Комісія Міністерства культури та інформаційної політики з приймання-передачі державного майна розпочала роботу в Києво-Печерській лаврі та обстежила ще три приміщення монастиря.
Про це у середу, 19 квітня, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
“Комісія МКІП у Лаврі продовжує працювати. Вона здійснила огляд трьох пам’яток (двох національного, однієї – місцевого значення). А саме – майна корпусу 37, 37а, 38 – галерея до Ближніх печер, Дзвіниця на Ближніх печерах, Вхід до Галереї Ближніх печер”, – написав міністр.
За словами міністра, двері будівель були замкнені, тому в присутності в.о. генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” за допомогою відповідних засобів технічні працівники забезпечили доступ комісії до зазначених приміщень.
“Зазначені об’єкти є пам’ятками архітектури національного значення та місцевого, складовими пам’ятки національного значення Ансамблю Києво-Печерської лаври та складовими об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Стан об’єктів видно на фото. Крім того, ознак вжиття орендарем протипожежних заходів не зафіксовано”, – написав Ткаченко та опублікував фото незадовільного стану приміщень.
31 грудня 2022 року закінчився термін угоди про оренду Успенського та Трапезного соборів Києво-Печерської лаври філією Російської православної церкви в Україні – “УПЦ МП”. 7 січня у Свято-Успенському соборі відбулася перша служба помісної Православної церкви України.
10 березня 2023 року “УПЦ Московського патріархату” попередили, що до 29 березня включно вона має звільнити всі будівлі, які перебувають на балансі державного заповідника “Києво-Печерська лавра” (так звану Нижню лавру). Як пояснив міністр культури Олександр Ткаченко, розірвання договору зумовлене висновками міжвідомчої робочої групи, яка зафіксувала порушення умов користування державним майном з боку монастиря.
Рішенню Мінкульту передувала серія обшуків СБУ в будівлях “УПЦ МП” та впровадження санкцій проти очільників “УПЦ Московського патріархату”, які підтримують церковний центр у країні-агресорі. Також президент Володимир Зеленський своїм указом призупинив громадянство 13 ієрархів та священників так званої “УПЦ МП”.
Загалом у 2022 році СБУ відкрила 52 кримінальні справи, в яких фігурують 55 священнослужителів так званої “УПЦ (МП)”, у т. ч. 14 архієреїв церкви. Майже 200 клірикам РПЦ заборонено в’їзд в Україну.
Міністр Ткаченко заявляв, що монастирська братія (ченці) не зобов’язана покидати Лавру, але вона має зробити вибір – чи вона залишається на боці МП, чи ні, чи може перейти до помісної ПЦУ.
Перед закінченням терміну оренди представники “УПЦ МП” вивозили майно з території Лаври. На виїзді машини перевіряла поліція.
Водночас стало відомо, що намісник митрополит Павло (Лебідь) не планує виходити з Лаври (“Паша Мерседес обіцяє своїм монахам, що влітку в Київ прийдуть російські війська”), і монастир МП подав позов до Господарського суду Києва про визнання недійсною односторонньої відмови лаврського заповідника від договору оренди. 30 березня Госпсуд відмовив у цьому позові.
Зранку 29 березня “УПЦ МП” скликала своїх прибічників до Лаври на молебень. 30 і 31 березня агресивні віряни не пустили до Лаври комісію Міністерства культури, яка має займатися прийманням-передачею державного майна заповідника “Києво-Печерська лавра”. Зрештою функціонери МП залишилися в Лаврі після закінчення терміну оренди.
При цьому 30 березня Кабінет Міністрів України визнав таким, що втратило чинність, розпорядження уряду про передачу в безоплатне користування Києво-Печерській лаврі “УПЦ МП” будівель і споруд. Ті у відповідь заявили, що монастир подасть нові позови до суду.
29 березня виконувачем обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври в структурі помісної Православної церкви України став архімандрит Авраамій (Лотиш), який досі був в “УПЦ МП”. Таким чином Аврамій як представник “проукраїнського крила” Лаври перейшов до ПЦУ, щоб залишитися в Лаврі у структурі помісної церкви з Томосом.
Читайте також:
Комісія Мінкульту нарешті розпочала роботу в Лаврі – вже написали першу заяву про злочин
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!