Фотовиставка “Жінки в ЗСУ” у стінах Міноборони: “оксюморон” і спосіб впливу на генералів




“Жінки в Збройних силах України” – так називається фотовиставка, що з нагоди Міжнародного жіночого дня триває в Міністерстві оборони та знайомить із жінками-військовими із зони АТО.

Як повідомляє сторінка МО у “Фейсбуці”, експозиція організована у співпраці зі Структурою Організації Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності й розширення прав і можливостей жінок (UN Women) та Українським жіночим фондом.

Пересічним громадянам непросто потрапити за стіни оборонного відомства. Тобто, виходить, виставку влаштовано суто для начальства міністерства і Генштабу.
Але, мабуть, це й на краще. Принаймні генерали побачать, що жінки на передовій є, причому пробиваються вони на фронт всупереч директивам Міноборони.

“Із дівчатами, чиї портрети є на тій виставці, плануємо сходити сфотографуватися біля своїх зображень”, – каже Новинарні Олена Шарговська, позивний Джейн.

Ця жінка була в АТО як доброволець, парамедик медичного підрозділу “Госпітальєри” при Добровольчому українському корпусі “Правий сектор”.

Олена Шарговська, позивний Джейн, парамедик, доброволець, член медичного підрозділу «Госпітальєри», проходила службу в Першому добровільному мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. У цивільному житті - журналістка, волонтерка. Працює в Інституті Національної пам'яті. Фото: UN Women/Олена Максименко

Олена Шарговська, позивний Джейн, парамедик, доброволець, член медичного підрозділу «Госпітальєри», проходила службу в Першому добровільному мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. У цивільному житті – журналістка, волонтерка. Працює в Інституті Національної пам’яті.
Фото: UN Women/Олена Максименко

Наприкінці 2015 року Шарговська прагнула укласти контракт зі Збройними силами України, однак не змогла це зробити через тимчасовий наказ по армії, який заборонив брати жінок у військо.
Під тиском громадськості наказ скасували, однак поїзд Джейн пішов, і на бажану програму НАТО для парамедиків вона не встигла.

Читайте також:
“Марш невидимого батальйону”:
Генштаб скасував наказ про відмову приймати жінок на контракт ЗСУ

Тепер Олена відгукується про фотовиставку “Жінки в ЗСУ” із неабияким сарказмом.

“Для мене це оксиморон, оскільки всі мої бойові подруги належать до добровольчих підрозділів, і сказати, що ми – “Жінки у Збройних силах України” – це для мене трохи абсурдно. Адже ті ж “Госпітальєри” ДУК ПС – це, по суті, незаконне формування з погляду державних установ”, – каже Олена Шарговська.

“З іншого боку, в цьому заході, що відбувається в стінах Міноборони, є момент визнання нашої присутності, оприявнення, і це позитивно”, – зазначає Джейн.

“Оскільки світлини зроблено талановитими фотографами, то жінки-військові не виглядають на них екзотикою, як це іноді намагаються показати в Україні”, – додає Олена.

У зв’язку з цим слід наголосити, що досі залишається чинним наказ міністра оборони №337 від 27.05.2014, який не дозволяє жінкам служити в ЗСУ на “чоловічих” посадах.
Наказ передбачає можливість жінок служити на контракті в Збройних силах лише на посадах на кшталт фінансистки, бібліотекарки, начальниці лазні тощо. Це ніщо інше, як дискримінація, заявляють жінки-активістки.

Ті жінки, які служать в АТО й воюють на передовій, перебувають у нерівному становищі з чоловіками. Часто, виконуючи одні й ті самі функції, жінка – замість посади стрільця, розвідника, снайпера тощо – формально значиться на якійсь тиловій посаді таі, відповідно, отримує нижчу платню.

Активістки вимагають розширення переліку посад, на яких бажаючі жінки можуть служити в ЗСУ. Для цього проводяться різні акції – на вулицях (як уже згаданий “Марш невидимого батальйону“), в соцмережах… І от – у коридорах МО у вигляді фотовиставки.

У Міністерстви оборони виставка триватиме до 9 березня, після чого переміститься в Будинок офіцерів (вул. Грушевського, 30/1), де з нею зможуть ознайомитись уже всі охочі.

А поки що “Новинарня” пропонує оглянути деякі фото з цієї експозиції онлайн:

Оксана Зацарінна. Спочатку їздила в АТО як волонтер, але, маючи медичну освіту, залишилась в батальйоні «Айдар», де служив її чоловік. Родом із Черкаської області, в мирному житті була приватним підприємцем, має троє дітей, найменшій донечці 8 років. В АТО оформлена офіційно не була. «Там немає різниці, чоловік ти чи жінка. Більше значення має розуміння того, що ти там, де дійсно хочеш бути… Вже будучи на війні, я зрозуміла, що тут ми дійсно нація. Пережила там не мало – і обстріли, і кулі снайпера... Не кожний чоловік витримував те, що витримували ми, жінки, на війні». Фото: UN Women/Людмила Мицик

Оксана Зацарінна. Спочатку їздила в АТО як волонтер, але, маючи медичну освіту, залишилась в батальйоні «Айдар», де служив її чоловік. Родом із Черкаської області, в мирному житті була приватним підприємцем, має троє дітей, найменшій донечці 8 років. В АТО оформлена офіційно не була. «Там немає різниці, чоловік ти чи жінка. Більше значення має розуміння того, що ти там, де дійсно хочеш бути… Вже будучи на війні, я зрозуміла, що тут ми дійсно нація. Пережила там не мало – і обстріли, і кулі снайпера… Не кожний чоловік витримував те, що витримували ми, жінки, на війні».
Фото: UN Women/Людмила Мицик

 

Вікторія Котюх, медик батальйону «Айдар», родом із м. Ніжин Чернігівської обл. Пішла в АТО слідом за своїм сином, а згодом до них приєднався і чоловік Вікторії. До АТО – пенсіонерка; перед тим, як вийти на пенсію працювала лікарем-анестезіологом у відділенні реанімації. Фото: UN Women/Людмила Мицик

Вікторія Котюх, медик батальйону «Айдар», родом із м. Ніжин Чернігівської обл. Пішла в АТО слідом за своїм сином, а згодом до них приєднався і чоловік Вікторії. До АТО – пенсіонерка; перед тим, як вийти на пенсію працювала лікарем-анестезіологом у відділенні реанімації.
Фото: UN Women/Людмила Мицик

 

Віра Панурова, психолог, проводить заняття з бійцями із профілактики бойового стресу. Нагороджена медаллю «За гідність та патріотизм». З початком військових дій на Сході поїхала на передову надавати психологічну допомогу побратимам - майданівцям, які пішли воювати. В минулому професійно займалась кінним спортом. Фото: UN Women/Людмила Мицик

Віра Панурова, психолог, проводить заняття з бійцями із профілактики бойового стресу. Нагороджена медаллю «За гідність та патріотизм».
З початком військових дій на Сході поїхала на передову надавати психологічну допомогу побратимам – майданівцям, які пішли воювати. В минулому професійно займалась кінним спортом.
Фото: UN Women/Людмила Мицик

 

Мицик Людмила, психолог і фотограф, працює з бійцями як в навчальних частинах, так і в зоні військового протистояння. Працює психологом з 1992 року.

Людмила Мицик, психолог і фотограф, працює з бійцями як в навчальних частинах, так і в зоні військового протистояння. Працює психологом з 1992 року

 

Наталія Степук, кризовий психолог, інструктор-викладач Першої психологічної допомоги, в АТО проводить психологічну роботу із звільненими із полону, керує напрямком психологічної підготовки курсантів. До Майдану і АТО працювала сімейним психологом у власному центрі. «Я хочу зробити все можливе, щоб моя українська нація була психологічно здорова! Щоб ми якомога швидше оговталися після страшних втрат та почали жити і передавати життя далі!» Фото: UN Women/Людмила Мицик

Наталія Степук, кризовий психолог, інструктор-викладач Першої психологічної допомоги, в АТО проводить психологічну роботу із звільненими із полону, керує напрямком психологічної підготовки курсантів.
До Майдану і АТО працювала сімейним психологом у власному центрі. «Я хочу зробити все можливе, щоб моя українська нація була психологічно здорова! Щоб ми якомога швидше оговталися після страшних втрат та почали жити і передавати життя далі!»
Фото: UN Women/Людмила Мицик

 

Котлярова Олеся, позивний Білка, родом з Луганської обл. Спочатку поїхала в АТО з сестрою добровольцем в батальйон «Айдар», пізніше була мобілізована. Нещодавно пішла на демобілізацію, вийшла заміж за бійця з батальйону. У мирному житті навчалась в Інституті міжнародних відносин у Києві, була помічником директора дитячого Євробачення-2013, паралельно працювала на кафедрі в інституті. Фото: UN Women/Людмила Мицик

Олеся Котлярова, позивний Білка, родом з Луганської обл. Спочатку поїхала в АТО з сестрою добровольцем в батальйон «Айдар», пізніше була мобілізована. Нещодавно пішла на демобілізацію, вийшла заміж за бійця з батальйону. У мирному житті навчалась в Інституті міжнародних відносин у Києві, була помічником директора дитячого Євробачення-2013, паралельно працювала на кафедрі в інституті.
Фото: UN Women/Людмила Мицик

 

Зоя (позивний), парамедик та санінструкторка медичного підрозділу «Госпітальєри». За освітою культуролог. Перш ніж піти на фронт, працювала в «Пінчук Арт Центрі» в м. Києві. Фото: UN Women/Олена Максименко

Зоя (позивний), парамедик та санінструкторка медичного підрозділу «Госпітальєри». За освітою культуролог. Перш ніж піти на фронт, працювала в «Пінчук Арт Центрі» в м. Києві.
Фото: UN Women/Олена Максименко

 

Оксана Романів, військова лікарка, командир групи Першого добровільного мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. В цивільному житті - лікар-терапевт, музикант, поетка. Фото: UN Women/Олена Максименко

Оксана Романів, військова лікарка, командир групи Першого добровільного мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. В цивільному житті – лікар-терапевт, музикант, поетка.
Фото: UN Women/Олена Максименко

 

Меллон (позивний), парамедик-журналіст, доброволець. Служила в Першому добровільному мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. Зараз прикріплена до медичного підрозділу «Госпітальєри». В цивільному житті - журналістка, громадська активістка, поетка. Фото: UN Women/Олена Максименко

Меллон (позивний), парамедик-журналіст, доброволець. Служила в Першому добровільному мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. Зараз прикріплена до медичного підрозділу «Госпітальєри». В цивільному житті – журналістка, громадська активістка, поетка.
Фото: UN Women/Олена Максименко

 

Дарт (позивний), парамедик-стрілець, у минулому - член Першого добровільного мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Зараз є добровольцем медичного підрозділу «Госпітальєри» при 8-му окремому батальйоні Української Добровольчої Армії. В цивільному житті - соціолог, музикант, артистка вогняного театру, громадська активістка. Фото: UN Women/Олена Максименко

Дарт (позивний), парамедик-стрілець, у минулому – член Першого добровільного мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Зараз є добровольцем медичного підрозділу «Госпітальєри» при 8-му окремому батальйоні Української Добровольчої Армії. В цивільному житті – соціолог, музикант, артистка вогняного театру, громадська активістка.
Фото: UN Women/Олена Максименко

 

Паєвська Юлія, доброволець у ЗСУ, медик, парамедик, займається евакуацією поранених. Має нагороду «Захисник Вітчизни». В мирному житті – Президент асоціації «Мутокукай Україна», викладач айкідо, художник-дизайнер. Фото: UN Women/Клеопатра Анферова

Юлія Паєвська, доброволець у ЗСУ, медик, парамедик, займається евакуацією поранених. Має нагороду «Захисник Вітчизни». В мирному житті – президент асоціації «Мутокукай Україна», викладач айкідо, художник-дизайнер.
Фото: UN Women/Клеопатра Анферова

 

Калініна Людмила, служить в батальйоні «Донбас», командир розвідувального взводу, розвідувально-диверсійної роти, в.о. прес-офіцера. Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеню, має медаль «Захисник Вітчизни», медаль «За любов та жертовність до України», нагрудний знак «Учасник АТО». Служить до цього часу. Має двоє дітей. Фото: UN Women/Клеопатра Анферова

Людмила Калініна, служить в батальйоні «Донбас», командир розвідувального взводу, розвідувально-диверсійної роти, в.о. прес-офіцера. Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеню, має медаль «Захисник Вітчизни», медаль «За любов та жертовність до України», нагрудний знак «Учасник АТО». Служить до цього часу. Має двоє дітей.
Фото: UN Women/Клеопатра Анферова

Аля (позивний), парамедик медичного підрозділу «Госпітальєри». До війни вивчала чеську філологію у Львівському університеті. Тепер збирається пов'язати подальше життя з психологічною реабілітацією бійців АТО. Фото: UN Women/Олена Максименко

Аля (позивний), парамедик медичного підрозділу «Госпітальєри». До війни вивчала чеську філологію у Львівському університеті. Тепер збирається пов’язати подальше життя з психологічною реабілітацією бійців АТО.
Фото: UN Women/Олена Максименко

 

Фобія (позивний), служить в інформаційному відділі медичного підрозділу "Госпітальєри". Студентка заочної форми навчання, до війни захоплювалась професійною фотографією та подорожами. Фото: UN Women/Олена Максименко

Фобія (позивний), служить в інформаційному відділі медичного підрозділу “Госпітальєри”. Студентка заочної форми навчання, до війни захоплювалась професійною фотографією та подорожами.
Фото: UN Women/Олена Максименко

Читайте також:
Порошенко: Україна стала нацією воїнів, і роль жінки в цьому дуже особлива

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *