Померла видатна співачка Ніна Матвієнко

доповнено подробицями біографії

Визначна українська співачка, народна артистка України Ніна Матвієнко померла у віці 75 років.

Про це в неділю, 8 жовтня, повідомила в соцмережі її дочка Антоніна Матвієнко.

Донька співачки не уточнила подробиць.

Через два дні, 10 жовтня, Ніні Матвієнко мало виповнитися 76 років.

Хто така Ніна Матвієнко

Українська співачка, відома особливою автентичною манерою співу (сопрано).

Народна артистка України (1985), лавреатка Державної премії ім. Шевченка (1988), Герой України (2006). Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ (1997) і ІІ ступеня (2020).

Ніна Митрофанівна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в селі Неділище Ємільчинського району Житомирської області.

Була п’ятою дитиною в бідній селянській сім’ї Митрофана Устимовича та Антоніни Ільківни Матвієнків, де було 11 дітей. Мама мала співочий талант, могла співати в три, навіть у чотири голоси. Наприкінці 1970-х років Ніна Матвієнко записала диск із материними піснями.

Із 1958 року Ніна виховувалася в школах-інтернатах, займалася співом. Працювала на заводі “Хіммаш” у Коростені.

1966 року Матвієнко записалася в студію Хору імені Григорія Верьовки. З 1968 року, по закінченні вокальної студії при хорі, стала його солісткою.

З великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки. У її творчому репертуарі платівки із записами українських народних пісень, аудіокасети, компакт-диски із записами різних за жанром творів.

У 1966–1991 роках була солісткою вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Верьовки. Крім того, з 1968 року співпрацювала у вокальному тріо “Золоті ключі” із Марією Миколайчук та Валентиною Ковальською.

У Національному ансамблі солістів “Київська камерата” була солісткою з 1991 року.

У 1971  одружилася з молодим художником Петром Гончарем — сином українського скульптора, художника і збирача старожитностей і українського вжиткового мистецтва Івана Гончара.

У 1972 році народила сина Івана, за ним Андрія, а потім Антоніну. Сини пішли шляхом батька і стали художниками. Дочка Тоня – також співачка.

У 1975 році Матвієнко заочно закінчила філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, займалася також літературною творчістю.

У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них обрядові, ліричні, гумористичні, пісні-балади, українські пісні XVII—XVIII сторіччя.

Зіграла співочі ролі в телевиставах (“Маруся Чурай”, “Катерина Білокур”, “Розлилися води на чотири броди”), художніх фільмах (“Як гартувалася сталь”, “Солом’яні дзвони”, “Пропала грамота” та ін.), в радіовиставах, мультфільмах тощо. Озвучила низку науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, теле- і радіопрограм.

Із 1989 року — член Спілки кінематографістів України.

Ніна Матвієнко була головою журі Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик 2011 року.

Брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані.

Водночас після 2014 року був період, коли Ніна Матвієнко війну на сході України називала не визвольною, а “братовбивчою”, критично висловлювалася на адресу влади часів АТО, уникала поїздок на Схід на підтримку воїнів ЗСУ.
У січні 2015 року на “17-му каналі” брала участь у телемості “Київ-Донецьк: Коли чекати на мир?”, де з боку так званої “ДНР” говорили бойовики і сепаратисти.

Читайте також:
Померла відома ірландська співачка Шинейд О’Коннор