Помер український режисер, постановник перших рок-фестивалів Сергій Архипчук

На 63-му році життя помер заслужений діяч мистецтв України, режисер-постановник Сергій Архипчук.

Про це вранці 3 листопада пишуть у соцмережі його друзі та близькі.

Відомо, що останні кілька місяців Сергій дуже хворів. Його родина витратила багато коштів на складне лікування.

Сергій Архипчук народився 18 листопада 1960 року на хуторі Ганнівка (тепер село) Костопільського району Рівненської області

У 1979 році він закінчив Дніпропетровське державне театральне училище, акторський факультет, у 1984-му — Державний інститут театрального мистецтва ім. Луначарського в Москві (“режисер музичного театру”).

Працював режисером у Гуцульському естрадно-фольклорному театрі-студії “Заграва”, Донецькій опері, Дніпропетровському театрі ім. Т. Шевченка, Закарпатському обласному театрі драми та комедії.

Всеукраїнська відомість прийшла до нього як до режисера рок-конкурсу першого пісенного фестивалю “Червона рута” в Чернівцях 1989 року, надалі – фестивалів “Тарас Бульба” і “Мазепа фест”.

Культурно-мистецькі та пам’ятні заходи, які також ставив Сергій Архипчук: вечір пам’яті В. Івасюка (Львів, 1989), “Володимир Івасюк. Повернення” (Київ, 1998), “Задивляюсь у твої зіниці” В. Симоненка (Львів, 1988), “Я повен любові” О. Гончара (Київ, 1998), агітаційно-мандрівний проєкт “Політичний вертеп” (2013), сатирична програма “Політичний вертеп” на “Радіо Свобода” (2014), мистецько-концертні рейди та благодійні заходи на підтримку захисників Вітчизни “Арт-десант” та “Люті укри” (2014—2017), відкриття в Українському домі міжнародного форуму “Україна пам’ятає, світ визнає!” до 85-х роковин Голодомору (2018), фестиваль вертепів “Карпатія” (2008-2010) та ін.

Архипчук створив Київський театр поезії “Мушля”. Був засновником та художнім керівником школи телеведучих TV-lab. На “ТВ-Табачук” вів програму “Кухонні пристрасті”.

Лауреат Міжнародного конкурсу режисерів естради (Москва, 1989 р.). “Режисер року” на фестивалі “Нові зірки старого року” (1994 р.). Вагнерівський стипендіат (Байройт, ФРН, 1997 р.).

Вічна пам’ять.

Читайте також:
Помер військовий, якого жорстоко побили в Чорноморську