автор: Юлія Фурсова
історик Національного заповідника “Гетьманська столиця”, член ICOM
Сьогодні Україна в жорстокому військовому протистоянні виборює свою незалежність. Війна триває не лише зі зброєю на фронті. Кожен із нас розуміє, що точиться й інша боротьба – з пропагандистськими російськими постулатами, в інформаційному та культурному вимірах. Упродовж століть, шляхом репресій, залякування й фальсифікації документів та фактів, країна-агресор стирала імена видатних українців і применшувала значення їхньої діяльності. Тому для побудови міцного підґрунтя мирного українського майбутнього ми маємо консолідувати свої історичні знання, писати та популяризувати реальну історію незалежної України.
Цього року відзначається 295-та річниця з дня народження та 220-та річниця з дня смерті гетьмана України Кирила Розумовського. Ці дати є приводом згадати та розкрити його діяльність, що була спрямована на захист та представлення інтересів Гетьманщини.
Останній гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський (18 березня 1728, Лемеші — 9 січня 1803, Батурин)
Перш за все, важливо розуміти історичний період, коли Кирило Розумовський був обраний гетьманом. У середині ХVІІІ ст. Гетьманщина потерпала від загарбницьких амбіцій Російської імперії, яка шляхом анексії, активно розширювала свої території, фізично й морально знищувала українську державність. У таких умовах проводити власну проукраїнську політику було доволі ризикованим рішенням. Однак це вдається Кирилові Розумовському, який не лише реформував розладнаний на той час державний апарат Гетьманщини, а й розумів чітку позицію держави та її інтеграцію в європейський простір.
У цій статті я наголошу на внеску Кирила Розумовського в розбудову Гетьманщини на прикладі гетьманської столиці, міста Батурин.
Безперечно, саме столиця є взірцем рівня розвитку кожної держави. Таким прикладом розвитку у XVII та ХVІІІ ст. був Батурин — місто, яке з часів гетьмана Івана Мазепи уособлювало європейський шлях розвитку. Місто, що стало символом боротьби за незалежну європейську Українську державу. Місто, яке у листопаді 1708 р. було криваво та безжально знищене московськими військом, так як і сьогодні безжально нищаться російською зброєю українські міста. Після тих подій на довгі роки про Батурин навіть заборонили згадувати…
Читайте також:
Вчора Батурин, сьогодні – Буча. Загибель гетьманської столиці як невивчений урок історії
Меморіальний хрест в сучасній батуринській цитаделі
Кирило Розумовський розумів історію рідної держави та, власне, й історичне значення Батурина, тож своєю гетьманською столицею у 1750 р. обрав саме його. Такий вольовий крок гетьмана і посприяв розбудові міста у середині ХVІІІ ст.
Відбудова Батурина передбачалась державним коштом, адже фінансування надходило з Військового скарбу за дозволом та відповідним контролем з боку Генеральної військової канцелярії.
Також значну участь у корегуванні фінансових витрат, тривалості будівельних робіт, наймі відповідних майстрів та ревізії їхньої роботи, за дорученням гетьмана, займався батуринський сотник Дмитро Стожок.
Підтвердженням активної відбудови Батурина є архівні справи, які фіксують розвиток міста, промислових підприємств та приватного будівництва, що нині зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, в місті Київ.
У відповідних документах масштабна відбудова гетьманської столиці отримала назву “Національні строєнія”.
Тож яким був Батурин за часів гетьманування Кирила Розумовського та які ініціативи реалізував гетьман у своїй столиці?
Важливим аспектом у тенденціях розбудови та зовнішнього вигляду європейських міст завжди були політичні, соціально-економічні, культурні зміни та, безперечно, географічне розташування.
Гетьман Кирило Розумовський був добре знайомий з культурою та рівнем життя європейських країн, адже свого часу здобував освіту в Страсбурзі, Геттінгені, Берліні. Тож, акумулювавши набуті знання та власні вподобання, він намагався все це реалізувати в Батурині.
Географічне розміщення міста обумовлювало і його архітектуру, яка переважно була дерев’яною. Проте вже за часів Кирила Розумовського поступово замінювалася на цегляну.
Додам, що сучасний центр міста Батурин зберіг планування вулиць, виконане за рішенням гетьмана ще в другій половині ХVІІІ ст. Головною вулицею міста була Київська, на якій низкою розміщувалися всі основні споруди та відбувалося жваве життя столиці.
Палацово-парковий ансамбль гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині. Фото 2020 р.
Домінантою Київської вулиці та, власне, і всієї столиці була гетьманська садиба, яка мала важливу репрезентативну функцію і повністю відповідала гетьманській посаді. Станом на середину ХVІІІ ст. вона займала доволі значну площу та, окрім головного гетьманського палацу, включала низку службово-господарських приміщень і садово-паркову складову.
Звісно, можемо сміливо припустити, що гетьманська садиба була й місцем зосередження культурного життя Батурина.
У ХVІІІ ст., ще не було, так би мовити, публічних музеїв, бібліотек та концертних залів, тому культурне життя зосереджувалося в садибах гетьманів та козацької старшини.
Читайте також:
Покровителем Бетховена був український гетьманич Розумовський:
у Батурині розкрили невідомі факти біографії композитора
Кирило Розумовський захоплювався музикою, театром, постійно поповнював свою живописну колекцію та бібліотеку, що значно урізноманітнювало як його особисте життя, так і життя його найближчого оточення. Саме тому гетьманська садиба стала культурним осередком для жителів міста і його гостей.
Наведу приклад про картинну галерею Кирила Розумовського, що можна вважати віддзеркаленням його унікальних смаків. Для своєї колекції гетьман обирав твори не лише відомих та провідних європейських митців, а й активно наповнював її роботами вітчизняних майстрів. Тому в його особистій колекції містилися портрети із зображеннями українських діячів – Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Павла Полуботка, Семена Палія та Петра Дорошенка; також два портрети із зображенням біблійних осіб та картина на античну тематику.
Універсал гетьмана Кирила Розумовського про призначення сотником переволочанським Стефана Лукомського від 9 жовтня 1763 р. Подарований Грегором Розумовським 8 квітня 2018 р. Зібрання Національного заповідника “Гетьманська столиця”
Наступним важливим кроком гетьмана щодо розбудови столиці була ініціатива щодо відкриття вищого навчального закладу. Так, у 1760 р. за його дорученням був розроблений проєкт заснування Батуринського університету.
Варто наголосити, що на середину XVIII ст. це був проєкт інноваційного сучасного освітнього закладу, навчальна програма якого спиралася на провідний європейський досвід. Відкриття Батуринського університету сприяло б залученню молоді до гетьманської столиці, яка, як ми можемо зрозуміти, за задумом гетьмана, мала стати освітнім та молодіжним центром Гетьманщини.
Читайте також:
Український “гартленд”: усвідомлення Гетьманщини, про яку ми досі нічого не знаємо
Одним із важливих та прогресивних заходів гетьмана Розумовського було відкриття в Батурині лікарні в 1751 р. Це свідчить про турботу в наданні належних медичних послуг місцевим жителям.
Лікарня гетьманської столиці була розрахована на 40 ліжок, мала декілька будівель, де розміщувалися хворі, персонал; також були й господарські приміщення.
Як зазначають дослідники, лікарня Батурина була однією з перших у Гетьманщині, повністю забезпечувалася медичними кадрами і всім необхідним, а лікування в ній відбувалося на безкоштовній основі.
Турбуючись про доступність медицини, Кирило Розумовський своїми гетьманськими універсалами за 1751 та 1757 рр. аптекарям Маєру і Бетихеру сприяв відкриттю й функціонуванню аптеки в Батурині.
Надійну комунікацію для мешканців гетьманської столиці забезпечувала поштова станція, яка розташовувалася на Київській вулиці, навпроти гетьманської садиби. Комплекс будівель поштової станції включав готель із флігелями для подорожувальників, дві стайні, льодовню, комору, піддашок і хлів для екіпажів, криницю.
Окрім соціальної складової, гетьман переймався й економічним розвитком столиці. Тому в місті концентрувалися державні промислові підприємства. Зокрема у 1751 р. на повну потужність уже працювали цегельні й лісопильні, що сприяло не лише економічному, а й у перспективі демографічному зростанню населення Батурина.
У контексті економічного розвитку столиці значного розвитку набула торгівля. Станом на середину ХVІІІ ст. в Батурині відбувалося п’ять ярмарків на рік та діяла стаціонарна торгівля.
За описом Батурина 1760 р. можемо дізнатися, що в місті функціонувало 11 торгових крамниць із різним дріб’язковим товаром, 16 рибних та 11 м’ясних.
Батурин, скульптурна композиція “Гетьмани. Молитва за Україну”. Автори – Микола та Богдан Мазури, 2009 р.
Виходячи з викладеної інформації, сміливо можемо говорити, що гетьман Кирило Розумовський докладав значних зусиль, щоб зробити Батурин дійсно європейським містом, і воно відповідало містобудівним тенденціям ХVІІІ ст. Крім того, Батурин став утіленням будівничої пристрасті Розумовського та майданчиком гетьманських реформ.
Сучасний центр Батурина досі зберігає риси того міста, що активно жило й розвивалося в часи гетьмана Кирила Розумовського.
Читайте також:
З візитом до козаків і гетьманів. Чим дивує оновлена “Гетьманська столиця” в Батурині: ФОТОТУР
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
