Силіконова скульптура Героя України Мацієвського в “Київській фортеці” стала рекламою послуг фірми “Вічність”

Реалістичну фігуру загиблого Олександра Мацієвського на майданчику біля центральної військової поліклініки та музею “Київська фортеця” встановили 6 грудня. Герой України показаний за кілька секунд до того, як російські окупанти розстріляли його біля Бахмута за слова “Слава Україні!”

З подачі ініціаторів композицію під скляним ковпаком у ЗМІ назвали “пам’ятником”. Хоча по суті це “воскова фігура”: для статуї використовували пластилін, глину, силікон тощо.

На відкритті були присутні родичі загиблого героя: мати Параска Мацієвська-Демчук та дружина Юлія Мацієвська. Також серед учасників заходи були засновник проєкту та меценат Олександр Вінцелевич, генеральна директорка НІАМ “Київська фортеця” Оксана Новікова-Вигран, майстри Олег Цось та Альбіна Сафонова.

Натуралістичний підхід до виготовлення “пам’ятника” та місце його розміщення – біля великої кількості поранених воїнів – спричинив різку критику в соцмережах.

Те, що пам’ятник загиблому Мацієвському використовують з метою піару, теж викликало нову хвилю обурення та різку критику. Зокрема, на це відреагувала піарниця та культурна менеджерка Тетяна Власова у своєму Facebook: “Пам’ятник Олександру Мацієвському використовують як рекламу послуг ТМ “Вічність”. Я не вірю, що пишу таке речення… Я пишу це зараз, і у мене тремтять руки. Я не можу зрозуміти, як таке спало людям на думку. Це десь на рівні не те що нахабства, нерозуміння і спекулювання, а просто якогось людожерства. Такого не повинно бути”.

Фото: ФБ Андрій Шуган

Представник ТМ “Вічність” Андрій Шуган прокоментував подію так: “…Відкриття Символу незламності українського народу. Дякуючи добрим та небайдужим людям, дчкуючи меценату Олександру Вінцелевичу, ми з командою ТМ “Вічність” зробили цей невеликий і чуттєвий проєкт…
За задумом команди, скульптура Героя України Олександра Мацієвського мала передати його скромний і впевнений образ; до того ж олег цьось взяв на себе відповідальність увічнити погляд Героя, в якому без звуку мав прозвучати героїчний заклик. Це не гіперреалізм, не варто вплітати сюди чиїсь тренди. Наша робота є максимально точним втілення моменту життя Героя.
Так, майстрів консультували матір Параска Михайлівна та дружина Юлія Григорівна. Вони особисто приїздили на запрошення і щиро допомогли правильно відобразити портрет Олександра”.

“ТМ “Вічність” продовжить роботу. І це буде не просто сучасний формат увічнення. Така робота має стати новітнім способом фіксації історії для майбутніх поколінь”, – додав Шуган.

Розстріл воїна за слова “Слава Україні!”: передісторія і плутанина

Як писала “Новинарня“, 6 березня в соцмережах почало ширитися відео з російських джерел, на якому зафіксовано, як окупанти розстрілюють беззбройного чоловіка в однострої ЗСУ біля окопу. Він перед смертю затягується цигаркою, спокійно каже: “Слава Україні!”, після чого гине під вогнем з автоматичної зброї.

Ця подія стала новиною світового масштабу. Високопосадовці на Заході, аж до генсека ООН, прокоментували цей розстріл як черговий приклад воєнних злочинів російської армії в Україні.

“Наразі тіло нашого військовослужбовця знаходиться на тимчасово окупованій території. Остаточне підтвердження щодо особи буде встановлено після повернення тіла та проведення відповідних експертиз”, – додала бригада.

Командир 30-ї окремої механізованої бригади Володимир Сіленко у коментарі “Суспільному” засвідчив, що в їхній в/ч служив Тимофій Шадура, який імовірно є тим військовим, якого росіяни розстріляли після слів “Слава Україні”. Але, за словами Сіленка, “ми офіційно ще не можемо підтвердити особистість, тому що є сумніви, навіть, у його близьких. На жаль, ті хто був поруч з ним, загинули або в тяжкому стані в шпиталях. Сестра, яка бачила відео та фото, і то невпевнено каже: так це він…” – зазначив комбриг.

Інформацію від 30 омбр щодо Шадури поширили також пресслужба Генштабу ЗСУ та Командування Сухопутних військ.

Бутусов написав у фейсбуці: “30 грудня з самого ранку рота вогневої підтримки, в якій Олександр Мацієвський мав посаду снайпера, зайняла позиції в районі міста Соледар Донецької області. Вони мали вийти на лінію зіткнення, закріпитись та втримати лісопосадку, щоб прикрити напрямок, на якому вже не було наших військ. Ворог був близько, але інформації де знаходився противник у підрозділу не було, треба було діяти швидко, щоб врятувати наші війська у Соледарі.

Оскільки наших сил було мало, а фронт треба було контролювати широкий, взвод Мацієвського отримав низку окремих позицій у гущавині чагарнику, які не дозволяли візуальне спостереження одна за одною. На крайньому фланзі на позицію було розміщено п’ять бійців, разом з Олександром Мацієвським.

У наших бійців не було часу на вивчення обстановки, організацію оборони, розвідку, оскільки майже одразу сходу вони були атаковані противником, який вже висунувся на рубіж розгортання нашого підрозділу. Фактично зав’язався зустрічний бій, який тривав по всій позиції 12 годин. Ніжинська тероборона втримала лісопосадку, втримала всі позиції, крім однієї. Під час бою зв’язок з групою бійців та Олександром Мацієвським було втрачено. Спроби його взводу дістатись цих позицій зустріли вогонь ворога, було зрозуміло, що позицію захоплено.

Що саме трапилось під час бою, невідомо. Олександр виходив у бій у повному бойовому спорядженні. Він був за посадою снайпером роти вогневої підтримки, але через певні обставини у цей бій він пішов зі звичайним автоматом.

Очевидно, відео зняте вже після того, як за невідомих обставин Олександр Мацієвський був захоплений у полон, оскільки ніякого спорядження на ньому на відео не було.

Побратими впевнені, що Мацієвський зробив усе належне, він не здавався, а був захоплений раптово, не маючи можливості вести бій. Це могло статися через складну обстановку зустрічного бою, оскільки ворог вже фактично досягнув наших позицій, їх могли обійти з тилу або з флангу.
У лютому тіло Олександра Мацієвського та двох його побратимів було повернуто додому, але на той момент ніякої інформації про обставини його загибелі не було. Результати судово-медичної експертизи відповідають пораненням, які видно на відео. Тіла ще двох зниклих бійців не повернуто, побратими чекають інформації про їхню долю”.

8 березня регіональне управління Сил територіальної оборони “Північ” ЗСУ поширило заяву про те, що український військовополонений, якого розстріляли росіяни на вірусному відео за слова “Слава Україні!” – не Тимофій Шадура, як досі вважали, а Олександр Мацієвський. Його тіло було повернуте на підконтрольну територію, ідентифіковане і поховане 14 лютого.

Щодо ідентифікації Мацієвського як воїна на “розстрільному” відео, то є характерна прикмета Олександра – закритий пластирем забій над правою бровою. Мацієвський отримав забій приблизно за два тижні до загибелі. Також прикметою є зелений шеврон ЗСУ, який подарував бійцеві його командир взводу. А ключовим фактом є посмертна судово-медична експертиза, яка була зроблена перед похованням Олександра у лютому. “На фото з моргу, яке я отримав, чітко видно кульові отвори у тих місцях, де влучали кулі на відео”, – зазначав Бутусов.

Зрештою 12 березня за результатами розслідування й експертизи CБУ остаточно підтвердила особу героя: це Олександр Мацієвський.

Того ж дня президент Зеленський надав йому звання Герой України.

13 березня з’ясувалося, що, крім українського громадянства, Мацієвський мав громадянство Молдови.

Пам’ятники Мацієвському вже встановили в Тбілісі та Ніжині.

Читайте також:
“І мільйони відповідатимуть “Героям слава”: Зеленський заговорив словами Бандери, коментуючи відео з розстрілом полоненого

У Ніжині встановили пам’ятник Герою України Олександру Мацієвському, якого росіяни розстріляли після слів “Слава Україні”