Володимир В’ятрович: У Раді є більшість для перейменування “комуністичних” міст, зокрема й окупованих. Інтерв’ю “Новинарні”

Володимир В'ятрович

 

Наближається 21 лютого – дата, до якої Верховна Рада України має ухвалити остаточне рішення про перейменування населених пунктів, що мають “радянські” й “комуністичні” назви відповідно до Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки”.

Як повідомляла Новинарня“, закон не передбачає винятків – перейменовані мають бути міста й селища навіть в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу. На цьому в інтерв’ю нашому сайту ще раз наголошує голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
За його словами, для саботажників передбачені “силові” рішення, і більшість голосів для цього в парламенті буде.

Учора до парламенту було внесено проект постанови про перейменування 4 міст та 160 сіл і селищ.
Зокрема, в Донецькій області на підконтрольній території пропонується перейменувати Артемівськ на Бахмут (Артемівський район – на Бахмутський), Дзержинськ – на Торецьк, Красний Лиман – на Лиман; також запропоновано перейменувати Іллічівськ Одеської області на Чорноморськ.
Також внесено пропозицію перейменувати смт Щорськ (Дніпропетровська область) на Божедарівку, смт Кіровськ (Донецька область) – на Зарічне, смт Чапаєве (Харківська область) – на Слобожанське. Далі в проекті – 157 сіл і селищ. Найбільше – 41 – у Харківській області, 27 – у Донецькій, 24 – у Чернігівській, 20 – у Київській, 15 – у Кіровоградській.

Авторами проекту є 11 депутатів, зокрема Сергій Власенко з “Батьківщини”.
Запропоновані назви пройшли узгодження в Українському інституті національної пам’яті. Цей проект уже розглянув Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування і рекомендував ухвалити постанову за основу та в цілому.

Однак привертає увагу той факт, що на ВР винесено заледве 1/6 частину назв населених пунктів, які слід змінити по всій України. Як встигнути до дедлайну? Із цими питаннями “Новинарня” звернулася до голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.

  • Пане Володимире, наближається 21 лютого, а проект постанови про перейменування ми бачимо лише один, і він охоплює лише невелику частину населених пунктів з усього об’єму. Як ви бачите темпи цього процесу “зсередини”?

Загалом має бути перейменовано понад 900 населених пунктів. Відповідно, зараз послідовно відбувається обговорення нових назв спочатку на Комітеті ВР з питань державного будівництва. За результатами обговорення комітет оформлює нові назви у вигляді проекту постанови й подає на розгляд парламенту.

1 лютого зареєстровано лише першу постанову. Вона не включила навіть усі населені пункти, які вже обговорювалися самим профільним комітетом. Будуть друга, третя й наступні постанови.

Завтра (3 лютого) знову відбудеться засідання цього комітету, і буде розглянуто наступну порцію. Відповідно, ось так частинами ми будемо розглядати нові варіанти назв і пропонувати Верховній Раді, щоб ці назви якнайшвидше були проголосовані.

  • Проект першої постанови охоплює тільки ті населені пункти, щодо яких перейменування було схвалене самими місцевими громадами, так?

Так, це назви, запропоновані самими місцевими громадами й погоджені Інститутом національної пам’яті. Більшість цих варіантів – або повернення до історичних назв, якщо були такі варіанти, або – якщо не було – просто запропоновані громадою.

  • Коли можна чекати появи проектів постанов про перейменування тих населених пунктів, де місцеві ради чи громади саботують декомунізацію топонімів? Так би мовити, перейменування “в силовому порядку”?

На останньому засіданні комітету, яке відбулося минулого тижня, було прийнято рішення додатково звернутися до таких органів місцевого самоврядування, нагадавши їм, що ми чекаємо їхніх пропозицій. І, я думаю, з наступного тижня вже можна переходити до тих населених пунктів, які не подали чи вже й не подадуть свої назви.

Є й такі населені пункти, які за результатами громадських обговорень подають старі назви, бо не хочуть перейменовуватись. Але ця думка не буде врахована.

  • Якщо оцінювати темп та обсяги цього процесу – чи можна прогнозувати, що він затягнеться на довший термін, ніж передбачено законом? Тобто до 21 лютого Рада встигне чи ні?

Ми наразі націлюємося все-таки встигнути до 21 лютого. Але це залежатиме від роботи Верховної Ради та її оперативності. Тобто коли, яким чином голосуватиме.

Однозначно я спрогнозувати не можу, але ми робимо все від нас залежне, щоб ми вклалися в передбачений термін. Та від нас залежить не все.

  • Як ви вважаєте, чи вдасться Раді набирати більшість при голосуванні за постанови про перейменування?

Я абсолютно впевнений, що більшість буде.

  • В одному з попередніх інтерв’ю ви говорили, що для окупованих Криму й Донбасу винятків не буде, і парламент України має до 21 лютого завершити перейменування також на цих територіях. То чи обговорюються зараз на комітеті ВР пропозиції щодо зміни топонімів АР Крим і так званих “окремих районів Донецької й Луганської областей”? Чи ці рішення можуть бути відтерміновані, щоб не дратувати ОРДЛО в контексті мінського процесу, наприклад?

Наша позиція в Інституті національної пам’яті полягає в тому, що ці назви мають бути змінені, і жодні винятки не можливі. Відповідно, ми підготуємо й ці пропозиції. Комітет ВР отримає їх як наші рекомендації. Через те, що громадських обговорень на територіях, не контрольованих Україною, на жаль, не відбулося.

  • Але поки що подань УІНП щодо Криму й ОРДЛО не було?

Ми будемо їх оформляти, як тільки закінчаться пропозиції тих громад, які висловили свою думку.

Розмовляв: Дмитро Лиховій

Читайте також:

Довідка: суть і терміни декомунізації топонімів

До назв населених пунктів, які слід перейменовувати, належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменування, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них; назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

За даними УІНП, загалом перейменуванню підлягає близько 900 населених пунктів по Україні, з них міст і смт – майже 70.

У Криму таких міст і селищ міського типу – 10, сіл – 56. На Донбасі – ще більше.
Серед міст на окупованих територіях, які мусить перейменувати Верховна Рада України – Красноперекопськ, Торез, Свердловськ, Вахрушеве, Стаханов, Красний Луч тощо.

mapa-pereymenuvannja7_jp (1)

mapa-pereymenuvannja4_jp

Закон передбачає чіткі механізми протидії можливому саботажу або бездіяльності окремих громад та місцевих рад, які не захочуть перейменовувати свої населені пункти.

Щоб визначитися із новою назвою або обговорити різні пропозиції на громадських слуханнях, місцеві громади мали півроку з початку дії закону — до 21 листопада 2015. Після цього впродовж 3 місяців Верховна Рада України має ухвалити рішення про перейменування.

Таким чином, якщо для нових назв вулиць і площ крайня дата – 21 травня 2016, до остаточне перейменування населених пунктів має відбутися до 21 лютого 2016 року.

етапи декомунізації

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *