“Літав у Маріуполь під AC/DC”. У Києві попрощалися з командиром екіпажу Мі-8 Віталієм Плякою

У Києві попрощалися з військовим льотчиком Віталієм Плякою – командиром екіпажу гелікоптера Мі-8, який два роки тому літав у заблокований Маріуполь, на “Азовсталь”. Він загинув у березні 2024 року.

Про загибель побратима у понеділок, 8 квітня, написав у фейсбуці військовий льотчик Василь Мулік.

Відомо, що Пляка служив у 16-й окремій бригаді армійської авіації “Броди”.

“Так ми і не попили віскаря… Цей немолодий, з ніг до голови вкритий татуюваннями, дядько – завжди на позитиві. Усміхнений, кожної миті готовий до пригод і авантюр. Ми познайомились з ним вже за “широкомасштабки”. І він для мене – приклад чогось дійсно справжнього. Справжньої людини. Справжнього громадянина. Справжнього льотчика.
Коли східна бл*дота полізла до нас у 22-му, Петрович не вагаючись прийшов у бригаду. І воював – як і всі. Неофіційна емблема 16-ї бригади “Mad Ducks Cavalry” – це, до слова, одне з татуювань Петровича”, – пише про товариша Мулік.

З його слів, Віталій Пляка був одним з тих, хто зміг прорватися в оточений Маріуполь і повернутися.

“Петрович летить на бойовий – а в кабіні вертольота з колонки-ДжиБіЕльки єб*шить AC/DC. Вмів Петрович літати, що називається, на драйві. І літати, і жити”.

“Петрович загинув у березні. [Унаслідок ураження гелікоптера з] ПЗРК. Поховали у минулу суботу, на Лісовому [кладовищі в Києві]. І зараз десь там, серед хмаринок – я впевнений – Петрович, хитро посміхаючись, дратує і тролить ангельську братію своїми татуюваннями, а з колонки-ДжиБіЕльки єб*шить AC/DC”.

Спогад

У коментарі для “Радіо Свобода” наприкінці квітня 2023 року Віталій Пляка розповідав, що їхній екіпаж навесні 2022 року віз українському гарнізону на “Азовсталь” озброєння, “старлінки”, медикаменти – зокрема, знеболювальні та антибіотики. З заводу евакуювали поранених. “Поранених я вже по кількості не пам’ятаю – десь від восьми до десяти хлопців ми забрали. Всі були важкі, всі лежачі”, – розповідав льотчик.

“Для хлопців на «Азовсталі» це відіграло дуже велику роль. Вони відчували, що вони не забуті, не покинуті. Що є хтось, хто може, за деяких обставин, до них прийти і допомогти”, – казав Віталій Пляка.

“Коли ми долетіли до моря і вже «впали», знизились над морем, коли вдалечині майорів Маріуполь і «Азовсталь», я якось так вперше з полегшенням зітхнув – фух, ну все. Ми тут, ми поруч. А потім, коли ми вже сіли на «Азовсталь» і коли хлопці почали розвантажувати вантаж та завантажувати поранених – там я теж зітхнув, і думаю – раз я сюди дійшов – то назад я прийду”, – згадував Пляка.

Читайте також:
На Львівщині попрощалися з командиром екіпажу Мі-8 Юрієм Тимусем, який загинув під час прориву на “Азовсталь” два роки тому