійно може відслужити півтора року. А в 20 років – уже є навчання, можливо, є бізнес, можливо, сім’я і дитина. Відривати від цього набагато важче.
Крім того, ухиляння від армії майже безкарне. Ну заплатить призовник адміністративний штраф і не піде в армію. Поліція зараз розшуком не займається, тільки якщо є справа в ЄРДР (Єдиний реєстр досудових розслідувань – “Н”). Якщо це адміністративна справа, то їх не стосується.
У 99% випадків людина не покарана. Це ускладнює роботу.
Фото: сайт МОУ
– Це потрібно виховувати з дитячого садка. Має бути пропагування армії, слід показувати героїзм і відданість людей, які служать, особливо в теперішній час.
Також варто серйозно проводити уроки військової підготовки. Зараз здебільшого військовою справою в школах займаються вчителі фізкультури або трудового навчання. Макетної зброї і тирів у школах немає. Ось і наслідки.
Треба було починати ще 10-20 років тому. Якщо почати зараз, то можемо розраховувати на ефект через 12 років, коли діти закінчать школу.
– Позитивно. 80% із тих, хто йшов на військову кафедру, платили гроші, щоб їх після закінчення університету не призивали в армію. Вони отримували звання офіцера запасу в 22-23 роки і спокійно займалися своїми справами. Це був офіційний відкуп від армії.
Коли оголосили, що офіцери запасу будуть призиватися, молоді люди зрозуміли, що їх все одно знайдуть.
Я впевнений, що тепер багато військових кафедр “впадуть”. Могли б зробити, як було раніше, щоб військова кафедра була обов’язкова для всіх. Жінок би готували як медичних працівників, а чоловіків – за різними військовими спеціальностями, близькими до основної освіти. Адже державі потрібен військово навчений резерв.
Одне не зрозуміло. Чому призовник без вищої освіти служить півтора року, з вищою освітою, але без військової кафедри – рік, а призовник із вищою освітою і військовою кафедрою – півтора року.
Читайте також:
Підсумки призову офіцерів запасу: рекрутували тисячу, чимало жінок
– По мобілізації набирали всіх, хто придатний за станом здоров’я, і направляли в навчальні центри. Не було такої жорсткої системи відстрочок. Там вчили за потрібними спеціальностям і спрямрвували у війська.
А це був призов, коли набирали виключно офіцерів, які не служили в армії, за встановленими спеціальностями.
– Призвали 69 осіб. План набору був 59.
– Для того, щоб набрати цих 69 осіб, нам довелося викликати у військкомат 500-600 чоловік.
Призвані офіцери запасу в Одесі. Червень 2017. Фото: МОУ
– Хтось за станом здоров’я, хтось за сімейними обставинам, хтось ухилявся.
– Після закінчення навчання. З призовниками проводили бесіду, питали, чи планують вони далі пов’язати життя з армією. Думаю, на основі цього й вивели статистику для речника.
– Можна, але спочатку треба пройти навчання. Це три місяці. Далі призваних розподіляють по військових частинах, і там вони можуть підписати контракт.
– Призовники-офіцери потрапляють на службу й отримують таку ж зарплату, як на контракті, але в них немає перспективи росту. Ті, хто підписує контракт, можуть претендувати на вищу посаду, звання, можуть стати в чергу на житло, мають більшу забезпеченість майном і т.д.
– Солдати, яких призвали [на строкову службу], отримують небагато грошей. Тоді як у контрактників заробітна плата починається із 7 тисяч і збільшується залежно від посади, вислуги і т.д.
Читайте також:
Розмір зарплати в ЗСУ 2017: роз’яснення Міноборони
– Краще раніше. Інакше будуть ставитись командири, дивитимуться на перспективу.
– Ні. Тільки солдати і сержанти можуть підписати контракт на півроку, якщо призиваються з військкомату у військову частину. Офіцери можуть підписати щонайменше на рік.
Якщо він планує одразу після навчання підписати на рік контракт, то виходить, що він буде на три місяці менше служити. Так не можна, треба дослужити.
Людина, яка хоче розірвати контракт, має за два місяці попередити командира, що не буде продовжувати контракт. Інакше будуть штрафні санкції.
Якщо контракт підписаний на один рік, і військовий за два місяці не попередив попередив командира, то контракт автоматом продовжиться на рік, а вже після цього можна звільнитися по графіку звільнень.
Читайте також:
З початку року на контракт до ЗСУ прийшло майже 20 тисяч осіб
Фото: сайт МОУ
– Дефіцит кадрів рахується кількістю набраних контрактників і тих, хто звільнився [з лав Збройних сил]. Справді, кількісний розрив між ними збільшується.
– Для того, щоб було більше контрактників, треба покращити соціальний пакет для військовослужбовців. Це житло, заробітна плата, умови проходження служби, ставлення командирів до солдатів. Тоді наповненість збільшиться.
Коли ввели зарплату для контрактника 7 тис. грн., на той час була мінімальна зарплата десь 2100 грн. Зрозуміло, що людина була зацікавлена піти в армію за такі гроші. Але зараз 7 тисяч – це вже не той рівень.
– На мою думку, з 9,5 тис. грн. У військового немає фіксованого робочого дня, немає сталих вихідних. Якщо він на полігоні чи на завданні, то вихідних взагалі немає.
Коли людина підписує контракт з фірмою, то зважає, чи варта зарплата затрат. Так само коли йде на військову службу. Тільки тут мотивація має бути ще більша.
Візьмемо, наприклад, місто Южне в Одеській області. Це портове місто, у них заробітна плата 15-25 тисяч гривень. А середня зарплата по Одещині загалом – 6153 грн. Якщо говорити про залучення на контракт до Збройних сил – хто готовий не бачити сім’ю і ризикувати життям заради зайвих 750-800 гривень?
Тож ставку треба переглядати, зважати на запити суспільства і пропозиції роботодавців у інших сферах.
– За перше півріччя 2017 року в нас підписало близько 600 чоловік, за минуле півріччя – так само.
Цифра ніби та сама, але ми працюємо з людьми і бачимо, що людський ресурс закінчується.
В основному контракт підписують дві категорії людей: ті, хто бажає пов’язати своє життя з армією, і ті, хто не знайшов себе в цивільному житті.
– Людина проходить медичну комісію, приносить довідку про психічне здоров’я, про те, що не наркоман і не засуджений. Якщо щось не так, то не беремо.
– Тоді в нас карають керівників військкоматів. Мені це не зрозуміло, тому що контракт – це добровільний набір на службу. Тим паче, план можна виконувати тоді, коли є черга. А якщо її немає?
– Ні. Це неможливо. Ніхто не поставить підпис під рішенням призовної комісії – ні лікар, ні начальник відділу, ні воєнком. Відразу будуть наслідки, і винні будуть притягнені до кримінальної відповідальності.
– З тих, хто бажає служити, приблизно 30-40%. Головна причина – це стан здоров’я.
– Треба спочатку проаналізувати результати в Чернігові, а тоді робити висновки, продовжувати реформу чи ні.
– “Накажуть – зробимо”. Думаю, це буде в межах існуючого фінансування.
Щоб втілити, починати потрібно з приміщень, які мають бути спеціально обладнані, для прийому громадян. Має бути відкритий простір, як у центрах надання адмінпослуг.
У нас є приміщення, які відносяться до військових комунальних органів (КЕС), а є такі, які надані місцевими радами. Якщо місцеві ради чи Міністерство оборони на це кошти не виділять, то прийом людей не буде відповідати нормативам.
– Може бути.
Проект реформи ОВК в Чернігові: зміна вивіски
– У мене теж таке питання виникало. Швидше за все, це консультаційні послуги, які стосуються законодавства, надання довідок, оформлення документів і т. д.
Але цим і зараз займаються відділи військкомату. Про грошову підтримку не йдеться, бо військкомат не є розпорядником коштів.
– Крім того, що військкомат займається комплектуванням Збройних сил і соціальною роботою, є також мобілізаційна складова, робота з організації територіальної оборони. У назві вони не відображені. Виникає питання, в якому вигляді залишаться ці функції? Чи це буде окремий центр, але при військкоматі, як було до 2008 року?
Я ще не знаю, які будуть відділи і функціональні обов’язки. Хочу дізнатися про результати чернігівського експерименту.
– Можливо, впорядкування деяких функцій військкоматів.
Читайте також:
В Тернополі на хабарництві попався один із керівників військкомату
– Вони направляються у відрядження [в зону АТО] терміном до 12 місяців. Зараз [з Одеського обласного військкомату] 36 чоловік знаходяться у відрядженнях. Були ті, хто їздив на три, чотири місяці, півроку. Є військослужбовці, які не їздили, тому що за станом здоров’я чи за сімейними обставинами не можуть.
-Приблизно 50 на 50. За великим рахунком, військкомат – це не стройова служба.
– Набираємо,але дуже важко. Мало хто хоче йти служити у військкомат.
– Це “винос мозку” через невідповідність законодавства, небажання людей служити в армії та плани, які практично нереально виконати.
– А що може змінитися? Якщо людина була чесною тут, то залишиться такою, і навпаки. Людина їде туди у відрядження, а не через відчуття патріотизму.
– Я поїхав у 2014 році добровольцем, у 2015-му став заступником командира бригади – 53 омбр.
В АТО я був півтора року, до кінця травня 2016-го (відтоді Белякова призначено керівником Одеського обласного військкомату – “Н”).
В інтерв’ю з полковником Юрієм Беляковим ми не могли не згадати і таку “пікантну” тему, як його багаторічне перебування в лавах Партії регіонів, зокрема під час роботи в Ужгороді заступником міського голови.
До лав ПР Юрій Володимирович вступив ще в 2003 році – в час, коли Янукович був прем’єр-міністром. Беляков залишався з “проФФесором” у період Помаранчевої революції та в добу Ющенка, дочекався обрання Януковича президентом і був опорою “Регіонів” на Закарпатті аж до розв’язки Майдану.
У 2013 році “Тиждень” зробив підбірку фото з його сторінки в “Однокласниках”: віце-мер Ужгорода Беляков називав Януковича “Лідер” – з великої літери, виховував синів у повазі до цього “Лідера” та його цінностей, фотографувався в образі мафії…
– Мені сподобалася їхня політична програма “Зробити життя людей кращим”. Вона була спрямована на економічне розбудування держави. Я вважаю, що держава має бути промислово-аграрна, а не аграрно-промислова. Це було в програмі. Коли я увійшов у партію, її головою був ще Семиноженко.
– Кожна політична сила підтримує свого лідера. Я вийшов із партії, коли пролилася перша кров на Майдані.
– Ніяких. На місцевому рівні були постійні “дискусії” з приводу правильності рішень, які приймаються. Я більше працював із пересічними громадянами.
Починати треба з простих людей, бо якщо добре живе проста людина, то добре живе і держава.
– Політика не проста річ. Мене запрошували повернутися в Ужгород і взяти участь у виборах, але це було не на часі.
Поки в мене немає таких планів, тому що я в армії і пов’язую себе зі службою.
P. S. Під час авторизації інтерв’ю Юрій Бєляков додав, що про політику зазвичай не любить говорити, але, на його переконання, “людина повинна бути патріотом держави без залежності від політичних уподобань. Україна понад усе!”
“На жаль, у нас неоднозначне ставлення до колишніх “регіоналів”, а серед них, особливо серед простих людей, більшість – порядні люди, патріоти”, – зазначив Бєляков.
БЕЛЯКОВ
Юрій Володимирович
Народився 22 липня 1961 року в місті Самбір на Львівщині.
Закінчив Київське суворовське військове училище та Бакинськео вище загальновійськове училище.
У 1978-1991 роках служив у збройних силах СРСР, у тому числі в 1982-1983 роках – в Афганістані.
У 1998-2006 роках очолював ужгородську міську організацію ветеранів війни в Афганістані.
2000-2002 — працював в управлінні з питань внутрішньої політики Закарпатської ОДА.
Із 2002 року був депутатом Ужгородської міської ради, у 2002-2005 роках – секретар міськради.
2007-2008 — заступник директора, директор ДП “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів” ДПА в Закарпатській області.
У 2007 році закінчив Закарпатський державний університет за спеціальністю “облік і аудит”.
З 2008 року — уповноважений представник Державного комітету України у справах ветеранів у Закарпатській області.
У 2010-2014 роках був заступником міського голови Ужгорода, головою фракції Партії регіонів.
Із 2014 року – в Збройних силах. Був заступником командира 53-ї окремої механізованої бригади. Учасник бойових дій.
Із травня 2016 року – військовий комісар Одеського обласного військового комісаріату.
Полковник ЗСУ.
У грудні 2012 року Белякову підпалили автівку Hyundai Santa Fe 2006 року випуску.
Вона зазначена в його декларації і в 2016 році, записана на дружину Світлану.
Там же – зарплата за рік 288 257 грн., пенсія 36 483 грн., квартира на 61 кв. м в Ужгороді, земельні ділянки на 614 та 100 кв. м, недобудований дім (як і більша ділянка – на дружині).
Гроші в готівці та на банківських рахунках, цінні папери тощо не вказані.
Читайте також:
Учасник АТО: “Цитадель військкоматів” абсолютно не хвилюють
реальні проблеми армії
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
