Зміна правосуддя: як Рада схвалила “головну реформу часів незалежності”

зал суду

 

“Головною реформою за весь час незалежності” назвав міністр юстиції Павло Петренко голосування 2 червня за зміни до Конституції в частині правосуддя та проект закону “Про судоустрій і статус суддів” (№4734).

На ранковому засіданні Верховна Рада спершу 281 голосом схвалила за основу та в цілому закон “Про судоустрій…”, а потім, за присутності президента Петра Порошенка та голови партії “Народний фронт” – “судову” реформу Конституції.

За Закон “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)” (№3524) проголосували 335 із 391 народного депутата, зареєстрованих в сесійній залі.

Перед голосуванням із залу вийшла на нараду фракція Радикальної партії Ляшка, потім – повернулася під аплодисменти, але реальні члени РПЛ голосів “за” не дали.
Хоча зранку Олег Ляшко в коментарі журналістам заявив: “Влаштовує нашу фракцію той варіант судової реформи, запропонований президентом? Скажу чесно – ні. Водночас наша політична сила вважає, що абсолютно безвідповідально перед суспільством нічого не робити. Саме тому наша фракція, незважаючи на те, що цей законопроект не зовсім нас влаштовує, ми його підтримаємо”.

З огляду на те, що для змін Конституції було необхідно набрати 300 голосів, ключовою виявилася майже одностайна позиція фракції “Опоблоку” – “за”.

Результати голосування за проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (№3524)

Блок Петра Порошенка
Кількість депутатів: 142
За – 138
Проти – 0
Утрималися – 2 (Богомолець, Новак)
Не голосували – 0
Відсутні – 2 (Грановський, Чепинога)

“Народний фронт”
Кількість депутатів: 81
За – 80
Проти, утрималися, не голосували – 0
Відсутні – 1 (Романюк)

“Опозиційний блок”
Кількість депутатів: 44
За – 38
Проти – 1 (Мураєв)
Утрималися – 0
Не голосували – 2 (Гальченко, Шенцев)
Відсутні – 3 (Королевська, Льовочкін, Льовочкіна)

Позафракційні
Кількість депутатів: 41
За – 25
Проти – 5 (Головко, Іллєнко, Левченко, Марченко, Осуховський)
Утрималися – 3 (Балога В., Дерев’янко, Купрій)
Не голосували – 1 (Дубінін)
Відсутні – 7 (Балога П., Балога І., Білецький, Клюєв, Парасюк, Тарута, Сироїд)

“Самопоміч”
Кількість депутатів: 26
За, проти, не голосували – 0
Утрималися – 20
Відсутні – 6

“Відродження”
Кількість депутатів: 23
За – 22
Проти, утрималися, відсутні – 0
Не голосували – 1 (Зубик)

Радикальна партія Олега Ляшка
Кількість депутатів: 21
За -1 (Вітко, який де-факто є позафракційним)
Проти – 1 (Шухевич)
Утрималися – 14
Не голосували – 5
Відсутні – 0

“Воля народу”
Кількість депутатів: 19
За – 18
Проти, утрималися, не голосували – 0
Відсутні – 1 (Богуслаєв)

“Батьківщина”
Кількість депутатів: 19
За – 13
Проти, не голосували – 0
Утрималися – 1 (Тимошенко)
Відсутні – 5 (Бухарєв, Власенко, Луценко, Савченко, Соболєв)

Надія Савченко під час обговорення змін Конституції в частині правосуддя вийшла на трибуну з еспандером, який, за її задумом, символізував гранату-Україну. Конституцію Савченко порівняла з чекою, яку якщо висмикнути – втримати країну в руці не вдасться. “Прийдуть ЛНР/ДНР зі своїми конституціями і так само скажуть – приймайте”, – аргументувала депутатка від “Батьківщини”.

Вона фактично поторила позицію, яку озвучив також депутат від РПЛ Юрій Чижмар: під час війни приймати зміни до Конституції заборонено, і якщо ми змінюємо Основний закон, це означає, що ми не визнаємо факт війни, збройної агресії Росії, а отже – нібито визнаємо анексію Криму, незалежність “ДНР/ЛНР” тощо.

Нагадаємо, напередодні представники громадянського суспільства загалом схвально відгукувалася про проект судової реформи, висловлюючи зауваження до деяких поправок.

Читайте також:
Адвокат Майдану Маселко: Судову реформу треба ухвалювати

“Які б реформи ми не робили – вони розбиваються об корумповані суди. Сьогодні в Україні найнижча довіра до судів. Згідно з даними Центра Разумкова – 81 відсоток громадян не довіряє судам. Це один з найгірших показників у світі”, – сказав голова ВР Андрій Парубій перед голосуванням. І додав, звертаючись до колег: “Маємо шанс це все змінити”.

“Ми повертаємо українцям право на правду, право на справедливість. Боремося за те, щоб в Україні був справедливий суд”, – сказав перед голосуванням президент Петро Порошенко, говорячи про зміни до Конституції в частині правосуддя.

Він наголосив, що ці зміни слід прийняти для міжнародних інвесторів, але “в першу чергу, це потрібно зробити для українців”.

Порошенко заявив, що цей закон отримав безліч позитивних оцінок, зокрема голови Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.

“За його словами проект посилює незалежність суддів шляхом зміцнення Вищої ради правосуддя та усунення можливостей впливу на кар’єру суддей як з боку президента, як з боку Верховної Ради, так і з боку інших політичних сил”, – сказав Порошенко.

“Голова комісії також відзначає, що проект забезпечує конституційну основу для очищення судової системи від корумпованих та некомпетентних суддів, скасовує суддівську недоторканість, якої немає ніде в світі”, – додав він.

Глава держави заявив, що погодився відмовитися від цілої низки своїх повноважень, які дозволяли впливати на судову систему.

“Я добровільно погодився позбутися цілої низки своїх повноважень по судах одразу, чи протягом перехідного періоду. І в результаті і чинний президент і наступні, хто прийде на цю посаду після мене матимуть винятково церемоніальну роль на етапі призначення судді”, – сказав президент.

Також Порошенко повідомив, що під час молитовного сніданку вранці всечесні отці благословили зміни у системі правосуддя.

Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт привітав затвердження Верховною Радою судової реформи і заявив про готовність США підтримати її реалізацію для перетворення судової влади на незалежну інституцію.

“Історичний день. Вітаємо затвердження Радою конституційних поправок щодо судової реформи; великий крок вперед на європейському шляху України. США готові підтримати реалізацію і подальшу роботу з перетворення судової влади на незалежну, підзвітну та ефективну установа”, – написав Пайєтт в “Твіттері”.

Читайте також:
Генсек Ради Європи закликав Україну змінити Конституцію в частині судової реформи

Про що реформа

За словами доповідача проекту, заступника голови адміністрації президента Олексія Філатова, зміни до Конституції передбачають “деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади”.

Так питання призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої Ради правосуддя, яка створена замість ВРЮ. Зміни до Конституції, за словами Філатова, забезпечують політичну нейтральність членів Вищої ради правосуддя.

Однак згідно з перехідними положеннями, ще протягом двох років президент буде відповідати за переведення суддів на підставі рішення Вищої Ради правосуддя.

При цьому в перехідних положеннях зазначається, що Вища рада правосуддя буде створена не пізніше 30 квітня 2019 року, до цього її функції виконуватиме Вища рада юстиції.

Зміни передбачають створення нового Верховного суду.

У президента забирається право утворювати суди, однак дія цієї статті набуває чинності після впровадження нового адміністративно-територіального устрою, не пізніше 31 грудня 2017 року. До цього суди створює, реорганізовую і ліквідовує президент на підставі та у порядку, що визначені законом.

Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було до цього моменту.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути притягнутий до відповідальності. Але за словами Філатова, нові зміни “спрощують” процедуру притягнення судді до відповідальності.

“Закон обмежує суддівський імунітет”, – зазначив Філатов.

“Непідтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади”, – зазначив Філатов.

Зміни вводять проведення кваліфікаційного оцінювання всіх суддів – кожен суддя має підтвердити відповідність займаній посаді.

“Функції прокуратури приводяться до європейських стандартів – підтримання публічного (у попередній редакції – державного) обвинувачення в суді, підсилюється адвокатура. Вона  вперше стає в один ряд з прокуратурою”, – зазначив Філатов.

Зміни до Конституції гарантують кожному право звернутись із конституційною скаргою до КС, якщо він вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.

“Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано”, – сказано зокрема у змінах до Конституції.

При цьому зміни до Конституції відкладають ратифікацію Римського статуту на три роки.

У новій редакції закону про судоустрій і статус суддів прописано порядок відбору та призначення на посаду судді. Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) проводить кваліфікаційний іспит, перевірку кандидатів в рамках законодавства з протидії корупції, а також конкурс на заміщення вакантних посад судді. ВККС подає претендентів Вищій раді правосуддя, який приймає рішення про внесення кандидатур президенту України для призначення.

Відповідно до закону, суддею апеляційного суду може бути особа, яка підтвердила професійну здатність за результатами кваліфікаційного оцінювання, зі стажем суддівської роботи 5 років, досвідом наукової роботи в сфері в права не менше 7 років, має досвід професійної діяльності адвоката або здійснював захист у кримінальному обвинуваченні не менше 7 років.

Закон передбачає, що повноваження суддів, призначених терміном на 5 років до вступу в силу цього закону, припиняються з завершенням терміну, на який вони були призначені. Після завершення їх повноважень вони можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому цим законом.

“Це важливий пункт, який передбачає, що далі все судді, які були призначені на посаду 5-річного терміну, будуть на загальних підставах подаватися на конкурс, і в результаті конкурсу можуть далі займати посаду судді”, – заявив глава комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич.

Систему судоустрою складають місцеві, апеляційні суди і Верховний суд, який є найвищим судом у системі судоустрою. Для розгляду окремих категорій справ у системі діють вищі спеціалізовані суди – в Україні з’явиться Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий спеціалізований антикорупційний суд.

У документі передбачено, що суд створюється і ліквідується законом. Законопроект про створення або ліквідації суду вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

У законі визначено види та склад місцевих судів, а також їх повноваження. Згідно з документом, місцевими загальними судами є окружні суди, місцевими господарськими – окружні господарські суди, місцевими адміністративними – відповідні окружні суди.

Відповідно до закону, апеляційні суди, які створюються в апеляційних округах, розглядають цивільні та кримінальні справи. Апеляційні господарські та адміністративні суди розглядають справи відповідних категорій. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Документ передбачає, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ. Такими судами є вищий суд з питань інтелектуальної власності та вищий антикорупційний суд.

У складі вищого спеціалізованого суду можуть утворюватися судові палати. В попередньою редакцією закону вищі спецсуди діяли в системі загальної юрисдикції як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Верховний суд, відповідно до закону, буде здійснювати, правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, – як суд першої або апеляційної інстанції.

До Верховного суду входить не більше 200 суддів, а в його складі діють Велика палата Верховного суду, касаційні адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний суди. У кожному касаційному суді створюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації судів.

Велика палата є постійно діючим колегіальним органом Верховного суду, до складу якого входить 21 суддя.

Закон передбачає створення Громадської ради доброчесності в складі 20 членів, яка буде сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів у встановленні відповідності судді або кандидата на цю посаду критеріям професійної етики і доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Як і раніше, органами суддівського самоврядування будуть збори суддів, Рада суддів і з’їзд суддів.

Законом підвищуються посадові оклади суддів. Тепер базовий оклад судді місцевого суду складе 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат, Верховного Суду – 75 мінімальних зарплат. Крім того, до базового розміру окладу судді додатково будуть застосовуватися регіональні коефіцієнти. У законі також передбачені різного роду доплати.

Закон вступає в силу одночасно з законом про внесення змін до Конституції щодо правосуддя.

Протягом шести місяців після набуття нею чинності формується Верховний Суд, а протягом 12 місяців Вищі спецсуди – з питань інтелектуальної власності та антикорупційний.

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *