автор: Олена Зварич
“Нарешті почалося: люди почали відстрілювати ТЦКшників”, “Опір ТЦК – це спроба народного повстання”, “Збройними силами України командує людина несповна розуму, або це хитрий і підступний російський агент”, “Молодь женуть на фронт”… Це не цитати з виступів войовничих антиукраїнських блогерів на кшталт Шарія чи з російських телеграм-каналів. Це меседжі з ютуб-каналу, який веде цілий капітан Збройних сил України, учасник бойових дій, в недалекому минулому відомий журналіст-розслідувач та навіть кандидат у президенти Дмитро Гнап.
Майже кожен сюжет на його каналі присвячений гострій критиці ЗСУ, запереченню потреби мобілізації і запеклому хейту ТЦК. “Злочинна мобілізація” і “кати з ТЦК” становлять близько 70% контенту. Авжеж, це улюблені об’єкти для биття, бо такі сюжети добре “заходять” і збирають на каналі “Дмитро Гнап” зазвичай 150-300 тисяч переглядів. Можете собі уявити, що один сюжет, який брутально агітує проти мобілізації і підриває обороноздатність України, переглядають всі без винятку мешканці такого великого обласного центру, як, наприклад, Луцьк, Вінниця чи Полтава.
“Якщо ви хочете дізнатися, чому я як військовий виступаю проти мобілізації, підпишіться на мій телеграм-канал”, – закликає блогер. Ми не підписалися, але дізнатися хочемо. Та насамперед ми дізналися про дещо інше – запеклий антимобілізатор Гнап не є чинним військовим, він звільнився з армії у 2024-му, проте продовжує представлятися офіцером 3-ї танкової бригади, яку залишив ще два роки тому.
Навіщо Гнап це робить? І як відбулася його трансформація?
Фото з фейсбуку Дмитра Гнапа
У листопаді 2022-го Дмитро підписав цю світлину: “ЗСУ – це котики”, а в лютому 2025 року він уже заявляє, що “така армія веде країну до катастрофи”.
Дмитро Гнап мобілізувався до війська у перші тижні після вторгнення рашистів, був призначений заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення. Його танкова рота зі складу 3-ї ОТБр брала участь у боях на Харківщині. Це був час, коли українці хором молилися за військових і перепощували у мережах постери “Бог носить форму ЗСУ”. Час, коли належати до сонму “богів у пікселі” вважалося почесною справою.
“Відео, яке зараз рве топ українського YouTube – не про мольфарку, яка передбачила кінець війни. Не про черговий прогноз Арестовича. А про моїх побратимів-танкістів. Звичайних українських чоловіків, які полишили роботу, поплювали на руки і заходилися рубати москаля”, – писав у фейсбуці офіцер-МПЗшник Дмитро Гнап у червні 2022-го. Через два з половиною року він кардинально змінить риторику.
“На початку служби Дмитро був на бойових, влітку 2022-го перевівся в інший батальйон на посаду психолога, пізніше – став начальником служби військово-цивільного співробітництва бригади і шукав шляхи для переведення в Київ”, – розповів мені про шлях Гнапа в армії офіцер 3-ї танкової Залізної бригади, який захотів залишитися неназваним.
Каже, в 3-й ОТБр Гнап добре зарекомендував себе. Про нього схвально відгукувалися комбати, під керівництвом яких служив.
“Знаєте, на початку війни в армії багато чого не вистачало. Це вже зараз ситуація кардинально змінилася, а тоді багато чого не було. І Гнап як людина відома, медійна, діставав і “Старлінк”, і машини, генератори якісь привозив”, – пригадує співрозмовник.
У Третій танковій колишній медійник прослужив майже рік. Та, як повідомив офіційний представник бригади, 24 лютого 2023 року перевівся в іншу частину . За нашими даними, в тодішній Центр досліджень воєнної історії ЗСУ.
За нового головнокомандувача Олександра Сирського цю структуру реорганізували, штат оптимізували, і в червні 2024-го Дмитро Гнап опинився в управлінні комунікацій командування Десантно-штурмових військ ЗСУ в Житомирі.
Колеги розповідають, що в КДШВ Гнап теж служив сумлінно, але недовго – менш ніж пів року.
На наш запит у командуванні ДШВ повідомили, що капітан Дмитро Гнап звільнився з військової служби в листопаді 2024 року, “під час виконання службових обов’язків зарекомендував себе позитивно”.
За час служби Гнап піднявся у званні від лейтенанта до капітана.
За півтора місяця після звільнення з лав ЗСУ Дмитро Гнап почне записувати епатажні стріми на своєму каналі в ютубі і заявить: “Доброволець – це той, хто добровільно пішов у військо і добровільно може піти в будь-який момент, коли захоче”.
На канал “Дмитро Гнап” в YouTube станом на 22 квітня 2025 року підписалося 107 тис. користувачів, він має 163 відео
Такій махновщині протистоїть закон, що передбачає вкрай вузькі коридори для звільнення з війська під час дії воєнного стану – за станом здоров’я через ВЛК, три неповнолітні дитини, за важкими сімейними обставинами (догляд за хворими рідними).
“Він звільнився за сімейними обставинами. Начебто хтось хворий у родині потребував догляду. Але не з таких аж най-найближчих родичів. Здається, Гнап звільнився для догляду за хворою тещею”, – поділився колега ексвійськового, який служив з ним у комунікаційних структурах ДШВ.
Сам Дмитро Гнап у розмові з “Новинареню” сказав, що мав кілька підстав для законного звільнення, і найперша – трьох неповнолітніх дітей.
По звільненню в запас служба так глибоко застрягла у Дмитровій підсвідомості, що, проклинаючи армійські порядки, командувачів, мобілізаційні потреби країни, під час ефірів він не знімає футболку кольору хакі та продовжує позиціонувати себе як чинного військовослужбовця.
Можливо, це тому, що офіцеру, який розповідає “страшну правду про армію і бусифікацію”, довірливий глядач повірить більше, ніж якомусь Олешку, котрий говоритиме те саме з-за Тиси? Або іншому офіцерові, котрий звільнився з армії через хвору тещу?
У будь-якому разі, лише в одному з перших своїх етерів, у січні 2025-го, Гнап обмовився про те, що вже не у війську. Та відтоді публічно про це не згадував.
Натомість на фейсбук-сторінці його місцем роботи досі вказана 3-тя окрема танкова Залізна бригада.
Звісно, не всі завсідники соціальної платформи регулярно оновлюють дані про зміну місця роботи, інколи просто не зважають на це. Можна було б припустити, що Дмитро Гнап також забув внести зміни у цей рядок. Якби не повсюдні ненав’язливі згадки блогера в коментарях та стрімах про службу в Третій танковій – так, начебто він зараз закриє ноутбук і відразу полізе в танк. Наприклад, “у моїй танковій роті деяким механікам-водіям танків по 59 років”.
Такі коментарі Гнапа під постом одного з журналістів і привернули мою увагу. На запитання щодо його нинішньої посади Дмитро дав зрозуміти, що є заступником командира танкової роти.
Словом, “я танки гриз, як барбарис”. Щоправда, три роки тому.
У мережі можна знайти й інші подібні ремарки Гнапа, якими він дає зрозуміти, що служить у танковій бригаді і взагалі що досі служить.
Так, у січні в одному ютуб-інтерв’ю Гнап називається чиннним бойовим офіцером: “Як офіцер бойового підрозділу, скажу: армія має бути не така, як сьогодні – примусова, рабська, кріпацька. Вона має бути добровільна, контрактна, професійна. Бо нинішня армія веде Україну до катастрофи”.
Щоправда, в телефонінй розмові зі мною Гнап визнав, що звільнився з лав ЗСУ.
Свою риторику Дмитро Гнап не вважає антиукраїнською. Переконує, що на фронті людей більше, ніж треба (“що?!” – перепитають на цьому місці реальні солдати й офіцери Сил оборони із зон бойових дій), а сучасна війна геть не потребує великого людського ресурсу, симетричного російським силам на лінії зіткнення.
Улюблені тези Гнапа в розмові:
“Взагалі я лібертаріанець, – каже в слухавку Дмитро. – Ви знаєте, що таке лібертаріанство?”. Або: “Ви читали Клаузевіца?”, “Був такий німецький фізик Ейнштейн… Ви знаєте?”.
Позиція, втілена в сюжетах на його ютуб-каналі, провадить Гнап, сформувалася у нього ще під час служби, але висловити її він зміг тільки зараз, ставши вільною від війська людиною.
Колеги-журналісти, котрі працювали з Дмитром до великої війни, шоковані та обурені його позицією, переказує пресофіцер 128-ї окремої бригади тероборони Олександр Курбатов. Свого часу він разом з Гнапом працював у проєкті журналістських розслідувань “Слідство. інфо”, а в лютому 2022-го пішов добровольцем на фронт.
“Дмитро Гнап як фаховий журналіст прекрасно знає різницю між викладанням фактів і маніпуляцією фактами з домішками домислів, чуток, шматків відео, які взагалі не можна перевірити. Під час робити у “Слідство.інфо” ми докладали великих зусиль, щоб уникнути маніпуляцій. Хоча б тому, що це гарантований позов в суд, вже не кажучи, що це буде просто неправда.
Те, що він робить зараз, – це саме маніпуляції, які грають на природних страхах людей, щоб створити розкол між цивільними і військовими,
які донедавна теж були цивільними людьми, – обурюється Курбатов. – Я був у шоці, коли почув від Гнапа всі ці путінські наративи про потребу скорочення української армії, про відмову від бойових дій. Він прекрасно знає, що кнопка виключення війни знаходиться у Кремлі. Якщо там її вимкнуть – війна припиниться. Якщо зупиняться ЗСУ – не буде ні України, ні нас з вами”.
Навіщо Гнап це робить? “Мені здається, Дмитро вирішив зайняти нішу, створену і зрощену “класиками жанру”, які формують сприятливий ґрунт для ухилянтства – Анатолієм Шарієм, Андрієм Луганським, Мирославом Олешком. Усі ці персонажі не можуть, скажімо так, політично “монетизувати” цю чималу аудиторію, бо сидять за кордоном. А Гнап як людина, яка була в ЗСУ, цього недоліку не має, тому може зібрати цей електоральний врожай на виборах”, – вважає Олександр Курбатов.
Дмитро Гнап, журналіст і політик. Фото 2018 року
На питання, чому капітан Гнап став раптом запеклим хейтером ТЦК та загалом мобілізації, офіцер Третьої танкової відповідає: “А ви знаєте, ким він був раніше? Так він же був кандидатом у президенти, змагався із Зеленським! Тому, мабуть, все це він говорить, бо після війни хоче йти на вибори”.
Насправді з Володимиром Зеленським Гнап не змагався, адже через місяць після початку президентських перегонів зняв свою кандидатуру.
До речі, тоді, на початку 2019-го, громадянське суспільство та медійники, підтримуючи Дмитро Гнапа як потенційну “третю силу”, зібрали кошти на внесення застави за реєстрацію тодішнього журналіста кадидатом у президенти — 2,5 млн грн.
Гнап балотувався від маленької партії “Сила людей”, що позиціонувала себе як альтернативу “політикам старої формації”. Кампанія проходила на тлі скандалу: колеги з проєкту “Слідство. інфо” звинуватили Дмитра в тому, що грант у розмірі 15 тисяч євро, який колектив планував перерахувати на потреби Збройних сил, значною мірою осів на його приватному рахунку, і більша частина коштів не була переказана військовим.
Ще один штрих до політичного портрету: восени 2021 року, під час пандемії ковіду, “24 канал” відсторонив Гнапа від ефірів через розбіжності у “ставленні до вакцинації”.
Знайомий із Дмитром Гнапом журналіст-розслідувач The Kyiv Independent, блогер Данило Мокрик вважає, що, попри провальний похід у політику в 2019 році, політична амбіція залишилася, і зараз Гнап готує ґрунт для старту в найближчій після війни кампанії.
“Мені прикро бачити якість того, що продукує зараз Дмитро Гнап, колись відомий журналіст-розслідувач. Але це не журналістський — це політичний продукт. Нинішній Гнап — це політичний проєкт. Не думаю, що чийсь. Радше за все — “саморобний”. От шукає людина свою електорально-політичну нішу — і знаходить її на полі Шарія/Арестовича/Олешка. Зручно насправді, бо в разі якихось виборів вони йому не конкуренти, адже сидять за кордоном. Зможе пожати увесь електорат цієї ніші”, – припускає Мокрик.
Авжеж, патріотична ніша в українській політиці дуже тісна, розмірковує Олександр Курбатов. У ній багато сильних гравців, і від початку великої війни вияскравилися сильні, ефективні особистості, які проявили себе, сформували команди однодумців; багато з них підуть у владу. Тим часом як аудиторія ухилянтів велика і неорана”. Тож Гнап має шанс поєднати непоєднуване для здобуття електоральних симпатій: з одного боку, відповідаючи на запит суспільства щодо політика, котрий воював, а з іншого – створивши образ “борця за права чоловіків”, який рухається в парадигмі російських наративів, але не є суто проросійським політиком.
Курбатов прагнув написати “новому” Гнапові, поспілкуватися. Але, каже, коли почув в його ефірі, що “люди з ТЦК гірші за бурятів та росіян, які вбивають українців”, то “зрозумів, що говорити вже немає про що”.
Читайте також:
Мобілізаційна хвиля 2024: рекрутовані, бусифіковані, свідомі. Із чим прийшли в армію ті, хто зовсім не поспішав приходити (ч. 2)
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
