Адвокат Майдану Маселко: Судову реформу треба ухвалювати

Роман Маселко

 

Роман Маселко понад 12 років працював у великому банку іноземної групи, пройшов шлях від юриста відділення у Львові до керівника юридичного відділу в головному офісі в Києві. Його життя змінилося з початком Євромайдану. У кінці листопада 2013 року Роман потрапив «під роздачу» «Беркута» як простий мітингувальник, невдовзі як адвокат приєднався до поїздки «автомайданівців» у «Межигір’я» – і пішло-поїхало. На своєму юридичному Майдані Маселко лишається досі.

Він – один із найвідоміших та найактивніших адвокатів Небесної Сотні та Автомайдану, представник потерпілих «майданівців» та їхніх родин у судах і Генпрокуратурі, член Адвокатської дорадчої групи та Ради громадського контролю НАБУ. І це ще не всі заняття та «регалії» Маселка. Крім іншого, він послідовно домагається притягнення до відповідальності суддів, які ухвалювали незаконні рішення під час Майдану. І при цьому – захищає тих служителів Феміди, які почали боротися проти Системи.

Вивчивши всі «принади» вітчизняних судів, адвокат Євромайдану долучився до спроб змінити судову систему на законодавчому й конституційному рівні – з боку громадськості брав участь в експертних обговореннях різних проектів реформи правосуддя.

Сьогодні – в день, коли у Верховній Раді заплановано голосування з приводу змін Конституції щодо правосуддя (потрібно 300 голосів) та ухвалення законопроекту №4734 «Про судоустрій і статус суддів» (проста більшість) – Новинарня публікує інтерв’ю з Маселком, що стосується питань судової реформи.
Представники експертного середовища вважають цю реформу ключовою для України, адже без справедливого судочинства втрачають сенс усі інші спроби змін.

розмовляв: Дмитро Лиховій

«Це не радикальне оновлення, але все ж таки поступ вперед»

  • Пане Романе, як ви оцінюєте судову реформу в комплексі – зміни до Конституції в частині правосуддя і законопроект про судоустрій? Чи справді, як стверджує Ляшко, президент таким чином узурпує вплив на суди?
Маселко в ЄСПЛ

Маселко в ЄСПЛ

– Загалом, це однозначно краще, ніж те, що в нас зараз є. Насправді ті механізми, які впроваджуються цією реформою, зменшують політичний вплив на суддів.

Якщо зараз суддів на перший випробувальний термін призначає президент, то з реформою він це право втрачає. Так само – Верховна Рада, яка наразі призначає суддів після 5-річного терміну довічно. Раніше були факти, що, аби пройти через комітет ВР, теж треба було «домовлятися», тільки вже не з адміністрацією президента, а з Радою. У разі схвалення реформи такого не буде. Усе вирішуватиме Вища рада правосуддя, а президент лише виконуватиме «церемоніальну» функцію (у законопроекті – «видання указу Президента України про призначення на посаду судді – у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду» – “Н”).

Вища рада юстиції реорганізується у Вищу раду правосуддя й набуває нових повноважень. Сьогодні вона може лише робити подання на призначення суддів до Верховної Ради або президента, а після змін вона сама їх призначатиме – в цьому ключова відмінність. І до ВРП, на відміну від ВРЮ, не будуть входити генпрокурор та міністр юстиції.

В цілому позиція громадськості така, що цю реформу треба ухвалювати. Це не радикальне оновлення, якого багато чекали, але все ж таки поступ вперед.

«Таких суддів, що без хабара взагалі нічого не вирішують, – відсотків 10»

  • У суспільстві панує переконання, що всі судді – продажні корупціонери, відповідне ставлення показують і соціологічні опитування. Як ви вважаєте, яка частина суддів України є чесними?

– Відверто вам скажу: я далекий від думки, що всі судді корумповані. Мало того, я захищаю тих суддів, які не лише самі не є корупціонерами, а ще й борються з такими колегами та допомагають їх виявити.
На мою думку, мінімум 50 відсотків складу суддівського корпусу принаймні не є активними корупціонерами. Та й не завжди незаконні рішення є проявами корупції.

Чому я так кажу? В часи Майдану всі незаконні рішення, які ухвалювали судді – це були не корупційні, хоча й злочинні рішення. Це був просто тиск влади: їм давали вказівки й вони розуміли, що не мають виходу. Тобто є певні умови, в яких треба мати сильний характер і мужність відмовити.

Таких суддів, думаю, відсотків 15-20 – які не беруть хабарі й не створюють таких умов і при цьому можуть протидіяти системі.

Таких, що без хабара взагалі нічого не вирішують, – відсотків 10, не більше. Решта діють за принципом «дадуть – візьмемо, не дадуть – не візьмемо»…

Роман Маселко в суді

Роман Маселко в суді

Це так як із вступом у виші: всі «знають», що без хабара вступити неможливо. Але ж дуже багато хто саме так і вступав. Не треба всіх суддів вважати однаковими.

Хоча вхід у професію судді сам по собі корупціогенний. Навмисно створюються такі умови, коли чесно стати суддею дуже важко. Тому багато хто «страхується». У мене в банку, де я очолював юридичний відділ, був випадок, коли жінка брала валютний кредит для того, щоб стати суддею!

А якщо ти входиш у професію через якісь нечесні процедури, це вже заважає бути чесним. Може, вона й непогана людина, але треба ж їй потім той кредит якось віддати! (сміється).

Вважаю, якщо створити суддям умови, щоб на них не тиснули, то корумпованих стане значно менше.

І ця реформа такі умови значною мірою створює – хай не ідеальні, але набагато кращі порівняно з нинішньою ситуацією.

Читайте також:
Вища рада юстиції відмовилася звільнити суддів, які забороняли Євромайдан

Адвокатська дорадча група ("адвокати Небесної Сотні"). Роман Маселко - другий праворуч

Адвокатська дорадча група (“адвокати Небесної Сотні”). Роман Маселко – другий праворуч

  • Як ви вважаєте, чи здатна взагалі суддівська система очиститись?

Наведу статистику, яка мені близька. Щодо суддів, які порушували присягу під час Майдану, є лише 29 подань на звільнення, і то вони всі їх оскаржують. Звільнено фактично лише вісьмох. Кримінальні справи на 300 суддів [Майдану] – на початковій стадії, і їх перспективи дуже туманні. Передано до суду лише сім справ, і вже є один виправдальний вирок. Судді замість того, щоб допомогти очистити суд від тих, хто їх дискредитує, зайняли позицію їх максимального захисту та кругової поруки.

Я вважаю, що якби впродовж двох років суддівська система продемонструвала бажання самоочиститись, показала, що от, ми самі допомогли знайти й витіснити із судової влади корумпованих суддів, – тоді б вони мали право обурюватися тим, що їх звільняють. Але судді цього не зробили. Тому доведеться братися за це суспільству.

Конституція і європейські стандарти не дозволяють так просто взяти й одразу звільнити всіх суддів. Замість цього передбачено механізм кваліфікаційного оцінювання, яке включає в тому числі й критерії доброчесності, відповідності майнового стану суддівських родин рівню доходів. Таке оцінювання проходитимуть усі, але це відбуватиметься впродовж кількох років, тобто черга дійде не одразу.

Роман Маселко (в синій шапці) на Майдані 29 листопада 2013 року

Роман Маселко (в синій шапці) на Майдані 29 листопада 2013 року

Читайте також:
Адвокат Євромайдану: Столярчук довів до суду “сирі” справи

«Про план Б думати не хотіли»

  • Проект змін до Конституції щодо правосуддя обговорюється з осені минулого року, а законопроект про судоустрій і статус суддів зареєстрували у Верховній Раді лише цього тижня. Як цей законопроект корелюється зі змінами Конституції?

– Це, власне, як-то кажуть, імплементаційний закон, через який ці зміни до Конституції будуть реалізовані. Адже в Конституції не прописані всі процедури реалізації конституційних норм. Зокрема, там вказано лише, що система судів визначається законом. От цей закон і визначає, якою буде судова система, з яких ланок.

Ключова зміна – це скасування чотириланкової системи й запровадження триланкової. Касаційні суди, які зараз є – Вищий господарський, Вищий спеціалізований, Вищий адміністративний  – вони скасовуються і стануть частиною Верховного Суду. У ВСУ буде Велика палата Верховного Суду і три чи чотири палати касаційні – адміністративна, господарська, кримінальна, цивільна.
До речі, була ідея запровадження антикорупційної палати, що мала б розглядати питання злочинів, які розслідує НАБУ. Але зрештою в законі з’явилася норма про спеціалізований Вищий антикорупційний суд.

Плюс імплементаційний закон визначає компетенцію, діяльність і повноваження вищих кваліфікаційних комісій, Вищої ради правосуддя та інші процедурні моменти, які можливо реалізувати через закон.

  • Що буде, якщо закон ухвалять, а на зміни до Конституції не вистачить голосів?

– Є низка моментів судової реформи, які можна реалізувати винятково через Конституцію. Скажімо, про строки повноважень – що судді призначаються з моменту, коли їм виповниться 30 років, що вони призначаються одразу довічно Вищою радою правосуддя (а не спочатку президентом – на 5 років, а вже потім Верховною Радою – довічно), а президент виконує тільки формальну, «церемоніальну» роль.

Також є низка ключових змін щодо суддів, яких вимагає суспільство. Наприклад, підстава для звільнення судді, якщо він не може підтвердити законність джерел походження свого майна. Зараз такої підстави для звільнення немає. Також – за  істотний  проступок чи грубе нехтування обов’язками судді. Це теж ключові правила, які неможливо змінити без внесення змін у Конституцію.

А є те, що можна змінити й без Конституції. Наприклад, той самий антикорупційний суд – лунали різні пропозиції, як його можна зробити в рамках чинної системи.

Хотілося б, звичайно, щоб реформа була затверджена разом зі змінами Конституції…

У понеділок на «круглому столі» ініціаторів реформи з боку влади намагалися запитувати, чи є в них «план Б», якщо не буде внесено зміни в Основний закон. І всі ключові особи – Петренко, Філатов, Ємець  – по суті ухилилися від відповіді.
Очевидно, що вони розраховують на ухвалення, тому не хочуть обговорювати інший варіант. А представники громадськості натомість говорять про те, що навіть якщо змінити Конституцію в частині правосуддя зараз не вдасться, бо для цього потрібно 300 голосів, то, наприклад, створити Антикорупційний суд можна через закон про судоустрій, який потребує принаймні 226 голосів.

  • Тобто якщо закон ухвалять, а Конституцію не змінять, то реформа, по суті, буде «половинчастою»?

– Без змін до Конституції цей закон взагалі не вступить у силу. Доведеться робити косметичні зміни окремим законом. Таким є законопроект 4180.

Роман Маселко 4

«Зі створенням антикорупційного суду коло замкнеться»

  • Про Антикорупційний суд у контексті судової реформи активно заговорили буквально останніми днями, зокрема за його створення виступив міністр юстиції Петренко. Навколо чого точилися торги чи дискусії?

– Насправді фінальної версії законопроекту про судоустрій і статус судів ми не бачили аж до вівторка, 31 травня. І це теж проблема – що він десь напівсекретно гуляв експертними колами в різних редакціях, але ніхто не міг сказати, яка з них остаточна. Те, що зареєстрували у ВР, дещо відрізняється від того, про що говорилося напередодні і що пропонували громадські організації (Реанімаційний пакет реформ, Центр протидії корупції та ін.).

Тепер, як бачимо, законопроектом передбачено, що вищі спеціалізовані суди – це Вищий патентний суд та Вищий антикорупційний суд.

А, наприклад, у понеділок обговорювали інший порядок створення й забезпечення роботи Антикорупційного суду. Говорили, що він буде створений як палата при Апеляційному суді Київської області (принаймні в тому варіанті концепції, яку я бачив), це перша інстанція. Друга інстанція – спеціальна палата у Верховному Суді. А касаційна інстанція – це вже, по суті, весь Верховний суд, Велика палата.

Є дуже багато нюансів, щоб цей суд був справді незалежним – починаючи з фінансового забезпечення й закінчуючи питаннями безпеки суддів. Говорили, що має бути передбачено пряме фінансування через бюджет, обговорюються великі оклади суддям.

  • Які саме?

Пропонувалося понад 60 мінімальних заробітних плат для судді Антикорупційного суду. Також гарантії безпеки суддям та членам їхніх сімей, аж до виїзду за кордон в разі необхідності, наприклад, якщо родичам судді надходять погрози абощо.

Однак, як бачимо, у законопроекті про судоустрій зрештою записали, що Вищий антикорупційний суд буде створено протягом 12 місяців після прийняття закону про вимоги до суддів цього суду, зарплати суддів ВАКС – на рівні з апеляційними судами, фінансуватиме суд Державна судова адміністрація.

  • Хто обиратиме суддів ВАКС? І коли він може запрацювати?

Це дуже важливий момент. Зараз є величезна проблема довіри до наявних механізмів добору кадрів. Як ви знаєте, у 2011 році була створена Вища кваліфікаційна комісія суддів України, і збоку процедура нібито виглядає й непогано: тести, було вкладено багато іноземних коштів. Але було й маніпулювання, і втручання, фактично вирішувалося все в ручному режимі. Тому Вища кваліфікаційна комісія, принаймні в тому складі, в якому вона існує зараз, довіри не викликає.

У проекті закону 4734 не визначено кваліфікаційні вимоги до суддів ВАКС, не закріплено процедуру проведення конкурсу на посади антикорупційних суддів тощо.

Законопроект, хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час. Статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності, і це необхідно виправити.

Озвучується пропозиція громадянського суспільства: щоб суддів Антикорупційного суду обирала незалежна комісія з десяти осіб, до якої входитиме по три представники від Верховної Ради й президента, а ще чотирьох пропонуватимуть міжнародні інституції – ЄС, Рада Європи, посольство Канади й посольство США.

Я вважаю, що тут все логічно. Якщо подивитися на структуру, яка вибудовується, – є НАБУ, спеціально створений орган зі своїм законом, із конкурсним відбором, фінансовим забезпеченням, певною довірою; є Антикорупційна прокуратура, яка також створена з проходженням певних процедур, і є – звичайний суд. Тож якщо продовжувати логіку процесу, то має бути й спеціалізований суд, як мінімум із не меншим рівнем довіри, фінансування, гарантій, ніж у Національного антикорупційного бюро.

  • Я так розумію, що принципи формування Вищого антикорупційного суду є предметом політичних торгів, і деякі фракції, зокрема «Самопоміч», визначають це як одну з умов голосування за реформу правосуддя загалом…

– Чесно кажучи, це не до мене питання. Хоча я спілкувався з депутатами, і справді, вони дещо скептично ставляться до конституційної реформи, вважають її половинчастою. Але якою є їхня кінцева концепція, я так і не зрозумів.

Загалом, думаю, це питання важко проходитиме, бо депутати розуміють: якщо буде й НАБУ, й Антикорупційна прокуратура, й Антикорупційний суд – коло замкнеться.

«Якщо запитуєте громадськість, до дослухайтесь до її вимог»

  • Днями міністр юстиції Павло Петренко навів цифри, проілюструвавши, як очиститься судова система через відкриття вакансій на посадах суддів, що призначалися на п’ятирічний термін. За його словами, разом з 800 суддями-«п’ятирічками», котрі вже не мають повноважень, набереться загалом про 1800 посад, за якими буде проведено новий конкурс. Таким чином, казав міністр, судова система буде оновлена на 30%. Чи справді це передбачено проектом закону про судоустрій, внесеним до ВР?

Я проаналізував законопроект, мав після цього дискусію на рівні експертів. Бачимо невідповідність пропонованих норм заявам Павла Петренка.
У пункті 17 Перехідних положень законопроекту вказано, що всі судді, повноваження яких припинились, мають право знову стати суддями шляхом проходження кваліфікаційного оцінювання. Звертаю увагу – не через конкурс, а через кваліфікаційне оцінювання.

Різниця в тому, що на конкурс можуть подаватись усі бажаючі, а кваліфікаційне оцінювання можуть проходити лише судді. Тобто всі ці 1800 вакансій спершу будуть заповнюватись цими ж суддями («п’ятирічками»), і тільки після того, як щось залишиться, – через відкритий конкурс. Це кардинально відрізняється від анонсованого оновлення.

Роман Маселко судді

  • Які ще недоліки помітили експерти після оприлюднення 115-сторінкового проекту?

Не претендуючи на вичерпність: голови судів часів Януковича можуть ще щонайменше шість років залишатися на своїх місцях; апеляційні суди не оновлюються, якщо будуть вакансії – їх зможуть зайняти лише судді з не менш як п’ятирічним стажем; посвідчення головам судів і їхнім заступникам підписує президент (для чогось йому це повноваження дуже потрібне). Також – значно обмежується право на відеозапис відкритого судового засідання.

Ці норми потрібно негайно виправити, інакше реформа справді стане лише ширмою. Крім того, ми наполягаємо на посиленні ролі Громадської ради доброчесності…

  • Якщо говорити про роль громадськості. Усі визнають, що вона була реально залучена до обговорення суддівської реформи. До того ж, відповідно до законопроекту, при Вищій кваліфікаційній комісії суддів створюється згадана вами Громадська рада доброчесності. Ваша оцінка цього органу?

Досі громадськість жодним чином не була залучена до процесу оцінювання суддів, вона може лише спостерігати на моніторах, коли Вища кваліфікаційна комісія проводить оцінювання, і звертатися з різними скаргами, без жодних гарантій, що їх буде розглянуто. У нас деякі скарги на суддів уже більше року залишаються без розгляду! Тепер закон, справді, передбачає створення Громадської ради доброчесності.

Але революції тут не відбулося. Відповідно до проекту, громадськість, по суті, так і не допущена до підбору суддів та притягнення їх до відповідальності. Тобто Вища рада правосуддя й Вища кваліфікаційна комісія формуватимуться так само, як формувалися досі: там і надалі будуть представники суддів, адвокати, науковці тощо, але не буде представників громадськості.

Передбачена проектом 4734 Громадська рада доброчесності – це дорадчий орган, який може опрацювати якісь матеріали на суддю і внести на розгляд Вищої кваліфкомісії. І ВКК не обов’язково ухвалювати якесь рішення з цього приводу.

Мало створити раду, їй треба дати реальні повноваження. Я однозначно підтримую ініціативу РПР, що Громадська рада доброчесності повинна мати право обирати двох членів ВККС, а її висновки мають бути відхилені лише за умови одностайного рішення ВККС.

До речі, усі вважають що ця рада буде лише карати суддів, але, насправді, вона може стати і захистом для тих, хто пішов проти системи і зазнає тиску від своїх же колег.

Читайте також:
Генсек Ради Європи закликав Україну змінити Конституцію в частині судової реформи

Роман Маселко в ПАРЄ

Роман Маселко в ПАРЄ

Про адвокатську монополію і людей Портнова

  • Однією з норм судової реформи, яка викликає великі дискусії, є обов’язкова участь у розглядах справ ліцензованих адвокатів. Як ви до цього ставитеся, як адвокат?

– Так звана «адвокатська монополія» стосується представництва інтересів сторін у судах. Тобто інші юридичні послуги, які не стосуються судів, залишаються будь-кому – юрисконсультам, звичайним юристам. Але, звичайно, величезна кількість справ – якраз судове представництво.
Це дуже неоднозначний пункт. Моя думка – на даний момент не готові до того, щоб повністю перейти на «адвокатську монополію».

Хоча, якщо подивитися на західний досвід, то в дуже багатьох країнах представництвом інтересів у судах можуть займатися лише адвокати.
Здається, відповідно до пропонованих змін, у нас має бути поетапність. Тобто з 2017 року – тільки адвокати можуть представляти інтереси у Верховному Суді, з 2018-го – в апеляційних, і з 2019-го – вже в усіх судах.

Для звичайних громадян це ще буде не так помітно, у кримінальних справах і зараз лише адвокати. А от для юридичних осіб це може стати величезною проблемою. Я сам був керівником юридичного відділу банку: у нас працювало 50 юристів, і серед них лише троє, включно зі мною, були адвокатами. А ми щодня супроводжували десятки справ! Після запровадження пропонованих змін юридичні особи зможуть бути представлені в судах тільки через адвокатів. Чи готові вони до цього, чи вплине це позитивно на якість послуг і можливість захищати свої інтереси? Мені здається, до 2019 року ще будемо не готові.

  • Наскільки мені відомо, щодо цього існує ще одна проблема. До речі, і не лише щодо цього, а й у питанні, наприклад, делегування представників адвокатури до різних органів юстиції. У адвокатів багато самоврядних організацій, і між ними точиться не зовсім чиста боротьба ще з часів Медведчука, а потім Портнова…

В адвокатурі справді існують величезні конфлікти, зокрема з Національною асоціацією адвокатів, яку очолює одіозна Лідія Ізовітова, колишня член Вищої ради юстиції, що була, так би мовити, соратницею [юриста АП часів Януковича] Андрія Портнова. Наскільки я пам’ятаю, і на закони 16 січня від них надійшла позитивна реакція, хоч вони однозначно диктаторські.

Є суттєві проблеми з тим, як набирають адвокатів, – це все теж дуже корумповано.

Що можна говорити про адвокатуру, якщо, наприклад, керівник центру надання безоплатної правової допомоги при Міністерстві юстиції, адвокат Андрій Вишневський, на конференції заявив: реформа адвокатури потрібна, тому що зараз адвокати є ланкою в корупційній схемі. Усі про це знають, що адвокати ходять і «заносять». І от він каже про цю проблему, про необхідність реформування. І що ви думаєте? Вишневського позбавляють адвокатського свідоцтва! Саме за ці слова. Тому що він «дискредитує професію адвоката». А людина сказала правду!

Кваліфікаційна дисциплінарна комісія адвокатури, яка наділена цим правом (позбавляти свідоцтва), – це, по суті, репресивний орган. Вишневський подав на це рішення в суд. І програв.

  • Інна Богословська висловлювала думку, що поправка щодо «адвокатської монополії» пропонується «під Портнова» і його коло. Ви бачите тут політичну складову?

Роман Маселко вело– Я не володію такою інформацією, і, чесно кажучи, мене політична складова мало цікавить. Але факт: чесності й прозорості в цій системі немає. І враховуючи, що, скажімо, Ізовітову тісно пов’язують з Портновим, і з того, що я чув від колег, думаю, він і досі – навіть із Росії – досить серйозно контролює ситуацію, зокрема, з судами, адвокатурою тощо.

Відповідно, якщо механізм адвокатської монополії запрацює в сучасних умовах, то це може бути не на користь державі.

До прикладу: я, як член Дорадчої адвокатської групи, що займається справами Майдану, вимагав у Вищій раді юстиції ухвалити рішення щодо порушення суддями присяги. Я вніс багато таких подань і багато виступаю, щоб вони з’ясовували причини, чому судді масово порушували присягу. Так мені за це вже зробили попередження у ВРЮ. І це попередження може бути використано, щоб позбавити мене адвокатського свідоцтва.

Зараз, якщо мене чи когось із моїх колег-адвокатів Небесної судді позбавлять свідоцтва, це повністю виб’є нас із процесу розслідування цих справ.

А я ще зараз представляю суддів-викривачів, які дають покази, наприклад, проти голів апеляцій, які мають зв’язки «вище». Або один суддя дає свідчення проти мера Полтави. Звичайно, найлегший спосіб закрити мені рота – це позбавити мене свідоцтва.

Читайте також:
КС визнав конституційним проект змін Основного закону щодо правосуддя

Парламент у першому читанні прийняв зміни Конституції в частині правосуддя

ДОВІДКОВО

За твердженням ініціаторів із Координаційної ради з питань судової реформи, зміни до Конституції в частині правосуддя –  це «європейські стандарти правосуддя та нові некорумповані, чесні та професійні судді», а також:

  1. Деполітизація та забезпечення незалежності судової влади, насамперед, позбавлення політичних органів можливості впливу на суддю та органи, відповідальні за суддівську кар’єру.
  2. Дієві механізми оновлення суддівського корпусу, які підтримані експертами Ради Європи:
    – оцінювання всіх без виключення суддів за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності;
    – звільнення всіх, хто не відповідає цим критеріям, за спрощеною процедурою.
  3. Встановлення дієвих антикорупційних запобіжників:
    – непідтвердження легальності джерел походження майна є підставою для звільнення судді;
    – прозорий конкурс на будь-яку посаду.
  4. Обмеження суддівського імунітету виключно функцією відправлення правосуддя. В усіх інших ситуаціях суддя прирівнюється до звичайного громадянина.
  5. Підвищення професійних стандартів та посилення відповідальності для суддівського корпусу.

Імплементаційний законопроект 4734 є продуктом експертного середовища – найкращих українських та міжнародних конституціоналістів, науковців, юристів. В остаточному варіанті тексту враховано більше 100 пропозицій громадськості. До його розробки, обговорення та доопрацювання долучилися більше 500 експертів з усіх куточків України.

У законопроекті враховані всі суттєві рекомендації Венеціанської комісії та інших міжнародних інституцій, які вони надавали Україні протягом багатьох років. Тому як результат маємо високу оцінку Венеціанської комісії та підтримку з боку наших міжнародних партнерів.

Хронологія прийняття проекту змін до Конституції України щодо правосуддя

  • Травень – серпень 2015 року – проект розроблений Робочою групою з питань правосуддя та суміжних правових інститутів, що працює при Конституційній комісії.
  • Липень 2015 року – отримав схвальний попередній висновок Венеціанської комісії.
  • Вересень-жовтень 2015 року – доопрацьований з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, результатів громадського та експертного обговорення.
  • 26 жовтня 2015 року – отримав схвальний остаточний висновок Венеціанської комісії.
  • 30 жовтня 2015 року – схвалений Конституційною комісією.
  • 9 листопада 2015 року – підтриманий Національною радою реформ.
  • 25 листопада 2015 року – внесений президентом до Верховної Ради.
  • 22 грудня 2015 року – Верховна Рада включила законопроект до порядку денного 3-ї сесії та направила його до Конституційного Суду для надання висновку щодо його відповідності статтям 157 та 158 Конституції України.
  • Венеціанська комісія затвердила Меморандум щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Остаточному висновку Венеціанської комісії.
  • 30 січня 2016 року – Конституційний Суд підтвердив відповідність проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» статтям 157 та 158 Конституції.
  • 2 лютого 2016 року – народні депутати 244 голосами «за» попередньо схвалили зміни до Конституції в частині правосуддя.
  • 31 травня 2016 року – у Верховній Раді зареєстровано імплементаційний законопроект «Про судоустрій і статус суддів».
  • 2 червня 2016 року – день остаточного голосування за зміни Конституції.
Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *