Віртуальний портал Музею книги і друкарства України: збережена спадщина – одне з джерел перемоги над рашизмом

Ольга Зайченко

Починаючи з лютого 2022 року і повсякчас отримуємо свідчення того, що війна РФ проти України носить геноцидний характер. Ворог має на меті винищити українство, а така мета передбачає знищення доказів нашого існування як окремої самодостатньої ідентичності. Станом на кінець лютого 2023 року було задокументовано 1500 епізодів військових злочинів РФ проти об’єктів української культурної спадщини і закладів культури. Саме тому збереження та популяризація української культурної спадщини, особливо її адвокація в світі, набуває значення ще одного виду зброї у боротьбі з рашизмом.

“Збережена спадщина – одне з джерел перемоги над рашизмом”. Керуючись саме таким переконанням, колектив Музею книги і друкарства України подав на розгляд Українського культурного фонду проєкт “Віртуальний портал Музею книги і друкарства України”, і отримав його підтримку.

Проєкт “Віртуальний портал Музею книги і друкарства України” покликаний додатково убезпечити (шляхом оцифрування) колекцію та будівлю музею від ризиків їх втрати під час війни. Цей факт – що в ході реалізації проєкту його команда береться за убезпечення (шляхом оцифрування) одразу двох видів культурної спадщини – рухомої (книги, графічні твори, верстати, скульптура) та нерухомої (будівлі, в якій працює музей, історичне приміщення друкарні Києво-Печерської лаври), робить проєкт ще важливішим і складнішим у виконанні, особливо у такий стислий час, який виділив УКФ при підтримці проєкту – з 15 липня до 31 жовтня, включно зі звітними процедурами та аудитом.

До слова, будівля Лаврської друкарні перебуває в переліку об’єктів під охороною ЮНЕСКО. Коли йдеться про архітектурні об’єкти, то їх оцифрування дозволяє точне відновлення після можливих руйнувань, що є особливо важливим під час війни. Також варто акцентувати увагу, в цьому зв’язку, на ступеню інновативності проєкту – здійснення того, що ще не стало загальною практикою (наприклад, оцифрована друкарня Лаври стане лише третьою оцифрованою будівлею з усіх, що становлять собою монастирський комплекс), застосовуючи найкращий світовий досвід.

Виконання проєкту вимагає застосування різних методів оцифрування, бо вони залежать від об’єкту – до графіки, рукописних книг і стародруків, верстатів, скульптури, будівлі застосовується щоразу інший метод, серед яких і сканування, і планетарне сканування, і 3D-сканування, і фотограмметрія. Тому виникає потреба у рідкісній фаховій підготовці та обладнанні, якими володіють лише одиниці компаній в Україні. Тому важливою складовою успішного виконання запланованих робіт є те, що шляхом тендерного відбору виявлено та залучено такі унікальні компанії, як “Скайрон” і “Архівні інформаційні системи”.

Зазначимо, що на поточний момент фахівці компанії “Скайрон” вже здійснили лазерне та фотометричне оцифрування зовні та зсередини будівлі друкарні Києво-Печерської лаври, в приміщенні якої працює Музей книги і друкарства України. В результаті подальших етапів роботи цих фахівців буде створено детальну 3D-модель будівлі, яку буде цікаво і досліджувати (особливо архітекторам), і можливо відновити, в разі виникнення такої потреби (сподіваємося, що усе ж лихо обійде стороною).

Колекція Музею книги і друкарства України налічує понад 58 тис артефактів. Найціннішу її частину складають рукописні книги і стародруки (разом 650 артефактів). Цю колекцію та колекцію графічних робіт Музей книги і друкарства вважає найціннішою частиною своєї збірки, бо серед них є артефакти, наявні лише в одиничних екземплярах у світі, які є правдивими свідками свого часу, а тому потребують особливо піклувального ставлення до себе.

Попри те, що потреба у збереженні спадщини, зокрема засобами цифровізації, стала особливо гостро відчутною в часі повномасштабної війни рф з Україною, існувала ця потреба і в мирний час.

Музей книги і друкарства України усвідомив важливість оцифрування музейної колекції вже давно, і тому на момент отримання додаткового фінансування від Українського культурного фонду вже мав оцифрованими 8% від своєї збірки стародруків та 4,5% від власної збірки графічних творів.

Вперше в Музеї книги і друкарства України здійснювали оцифрування частини колекції – обсягом 5 стародруків – за ініціативи і силами Польського братства Кавалерів Гутенберга та варшавської компанії Pro Tempus. Таким чином було отримано повнотекстові цифрові копії одного з двох примірників, наявних у музейній колекції, Острозької Біблії 1581 року видання, Historicae Biblicae Veretis et Novi Testamenti (Ausburg, 1748), Лексикону словенороського Памви Беринди (Київ, 1627), Jus municipale, to jest Prawo Miejskie Magdeburskie (Львів, 1581), Kazania na Niedziele y Swieta calego roku W.X. Piotra Skargi (Вільно, 1793). Ця співпраця також показала рівень організації процесу оцифрування, який колектив Музею книги і друкарства взяв за еталон для подальшої роботи в цьому напрямку.

Після того колектив музею продовжив оцифрування власними силами (що є досить складно за відсутності планетарних сканерів або хоча б професійної фототехніки на балансі музею) – упродовж трьох років оцифрували ще 53 стародруки (кожен не менше 100 сторінок, а часто – до 500 сторінок) та розпочали оцифрування колекції графіки, яку складають оригінальні твори видатних українських художників, на основі яких видавництва ілюстрували книги (усього 551 артефакт був оцифрований).

Завдяки підтримці проєкту “Віртуальний портал Музею книги і друкарства України” Українським культурним фондом показники оцифрування нашої музейної колекції зростуть до 26,6% та 12,6% відповідно, що значно переважає собою те, що музей міг би зробити без такої підтримки.

Окремий виклик при цьому полягає у виборі лише чотирьох рукописних книг та 120 стародруків, лише 1000 одиниць графіки для оцифрування в ході “Віртуального порталу Музею книги і друкарства України”. Проєктна команда робить це в ході нарад, шукаючи консенсус стосовно того, котрі з унікальних артефактів залишити для оцифрування у наступні часи, а котрі оцифрувати вже в ході цього проєкту.

Звісно, що і 26,6% та 12,6% є дуже малою часткою охоплення колекції оцифруванням, та навіть вибіркове посилення доступності колекції (для внутрішньої і зовнішньої аудиторії) мають дати додатковий імпульс зацікавленості у дослідженнях, сприяти адвокації української культури і спадщини, а тоді – і зміцненню суб’єктності України в світі, і зміні парадигми славістики як такої. Ось на такі “мандрівки” крізь створюваний “портал” розраховує музей в підсумку здійснюваного проєкту.

Чіткіше “обрамлення” найбільш рідкісних артефактів з колекції музеї (ще один із сенсів метафори порталу) відбуватиметься шляхом супроводу оцифрованих артефактів науковими описами, основне призначення котрих – зафіксувати варіативність примірників, чим убезпечити артефакти від крадіжок, підміни, втрати для наукового обігу чи інсинуацій. Врахувати варіативність означає описати, які вносились зміни, цензурування, які наявні власницькі написи тощо. Оскільки власницькі написи розкривають побутування того чи іншого артефакту, то завдяки їх розшифруванню і опису отримуємо додатковий внесок в комунікативну здатність цих артефактів – в те, в яких дослідницьких темах та просвітницьких програмах їх може бути використано в подальшому.

Варто також наголосити, що наукові описи є лаконічними, а при підготовці каталогів додається і популярна інформація. До слова, результати оцифрування та наукових описів стародруків та рукописних книг в рамках «Віртуального порталу Музею книги і друкарства України» будуть зверстані та представлені на Львівському форумі видавців вже цього жовтня у вигляді електронного видання «Каталог рукописних книг і стародруків Музею книги і друкарства України», а безпосередньо цифрові копії – додано до розділу «Колекція онлайн» на сайті музею.

В 2022 році виповнилося 50 років з дня заснування Музею книги і друкарства України, а відзначити цю дату належним чином не було можливості. Тому «Віртуальний портал Музею книги і друкарства» представить також віртуальну виставку “Музейна магія чисел”. 50-річний ювілей музею надихнув на ідею цієї віртуальної виставки – обрати 50 експонатів, які розкрили б найцікавіші аспекти історії творення книги та становлення українства як самобутньої ідентичності. Серед експонатів віртуальної виставки будуть і скульптура, і верстат, і книги, і графіка, серед яких і настільки рідкісні артефакти, яких у світі є лише одиниці. Магія цієї віртуальної виставки візьме свій початок в періоді Нестора літописця, перейде в часи створення Лаврської друкарні, тоді представить кращі видання провідних друкарень середньовічної України, представить книги періоду активного творення українського національного проєкту, а саме кінця ХІХ – початку ХХ століть. Окрема «зала» віртуальної виставки буде присвячена творам славетних українських графіків Окрему залу буде присвячено графічним творам. У залі з виданнями Лаврської друкарні XVII ст. плануємо створити можливість послухати мелодику тогочасної мови.

Варто наголосити на суттєвій відмінності віртуальної виставки від 3D туру музеєм (який доступний на сайті музею). Віртуальна виставка створює простір, який існуватиме лише в такому вигляді, і доповнює наявну експозицію, дозволяє певні рішення, які важко, або і неможливо, реалізувати в матеріальному вираженні. Натомість 3D тур дає можливість відвідати музей дистанційно – скласти певне враження, що саме можна винести з фізичних відвідин музею.

Дизайн “приміщень” віртуальної виставки “Музейна магія чисел” створює завідувачка відділу науково-виставкової роботи Музею книги і друкарства України художниця Олена Поліщук, а все програмування та “розміщення” у відповідні місця “зал” 50 оцифрованих експонатів, усі можливі ракурси огляду здійснюють також фахівці компанії “Скайрон”.

Унаслідок більшої доступності (шляхом оцифрування) найцінніших колекцій Музею книги і друкарства України українське суспільство може очікувати на додаткові відкриття – нових сенсів, тлумачень, зв’язків, контекстів. Керівництво проєкту здійснює директорка музею, кандидат історичних наук Валентина Бочковська.

Читайте також:
У Нижній лаврі вивісили українські прапори