Cуд відхилив апеляцію “УПЦ МП” щодо перешкоджання роботі комісії МКІП у Лаврі

Cуд відхилив апеляцію УПЦ МП щодо перешкоджання роботі комісії МКІП у Києво-Печерській Лаврі.

Про це повідомляє пресслужба МКІП 5 липня.

Так, 24 квітня 2023 року Господарський суд міста Києва задовольнив заяву Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» в якій той просив заборонити УПЦ МП перешкоджати роботі комісії Міністерства культури та інформаційної політики на території Києво-Печерської лаври до закінчення судового розгляду позову про усунення перешкод у користуванні майном Заповідника.

Не погоджуючись з таким рішенням суду УПЦ МП подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати згадане рішення Господарського суду міста Києва.

“За результатами розгляду апеляційної скарги Північним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу УПЦ МП залишено без задоволення”, – йдеться в повідомленні.

Як писала “Новинарня“, 6 липня поліція опечатала два корпуси Києво-Печерської лаври, в одному з них знайшли портрет Миколи ІІ.

Передісторія

31 грудня 2022 року закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Києво-Печерської лаври філією Російської православної церкви в Україні – “УПЦ МП”. 7 березня у Свято-Успенському соборі відбулася перша служба помісної Православної церкви України.

10 березня 2023 року “УПЦ Московського патріархату” попередили, що до 29 березня включно вона має звільнити всі будівлі, які перебувають на балансі державного заповідника “Києво-Печерська лавра” (так звану Нижню лавру). Як пояснив міністр культури Олександр Ткаченко, розірвання договору зумовлене висновками міжвідомчої робочої групи, яка зафіксувала порушення умов користування державним майном з боку монастиря.

Рішенню Мінкульту передувала серія обшуків СБУ в будівлях “УПЦ МП” та впровадження санкцій проти очільників “УПЦ Московського патріархату”, які підтримують церковний центр у країні-агресорі. Також президент Володимир Зеленський своїм указом призупинив громадянство 13 ієрархів та священників так званої “УПЦ МП”.

Загалом у 2022 році СБУ відкрила 52 кримінальні справи, в яких фігурують 55 священнослужителів так званої “УПЦ (МП)”, у т. ч. 14 архієреїв церкви. Майже 200 клірикам РПЦ заборонено в’їзд в Україну.

Міністр Ткаченко заявляв, що монастирська братія (ченці) не зобов’язана покидати Лавру, але вона має зробити вибір – чи вона залишається на боці МП, чи ні, чи може перейти до помісної ПЦУ.

Перед закінченням терміну оренди представники “УПЦ МП” вивозили майно з території Лаври. На виїзді машини перевіряла поліція.

Водночас стало відомо, що намісник митрополит Павло (Лебідь) не планує виходити з Лаври (“Паша Мерседес обіцяє своїм монахам, що влітку в Київ прийдуть російські війська”), і монастир МП подав позов до Господарського суду Києва про визнання недійсною односторонньої відмови лаврського заповідника від договору оренди. 30 березня Госпсуд відмовив у цьому позові.

Зранку 29 березня “УПЦ МП” скликала своїх прибічників до Лаври на молебень. При цьому віряни МП – числом близько тисячі – були агресивно налаштовані щодо журналістів. Зрештою функціонери МП залишилися в Лаврі після закінчення терміну оренди.
30 березня їхні агресивні віряни не пустили до Лаври комісію Міністерства культури, яка має займатися прийманням-передачею державного майна заповідника “Києво-Печерська лавра”.

Також 30 березня Кабінет Міністрів України визнав таким, що втратило чинність, розпорядження уряду про передачу в безоплатне користування Києво-Печерській лаврі “УПЦ МП” будівель і споруд. Ті у відповідь заявили, що монастир подасть нові позови до суду.

29 березня виконувачем обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври в структурі помісної Православної церкви України став архімандрит Авраамій (Лотиш), який досі був в “УПЦ МП”. Таким чином Аврамій як представник “проукраїнського крила” Лаври перейшов до ПЦУ, щоб залишитися в Лаврі у структурі помісної церкви з Томосом.

12 червня міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив, що УПЦ Московського патріархату не підписала акти приймання-передачі державного майна Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів. Їх змусять це зробити через суд.

Читайте також:
“Нова формація українськості”: Мінкульт розробляє стратегію розвитку Києво-Печерської лаври до 2051 року