автор: Олена Максименко
фото автора
“Сьогодні День гідності і свободи. Наступна символічна дата – 1 грудня – за десять днів. Це саме той строк, який ми даємо президенту Володимиру Зеленському на звільнення Андрія Єрмака“.
Це попередження, яке наприкінці неділі 21 листопада виголосив на Банковій один із лідерів “Демсокири” Юрій Гудименко, присутні гаряче підтримали вигуками “Відставку!”.
Зрештою, кожен рік після Революції гідності нашаровує нові сенси. Восьма річниця початку Майдану завершилася вимогою відставки голови президентського офісу.
Втім, упродовж усіх цих років незмінним залишається одне: День гідності – це день водночас і глибокого суму та скорботи за загиблими, і радості зустрічей, обіймів, спільних спогадів… От і цього разу складалося враження, що на Майдані – “всі одне одного знають”. Онде – дитяча кардіохірургиня, волонтерка, фігурантка “справи Шеремета” Юлія Кузьменко. Неподалік – Юлія Паєвська, командирка підрозділу медиків і парамедиків “Ангели Тайри”. Митці, політики, ветерани, діючі військовослужбовці, волонтери, активісти. Свої.
Ігор Захаренко (праворуч)
“Я частенько тут, ще з 2004-го. «Професійний майданівець», – сміється Ігор Захаренко, волонтер, мандрівник, керівник турфірми «Феєрія мандрів». – 21 листопада намагаюся завжди бути тут. І мандри свої так планую, щоб у цей день бути в Києві”.
На Алею Героїв Небесної сотні він приходить не лише 21 листопада. Зізнається: проходить тут дуже часто… Проте на цей раз прийшов з особливим очікуванням.
“Сьогодні, маю надію, буде початок третього, справжнього Майдану. Коли ми вже нарешті повинні все змінити – і оцю всю «зелену чуму» викинути, і нарешті відірватися навіть не стільки від Росії, скільки від «совка». Тому що найбільший наш ворог – це «совок», що засів у головах людей, які вірять телевізору, які не здатні самостійно мислити”, – вважає Захаренко.
Ігоря впізнають перехожі, обіймаються. На ньому та сама куртка з жовто-блакитною стрічкою, що й 8 років тому.
“Думаю, що вже почалося. І насправді не важливо, скільки людей зараз тут. Я бачив, кільки людей відгукнулося в коментарях, скільки написало: мовляв, ми з вами, якщо треба, ми приїдемо. Вони чекають команди і зразу приїдуть на Київ!” – переконаний мандрівник.
На доказ своїх слів Захаренко наводить аргумент: “Якщо останнім часом люди вже почали [про можливість нового Майдану] забувати, не говорити, то зараз знову підняли тему, стали постити фоточки. Мовляв, ми були і є вільні люди, не чіпайте нас, бо гірше буде!”
Читайте також:
До Дня гідності і свободи гурт “Без обмежень” презентував пісню “Вільні люди”. ВІДЕО
Тим часом на даху машини з Автомайдану лунають патріотичні пісні, зокрема Андрія Антоненка “Ріффмастера”, ще одного фігуранта “справи Шеремета”.
На саморобних плакатах – написи: “Лох не президент”, “Єрмак му**ла” тощо. На кожному кроці – обійми. Зустрічі емоційні, теплі.
“Певною мірою, традиція така вже склалася, і я не бачу можливості бути в ці дні в іншому місці. Щоразу ідеш з великою тривогою: а що як я там буду одна, що як більше ніхто не прийде? І щоразу з полегшенням бачиш, що люди приходять”, – ділиться переживаннями письменниця Тамара Горіха Зерня.
“Тут величезна концентрація небайдужих людей, яким важливо, що відбувається в їхній країні не тільки на шляху від телевізора до холодильника. Що з нашою країною буде, як ми стоїмо, як боремося, куди рухаємося. І я вважаю, що саме ці люди є носіями нашої сили і нашої перемоги. Я неймовірно рада бути із ними і пишаюся, що дуже багатьох тут знаю”, – наголошує авторка.
Тамара Горіха Зерня
Перехожі на вулиці впізнають її, дякують за книжки. На питання, що б вона собі порадила вісім років тому, якби знала, що буде далі, письменниця відповідає: “Порадила б ставитися до цього з більшою серйозністю: частіше приходити на Майдан, якомога більше фотографувати і записувати. Тому що зараз, коли ми починаємо переглядати, критично мало фотографій, відео”.
“Я дуже рада, що сталося так, як сталося, і водночас я дуже горюю і сумую, що сталося саме так. Це наш величезний біль, наше горе – і одночасно наша сила. На Майдані, зокрема в день розстрілу, були й мої родичі, і мої друзі. Ми всі в той день тинялися якось так в різних місцях. Я стояла в пробці величезній біля військової частини, а мої були тут, і я пам’ятаю, як всі, кому дзвониш, казали: «Не хвилюйся, ми їмо в Київраді!» чи «Ми чай п’ємо в Київраді!» І таке враження, що всі сидять в Київраді й одне одного заспокоюють. І це так зворушливо! Дорогі спогади…” – ділиться Тамара.
Читайте також:
Через два роки більшість обвинувачених у справах Майдану уникне покарання: спливе строк давності через затягування в судах
Від Майдану люди колоною підіймаються до каплички. Запалюють лампадки, кладуть квіти біля портретів героїв Небесної сотні.
Священник відправляє панахиду.
“Гідність – це те, що в глибині наших сердець. Дар Божий. Свобода – це те, що кличе нас постійно нашу гідність захищати. Бути собою. Бути понад меркантильними інтересами, понад нашими страхами, понад особистими вигодами. Бути людиною. Гідність і свобода – це дві важливі ознаки саме людини, сотвореної на образ Творця”, – каже отець Сергій.
“Ми сьогодні з вами тут, бо ми пам’ятаємо. І пам’ять не має стати для нас із вами пасткою. Пам’ять має стати для нас джерелом натхнення. Нашими крильми, які дозволяють нам знову і знову підійматися після кожної, здавалося б поразки. Щоб усе це було немарно. Щоб пам’ять про кожного українця, який склав своє життя на вівтарі боротьби за нашу свободу і гідність, була не забута”.
Читайте також:
“Що я змінив би сім років тому?” Знакові особи Майдану рефлексують у соцмережі
Далі колона вирушила на Банкову, до офісу президента… І тут на гідність чекало випробування: біля паркану активістів зустрів кордон поліції. Поліція була налаштована здійснювати поверховий огляд речей, мотивуючи це міркуваннями безпеки.
Представники партії “Демсокира” закликали зберігати гідність, наголошуючи, що норми закону, яка б дозволяла перевіряти особисті речі, не існує.
Зрештою, біля паркану почалася штовханина. Натовп скандував: “Пропускай!.. Пропускай!..”, “Ганьба!” і навіть “Беркутня!”.
Речники партії “Демсокира” та “Руху опору капітуляції” закликали протестувальників утримуватися від ударів. Намагалися вести перемовини з керівництвом поліції, щоб людей пропустили без перевірки. Зрештою, частина справді пройшла без перевірки, а ще частина – погодилася показати вміст сумок. Однак більшість залишилась по інший бік металевого паркану.
Зрештою, один із засновників “Демсокири” Юрій Гудименко з даху автівки, що слугувала сценою, вирішив змінити вектор. Він закликав усіх, хто хоче і може, відновлювати традицію “Самооборони”, записуватись туди через “ДС” чи “РОК”.
Юрій Гудименко
“Цей цирк потрібно закінчувати! І я говорю не тільки про ситуацію зараз! Припиніть х**ню!!!” – звернувся Гудименко до поліцейських. Ну або до когось за їхніми спинами.
“Ми планували робити звичайну мирну акцію, яка б до цього часу вже закінчилася, і всі б спокійно розійшлися по домівках. А замість цього ви влаштовуєте цирк і робите Зеленському, Єрмаку, Монастирському [ведмежу послугу]. Тепер замість того, щоб спокійно поговорити і розійтися, ми будемо робити інше”, – наголосив Гудименко.
І оголосив, що у президента є 10 днів на те, щоб звільнити голову свого офісу. Нагадавши, що для Віктора Януковича, який свого часу відмовився на вимогу Майдану відставити прем’єр-міністра Миколу Азарова, політична кар’єра закінчилася вельми кепсько…
“Відставку!.. Відставку!..” – скандує натовп.
“Володя! Якщо за 10 днів Єрмак залишиться на своїй посаді, ми готуємо безстрокову акцію за відставку президента Володимира Зеленського. Сьогодні нас тут більше, ніж було у 2013-му! І нас буде ще більше!” – пообіцяв лідер “Демсокири”.
І призначив усім небайдужим наступну зустріч: на Банковій, 1 грудня.
Фото: Ірина Семеняка
Читайте також:
“Їхня брехня принижує”: на Майдані – величезний банер проти Зе і Єрмака, на Банковій – штовханина. ФОТО, ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
