Володимир В’ятрович: На Дніпро згода вже є. Щодо Кіровограда потрібна відвага. Інтерв’ю “Новинарні”

Володимир В'ятрович. Фото: ФБ Валерій Головко




Після голосування в четвер, 17 березня, за постанову №4084 Верховна Рада закрила свій гештальт щодо декомунізації назв населених пунктів в Україні загалом більш як на третину. Відповідно до закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”, всі перейменування мали б відбутися ще до 21 лютого цього року.
“Народним депутатам бракує відваги наважитись на певні речі, які декому не подобаються”, – робить висновок голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Саме УІНП “завідує” процесом перейменувань в Україні, комунікуючи з цього приводу з місцевими громадами та надаючи Верховній Раді власні пропозиції назв щодо тих населених пунктів, де самоврядування не бажає дотримуватися вимог закону про декомунізацію.
Позиція В’ятровича така: нехай і після дедлайну, але справу треба будь-що довести до кінця. УІНП охоче йде назустріч місцевій владі багатьох міст, знімаючи свої попередні “історичні” пропозиції, аби тільки в меріях відмовилися від комуністичного спадку в назвах.

В черговому інтерв’ю Новинарні Володимир В’ятрович розповів чимало цікавого про те, скільки, чого й коли ще треба перейменувати та зокрема про справи з Кіровоградом, Дніпропетровськом, Красноармійськом, Комсомольськом, Одесою, Донбасом і Кримом, Щорсом і Кличком.

“Депутати вже могли б голосувати
і за Дніпро,
і за перейменування в Криму та ОРДЛО”

  • У четвер Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування півтори сотні населених пунктів, щодо яких не було протиріч між місцевими громадами, Інститутом національної пам’яті та Комітетом ВР з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Але, крім цього, залишається багато “конфліктних” населених пунктів, щодо яких компромісу не досягнуто. Як вирішуватиметься це питання?

– Та не є вони конфліктними. Це не дуже коректне насправді визначення.
Справа в тому, що коли ми пропонували варіанти назв для перейменування населених пунктів [в рамках процесу декомунізації], то виходили з двох речей – з пропозицій громадськості, це було в першу чергу, і з рекомендацій Українського інституту національної пам’яті, а ми насамперед опиралися на історичність. Відповідно, 17 березня Верховна Рада прийняла 152 назви, де наші пропозиції збіглися з пропозиціями громад.

Є проект наступної постанови – з переліком десятків населених пунктів, нові назви яких теж повністю збігаються з нашими пропозиціями.

Ми розраховували, що ця постанова теж буде ухвалена в четвер. Але народним депутатам забракло чи то терплячості, чи то наполегливості, щоб розглянути більш ніж одну постанову про перейменування.

Крім того, ми також сподівалися, що 17 березня Верховна Рада розгляне й ухвалить ще дві постанови: про перейменування населених пунктів в окремих районах Донецької і Луганської областей та Криму, де на окупованих територіях не могло відбутися громадських обговорень, як це передбачено законом про декомунізацію, відповідно, рекомендації УІНП спиралися на історичні традиції, а альтернативної думки не було.
Зокрема, що стосується Криму, із понад 70 населених пунктів 57 має бути повернено історичні кримськотатарські назви, перелік яких продискутовано і підтримується Меджлісом кримськотатарського народу.

Крім того, я вважаю, що в четвер цілком можна було б голосувати і про перейменування Дніпропетровська. Адже ми нарешті отримали листа від Дніпропетровської міської ради з таким зверненням, що попередньо міськрада висловлювалася за недоцільність перейменування міста, але якщо перейменування таки відбудеться, то готові підтримати назву Дніпро.
Оскільки варіант “Дніпро” підтримали й Український інститут національної пам’яті, і комітет ВР, відповідно, він теж неконфліктний.

Сподіваюся, депутатам стане наполегливості на наступному засіданні парламенту ухвалити готові проекти рішень щодо перейменувань.
Можливо, 17 березня цього не сталося через те, що питання було винесене на розгляд аж під кінець робочого дня.

  • У наступній “неконфліктній”, як ви кажете, постанові – які населені пункти є найбільш значними?

– Ой, я зараз не маю паперів під рукою, не можу так сказати. Адже йдеться загалом майже про 500 назв.

“Красноармійськ буде Покровськ,
як вирішило місто,
а в Комсомольська – смішна й дитяча впертість”

– Я зустрічався з міським головою, паном Биковим, і казав, що УІНП готовий прийняти будь-яку нову назву, яку запропонує місцева громада. Ми готові на будь-які компроміси щодо перейменування. Єдина умова – назва Комсомольськ залишитися не може.

КомсомольськБільш як місяць тому пан Биков був у Києві, завітав до мене й погодився з цією пропозицією. Сказав, що в місті проведуть громадські слухання і запропонують якусь іншу [некомуністичну] назву для Комсомольська. Минуло кілька тижнів, я відвідав Полтаву, де відбувалося засідання обласної держадміністрації щодо перейменувань у Полтаві. Там був пан Биков, який раптом знову заявив, що “ми порадилися, і громада вирішила, що ми не будемо перейменовувати, а проведемо місцевий референдум і звернемося до Верховної Ради із заявою, що наше місто не підлягає декомунізації”.

Це дуже смішна, дитяча позиція, яка не має нічого спільного з позицією відповідального політика, котрий повинен дотримуватися закону та вчити інших громадян поважати закон.

  • Тобто наразі дискусія так і застигла на точці Горішні Плавні проти Комсомольська?

– Так, позиція нашого Інституту – Горішні Плавні. Це назва козацького поселення, яке існувало на території нинішнього міста. Це один із тих випадків, коли ми брали за основу історичні топоніми, гідроніми, інші факти, пов’язані з історією цією місцевості, і таким чином пропонували.

Але не можна казати – “або Горішні Плавні, або Комсомольск”. Адже назва “Комсомольск” ніяк не може залишитися з огляду на вимоги закону.

  • Протилежний випадок – Красноармійськ Донецької області. Пропозиція УІНП була – відновити історичну назву “Гришине”, яка існувала до 1934 року. У місті ображаються, кажуть, що вони хочуть Покровськ, а Інститут національної пам’яті наполягає на Гришиному, тоді як село з такою назвою і зараз існує біля Красноармійська…

– Наша пропозиція полягала в тому, що якщо є історична назва, то ми пропонуємо органам місцевої влади звернути на неї увагу. Але якщо в Красноармійську наполягають на Покровську (таке рішення справді затвердила міська рада 17 березня. – “Н”), ми не будемо наполягати на іншому.

Так, наприклад, було із перейменуванням Орджонікідзе Дніпропетровської області в постанові 17 березня. Ми пропонували назву Великий Луг. Ця назва не є історичною, але пов’язана з історією цього краю. Натомість місцева громада запропонувала варіант – Покров. І комітет Верховної Ради підтримав таку назву. Відповідно, УІНП не може протестувати проти такого вибору.

  • Тобто мешканців Красноармійська можна заспокоїти заявою про те, що УІНП акцептує назву Покровськ?

– Так, так.

“Парламент повинен знайти в собі
достатньо відваги
і перейменувати Кіровоград”

  • А що стосується, мабуть, найконфліктнішого міста – Кіровограда. На якій стадії зараз процес?

– Щодо Кіровограда, позиція Інституту принципова. Він не може бути перейменований у Єлисаветград. Тому що це назва, яка абсолютно асоціюється з російською імперською історією, з колоніальним минулим України. В теперішній ситуації було б дуже неприємно робити таке перейменування. Тим більше, що й дуже велика частина громадськості Кіровограда категорично проти цього.

Відповідно, на даний час у Верховній Раді зареєстровано постанову, яка пройшла через комітет, про перейменування Кіровограда в Інгульськ. І ця назва — один із варіантів, запропонованих міською громадою, та погоджена Інститутом національної пам’яті.
Крім того, зараз з’явилася нова постанова, яку вніс депутат Костянтин Яриніч, про перейменування міста вже не в Єлисаветград, а в Свято-Єлисавет. Ну, така дивна позиція… З одного боку, можна вітати, що це не про імператрицю Єлизавету, яка точно святою не була. Але з іншого боку, назва теж не дуже вдала, з огляду на минуле.

  • Як на вашу думку, коли і як Верховна Рада може визначитися з приводу Кіровограда та інших найбільш конфліктних назв?

– Я робитиму все від мене залежне, щоб на кожному наступному засіданні Верховної Ради ми розглядали ці питання й нарешті поставили крапку. Адже Верховна Рада вже й так запізнилася з перейменуваннями відповідно до вимог закону про декомунізацію.

Я думаю, що народні депутати повинні знайти в собі достатньо відваги та взятися за перейменування тих населених пунктів, де місцеві громади не хочуть перейменування. Адже в цьому й полягає відвага політика – робити речі, потрібні для країни, навіть якщо вони комусь не подобаються.

Відповідно, вже на найближчих засіданнях Верховної Ради я готовий обґрунтовувати наше бачення таких перейменувань.
Але ще раз наголошу: ми з самого початку заявили, що готові підтримати будь-яку пропозицію місцевої громади, за умови, що вона не суперечитиме закону про декомунізацію.

Тож я переконаний, що ми візьмемося і за великі міста, і Кіровоград також перейменуємо.

  • Скільки всього залишається перейменувати населених пунктів? І скільки з них “конфліктних”?

(зітхає) Все-таки не подобається мені це слово, “конфліктні”. Бо як можна назвати “конфліктною” ситуацію з населеним пунктом, де органи місцевого самоврядування просто ніяк не відгукуються? А такі є, їх десятки.

Загалом, якщо об’єднати такі населені пункти із тими, що “скандалять”, я гадаю, йдеться про кілька десятків – “тих, що потребують додаткових дискусій”.

Перейменовано, з урахуванням постанов від 4 лютого і 17 березня, загалом 327. Станом на осінь потребували перейменування 908 населених пунктів. Залишається майже 580.

Місцевий рівень після дедлайну:
Саакашвілі має наслідувати Москаля

  • Встановлені законом терміни перейменувань уже минули, але в четвер Верховна Рада ухвалила додаткове рішення з приводу продовження…

– Проголосували за те, що органи місцевого самоврядування можуть до наступного засідання комітету ВР надавати свої пропозиції, щоб ми їх врахували в поданні на розгляд парламенту. Тому що, як я вже казав, є деякі органи місцевого самоврядування, які до цього часу ігнорували наші звернення, а є ще такі, які відгукнулися, але досить специфічно, заявивши, що не хочуть перейменовуватись.
Я думаю, надалі їхня позиція пом’якшиться, так само, як після першої постанови Верховної Ради на початку лютого про перейменування до нас прийшли десятки погоджень із різних населених пунктів буквально протягом тижня.

Політична культура, на жаль, в Україні така, що частина людей думала, що цей закон необов’язково буде виконувати, що можна буде відсидітись і перечекати. Тепер вони переконуються в протилежному. Ми будемо враховувати їхні пропозиції, незважаючи на те, що вони приходять із великим запізненням.

  • Для перейменування вулиць і площ в окремих населених пунктах дедлайн минув 21 лютого, відтак право ухвалювати рішення щодо декомунізації топонімів перейшло до голів обласних адміністрацій. Досі було відомо про рішення з цього приводу лише голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, який, зокрема, перейменував вулицю Леніна на честь Джона Леннона. Москаль єдиний із голів ОДА скористався таким правом?

– Зараз над цим дуже активно працює також пан Головко, керівник Полтавської обласної держадміністрації. Він створив комісію, яка готує перейменування в Полтаві. І, за його словами, до початку квітня перейменування в місті будуть здійснені в повному масштабі. Тобто донедавна Полтава була одним з аутсайдерів декомунізації через позицію мера Мамая, але тепер надолужує.

Залишається поки що невизначеним питання Одеси. Ми вже звертаємося до голови обласної адміністрації Міхеїла Саакашвілі і сподіваємося на те, що він включиться в процес декомунізації.

“Потрібно зустрічатися з Кличком, щоб
переконати його прискорити процес у Києві”

  • Одна справа, коли декомунізація погано доходить до регіонів, й інша – Київ, де розташовані центральні органи влади. У столиці перейменування начебто відбуваються, але при цьому залишається безліч комуністичних та радянських назв, вулиця Щорса в самому центрі, пам’ятник Щорсу… Як ви впливаєте на київську владу?

– У Києві мало бути перейменовано 112 вулиць, і це цілком можна було б зробити одним пакетом, як це відбувалося в тому ж Дніпропетровську й Харкові, де йшлося про 300 назв.
На жаль, у Києві цей пакет розділили на дрібніші і розглядають їх окремо. Ця процедура дуже тривала – спочатку топонімічна комісія, потім два місяці громадського обговорення, потім міська рада приймає, а потім іще й міський голова підписує. Наприклад, минулого тижня міський голова щойно підписав ті рішення, які були схвалені ще на початку лютого.

Звичайно, нас турбує таке затягування процесу, і ми звертаємося до київської влади з приводу неприпустимості такого зволікання.

Тим паче, в Києві мало бути демонтовано ще й понад сто меморіальних таблиць, які стосуються комуністичного минулого. Ця робота виконана дуже незначною мірою.
Лише після нашого листа, який ми написали близько місяця тому, ми бачимо, що потроху почалися якісь демонтажі.

Пам’ятник Миколі Щорсу в Києві

Пам’ятник Миколі Щорсу в Києві

Також УІНП дуже непокоїть позиція міського голови Кличка щодо таких величезних пам’ятників, як пам’ятник чекістам на Либідській, який однозначно має бути демонтований і прибраний із публічного простору, та щодо пам’ятника Щорсу.

З приводу Щорса від Кличка прозвучав узагалі дивний, курйозний, як на мене, коментар – мовляв, ми порадилися з експертною комісією, і вона заявила, ніби цей пам’ятник має мистецьку цінність, тому на нього не поширюється дія закону про декомунізацію.
Насправді оцінка експертної ради при міському голові важлива, але це означає лише те, що пам’ятник Щорсу, попри його високу мистецьку вартість, все одну має бути демонтований і не залишатися в публічному просторі. Інша річ, що він може бути збережений, виставлений у музеї.

Міський голова мав би це знати. А демонтувати статую комуністичного воєначальника – прямий обов’язок мера відповідно до закону.

  • Ви з цього приводу вже не вперше полемізуєте з Віталієм Кличком заочно. А ви не зустрічалися з ним і не спілкувалися з цього приводу особисто?

– На жаль, востаннє я зустрічався з Віталієм Володимировичем іще на Майдані. Я думаю, що коли відбудеться наша наступна очна зустріч, я зможу йому пояснити, чому важливо реалізувати норми закону про декомунізацію у столиці. Особливо для керівника міста, який заявляє про свої європейські устремління та прагнення перетворити Київ на європейську столицю.

Я вважаю, що Київ ніколи не стане європейською столицею, якщо в ньому залишатимуться пам’ятники чекістам та Щорсу.

  • Тобто ви плануєте таку зустріч із Кличком?

– Звичайно. Я думаю, що ближчим часом намагатимуся зустрітись із ним.

Розмовляв: Дмитро Лиховій

Читайте також:
Проміжні підсумки другого етапу декомунізації від УІНП:
лідирує ще не перейменований Дніпропетровськ

Володимир В’ятрович: У Раді є більшість для перейменування
“комуністичних” міст, зокрема й окупованих. Інтерв’ю “Новинарні”

Ватажок “ДНР” про перейменування Києвом окупованих міст Донбасу: “Це корисні заяви”

етапи декомунізації

Нагадаємо, населені пункти, що мають “радянські” й “комуністичні” назви, мають бути перейменовані відповідно до Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”.

До назв населених пунктів, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них; назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

 

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *