“Адвокатська монополія” судової реформи: думка правозахисника

Орина Бойко

 

2 червня 2016 року Верховна Рада прийняла законопроект №3524 “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, яким докорінно змінено порядок обрання та звільнення суддів, а саме – проведено судову реформу.
Окрім останньої, цей закон передбачає і кардинальні зміни в діяльності адвокатури, які навряд чи порадують звичайних громадян.

автор: Орина Бойко, правозахисник

Отже, згідно з прийнятим законом, тепер, поруч із самопредставництвом, виключно адвокат здійснюватиме представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Закон передбачає винятки з цього правила лише щодо трудових спорів, спорів щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначних спорів, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Ці зміни вводитимуться поступово: представництво виключно адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюватиметься з 1 січня 2017 року; в судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

Зміни не стосуватимуться тих судових справ, які були розпочаті до набрання чинності цим законопроектом: у цих судових справах представництво у суді може здійснюватись за старими правилами.

Що це означає для простих громадян?

До прийняття цього законопроекту, представляти інтереси громадян та юридичних осіб у цивільних та господарських справах могли будь-які особи за довіреністю. Це могли бути адвокати, які мають спеціальне свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю, або юристи, які мають вищу юридичну освіту, або будь-які особи – родичі, знайомі тощо.

З прийняттям законопроекту, громадянин, який залучений до судового процесу та який не зможе особисто ходити у судові засідання, буде змушений найняти адвоката.

З першого погляду, ця норма виглядає логічно.
Адже адвокат – це фахівець, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) для надання правової допомоги.

За порушення адвокатом правил адвокатської етики адвоката може бути притягнуто до відповідальності. Тому ця норма дещо полегшить роботу суддям, яким легше вести процес з юридично обізнаною людиною.

Проте, у цієї норми є істотні недоліки.
По-перше, введення цієї норми зовсім не означатиме, що українці будуть отримувати якісні адвокатські послуги. На жаль, реалії українського юридичного ринку такі, що високий гонорар та адвокатське свідоцтво не завжди свідчить про те, що фахівець буде належного рівня.

По-друге, на мою думку, це призведе до збільшення витрат українців на судові процеси. Адже раніше у судових процесах могли брати участь звичайні юристи, які не мали адвокатського свідоцтва і послуги яких були дешевші, ніж послуги адвокатів.

По-третє, і найважливіше, ця норма болісно вдарить по кишенях простих українців.

Приведу такий приклад: літня жінка бажає звернутися до суду із позовом щодо захисту свого права власності. Жінка – хвора, пенсіонерка, самостійно до суду ходити не може.
За старим законодавством її інтереси у суді могли представляти її діти, або чоловік, або знайома. Однак, згідно із новим законом, жінка буде змушена найняти адвоката, вартість послуг якого еквівалентна не одній пенсії.

На мою думку, новий закон суттєво обмежує доступ простих громадян до суду. Адже тепер вони, окрім судового збору (який нещодавно було збільшено), змушені будуть відшукувати кошти на оплату послуг адвоката.

Тому доцільність введення даної норми – під питанням.

Адже навіть Європейський суд з прав людини дозволяє здійснювати представництво інтересів у суді будь-яким особам (а не лише адвокатам).

Читайте також:
Адвокат Майдану Маселко: Судову реформу треба ухвалювати

Парубій підписав закон про зміни до Конституції в частині правосуддя

Савченко і Шухевич заблокували судову реформу

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *